Рішення № 19888191, 22.11.2011, Господарський суд м. Києва

Дата ухвалення
22.11.2011
Номер справи
18/228
Номер документу
19888191
Форма судочинства
Господарське
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 18/22822.11.11 За позовомЗаступника військового прокурора Центрального регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України;

ДоПриватного підприємства «ТТ-2»;

Простягнення 378523,98 грн.;

Суддя Мандриченко О.В.

Представники

Від прокуратури: Грищенко М.А., заступник військового прокурора Сумського гарнізону,

посвідчення №774 від 23.03.2010 р.

Від позивача: ОСОБА_3, представник, довіреність №220/682/д від 30.12.2010 р.;

Від відповідача: ОСОБА_4, представник, довіреність б/н 04.09.2011 р.

Ухвалою про порушення провадження від 14.09.2011 р. у справі №18/228 розгляд справи призначено на 04.10.2011 р. У судовому засіданні 04.10.2011 р. оголошено перерву до 25.10.2011 р. Розпорядженням В.о. Голови Господарського суду міста Києва від 25.10.2011 р. справу №18/228 передано для розгляду судді Борисенко І.І. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.10.2011 р. розгляд справи призначено на 08.11.2011 р. Розпорядженням В.о. Голови Господарського суду міста Києва від 28.10.2011 р. справу №18/228 передано для розгляду судді Мандриченку О.В. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.11.2011 р. слухання справи відкладено до 22.11.2011 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник військового прокурора Центрального регіону України звернувся до Господарського суду міста Києва в інтересах держави в особі позивача з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача штрафні санкції в сумі 378523,98 грн. з мотивів вказаних у позовній заяві.

Військовою прокуратурою Центрального регіону України додатково подане суду письмове пояснення у справі, де зазначається зокрема наступне:

- згідно з п. 6.3.1. договору №286/3/10/42 від 22.12.2010 р. відповідач зобовязаний забезпечити поставку товару у строки, встановлені договором;

- відповідно до п. 6.3.8. договору відповідач зобовязаний нести всі ризики, яких може зазнати продукція до моменту її належної передачі представнику позивача;

- відповідно до п. 8.3. договору доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідні документи, які видаються Торгово-промисловою палатою України або органом виконавчої влади за місцем виникнення вищезазначених обставин;

- пунктом 3 ст. 14 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні»передбачено, що засвідчення обставин форс-мажору віднесено до компетенції Торгово-промислової палати України. Будь-яких повідомлень про виникнення форс-мажорних обставин відповідач позивачу не надіслав, документів про виникнення обставин непереборної сили не надав;

- згідно Міжнародних правил по тлумаченню термінів «Інкотермс»у редакції 2000 року DDP, відповідач несе всі ризики і видатки, повязані з ввозом товару, він зобовязаний отримати на свій ризик та за свій рахунок експортну та імпортну ліцензії, інші офіціальні дозволи, а також виконати всі митні формальності, необхідні для ввозу товару.

У судовому засіданні представники прокуратури та позивача позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач Приватне підприємство «ТТ-2»надав господарському суду відзив, в якому позовні вимоги заперечує та просить у позові відмовити повністю, з наступних підстав:

-відповідно до п. 8.1. договору сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобовязань за цим договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання договору та виникли поза волею сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо,епідемія, епізоотія, війна);

-відповідно до п. 8.2. договору сторона, що не може виконувати зобовязання за договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом пяти календарних днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі;

-на виконання вимог п. 8.2. договору відповідачем було направлено на адресу позивача 01.03.2011 р. лист №1/1 979 з повідомленням про виникнення обставин непереборної сили;

-згідно з вимогами п. 8.3. договору поставки доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідні документи, які видаються Торгово-промисловою палатою України або органом виконавчої влади за місцем виникнення вищевказаних обставин;

-відповідно до ч. 3 п. 8.4. договору сторони можуть бути звільнені від відповідальності за часткове чи повне невиконання обовязків за договором, якщо доведуть, що воно було викликано перешкодою поза їх контролем, якому навіть уважна сторона не могла б запобігти, і виникло після укладення договору.

