Рішення № 19889261, 07.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22/41107.12.11 За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЕйЕмДжи Груп»

до Акціонерного товариства «Просто-страхування»

про стягнення грошових коштів в порядку регресу

Суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 19 від 07.02.2011р.);

від відповідача: не зявились;

В судовому засіданні 07.12.2011р. у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ЕйЕмДжи Груп»(надалі ПАТ «Страхова компанія «ЕйЕмДжи Груп», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Акціонерного товариства «Просто-страхування» (надалі АТ «Просто-страхування», відповідач) 822, 73 грн..

Позовні вимоги мотивовані тим, що ПАТ «Страхова компанія «ЕйЕмДжи Груп»на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту № 1101927/71/010/09 від 28.01.2009р., внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля марки Hyundai Accent, державний номер НОМЕР_1, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля ВАЗ, державний номер НОМЕР_2, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП була застрахована АТ «Просто-страхування»позивачем було направлено останньому претензію на виплату страхового відшкодування в порядку регресу. Враховуючи, що відповідачем здійснено відшкодування не у повному обсязі, позивач просить стягнути з відповідача суму коштів в розмірі 822, 73 грн. в судовому порядку.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

У відповідності з положеннями ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленою сторонами господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Ухвалу суду про порушення провадження у справі відповідачем отримано 14.11.2011р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення рекомендованого відправлення.

Провадження у справі порушено ухвалою від 09.11.2011р., що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

За договором добровільного страхування наземного транспорту № 1101927/71/010/09 від 28.01.2009р. у ВАТ «СК «ЕйЕмДжи Груп»застраховано автомобіль Hyundai Accent, державний номер НОМЕР_1, страхувальником по договору є ОСОБА_2.

Згідно довідки ДАІ печерського районного управління при ГУ МВС України в місті Києві, 07.04.2009р. у м. Києві по вул. Богомольця 4 сталась дорожньо-транспортна пригода зіткнення за участю автомобілів Hyundai Accent, державний номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_2, ВАЗ, державний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3.

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_3 вимог пункту 13.1 Правил дорожнього руху України, якого визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення постановою Печерського районного суду міста Києва від 12.05.2009р., справа № 3-739-1/09.

За страховим випадком ДТП що сталась 07.04.2009р. за участю застрахованого автомобіля, згідно складеного страхового акту № 074 від 23.04.2009р. по договору страхування № 1101927/71/010/09 від 28.01.2009р. визначено суму страхового відшкодування в розмірі 1 540 грн., виплата якого за договором страхування підтверджується платіжним дорученням № 5352 від 24.04.2009р..

Загальний розмір матеріальної шкоди, завданого власнику транспортного засобу Hyundai Accent, державний номер НОМЕР_1 в результаті його пошкодження при ДТП, становить 2340 грн. та підтверджений актом № 41 здачі-приймання виконаних робіт складеним у звязку з технічним обслуговуванням автомобіля. Виконання робіт частково оплачено згідно виставленого рахунку-фактури № 41 від 08.04.2009р. по сумі 1540 грн. за рахунок страхового відшкодування.

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Під час розгляду справи встановлено, що транспортний засіб - автомобіль ВАЗ, державний номер НОМЕР_2, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача автомобілю Hyundai Accent, державний номер НОМЕР_1, взято на страхування АТ «Просто страхування»про що укладено договір (поліс) обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ВА/2741977.

Частинами другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Вина водія який керував автомобілем ВАЗ, державний номер НОМЕР_2 підтверджується постановою Печерського районного суду міста Києва від 12.05.2009р..

Цивільно-правова відповідальність Дзиганського Олексія Петровича в частині заподіяння шкоди майну внаслідок експлуатації автомобіля ВАЗ, державний номер НОМЕР_2 була застрахована у АТ «Просто-страхування»на підставі укладеного договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс ВА/2741977).

Пунктом 37.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів»(в редакції закону на час врегулювання страхового випадку) передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

В редакції закону, яка є чинною з 19.09.2011р. та відповідно застосовується до врегулювання страхових випадків, які стались після вказаної дати, у п. 36.4 закону, також передбачено, що виплата страхового відшкодування здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування, лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля Hyundai Accent, державний номер НОМЕР_1 відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів»в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс ВА/2741977), а до ПАТ «Страхова компанія «ЕйЕмДжи Груп»як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором № 1101927/71/010/09 від 28.01.2009р., перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до АТ «Просто-страхування», як особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25 листопада 2008 року (справа 11/406-07).

