Рішення № 19892012, 03.11.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.11.11                                                                                 Справа № 4/196/2011

Розглянувши матеріали справи за позовом

Одеської залізниці, м. Одеса

до Відкритого акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика “Нагольчанська”, м. Антрацит

про стягнення 32805 грн. 00 коп.

Суддя: Старкова Г.М.

секретар судового засідання: Макаренко В.А.

У присутності представників сторін:

від позивача –не прибув;

від відповідача –не прибув.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу 32 805 грн. 00 коп., згідно ст.ст.118,122 Статуту залізниць, за невірне зазначення маси вантажу в накладній.

Представник позивача у судовому засіданні 20.10.2011 позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру підприємства та організацій України АА №080668 від 25.02.2008 правильна назва позивача Одеська залізниця, код ЄДРПОУ 01071315.

На підставі викладеного, позивачем у справі слід вважати: Одеська залізниця, код ЄДРПОУ 01071315.

Представник відповідача відзивом на позовну заяву від 13.10.2011 № 05/987 позовні вимоги не визнав, з підстав, викладених у відзиві.

Представник відповідача надав до суду клопотання, зданого у судовому засіданні 20.10.2011 та просить суд зменшити розмір штрафу за неправильно зазначену масу вантажу, посилаючись на те, що перевізник вантажу отримав за надані послуги провізну плату у повному обсязі та не зазнав жодних збитків. Підприємство відповідача перебуває у тяжкому матеріальному становищі, має заборгованість перед управління Пенсійного фонду України у м. Антрацит яка складає 2133261,32 грн. Згідно довідки про фінансові результати за 9 місяців 2011 року - фінансові результати від звичайної діяльності підприємство відповідача є збитковим.

Представник відповідача надіслав до суду лист та документальні підтвердження складного матеріального становища підприємства. Вказаний лист та додані до нього документи судом розглянуті та долучаються до матеріалів справи.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників судового процесу, всебічно і повно з’ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд, -

в с т а н о в и в:

У березні 2011 року, відповідно до накладної № 50267228 зі станції Карахаш Донецької залізниці Відкритим акціонерним товариством «Центральна збагачувальна фабрика “Нагольчанська” (відповідач у справі) здійснено відправлення вагону № 65491219 з вантажем антрацит до станції Алияга Одеської залізниці, одержувач ТОВ ТД «Еко-вугілля».

01.04.2011 при прийманні поїзда №2103 по станції Знам’янка Одеської залізниці у складі якого був вагон № 65491219 при переважуванні вагону на тензометричних вагонних вагах було виявлено, що маса вантажу зазначена у накладній № 50267228 не відповідає фактичній масі вантажу у вагоні. Про даний факт було складено акт загальної форми № 806 від 01.04.2011 (а.с.12).

На станції Знам’янка Одеської залізниці було проведене контрольне переваження і встановлено що:

- у вагоні № 65491219 в накладній № 50267228 вказана маса вантажу складає 69000 кг, фактично ж встановлено, що маса вантажу складає 61440 кг, що на 7560 кг менше ніж вказано у накладній.

          По даним фактам складено комерційний акт АА № 057310/19/10 від 01.04.2011 та акт загальної форми № 806 від 01.04.2011 ( а.с.12-13).

За невірно зазначену накладній масу вантажу, позивач, відповідно до ст.ст. 118, 112 Статуту залізниць України, нарахував штраф у розмірі 32 805 грн. 00 коп., який просить стягнути на свою користь.

Відповідач відзивом на позовну заяву позовні вимоги відхилив, з підстав, викладених у відзиві.

Оцінивши матеріали справи та доводи сторін у їх сукупності, суд прийшов до нижчевикладеного.

Відповідно до ст. 908 ЦК України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Як встановлено ч.3 ст. 909 ЦК України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Згідно ч.5 ст. 307 ГК України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб’єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами.

          Як зазначено в ст.6 глави 1 Статуту залізниць України (далі –Статут), накладна –це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов’язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи –одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст. 2 Статуту). На підставі цього Статуту затверджені Мінтрансом Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (ст. 5 Статуту).

Правилами перевезень вантажів, а саме п.1.1. розділу 4 "Правила оформлення перевізних документів", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 863/5084 (далі - Правила № 863/5084 від 24.11.2000 ), а також ст. 23 Статуту передбачено, що відправник повинен

надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). У відповідності до цих Правил, а саме п. 2.1 та п. 2.2, графи "Маса вантажу, визначена відправником, кг" та "Спосіб визначення маси" заповнюються вантажовідправником. Маса вантажу згідно ст. 37 Статуту та п. 5 "Правила приймання вантажів до перевезення", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000. за № 861/5082, визначається відправником.

Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п. 2.3 "Правила оформлення перевізних документів", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 р. за № 863/5084, своїм підписом підтверджує представник відправника. Так, правильність внесених відомостей до вищевказаної накладної підтвердив своїм підписом представник відправника.

Згідно п. 28 "Правила приймання вантажів до перевезення", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 861/5082, вантажі, завантажені відправником у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), а у даному випадку вагон № 65491219 є напіввагоном, приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України, залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначений відправником у накладній на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

Так, по прибутті вагону на станцію Знам’янка Одеської залізниці, при переважуванні вагону на вагонних вагах було виявлено, що маса вантажу зазначена у накладній № 50267228 не відповідає фактичній масі вантажу у вагоні № 65491219. Про даний факт було складено комерційний акт АА № 057310/19/10 від 01.04.2011 та акт загальної форми № 806 від 01.04.2011

( а.с.12-13).

