Рішення № 19889321, 07.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 31/30307.12.11 За позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія" Україна", м. Київ

доПублічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія

"ГАРАНТ-АВТО", м. Київ

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_4, м. Київ

про стягнення заборгованості 7 299,77 грн.

Суддя Качан Н.І.

Представники:

Від позивачаОСОБА_1 пред. по довір.

Від відповідачаОСОБА_2. пред. по довір.

Від третьої особине зявився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення 7 299,77 грн. страхового відшкодування в порядку регресу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.09.2011р. було порушено провадження у справі № 31/303, призначено розгляд справи на 29.09.2011р. та залучено до участі у справі третю особу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.09.2011р. розгляд справи було відкладено на 20.10.2011р., у звязку з неявкою третьої особи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.10.2011р. розгляд справи було відкладено на 30.11.2011р. та продовжено строк вирішення спору, відповідно до ст. 69 ГПК України.

20.10.2011р. судом було направлено запит до Моторного (транспортного) страхового бюро України щодо надання інформації по Полісу №ВА/4262348.

03.11.2011р. від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшла відповідь на судовий запит про дію полісу.

В судовому засіданні 30.11.2011р. було оголошено перерву до 07.12.2011р., відповідно до ст. 77 ГПК України.

Представник відповідача проти позову заперечував та надав суду письмовий відзив, в якому звернув увагу, що позивачем не надано доказів виплати страхового відшкодування та висновку спеціаліста. Також, представник відповідача повідомив, що у випадку надання позивачем відсутніх документів позовні вимоги підлягають зменшенню на суму франшизи у розмірі 510 грн.

Представник позивача надав суду письмові пояснення, в яких пояснив яким чином відбулося страхове відшкодування, надав копію висновку спеціаліста.

Одночасно представник позивача надав заяву про зменшення позовних вимог та просив суд стягнути з відповідача суму страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 6789,77 грн. за вирахуванням франшизи. Представник позивача уточнений позов підтримав в повному обсязі.

Третя особа, яка була належним чином повідомлена про час та місце судового процесу, представників у судове засідання не направила, причини неявки суду не повідомила.

Особи, які беруть участь у справі визнаються повідомленими про судовий розгляд господарського спору оскільки ухвала про порушення провадження у справі та ухвали про відкладення розгляду справи надсилались за юридичною адресою учасників процесу.

Третя особа клопотань про відкладення розгляду спору та наявність у неї поважних причин щодо неявки у судове засідання не повідомила, що дає підстави визнати причини її неявки до суду неповажними.

До матеріалів справи долучені конверти з увалами, які були повернуті з адреси третьої особи з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання».

Керуючись ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників третьої особи за наявними у справі доказами та матеріалами.

В судовому засіданні 07.12.2011р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників процесу, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

13.06.2008р.між позивачем, як страховиком, та ОСОБА_5, як страхувальником, було укладено Договір добровільного страхування № 20/062/003155, відповідно до умов якого позивач застрахував майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу - легкового автомобіля «GEEP GRAND CHEROKEE», державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

30 липня 2008 року на перехресті вул. Хрещатик та вул. Тараса Шевченка в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода (ДТП) за участю автомобіля «CHEVROLET AVEO», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, який знаходився у володінні ОСОБА_3 та під керуванням ОСОБА_4 (третя особа) та автомобіля «GEEP GRAND CHEROKEE», державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Внаслідок ДТП автомобіль «GEEP GRAND CHEROKEE»отримав механічні пошкодження.

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 05.08.2008року особа яка керувала автомобілем «CHEVROLET AVEO»(ОСОБА_4.), була визнана винною у скоєнні адміністративного правопорушення.

Страхувальник звернувся до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування. Вартість відновлювального ремонту автомобіля, пошкодженого внаслідок ДТП, встановлено у висновку спеціаліста ТОВ Експертно-асистуюча компанія «ЛЕГІОН». Сума відновлюваного ремонту складала 8 759,72 грн.

Позивач нарахував та виплатив потерпілому суму страхового відшкодування яка склала за вирахуванням франшизи - 7 299,77 грн., що підтверджується доданим до позовної заяви документами.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4 застрахована відповідачем, що підтверджується Полісом № ВВ/4262348. Відповідно до вказаного полісу франшиза складає 510 грн.

16 липня 2009року позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування. У встановлений законодавством строк позивачу було відмовлено у виплаті страхового відшкодування.

Засвідчені копії вище вказаних документів, залучені до матеріалів справи та відповідно визнаються судом належними доказами, які приймаються судом як підтвердження доводів позивача.

Статтею 27 Закону України “Про страхування” та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон), обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно із п. 22.1. ст. 22 Закону при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Частинами другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, якщо вона завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідач не здійснив виплату страхового відшкодування у строки, передбачені ст. 37 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню за уточненим розрахунком позивача.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, повязані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст.ст. 993, 1166, 1187, 1188, 1191, 1194 ЦК України, Законом України “Про страхування”, Законом України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, ст.ст.44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Договорами сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити за уточненим розрахунком позивача.

2.Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО»(01042, м. Київ, пров. Новопечерський, 19/3, код ЄДРПОУ 16467237) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Україна»(01025, м. Київ, вул. Володимирська, 5 Б, код ЄДРПОУ 30636550), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, грошові кошти у розмірі 6789 (шість тисяч сімсот вісімдесят девять) грн. 77 коп., 102 (сто дві) грн. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

СуддяН. І. Качан

Повне рішення складено 09 грудня 2011 року.