Рішення № 19888408, 28.11.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 33/32228.11.11

Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-

Авто»в особі Центральної філії

до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Каштан»

про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 3779,10 грн.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 представник за довіреністю № 1725-1/14 від 16.05.2011 р.;

від відповідача: не зявився

встановив :

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант - Авто" в особі Центральної філії до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Каштан» про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 3779,10 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 01.02.2008 року між відкритим акціонерним товариством «Транс-Капітал»та відкритим акціонерним товариством «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»укладено договір добровільного страхування автотранспорту, оформлений полісом №УБС-27302, відповідно до умов якого застраховано автомобіль «Мерседес», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1. Страхування проводилось згідно з Правилами добровільного страхування транспортних засобів /КАСКО/ №119.

02.05.2008 року на 143 км а/д Устилуг-Луцьк-Рівне сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Renault Кango, реєстраційний номерний знак ВК9281АЕ, під керуванням водія ОСОБА_2 та автомобіля Mercedes-Benz реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_3.

Відповідно до постанови Рівненського міського суду № 3-21729/08 від 05.05.2008 року, дорожньо-транспортна пригода сталося з вини водія ОСОБА_2.

Внаслідок вищезазначеної ДТП був пошкоджений автомобіль Mercedes-Benz реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, який належить відкритому акціонерному товариству «Транс-Капітал».

Згідно до висновку експерта з визначення матеріального збитку № 3252 від 11.12.2008 року вартість матеріального збитку, нанесеного власнику автомобіля Mercedes-Benz реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, в результаті його пошкодження при ДТП, становить 3 779,10 грн.

Відкрите акціонерне товариство «УСК «Дженералі Гарант», виконуючи свої договірні зобов'язання перед страхувальником, виплатила страхове відшкодування за письмовою заявою страхувальника в сумі 6 309,69грн. (платіжне доручення №12362 від 14.11.2008 року, платіжне доручення №12363 від 14.11.2008 року) та 300,00 грн. витрати за проведення автотоварознавчої експертизи (платіжне доручення № 14535 від 25.12.2008 року).

Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля Renault Кango, реєстраційний номерний знак ВК9281АЕ, на момент ДТП була застрахована приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Каштан»згідно полісу ВВ/3291356 від 17.01.2008 року.

Позивач звертався до відповідача з претензією для досудового врегулювання спору, проте зазначена претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Таким чином, відповідно до вищевикладеного публічне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Гарант - Авто»в особі Центральної філії звернулось до суду з вимогою про стягнення з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Каштан»суми страхового відшкодування у розмірі 3779,10 грн. в порядку регресу.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 02.11.2011 року порушено провадження у справі № 33/322, розгляд справи призначено на 28.11.2011 року.

В судове засідання 28.11.2011 року зявився представник позивача та надав пояснення по суті справи, відповідно до яких в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача суму страхового відшкодування в розмірі 3779,10 грн. в порядку регресу, витрати по сплаті державного мита в розмірі 102,00 грн. та 236 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, вимоги суду не виконав, проте через відділ діловодства господарського суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Розглянувши подане клопотання про відкладення розгляду справи, суд зазначає, що неможливість представника забезпечити явку в судове засідання не є підставою для відкладення розгляду справи в розумінні ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оскільки в даному випадку відповідач мав можливість скористатись правилами ст. 28 Господарського процесуального кодексу України та ст. 244 Цивільного кодексу України. Крім того, відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України строк вирішення господарського спору обмежений.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Згідно постанови Рівненського міського суду № 3-21729/08 від 05.05.2008 року встановлено, що 02.05.2008 року о 03 год. 20 хв. гр. ОСОБА_2, на 143 км. а/д Устилуг-Луцьк-Рівне, керуючи автомобілем марки Renault Кango державний НОМЕР_2, не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки, перебуваючи у втомленому стані заснув за кермом та здійснив зіткнення з транспортним засобом марки Mercedes-Benz державний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3, який рухався в зустрічному напрямку прямо. В результаті дорожньо-транспортної пригоди обидва транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Вищевказаною постановою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП і застосоване до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 68,00 грн.

Відповідно до договору добровільного страхування автотранспорту УБG № 0027302 від 01.02.2008 року укладеного між відкритим акціонерним товариством «АТП Атлант»в особі філії «Транс - Капітал»ВАТ «АТП Атлант»та відкритим акціонерним товариством „Українська страхова компанія „Дженералі Гарант", застраховано майнові інтереси страхувальника, повязані з експлуатацією автомобіля марки Mercedes-Benz державний номер НОМЕР_1.

Згідно ч.1.1. ст. 1 статуту публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант - Авто», публічне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Гарант - Авто»створено як відкрите акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Гарант - Авто»перейменованого у відкрите акціонерне товариство „Українська страхова компанія „Дженералі Гарант", згідно з рішенням загальних зборів акціонерів від 10.11.2006-04.12.2006 року про перейменування та яке продовжує свою діяльність як публічне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Гарант - Авто»згідно рішенням загальним загальних зборів акціонерів від 20.04.2011 року про перейменування.

Відповідно до звіту про оцінку майна № 3252 від 11.12.2008 року, вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля Mercedes-Benz державний номер НОМЕР_1 складає 3779,10 грн.

Згідно страхового акту № 22351 від 29.10.2008 року розрахункова сума страхового відшкодування склала 6309,69 грн.

На підставі заяви страхувальника № 784 від 29.09.2008 року виплачено страхове відшкодування в розмірі 6309,69 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 12362 та № 12363 від 14.11.2008 року.

Згідно з ч.1 статті 16 Закону України “Про страхування”, договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно статті 20 Закону України “Про страхування”, страховик зобовязаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Статтею 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч.1 статті 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Цивільна відповідальність власника транспортного засобу Renault Кango державний НОМЕР_2, застрахована відкритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Каштан»згідно Полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/3291356 першого типу зі строком дії з 17.01.2008 року по 16.01.2009 року.

У відповідності до спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 11616078, закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Каштан»(код ЄДРПОУ 32071894) перейменовано у приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Каштан»(код ЄДРПОУ 32071894).

У зв'язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику, позивач набув право регресу до винної у ДТП особи, оскільки відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування»№ 86/96-ВР від 07.03.1996 року, до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Оскільки, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Renault Кango державний НОМЕР_2, була застрахована приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Каштан»згідно Полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/3291356, то відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»обовязок щодо відшкодування збитку, завданого внаслідок ДТП вищевказаним водієм власнику автотранспортного засобу покладається на відповідача.

26.05.2011 року позивач звернувся до відповідача із заявою № 22351/24 про виплату страхового відшкодування. Однак зазначена заява відповідачем залишена без відповіді та задоволення.

Статтею 3 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Статтею 5 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»встановлено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Згідно ст. 22 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до п. 12.1. ст. 12 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідно Полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/3291356 розмір франшизи дорівнює 0 грн.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування в розмірі 3779,10 грн. в порядку регресу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч. 5 ст. 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Каштан» (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 12, офіс 37, ідентифікаційний код 32071894) на користь публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант - Авто»в особі Центральної філії (01042, м. Київ, пров. Новопечерський, 19/3, ідентифікаційний код 25965081) страхове відшкодування в порядку регресу в сумі 3 779 (три тисячі сімсот сімдесят девять) грн. 10 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 102 (сто дві) грн. 00 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.М.Мудрий

Дата підписання рішення: 05.12.2011 року