Рішення № 19890240, 24.11.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" листопада 2011 р. Справа № 25/124-11

Господарський суд Київської області у складі судді Саванчук С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія з управління активами “Універ Менеджмент”, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Магап”, с. Раківка, Вишгородський район, Київська область

про розірвання договору та стягнення 19000,00 грн.

за участю представників:

позивача ОСОБА_1 (довіреність від 17.10.2011 № б/н);

Грицько М.М. (директор наказ від 17.01.2006 № 5-ВК);

відповідача ОСОБА_2 (довіреність від 15.11.2011 № 0111-174);

Кисарець І.В. (директор паспорт серії НОМЕР_1 від 04.03.1996).

Обставини справи:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія з управління активами “Універ Менеджмент” (далі позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Магап” (далі відповідач) про розірвання договору та стягнення 19 000,00 грн. попередньої оплати.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобовязань за Договором від 15.04.2008 № 1 щодо оформлення погоджувальнодозвільної документації по переплануванню нежилого приміщення № 102 по вул. Жилянській, буд. 59 в м. Києві, у звязку з чим позивачем заявлено розірвання вищевказаного договору та стягнення з відповідача на користь позивача попередньої оплати за договором.

Ухвалою суду від 12.09.2011 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 20.10.2011.

У судове засідання 20.10.2011 представник відповідача не зявився, розгляд справи відкладено на 01.11.2011.

30.10.2011 через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 14839 від 31.10.2011) позивач надіслав лист від 24.10.2011 № 258/11 у якому надав інформацію щодо фактичної адреси відповідача, а саме: м. Київ, вул. Арсенальна, 17, офіс 2 В.

У судове засідання 01.11.2011 представник відповідача повторно не зявився, у звязку з чим розгляд справи відкладено на 08.11.2011.

08.11.2011 через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 15295 від 08.11.2011) відповідач надіслав клопотання про відкладення розгляду справи у звязку з тим, що останнім не було отримано копії позовної заяви і він позбавлений можливості ознайомитись з вимогами позивача.

У судовому засіданні 08.11.2011 у звязку з витребуванням додаткових документів на підставі частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 15.11.2011.

Також у судовому засіданні 08.11.2011 представник відповідача надав клопотання про продовження строку вирішення спору відповідно до статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою суду від 08.11.2011 клопотання відповідача задоволено, строк вирішення спору у справі продовжено на 15 днів.

11.11.2011 через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 15476 від 11.11.2011) позивач надіслав клопотання від 11.11.2011 № 286/11 у якому надав додаткові пояснення щодо предмету спору, а саме, що жодної письмової переписки, яка була б повязана з виконанням Договору у сторін на підставі пункту 9.4. Договору не проводилось, відповідач не звертався із повідомленнями про необхідність сплати будь-яких додаткових платежів як це встановлено пунктами 3.1.3. та 3.1.4. Договору, а також те, що відповідно до розділу 5 Договору жодних Актів прийому-передачі виконаних робіт відповідач останньому не передавав, і, зважаючи на зазначене, позивач вважає, що відповідач свої зобовязання не виконав.

15.11.2011 через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 15625 від 15.11.2011) відповідач надіслав відзив на позов, у якому проти позову заперечив повністю з тих підстав, що позивач у відповідності до пункту 3.1.2. Договору зобовязався надати останньому необхідні вихідні дані, зокрема правовстановлюючі документи, зареєстровані в Київському бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав на обєкти нерухомого майна та їх посвідченої копії на будинок (його частину) та був повідомлений про те, що у випадку ненадання цих документів, позитивного результату досягнути буде неможливо. Також відповідач у своєму відзиві вказав, що ним проведено роботу щодо погодження проектної документації, про що долучив: експертний висновок Головного управління МНС України в м.Києві від 03.04.2009 № 16/5/1765, висновок від 25.02.2009 № 44 Санітарно-епідеміологічної станції Голосіївського району м. Києва, лист Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації від 28.07.2008 № 535-380 та лист Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища від 30.12.2009 № 18-15415. Пропущення встановленого Договором терміну оформлення погоджувально-дозвільної документації (11місяців) відповідач пояснив ненаданням позивачем необхідних документів.