За чинним законодавством України окрім особи, винної у завданні шкоди, потерпілий у ДТП має право одержати майнове відшкодування або за рахунок страхової організації, якою застраховане його майно, за правилами і в порядку, встановленому Цивільним кодексом України та Законом України «Про страхування», або за рахунок страховика, яким застраховано відповідальність особи, що володіє транспортним засобом, водія якого визнано винним у ДТП, за правилами та у порядку, встановленому ЦК України та Законом України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Право потерпілого обрати той чи інший спосіб захисту чинним законодавством не обмежене.

В даному випадку потерпілий звернувся за відшкодуванням майнової шкоди до позивача, який застрахував його майно - автомобіль Hyundai Accent, державний номер НОМЕР_1.

Правовідносини сторін у такому випадку регулюються нормами ЦК України та ЗУ «Про страхування».

Статтею 993 ЦК України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Тобто в розумінні положень Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»позивач набув (в порядку регресу) право на виплату страхового відшкодування від страховика винної особи.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

За договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс ВА/2741977) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 25 500 грн., франшиза 0 грн..

Згідно вимогами Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів»(п. 37.1) виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Таким чином, підстави вважати порушеними права позивача відповідачем при невиплаті суми страхового відшкодування на користь позивача є саме неотримання коштів від відповідача протягом місяця від дня отримання страховою компанією регресної вимоги. Невиконання вказаних вимог є підставою для звернення до суду та стягнення зазначеної суми коштів згідно судового рішення.

Претензія № 85 за вих. № 323/01 від 23.05.2011р. міститься в матеріалах справи, а про її отримання відповідачем свідчить надана відповідь за вих. 04-2362 від 01.06.2011р., в якій зазначалось про визнання події 07.04.2009р. страховим випадком та складенням розрахунку страхового відшкодування, відповідно до якого розмір склав 1517, 27 грн..

Сплата коштів в сумі 717, 27 грн. підтверджується платіжним дорученням № 13917 від 05.08.2009р., а до стягнення з відповідача в межах поданого позову заявлено суму коштів, що складає різницю між виплаченою сумою страхувальнику за договором № 1101927/71/010/09 від 28.01.2009р., який є потерпілим у ДТП 07.04.2009р., та отриманим відшкодуванням від відповідача ((1 540 грн. 0 грн. франшиза) 717, 27 грн.).

В даному випадку сума заявлена до стягнення з відповідача є частиною суми страхового відшкодування виплаченого позивачем на умовах договору страхування, що укладений між позивачем та страхувальником у відношенні транспортного засобу, який було пошкоджено в ДТП, натомість право регресу до страховика винної особи переходить саме по розміру збитків завданих пошкодженому автомобілю в межах фактичних витрат страховика (обмежується фактичними витратами страхової компанії).

Фактичні витрати страхової компанії по виплаті страхового відшкодування не перевищують розміру збитку, завданого транспортному засобу автомобілю Hyundai Accent, державний номер НОМЕР_1 у ДТП 07.04.2009р., що підтверджений актом № 41 здачі-приймання виконаних робіт, а при врахуванні здійснення відповідачем виплати також і на користь потерпілого в сумі 800 грн., є такими що здійснені в межах понесених потерпілим витрат по ремонту транспортного засобу після ДТП (1540 грн. + 800 грн.).

Відповідно до ч. 2 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Враховуючи викладене, за встановлених обставин, на користь позивача підлягає стягненню в порядку регресу сума 822, 73 грн. (1 540 грн. (сума матеріального збитку підтверджена актом № 41 здачі-приймання виконаних робіт в межах фактичних витрат страхової компанії) 0 грн. франшиза 717, 27 грн. частина сплаченого страхового відшкодування), що і заявляється до стягнення з відповідача.

Судові витрати позивача про сплату державного мита у сумі 102 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Просто-страхування»(04050, м. Київ, вул. Герцена 10, ідент. код 24745673) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЕйЕмДжи Груп»(02140, м. Київ, пр-т. Бажана 10-А, офіс 3-А, ідент. код 20783470) 822, 73 грн. (вісімсот двадцять дві гривні 73 копійки) страхової виплати в порядку регресу, 102 грн. (сто дві гривні) витрат по сплаті державного мита та 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Р.І. Самсін

дата підписання рішення 09.12.2011