Рішення № 19890959, 28.11.2011, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" листопада 2011 р.Справа № 5013/1858/11 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Т. В. Макаренко, розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 5013/1858/11

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Агроскоп Україна", м. Київ

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Беліз", смт. Петрове, Петрівський район, Кіровоградська область

про стягнення 304 661,89 грн.

Представники сторін:

від позивача - ОСОБА_1., довіреність № 21 від 01.09.2011 року;

від відповідача - участі не брали;

Відповідач повідомлений належним чином про час і місце проведення судового засідання за юридичною адресою, відповідно до спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців щодо відповідача станом на 19.10.2011 року за електронним запитом № 11425060.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроскоп Україна" звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Беліз" заборгованість в сумі 304 661,89 грн.

03.11.2011 року та 14.11.2011 року позивач подав до суду письмові пояснення на обґрунтування своїх доводів зазначених у позовній заяві та наполягає, що між сторонами було укладено договір купівлі-продажу на підставі норм ст.ст. 202, 205, 626, 638, 655 ЦК України та ст. 181 ГК України.

Відповідач відзиву на позовну заяву та витребувані ухвалами суду документів не подав. Позовні вимоги ні по суті, ні по розрахунку не заперечив.

На підставі ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши усі обставини справи, оцінивши подані сторонами докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до видаткових накладних № ДЗБ-000152 від 01.06.2011 року на суму 68577,52 грн, № ДЗБ-000153 від 01.062011 року на суму 36725,56 грн, № ДЗБ-000151 від 01.06.2011 року на суму 199 358,81 грн товариством з обмеженою відповідальністю "Агроскоп Україна" передано товариству з обмеженою відповідальністю Фірма "Беліз" товар на загальну суму 304 661,89 грн.

Факт отримання вказаного товару підтверджується також довіреностями № 03 від 01.06.2011 року, № 02 від 01.06.2011 року, № 01 від 01.06.2011 року.

Однак, за отриманий товар товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "Беліз" розрахунок, станом на 12.10.2011 року не здійснив взагалі.

У зв'язку з виниклою заборгованістю відповідача перед позивачем, на адресу товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Беліз" було направлено вимогу від 05.10.2011 року № 763, яка залишена відповідачем без реагування.

Таким чином між сторонами виникло майново-господарське зобов'язання, в силу якого відповідач повинен оплатити товар, а позивач має право вимагати від відповідача виконання його обов'язку відповідно до пункту 1 статті 175 Господарського кодексу України.

Відповідно до частини 2 пункту 1 статті 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності з положеннями статей 638, 639 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони у належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Статтею 626 Цивільного кодексу України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 181 Господарського кодексу України встановлено загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладання господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладання даного виду договорів.

З огляду на положення Глави 54 Цивільного кодексу України, оскільки зобов'язання між сторонами виникли з приводу поставки товару, закон не передбачає спеціальні вимоги до форми та порядку укладання даного виду договорів.

У відповідності до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених вказаним Кодексом.

Правовідносини купівлі-продажу регулюються главою 54 Цивільного кодексу України.

Так, у відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

За змістом статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України. Зобов'язання має ґрунтуватись на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Аналогічну правову позицію викладено в постанові Вищого господарського суду України від 07.03.2006 у справі № 3/408, від 05.08.2008 у справі № 14/232-07, від 07.12.2010 у справі № 9/119-10.

Видаткові накладні не містять строку оплати.

Позивачем на адресу відповідача направлено вимогу від 05.10.2011 року № 763, яку відповідачем залишено без відповіді. Повного розрахунку за отриманий товар відповідачем не здійснено.

Господарським судом враховано, що відповідно до підпункту 4.1.2 пункту 4.1 наказу Міністерства транспорту та звязку України № 1149 "Про затвердження Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів" від 12.12.2007, нормативні строки пересилання рекомендованої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку) між іншими населеними пунктами різних областей України - Д + 3 (Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 3 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення).

Згідно пункту 4.2 вказаного Наказу при пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 4.1 нормативні строки пересилання збільшуються на один день

Так як вимоги була відправлена на адресу відповідача 05.10.2011 року, що підтверджується фіскальним чеком про направлення рекомендованої кореспонденції, відповідач з урахуванням строків поштового перебігу, повинен був її отримати 09.10.2011.

З урахуванням статті 253 та пункту 2 статті 530 Цивільного кодексу України, відповідач повинен був розрахуватись у строк до 17.10.2011 включно.

За змістом статей 33 і 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не надав господарському суду доказів, які спростовують позовні вимоги чи звільняють його від цивільної відповідальності.

З урахуванням викладеного, господарський суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 304 661,89 грн обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладаються судові витрати на державне мито та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33-34, 47, 49, 82, 84, 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Беліз" (28300, смт. Петрове, Петрівський район, Кіровоградська область, вул.Петровського,34, код ЄДРПОУ 23073964) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агроскоп Україна" (03065, м. Київ, бульвар І.Лепсе,55, код ЄДРПОУ 32154038) заборгованість в сумі 304 661,89 грн, а також державне мито в сумі 3046,62 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справив суді в сумі 236 грн.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили та направити стягувачу.

Згідно ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Суддя Т.В. Макаренко

Повне рішення складено 05.12.2011 року.