У судовому засіданні 15.11.2011 у звязку з витребуванням додаткових документів на підставі частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 22.11.2011.

У судовому засіданні 22.11.2011 суд, заслухавши додаткові пояснення сторін та відповідно до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України, вирішив оголосити перерву до 24.11.2011 для оголошення вступної та резолютивної частини рішення.

24.11.2011 через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 16111 від 24.11.2011) відповідач надав письмове пояснення, в якому вказав, що відповідачем було проведено всю необхідну роботу, але на етапі подальшого оформлення документації для отримання дозволу на проведення будівельних робіт позивачу необхідно було сплатити пайовий внесок на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва за нормативами, визначеними Рішенням шостої сесії пятого скликання Київської міської ради від 17.01.2008 № 2/4474 “Про програму соціально-економічного та культурного розвитку м. Києва на 2008 рік”. Відповідно до пунктів 4.4. та 4.8. вищезгаданого рішення формою сплати пайового внеску являється грошовий внесок і момент укладання договору про сплату пайового внеску при інвестуванні будівництва нежитлових приміщень після погодження функціонального призначення відповідною районною у м. Києві державної адміністрацією та передує оформленню документів про право власності. У разі сплати інвестором (забудовником) пайового внеску, Управління економіки та інвестиції видає довідку про одержання пайових коштів інвестора (забудовника) на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста. У звязку з тим, що згадана довідка у позивача відсутня, відповідач вважає, що він не мав змоги оформити погоджувально-дозвільну документацію по переплануванню нежилого приміщення № 102 по вул. Жилянській, буд. 59 в м. Києві.

24.11.2011 присутні у судовому засіданні представники позивача повністю підтримали позовні вимоги та просили суд їх задовольнити з мотивів викладених у позові. Представники відповідача у судовому засіданні 24.11.2011 проти позову заперечили повністю, посилаючись на відзив на позов та письмові пояснення, що були надані суду.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 24.11.2011 оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Між сторонами у справі укладено договір оформлення погоджувальнодозвільної документації від 15.04.2008 № 1 (далі Договір), відповідно до умов якого, замовник позивач доручає, а виконавець (проектувальник) відповідач зобов'язується виконати роботи з оформлення проектнодозвільної документації (далі роботи) з перепланування нежитлового приміщення № 102 по вулиці Жилянській будинок 59 у містіКиєві (далі - обєкт), а також здати об'єкт в експлуатацію відповідно до умов договору, завершенням робіт є Акт прийому-передачі виконаних робіт (пункт 1.1. Договору).

Відповідно до розділу 2 Договору вартість робіт становить 24000,00грн. без ПДВ. Для виконання робіт замовник проводить передоплату 10000,00 грн. без ПДВ. Другий етап передоплати в розмірі 9000,00грн. без ПДВ, здійснюється по виконанню пункту 4.1.2.2. Договору. Третій етап передоплати в розмір 5000,00грн. без ПДВ, здійснюється по виконанню пункту 4.1.2.3. Договору.

Пунктом 3.1.2. Договору передбачено, що замовник зобовязується для виконання робіт подати проектувальнику до початку робіт необхідні вихідні дані.

Згідно з пунктом 3.1.3. Договору замовник зобовязується оплачувати всі рахунки, договори, контракти за узгодження виконуваних робіт протягом трьох банківських днів.

Замовник зобовязується оплачувати всі зміни, що виникли не з вини виконавця і необхідні додаткові роботи (пункт 3.1.4. Договору).

Відповідно до розділу 4 Договору виконавець зобовязаний виконати всі роботи передбачені Договором відповідно до наданих замовником вихідних даних, а саме:

- отримати розпорядження на перепланування;

- погодити проектну документацію, отримати дозвіл на будівництво;

- ввести обєкт в експлуатацію, отримати розпорядження про введення в експлуатацію;

- виконати роботи в термін 11 місяців.

Відповідно до пункту 5.1. Договору по завершенню виконання робіт зазначених у пункті 1.1. Договору, виконавець передає замовнику Акт прийому-передачі документації та Акт приймання виконаних робіт.

