Рішення № 19889263, 07.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 61/49307.12.11 За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Закритого акціонерного товариства «Гастрономторг»

про стягнення боргу за договором в сумі 11386 грн. 06 коп.

Суддя Івченко А.М.

Представники Позивача:ОСОБА_1 - підприємець; ОСОБА_2 дов. № б/н від 14.11.2011 Відповідача:не зявився

У судовому засіданні 07.12.2011 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства «Гастрономторг»про стягнення боргу за договором в сумі 11386 грн. 06 коп., із них: 10 112 грн. 29 коп. сума основного боргу; 691 грн. 78 коп. пені, 157 грн. 28 коп. 3 % річних, 424 грн. 71 коп. збитків від інфляції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.11.2011 порушено провадження у справі № 61/493, розгляд справи призначено на 07.12.2011.

05.12.2011 через канцелярію суду від позивача поступила заява про надання додаткових пояснень відповідно до якої позивач наголосив, що між сторонами не було укладено більш ніяких договорів крім договору № 02-12/08 від 20.12.2008 та те, що після подачі позову відповідач сплатив позивачу 200 грн. 00 коп. боргу та надав уточний розрахунок суми боргу в якому просив суд стягнути з відповідача 9912 грн. 29 коп., 679 грн. 63 коп., 153 грн. 03 коп. 3 % річних та 49 грн. 20 коп. інфляційних збитків.

Відповідно до частини четвертої статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема, зменшити розмір позовних вимог.

Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову.

Під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік збільшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову.

Згідно з частиною третьою статті 55 Господарського процесуального кодексу України ціну позову вказує позивач.

Отже, у разі зменшення (збільшенні) позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, (аналогічна позиція викладена в пункті 17 листа Вищого Господарського суду України від 20.10.2006 року № 01-8/2351).

В судове засідання 07.12.2011 представник відповідача не зявився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву та витребуваних документів не надав. Відповідач у відповідності до ст. 64 ГПК України належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 20.12.2008 між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (надалі позивач, Продавець) та Закритим акціонерним товариством «Гастрономторг»(надалі відповідач, Покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 02-12/08.

Відповідно до умов якого, Продавець зобовязався передавати у власність Покупця товар, а Покупець - приймати і оплачувати його на умовах визначених цим Договором.

Згідно з ч. 1 ст. 264 Господарського кодексу України визначено, що матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного виробництва, так і придбаних у інших суб'єктів господарювання, здійснюються суб'єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим Кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається із матеріалів справи, за видатковими накладними, копії яких знаходяться в матеріалах справи, а саме: № 162 від 20.12.2010 на суму 1581 грн. 90 коп., № 14 від 08.02.2011 на суму 1830 грн. 88 коп., № 18 від 23.02.2011 на суму 1286 грн. 34 коп., № 28 від 04.04.2011 на суму 1352 грн. 52 коп., № 33 від 15.04.2011 на суму 820 грн. 56 коп., № 40 від 12.05.2011 на суму 1053 грн. 47 коп. № 42 від 19.05.2011 на суму 770 грн. 83 коп., № 43 від 19.05.2011 на суму 370 грн. 56 коп., № 45 від 01.06.2011 на суму 439 грн. 20 коп., № 52 від 25.06.2011 на суму 814 грн. 43 коп., № 54 від 04.07.2011 на суму 936 грн. 84 коп. позивач поставив відповідачу товар, визначений умовами договору на загальну суму 11257 грн. 53 коп.

Відповідно до умов п. 5.1 Договору відповідач взяв на себе зобовязання здійснювати розрахунок за отриманий товар на протязі 14 банківських днів з дня поставки товару.

В силу ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться

Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В силу ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач товар отримав, що підтверджується підписом уповноваженої особи та печаткою товариства, але лише частково розрахувався з позивачем за отриманий товар, сума в розмірі 10 112 грн. 29 коп. на момент подачі позову залишилися несплаченою.

Проте, як вбачається із банківської виписки, відповідачем після порушення провадження у справі грошові кошти в сумі 200 грн. 00 коп. були частково сплачені позивачу.

Але, оскільки позивач уточнив позовні вимоги з урахуванням часткової оплати відповідачем боргу в розмірі 200 грн. 00 коп., тому позовні вимоги в розмірі 9 912 грн. 29 коп. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлені вимоги про стягнення з відповідача 679 грн. 63 коп. пені.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 ЦК України).

Господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання у ГК України визнаються штрафними санкціями (частина 1 статті 230 ГК України).

Згідно п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконане .

Відповідно до умов п. 7.3. Договору встановлено, що за порушення строків оплати товару Покупець виплачує Продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Згідно ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши розрахунок пені, суд прийшов до висновку, що вимоги в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 679 грн. 63 коп. визнаються судом обгрунтованими, а отже такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач також просить стягнути з відповідача 153 грн. 03 коп. - 3 % річних та 49 грн. 20 коп. інфляційних втрат.

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Перевіривши розрахунок 3 % річних інфляційних втрат, суд прийшов до висновку, що вимоги в частині стягнення в цій частині обґрунтовані та такі, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись, ст.ст. 33, 49, ст.ст. 82-85, п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Гастрономторг» (01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, 5; код 32486086) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (04209, АДРЕСА_1; код НОМЕР_1) 9 912 (девять тисяч девятсот дванадцять) грн. 29 коп. основного боргу, 679 (шістсот сімдесят девять) грн. 63 коп. - пені, 153 (сто пятдесят три) грн. 03 коп. 3 % річних, 49 (сорок девять) грн. 20 коп. інфляційних втрат, 1411 (одна тисяча чотириста одинадцять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя А.М. Івченко Дата підписання рішення 08.12.2011