Рішення № 19890560, 15.11.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" листопада 2011 р. Справа № 20/118-11

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хмелівка-Агро»

про стягнення 7520,00 грн.

секретар судового засідання (пом. судді): Новікова І.С.

за участю представників:

від позивача : ОСОБА_1 паспорт, свідоцтво серії НОМЕР_2

від відповідача : не зявився

Обставини справи:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хмелівка-Агро»(далі відповідач) про стягнення 7520,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на поставку відповідачу товару на загальну суму 7520,00 грн., який покупцем не був сплачений, у звязку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 7520,00 грн. основного боргу, а також відшкодувати 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У судовому засіданні 15.11.2011 р. позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

У судове засідання 15.11.2011 р. представник відповідача не зявився, хоча про час і місце судового засідання відповідач був повідомлений належним чином. Відзиву на позов відповідачем суду не надано.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України в разі, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 15.11.2011 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 поставив Товариству з обмеженою відповідальністю «Хмелівка-Агро»товар на загальну суму 7520,00 грн., що підтверджується накладною № 41 від 18.06.2011 р.

Як слідує з матеріалів справи, товар (білково-вітамінні добавки) було поставлено позивачем за видатковою накладною № 41 від 18.06.2011 р. на суму 7520,00 грн. та отримано особисто директором ТОВ «Хмелівка-Агро» - ОСОБА_2, на підставі довіреності серії ЯПН № 249467, оригінал якої було оглянуто судом.

Пунктом 13 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 р. № 99, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.06.1996 р. за № 293/1318, встановлено, що довіреність, незалежно від строку її дії, залишається у постачальника при першому відпуску цінностей.

Проте ТОВ «Хмелівка-Агро»не розрахувалося за поставлений товар, про що свідчать виписки з банківського рахунку позивача за період з 01.06.2011 р. по 10.11.2011 р., копії яких долучено до матеріалів справи.

У звязку з неоплатою поставленого товару позивач направив на адресу ТОВ «Хмелівка-Агро»вимогу № 1/09 від 27.09.2011 р. про оплату заборгованості за товар у сумі 7520,00 грн. протягом 7 днів з дня отримання даної вимоги.

Вказана вимога була отримана відповідачем 29.09.2011 р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 27.09.2011 р. № 09801 0080371 7.

Відповідь на вимогу отримано не було, у звязку з чим ФОП ОСОБА_1 і звернувся до суду з даним позовом.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно з ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобовязання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з положеннями статей 638, 639 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору; договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Приписами ст. 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності з ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідач у судове засідання не зявився, відзив на позов, контррозрахунок або докази оплати поставленого позивачем товару суду не надав.

Отже, факт порушення відповідачем зобовязання судом встановлений та по суті не оспорений відповідачем.

За таких обставин позовні вимоги щодо стягнення заборгованості з відповідача за поставлений товар, з урахуванням встановлення судом факту наявності заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 7520,00 грн., підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Хмелівка-Агро»(09853, Київська обл., Тетіївський район, с Хмелівка, вул. Постишева, буд. 1, код ЄДРПОУ 33159257) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 7520 (сім тисяч пятсот двадцять) грн. 00 коп. основного боргу, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.М. Бабкіна

Дата підписання рішення 21.11.2011 р.