Пунктом 9.4. Договору передбачено, що листування, пов'язане з виконанням, зміною або розірванням Договору, повинне здійснюватися рекомендованими листами, телеграмами, факсами за допомогою курєрського зв'язку за підписом керівників сторін, їх заступників або осіб, спеціально уповноважених для оперативного вирішення виникаючих питань.

Договір вступає в силу з моменту підписання та перерахування попередньої оплати (пункт 9.7. Договору).

Договір припиняє свою дію після належного виконання сторонами всіх зобов'язань, передбачених Договором та підписання Акту прийому-передачі виконаних робіт (пункт 9.8. Договору).

На виконання умов Договору, позивач відповідно до пункту 2.3. Договору перерахував на рахунок відповідача кошти в розмірі10000,00грн., що підтверджується платіжним дорученням від 23.04.2008 №287.

Також з матеріалів справи вбачається та не спростовується сторонами у справі, що по закінченню терміну в 11 місяців, який встановлений для виконання робіт і в порушення вимог пункту 2.4. Договору, позивач перерахував на рахунок відповідача другий етап передоплати в розмірі 9000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 29.04.2009 №872. Завірені копії платіжних доручень залучені до матеріалів справи.

На момент судового розгляду справи відповідачем зобовязання щодо оформлення погоджувальнодозвільної документації не виконане, що підтверджується матеріалами справи, відсутністю відповідного акту прийому-передачі виконаних робіт, передбаченого пунктом 9.8. Договору та не заперечується відповідачем.

Порушення відповідачем умов Договору стало підставою для надіслання позивачем на адресу відповідача претензії від 09.06.2011 №135/11 з вимогою відшкодування перерахованих грошових коштів у розмірі 19000,00грн. та пропозиції розірвання Договору від09.06.2011 №136/11, в якій позивач повідомив відповідача про відмову від прийняття зобовязання у порядку, передбаченому частиною 3 статті 612 Цивільного кодексу України і також долучив два примірника Додаткової угоди до Договору про розірвання останнього.

В підтвердження надіслання зазначеної претензії позивач надав суду фіскальні чеки “Укрпошти” від 09.06.2011 № 7727 і № 7728 та повідомлення про вручення поштового відправлення, з якого вбачається, що уповноважена особа відповідача отримала зазначену кореспонденцію 12.07.2011.

Водночас, з матеріалів справи вбачається, що відповідач вказані претензію та пропозицію про розірвання договору залишив без відповіді та задоволення, що стало підставою для звернення позивача до суду.

Суд, оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Позовна вимога про розірвання Договору, що заявлена на підставі статті 611, частини 3 статті 612 Цивільного кодексу України у звязку з тим, що внаслідок прострочення боржника зобовязання втратило інтерес для кредитора, підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до розділу 4 Договору виконавець зобовязаний виконати всі роботи, передбачені Договором у термін 11 місяців, а згідно з пунктом 9.8. Договору даний договір припиняє свою дію після належного виконання сторонами всіх зобов'язань, передбачених Договором та підписання Акту прийому-передачі виконаних робіт.

З огляду на встановлений в пункті 9.8. Договору термін його дії, а також те, що судом встановлено факт невиконання відповідачем умов Договору, спірний Договір на момент розгляду справи в суді є дійсним, сторонами в повному обсязі не виконаний, а при його виконанні настало прострочення боржника.

Настання прострочення боржника відповідачем заперечується тим, що зобовязання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора, а саме: ненадання позивачем всіх необхідних документів. Проте, в порушення вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України відповідачем не надано доказів прострочення кредитора, а тому ці обставини не беруться судом до уваги.

Відповідно до статті 11 Господарського процесуального кодексу України, статті 188 Господарського кодексу України позивач належним чином надіслав відповідачу пропозицію про розірвання Договору на підставі статей 610, 611, 612 Цивільного кодексу України.

З огляду на те, що відповідач вказану пропозицію залишив без відповіді позивач скористався своїм правом та передав спір на вирішення суду.

Відповідно до частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, розірвання договору.

Відповідно до частин 1, 3 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, зокрема, якщо він не виконав зобовязання у строк, встановлений договором. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобовязання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитись від прийнятті виконання і вимагати відшкодування збитків.

