Рішення № 19890561, 29.11.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" листопада 2011 р. Справа № 23/154-11

Господарський суд Київської області у складі судді Зайця Д.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Пластмодерн», Київська область, смт. Коцюбинське

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бучанський завод склотари», Київська область, м. Буча

про стягнення 249918,52 грн.

секретар судового засідання Бердило І.П.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність б/н від 15 квітня 2011 року);

від відповідача: ОСОБА_2. (довіреність б/н від 25 жовтня 2011 року).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Пластмодерн»(далі - позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бучанський завод склотари»(далі - відповідач) про стягнення 249918,52 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки №1/25б-10 від 1 вересня 2010 року, а саме, відповідач не повністю сплатив грошові кошти за отриманий товар, в результаті чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 226408,01 грн. Додатково, за прострочення виконання зобовязання позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 16344,30 грн., 3% річних в розмірі 3200,56 грн. та інфляційні втрати в розмірі 3965,65 грн.

Провадження у справі порушено відповідно до ухвали господарського суду Київської області від 27 жовтня 2011 року та призначено справу до розгляду на 16 листопада 2011 року.

16 листопада 2011 року розгляд справи відкладено на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України на 29 листопада 2011 року.

У судовому засіданні 29 листопада представником позивача до суду подано клопотання про уточнення позовних вимог, що за своєю правовою природою є заявою про зменшення позовних вимог, в якому позивач просить суд стягнути з відповідача 226408,01 грн. основного боргу, пеню в розмірі 16329,05 грн., 3% річних в розмірі 3200,56 грн. та інфляційні втрати в розмірі 3965,65 грн.

На підставі статті 22 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято до розгляду заяву про зменшення позовних вимог, подальший розгляд справи здійснюється з урахуванням зазначеної заяви.

Присутній у судовому засіданні 29 листопада 2011 року представник відповідача проти позову не заперечував, проте, письмового відзиву на позовну заяву не подав.

29 листопада 2011 року відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Пластмодерн»(за договором постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бучанський завод склотари»(за договором покупець) 1 вересня 2010 року укладено договір поставки за №1/25б-10.

Пунктом 1.1 договору встановлено, що постачальник бере на себе обовязок передати у власність, а покупець прийняти та оплатити на умовах, визначених даним договором, товар.

Згідно пункту 2.1 договору ціна на окрему одиницю товару та загальна кількість кожної партії товару визначаються в супроводжувальних документах або у заявках покупця, прийнятих постачальником до виконання, які є невід'ємною частиною даного договору.

Пунктом 2.2 договору передбачено, що покупець зобовязаний оплатити товар на протязі 21 (двадцяти одного) календарного дня від дати відвантаження товару.

Відповідно до пункту 5.2 договору у випадку порушення строків оплати, а також при порушенні строків підписання акту приймання-передачі товару покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період зазначеного порушення, за кожен день такого порушення строків від вартості товару, що має бути оплачений.

Пунктом 8.1 договору встановлено, що договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31 грудня 2011 року.

На виконання умов договору позивач передав відповідачу товар, що підтверджується видатковими накладними №Пл-1156 від 23 березня 2011 року, №Пл-1072 від 18 березня 2011 року, №Пл-0972 від 16 березня 2011 року, №Пл-0901 від 12 березня 2011 року та №Пл-0866 від 11 березня 2011 року, копії яких наявні в матеріалах справи та оригінали яких оглянуто у судовому засіданні. Факт приймання товару за видатковими накладними уповноваженою особою відповідача підтверджується довіреністю серії БЗС №11867 від 1 березня 2011 року.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Присутній у судовому засіданні 29 листопада 2011 року представник відповідача проти позову не заперечував, проте, письмового відзиву на позовну заяву не подав.

Судом оглянуто оригінали документів, залучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобовязаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Станом на день прийняття рішення у справі відповідач не оплатив прийнятий у позивача товар у повному обсязі. Зазначений факт відповідачем не спростовано. Розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 226408,01 грн. заборгованості за прийнятий товар підлягає задоволенню.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»№543/965-ВР від 22.11.1996 року, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Розмір пені, нарахованої позивачем у сумі 16329,05 грн., є обґрунтованим та підлягає стягненню з відповідача.

У відповідності до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Розмір 3% річних у сумі 3200,56 грн. та інфляційних втрат у сумі 3965,65 грн. є обґрунтованими, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бучанський завод склотари»(08292, Київська область, м. Буча, вул. Кірова, 84, код 30530431) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Пластмодерн»(08298, Київська область, м. Ірпінь, смт. Коцюбинське, вул. Доківська, 14, код 16401787) 226408 (двісті двадцять шість тисяч чотириста вісім) грн. 01 коп. заборгованості, 16329 (шістнадцять тисяч триста двадцять дев'ять) грн. 05 коп. пені, 3965 (три тисячі девятсот шістдесят пять) грн. 65 коп. інфляційних втрат, 3200 (три тисячі двісті) грн. 56 коп. 3% річних та судові витрати: 2499 (дві тисячі чотириста девяносто дев'ять) грн. 03 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СуддяД.Г. Заєць Дата підписання рішення 5 грудня 2011 року