Рішення № 19889714, 15.11.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" листопада 2011 р. Справа № 5/079-11

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Олга”, м. Київ

до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Васильків

про стягнення 4926,61 грн.

за участю представників:

позивача:ОСОБА_2 дов. від 01.01.2011р.

відповідача:не зявились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином

суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Олга” (далі позивач) до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (далі відповідач) про стягнення 4926,61 грн., з яких 4367,00 грн. основний борг та 559,61 грн. пеня.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобовязань щодо здійснення розрахунку за поставлений товар.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просить суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи в судове засідання не зявився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Між сторонами у справі було укладено договір поставки продукції від 09.08.2010р. № 601 (далі договір), відповідно до умов якого, позивач - постачальник продає та поставляє, а відповідач покупець купує та оплачує на умовах та у порядку визначених цим договором, товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в додатках (специфікаціях) або накладних, що засвідчують прийом-передачу товару від постачальника до покупця та є невідємними частинами цього договору (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 1.3 договору право власності на товар переходить від постачальника до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін накладної, яка засвідчує момент передачі товару.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що Найменування та кількість товару зазначається в додатках або накладних, які невідємними частинами цього договору.

Згідно п. 3.3 договору покупець зобовязаний оплачувати кожну партію переданого постачальником товару, протягом 7 календарних днів з моменту передачі такої партії товару.

Даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 09.08.2011р., а у фінансовій частині до повного виконання сторонами своїх зобовязань (п. 6.1 договору).

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 4707,80 грн., що підтверджується видатковими накладними від 15.10.2010р. № СРЦ-034179 на суму 1861,20 грн., від 22.10.2010р. № СРЦ-035011 на суму 561,50 грн. та від 15.11.2010р. № СРЦ-037847 на суму 2285,10 грн., а відповідач вказаний товар отримав.

Зазначені накладні підписані в двосторонньому порядку повноважними представниками сторін та скріплені штампом позивача і печаткою відповідача, завірені копії накладних залучені до матеріалів справи.

Разом з тим відповідач свої зобовязання щодо здійснення розрахунку за поставлений товар у повному обсязі не виконав, в звязку з чим за ним рахується заборгованість в розмірі 4367,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не виникає з характеру відносин сторін.

Приписами пункту 2 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Проте, всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору, відповідач не виконав своїх зобовязань щодо здійснення повного розрахунку за поставлений товар, в звязку з чим за останнім на час розгляду справи рахується заборгованість в розмірі 4367,00 грн. Доказів сплати зазначеного боргу відповідач суду не надав.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 4367,00 грн. заборгованості за поставлений товар.

Крім того, позивач на підставі п. 5.3 договору просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченої партії товару за кожен день прострочення платежу, яка за розрахунком позивача складає 559,61 грн.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” визначає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязань припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Згідно з правильним арифметичним розрахунком, який був зроблений судом з врахуванням вимог ч. 6 ст. 232 ГК України та періоду нарахування пені, заявленого позивачем, стягненню підлягає пеня в розмірі 358,04 грн. В решті заявленої до стягнення суми пені суд відмовляє.

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 4367,00 грн. заборгованості та 358,04 грн. пені є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційнотехнічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Олга” (01001, м. Київ, вул. Софійська, 10, літера “А”, код ЄДРПОУ 23507629) 4367 (чотири тисячі триста шістдесят сім) грн. 00 коп. заборгованості, 358 (триста пятдесят вісім) грн. 04 коп. пені, 97 (девяносто сім) грн. 83 коп. витрат по сплаті державного мита та 226 (двісті двадцять шість) грн. 34 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Подоляк Ю.В.