З урахуванням того, що відповідач не виконав ні одного пункту з переліку робіт, які він зобовязаний виконати за Договором, а строк, встановлений для виконання зобовязання відповідачем закінчився, суд дійшов висновку про наявність обставин, з якими вищевказані норми Цивільного кодексу України повязують можливість розірвання Договору.

Проте, позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів у розмірі 19000,00грн., що були перераховані відповідачу у якості попередньої оплати на підставі Договору задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до частини 3 статті 653 Цивільного кодексу України якщо договір розривається у судовому порядку, зобов'язання припиняється з моменту набрання рішенням суду про розірвання договору законної сили, а згідно з частиною 4 статті 653 Цивільного кодексу України сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

При вирішенні питання про стягнення сум попередньої оплати, судом враховано принципи та порядок розгляду господарськими судами спорів, зокрема заявлених у позовному провадженні.

Відповідно до положень статті 1 Господарського процесуального кодексу України, особи, зазначені цією нормою, мають право звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Заявляючи позов, особа визначає спосіб захисту порушеного права та вказує на підстави такого захисту. Відповідно до положень статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підстави або предмет позову.

Ухвалюючи судове рішення про розірвання договору, судом враховано підставу цієї позовної вимоги, вихід за межі вказаних у позові підстав з власної ініціативи суду не передбачено процесуальними нормами.

Згідно з приписами статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення має право, зокрема виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Позивачем підставами розірвання Договору заявлені положення статті611, частини 3 статті 612 Цивільного кодексу України, а стягнення сум попередньої оплати обґрунтовано положеннями частини 2 статті 193 Господарського кодексу України стосовно того, що порушення боржником господарського зобовязання є підставою застосування до нього господарських санкцій та частин 2, 3 статті 612 Цивільного кодексу України щодо права кредитора вимагати відшкодування збитків у разі прострочення боржника.

Проте, за своєю правовою природою стягнення сум попередньої оплати не являється ні господарською санкцією, ні збитками.

В силу положень статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

При цьому, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Зважаючи на зазначене, судом враховано, що частина 3 статті 612 Цивільного кодексу України визначає спосіб та порядок захисту кредитором свого порушеного права, в даному випадку шляхом звернення до суду з вимогою про стягнення збитків спричинених неналежним виконанням Договору.

Збитки це об'єктивне зменшення яких-небудь майнових прав сторони за договором, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин, проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходах, які він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.

Відповідно до частин 2 та 3 статті 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частиною 1 статті 225 Господарського кодексу України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;

- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права.

З наведеного випливає, що збитки як категорія цивільно-правової відповідальності являють собою ті негативні наслідки, що виникають як невідворотний результат порушення цивільного права особи. Таким чином, необхідною умовою стягнення збитків є наявність причинного звязку між завданими збитками та протиправною поведінкою, де збитки є наслідком, а неправомірні дії причиною.

З позовної заяви вбачається, що заявлено до стягнення суму попередньої оплати, яку сплачено на підставі Договору, а не суму збитків, тоді як вказані суми мають різну правову природу, стягнення попередньої оплати при відмові кредитора від прийняття виконання у звязку з тим, що воно втратило інтерес для кредитора внаслідок прострочення боржника є необґрунтованим та таким, що не відповідає чинному законодавству, а тому позовна вимога про стягнення 19000,00грн. попередньої оплати задоволенню не підлягає.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Вищого господарського суду України від 07.04.2010 у справі № 21/376-49/30.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 43, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Розірвати договір на оформлення погоджувальнодозвільної документації від 15.04.2008 № 1, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю “Компанія з управління активами “Універ Менеджмент” (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 59, офіс 102, код ЄДРПОУ 33777261) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Магап” (07351, Київська область, Вишгородський район, с. Раківка, вул. Гагаріна, 10, код ЄДРПОУ 33586712).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Магап” (07351, Київська область, Вишгородський район, с. Раківка, вул. Гагаріна, 10, код ЄДРПОУ 33586712) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія з управління активами “Універ Менеджмент” 01032, м. Київ, вул. Жилянська, 59, офіс 102, код ЄДРПОУ 33777261) 85(вісімдесят пять) грн. 00 коп. державного мита, 118 (сто вісімнадцять)грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя С.О. Саванчук

Повне рішення складено 29.11.2011.