Пунктом 22 "Правила видачі вантажів", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 862/5083, передбачено, що перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення. Так, згідно Правил перевезення вантажів, пункту 4, розділу 28 "Правила складання актів" (зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 за № 567/6855), комерційного акту АА № 057310/19/10 від 01.04.2011 (а.с.13) контрольне переважування вагону № 65491219 проводилось на 150 т. вагонних вагах, тобто таким же самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення. Перевіркою було виявлено:

- у вагоні № 65491219 в накладній № 50267228 вказана маса вантажу складає 69000 кг, фактично ж встановлено, що маса вантажу складає 61440 кг, що на 7560 кг менше ніж вказано у накладній.

Підставою для покладання на відправника відповідальності, згідно ст. 122 Статуту, за неправильне зазначення ним відомостей про масу вантажу, є комерційний акт, складений у випадках передбачених ст.129 Статуту (п. 3.23 Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 за № 04-5/601 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею«(зі змінами та доповненнями).

          Згідно ст. 24 Статуту вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки невірності, неточності або неповноту відомостей, зазначених ним у накладній.

Згідно з п.5.5 розділу 5 “Правил оформлення перевізних документів”, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 за № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 № 863/5084, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі ст. 122 Статуту залізниць України. Факт неправильного зазначення відправником указаних відомостей засвідчується комерційним актом АА № 057310/19/10 від 01.04.2011 та акт загальної форми № 806 від 01.04.2011 ( а.с.12-13).

Згідно з ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену в накладній масу вантажу з відправника стягується штраф в розмірі згідно із ст. 118 Статуту залізниць / 5-кратна провізна плата за всю відстань перевезення/, а саме:

- вагон № 65491219 провізна плата по накладній № 50267228–6561 грн. 00 коп., сума штрафних санкцій – 6561 грн. 00 коп. х 5 = 32805 грн. 00 коп.

          Сума штрафу складає 32805 грн. 00 коп.

Відповідно до ст.24 Статуту залізниць України залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

Тобто наведені норми свідчать про те, що залізниця не зобов’язана перевіряти дані, зазначені у накладних фактичним даним при прийнятті вантажу до перевезення.

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно пояснень представника відповідача контрольне переваження вантажу за спірною накладною на станції вантажовідправника не проводилася.

Отже, позивачем переваження вантажу на станції Знам’янка Одеської залізниці було проведене контрольне переваження маси вантажу, яке проводилося на вагах (технічний паспорт ваг, тип ваг-механічний), яких проведена повірка 03.03.2011 та вказано, що ваги придатні до переважування, що підтверджено матеріалами справи(а.с.31-32).

Відповідно до ст. 24 Статуту залізниць України передбачено право залізниці перевіряти правильність відомостей, зазначених у накладній та масу вантажу, а не обов’язок. Також, відповідно до п. 3.15. роз’яснень Президії Вищого господарського Суду України від 29.05.02 № 04-5/601 (із змінами і доповненнями) при застосуванні статті 118 Статуту залізниць штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв’язку з цим збитки.

Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України - у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.

При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов’язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов’язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій

Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення (ч.3 ст. 551 ЦК України).

Аналогічна норма міститься й у п. 3 ст. 83 ГПК України, за якою господарський суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Таким чином, суд має право, виходячи з конкретних обставин справи, зменшити розмір штрафних санкцій, але не звільнити повністю боржника від їх сплати.

Враховуючи наведене та те, що підприємство відповідача перебуває у тяжкому матеріальному становищі, має заборгованість перед управління Пенсійного фонду України у м. Антрацит, яка складає 2133261,32 грн. Згідно довідки про фінансові результати за 9 місяців 2011 року - фінансові результати від звичайної діяльності підприємство відповідача є збитковим, тому суд вважає за доцільне застосувати ст. 233 ГК України та зменшити розмір штрафу до 6561 грн. 00 коп.

У стягненні решти суми слід відмовити.

За таких обставин, суд вважає за можливе зменшити суму штрафу, у зв'язку з чим задовольнити позов частково у розмірі 6561 грн. 00 коп. з покладенням судових витрат на відповідача.

Суд вважає, вина відповідача у неправильному зазначенні відомостей у накладній є такою, що підтверджена матеріалами справи, тому позов підлягає задоволенню частково з віднесенням на відповідача, у відповідності із ст. 49 ГПК України, витрат по оплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У судовому засіданні 03.11.2011 оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Відповідно до ст.ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України витрати по державному миту у сумі 328,05 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.551, 908 ЦК України, ст. 233 ГК України, ст. ст. 44, 49, п.3 ст.83, ст.ст.82-85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

          1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика “Нагольчанська”, м. Антрацит, смт.Дубівський Луганської області, код ЄДРПОУ 00179648 на користь Одеської залізниці, вул. Пантелеймонівська, 19, м.Одеса , код ЄДРПОУ 01071315, штраф у розмірі 6561 грн. 00 коп., витрати на сплачене держмито 328 грн. 05 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп., видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Повне рішення складено і підписано –08.11.2011.

Суддя                                                                       Г.М.Старкова