Рішення № 19891354, 08.12.2011, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" грудня 2011 р.Справа № 5013/1979/11 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Т. В. Макаренко, розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 5013/1979/11

за позовом: відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Якимівського району електричних мереж, смт. Якимівка, Запорізька область

до відповідача: фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Світловодськ, Кіровоградська область

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_3, м. Світловодськ,

про стягнення 12 911,87 грн.

Представники сторін:

від позивача - ОСОБА_1 , довіреність № 253 від 04.11.11;

від відповідача - участі не брали ;

від третьої особи - участі не брали ;

Відповідач і третя особи повідомлені належним чином про час і місце проведення судового засідання за юридичними адресами.

Господарський суд враховує, що копії ухвал про відкладення розгляду даної справи від 24.11.2011 року направлені на юридичні адреси відповідача та третьої особи 25.11.2011 року.

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 року №75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Вказана правова позиція викладена в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 13.08.2008 року №01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року".

З урахуванням викладених обставин, враховуючи належне оформлення відмітки про відправку відповідачеві та третій особі копій ухвал про відкладення розгляду справи № 5013/1979/11 від 24.11.2011 року, господарський суд вважає, що відповідач та третя особа належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання.

Відкрите акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" в особі Якимівського району електричних мереж звернулося до господарського суду з позовною заявою про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 8586,87 грн - основного боргу за використану активну електричну енергію; 3423,00 грн інфляційні втрати; 902,00 три відсотка річних.

Представник позивача подав до суду письмові пояснення та відповідні документи на підтвердження своїх доводів.

Відповідач відзиву на позовну заяву та витребувані ухвалами суду документи не подав, позовні вимоги не заперечив.

Справа розглядається на підставі ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши усі обставини справи, керуючись ст.ст. 33,34,44,49, 82-85, 116, 117 ГПК України, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між відкритим акціонерним товариством "Запоріжжяобленерго" в особі Якимівського району електричних мереж (постачальник електричної енергії, позивач) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2. (споживач, відповідач) 30.10.2006 року укладено договір постачання електричної енергії № 650 (далі - Договір).

За умовами п. 1 вказаного Договору, постачальник електричної енергії продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, зазначеною у додатку № 1 до Договору, а споживач оплачує постачальнику електричної енергії вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

В пунктах 2.1.1. та 2.2.1 договору сторони обумовили, що постачальник електричної енергії постачає електричну енергію споживачу як різновид товарної продукції, за умовами цього договору, а споживач своєчасно оплачує постачальнику електричної енергії спожиту електричну енергію, а також інші платежі за розрахунковий період згідно з діючими в розрахунковому періоді тарифами в строки та в обсягах, обумовлених умовами Договору.

Відповідно до п. 5.1 Договору для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік споживач не пізніше 1 листопада поточного року надає постачальнику електричної енергії відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії за формою додатка № 1. Договірні величини споживання електричної енергії визначаються на рівнях заявлених споживачем згідно з п. 5.1 Договору обсягів.

Сторони обумовили в розділу 7 Договору “Облік електричної енергії та порядок розрахунків за електроенергію”, а також в Додатку № 4 до Договору. Так, розрахунки за електричну енергію та інші платежі за розрахунковий період здійснюється за діючими тарифами та класу приєднання мережі споживача. Розрахунковий період з 00 год першого числа до 24 год останнього числа поточного місяця.

Згідно п. 11 Додатку № 4 до Договору, споживач зобов'язаний у термін, що не перевищує 5 операційних днів з дня отримання рахунків або платіжної вимоги-доручення, здійснити оплату рахунку, що направлений йому постачальником електричної енергії. Датою отримання рахунку або платіжної вимоги-доручення вважається:

- при направленні рекомендованим листом - дата, зазначена на фінансовому чеку поштового відділення;

- у випадку вручення рахунку уповноваженому представнику споживача під розписку в журналі, дата зазначена у журналі;

- при направленні нарочним - дата вручення споживачу.

