Рішення № 19890149, 21.11.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" листопада 2011 р. Справа № 4/158-11

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовомДержавного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг", м. Київ

до Приватного сільськогосподарського підприємства "Поділля", с. Веприк, Фастівський район, Київська область

про стягнення 250435,89 грн.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 предст., дов. від 19.09.2011р. № 14/20-166-11

від відповідача: не зявився;

Обставини справи:

Державним публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (позивач) заявлено позов до Приватного сільськогосподарського підприємства "Поділля" (відповідач) про стягнення 250435,89 грн., з яких 227395,01 грн. борг, 13072,99 грн. пеня, 3382,26 грн. 3% річних, 6585,63 грн. інфляційні втрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконав свої зобовязання за договором фінансового лізингу №10-08-103плБ/564 від 21.12.08р. в частині сплати лізингових платежів.

Ухвалою господарського суду Київської області від 24.10.11р. було порушено провадження у даній справі, а розгляд справи призначено на 21.11.11р.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалою суду від 24.10.10р., що також підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №0103231941979, проте в судове засідання не зявився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив. Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України за відсутності представника відповідача.

Відповідно до п. 3.6 Розяснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. N 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, господарський суд,

встановив:

24.12.2008 року між позивачем та відповідачем було укладено договір фінансового лізингу № 10-08-103плБ/564 (далі Договір), відповідно до п. 1 якого позивач надає відповідачу у платне користування на визначений договором строк предмет лізингу, визначений у додатку до Договору "Кількість, ціна і вартість предмет лізингу" (далі - предмет лізингу), а відповідач сплачує за це лізингові платежі.

Відповідно до ст. 2 Договору, позивач передає відповідачу власне майно, яке було придбане за рахунок коштів державного бюджету згідно "Порядку використання коштів державного бюджету України, що спрямовуються на придбання вітчизняної техніки і обладнання для агропромислового комплексу та заходи по операціях фінансового лізингу", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.03 №1904. Відповідно до п. 3.1.2 договору позивач має право за несплату двох чергових лізингових платежів вимагати повернення в безспірному порядку обєкта лізингу згідно з виконавчим написом державного нотаріуса.

На виконання умов договору позивачем було передано відповідачу сільськогосподарську техніку згідно переліку вказаному у акті приймання-передачі с/г техніки від 02.02.2009р. на загальну суму 1205740 грн. (копія в матеріалах справи).

Відповідно до п. 4.1 Договору, з моменту підписання акту передачі одержання предмету лізингу за використання останнього відповідач сплачує позивачу лізингові.

Відповідно до п. 4.2 Договору, розмір лізингових платежів, їх складових частин встановлюється додатком до договору "Графік сплати лізингових платежів".

Відповідно до п. 1 ст. 2 Закону України “Про фінансовий лізинг” відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

Відповідно до ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 11 Закону України “Про фінансовий лізинг” лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі згідно погодженого графіку сплачувати лізингові платежі відповідно до умов договору.

В порушення умов договору відповідач лізингові платежі за термін користуванням технікою не сплачував в повному обсязі, у звязку з чим у нього утворилась заборгованість перед позивачем по сплаті лізингових платежів за період з 02.11.2010р. по 02.08.2011р. в сумі 227395,01 грн. (розрахунок додається).

Таким чином, на день розгляду справи основний борг, який підлягає стягненню з відповідача складає 227395,01 грн.

При цьому, позивачем у даній справі надано лист від 09.11.11р. №14/3358, яким останній повідомляє суд, що станом на 09.11.11р. обєкт фінансового лізингу за Договором фінансового лізингу від 24.12.08р. №10-08-103плБ/564 позивачу не повернутий та знаходиться у ПСП "Поділля".

Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини першої та частини сьомої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання). Таким чином, судом встановлено факт порушення відповідачем зобовязання щодо вчасної сплати лізингових платежів, відповідно вимога позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу є обґрунтованою та підлягає задоволенню в заявленій сумі 227395,01 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з розрахунком позивача, що знаходиться в матеріалах справи інфляційні втрати складають 6585,63 грн., а 3% річних 3382,26 грн.

Судом здійснено перерахунок інфляційних втрат та 3% річних і встановлено, що розрахунок інфляційних втрат та 3% річних здійснений позивачем арифметично не вірно.

Відповідно до арифметично вірного розрахунку інфляційних втрат, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3868,15 грн., а саме: за період заборгованості з 01.12.2010р. по 31.08.2011р. - 3189.94 грн., з 01.03.2011р. по 31.08.2011р. 1344,38 грн., з 01.06.2011р. по 31.08.2011р. (-666.17 грн.).

Відповідно до арифметично вірного розрахунку 3% річних, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2895,84 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 13072,99 грн.

Підпунктом 7.1 Договору сторонами передбачено, що за порушення строків сплати лізингових платежів, відповідач за кожний календарний день прострочення від несплаченої суми сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Судом здійснено перерахунок пені і встановлено, що розрахунок пені відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога про стягнення пені в розмірі 13072,99 грн. підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем дотримано вимог даної норми процесуального законодавства і подано всі докази на підтвердження своїх позовних вимог, в той час, як відповідачем не спростовано факту існування заборгованості перед позивачем.

За таких обставин суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 227395,01 грн. боргу, 3868,15 грн. інфляційних втрат, 2895,84грн. 3% річних та 13072,99 грн. пені, загалом 247231,99 грн.

Господарські витрати відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судом покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

вирішив:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства "Поділля" (08531, Київська обл., Фастівський р-н, с. Веприк, вул. Щорса, 3, код ЄДРПОУ 31124772) на користь Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (01023, м. Київ, вул. Мечникова, 16 А, код ЄДРПОУ 30401456) 227395 (двісті двадцять сім тисяч триста девяносто п'ять)грн.. 01 коп. заборгованості, 3868 (три тисячі вісімсот шістдесят вісім) грн. 15 коп. інфляційних втрат, 13072 (тринадцять тисяч сімдесят дві) грн. 99 коп. пені, 2895 (дві тисячі вісімсот девяносто пять) грн. 84 коп. 3% річних, 2472 (дві тисячі чотириста сімдесят дві) грн.. 32 коп. державного мита, 232 (двісті тридцять дві) грн.. 98 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу,

3.В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.В. Щоткін

Дата підписання повного тексту рішення: 28.11.2011р.