У п. 4.2.1 Договору сторонами визначено, за недотримання термінів сплати рахунків та за надання послуг з компенсації перетікання реактивної енергії, споживач сплачує пеню за кожну добу по день фактичної оплати в розмірі 0,5 % від суми платежу, але не більш подвійної облікової ставки НБУ.

Договір набирає законної сили з дня його підписання і укладається на термін до 2007 року з правом продовжити дію цього Договору (п. 9.4. Договору).

Як вбачається із матеріалів справи позивачем на виконання умов договору за період з лютого по березень 2008 року поставлено відповідачеві згідно рахунку № 650 від 05.04.2008 року (копію додано до матеріалів справи) за спожиту активну електричну енергію, згідно розрахунку позивача на загальну суму 8586,87 грн. Вказана заборгованість відповідача перед позивачем за спожиту електроенергію підтверджується також актами про спожиту електричну енергію за вказаний період (відповідно до п. 5 Додатку № ; до Договору, за формою додатку № 5.1), показниками лічильника, зазначеними в акті про відключення електроустаткування підприємства за несплату боргу за спожиту електроенергію від 20.03.2008 року (копію додано до матеріалів справи).

Розглядаючи спір в частині стягнення вартості спожитої активної електричної енергії господарський суд виходить з наступного.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

У відповідності до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник) зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця.

Згідно частини 2 вказаної статті до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, регулюються Законом України "Про електроенергетику".

Відповідно до норм ст. 26 вказаного Закону, споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Правила користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України. Споживач, якому електрична енергія постачається енергопостачальником, що здійснює підприємницьку діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, зобов'язаний оплачувати її вартість виключно коштами шляхом їх перерахування на поточний рахунок із спеціальним режимом використання енергопостачальника. У разі проведення споживачем розрахунків в інших формах та/або сплати коштів на інші рахунки такі кошти не враховуються як оплата спожитої електричної енергії.

Правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність про, що вказано в ст. 27 Закону України "Про електроенергетику".

Доказів оплати заборгованість за спожиту активну електроенергію в сумі 8586,87 грн за лютий-березень 2008 року відповідачем до суду не подано.

Отже, позовні вимоги про стягнення заборгованість за спожиту активну електроенергію в сумі 8586,87 грн за лютий-березень 2008 року обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача за прострочку виконання зобов'язань за Договором інфляційні втрати в сумі 3423,00 грн та три відсотка річних в сумі 902,00 грн за період з 12.04.2008 року по 12.10.2011 року, відповідно.

У відповідності до вимог статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто, передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України відсотки річних та інфляційні втрати можуть нараховуватись кредитором до моменту фактичного виконання грошового зобов'язання боржником.

Суд враховує, що вимога кредитора про сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору

Враховуючи наведені вище правові норми, правомірність визначення позивачем періоду для нарахування збитків від інфляції та 3 % річних, господарський суд вважає, що позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат в сумі 3423,00 грн та трьох відсотків річних в сумі 902,00 грн за період з 12.04.2008 року по 12.10.2011 року заявлені правомірно і підлягають задоволенню.

Відповідач не надав господарському суду доказів, які спростовують позовні вимоги чи звільняють його від цивільної відповідальності.

Згідно статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу , господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем у справі дотримано зазначені вище процесуальні вимоги, відтак позовні вимоги господарським судом задовольняються в повному обсязі.

Крім того, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладаються судові витрати на державне мито та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Якимівського району електричних мереж, 72503, смт. Якимівка, Запорізька область, вул. Пушкіна,23-а, ідентифікаційний код 00130926 заборгованість в сумі 12 911,87 грн., з яких: 8586,87 грн - основного боргу за використану активну електричну енергію; 3423,00 грн інфляційні втрати; 902,00 грн. - три відсотка річних, а також державне мито в сумі 129,12 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді в сумі 236 грн.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили та направити стягувачу.

Згідно ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Суддя Т.В. Макаренко

Повне рішення складено 13.12.2011 року.