Відповідач стверджує, що виконати свої зобовязання по договору поставки останній не мав жодної можливості, так як не міг передбачити, що підставою їх невиконання може стати дана аварія на виробництві. При цьому відповідач посилається на висновок Чернігівської регіональної Торгово-промислової палати України №И-2 від 28.02.2011 р.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників прокуратури та сторін, всебічно і повно зясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

22.12.2010 р. між сторонами укладений договір № 286/3/10/42 про поставку для державних потреб матеріально - технічних засобів речової служби, згідно з яким відповідач зобовязаний у 2010 р. поставити Міністерству оборони України товар, вироби з текстилю для домашнього господарства, а останній - забезпечити приймання та оплату товару в асортименті, кількості, у строки і виключно за цінами згідно положень договору.

Відповідно до п. 1.2. договору № 286/3/10/42 ціна товару, передбаченого до поставки за договором, його номенклатура, характер, технічні та якісні характеристики, а також конструктивні, технологічні, експлуатаційні та інші вимоги до товару, строки виконання договору, визначаються специфікаціями, викладеними у цьому договорі.

Згідно з п. 2.4. договору № 286/3/10/42 приймання товару за якістю оформляється актом приймального контролю якості, який повинен бути складений військовим представництвом Міністерства оборони України в останній день приймання продукції. Належним чином оформлений і підписаний акт є підтвердженням приймання товару по якості та направляється замовнику після відправки товару разом з рахунком-фактурою.

Пунктом 3.1. договору № 286/3/10/42 визначено, що ціна договору, що підлягає оплаті, становить 1 861 980,00 грн., у тому числі податок на додану вартість, вартість тари, упаковки, маркування, вантажних робіт в місцях завантаження та транспортних витрат.

Відповідно до п. 4.1. договору № 286/3/10/42 розрахунки за фактично поставлений товар проводяться протягом 30 банківських днів (за умов надходження бюджетних коштів на рахунок Міністерства оборони України) з дати надання відповідачем Міністерству оборони України належним чином оформленого рахунку фактури на відвантажений товар, підписаний керівником та головним бухгалтером підприємства (якщо посада головного бухгалтера не передбачена штатним розписом, то про це зазначається у рахунку-фактурі).

Згідно до п. 5.1. договору № 286/3/10/42 товар постачається на умовах DDP склад замовника відповідно до Міжнародних правил по тлумаченню термінів «Інкотермс»у редакції 2000 року згідно з положеннями договору, встановленими нормами відвантаження у тарі на упаковці, яка забезпечує її збереження під час транспортування, вантажно-розвантажувальних робіт і зберігання у межах термінів, установлених діючими стандартами, тощо.

Пунктом 6.1.1. договору № 286/3/10/42 визначено, що замовник зобовязаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлені товари протягом 30 банківських днів з дати надання відповідачем Міністерству оборони України належним чином оформлених документів, передбачених договором.

Відповідно до п. 6.4.1. договору № 286/3/10/42 відповідач має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за поставлені товари.

Згідно з п. 7.3.1. договору № 286/3/10/42 за порушення умов договору щодо якості товару відповідач сплачує Міністерству оборони України штраф у розмірі 20% від вартості недоброякісного товару.

Пунктом 7.3.4. договору № 286/3/10/42 визначено, що за порушення строків виконання зобовязання відповідач сплачує пеню в розмірі 0,1% від вартості недопоставленого товару за кожну добу затримки, а за прострочення понад 30 днів з відповідача додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості договору.

Відповідно до п. 7.3.5. договору № 286/3/10/42, незалежно від сплати неустойки (штрафу, пені), сторона, що порушила умови договору, відшкодовує іншій стороні завдані в результаті цього збитки, без урахування розміру неустойки (штрафу, пені).

Згідно з п. 8.1. договору № 286/3/10/42 сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладення договору та виникли поза волею сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, війна).

Пунктом 8.2. договору № 286/3/10/42 визначено, що сторона, яка не може виконувати зобовязання за договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом пяти календарних днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі.

Відповідно до п. 8.3. договору № 286/3/10/42 доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідні документи, які видаються Торгово-Промисловою палатою України або органом виконавчої влади за місцем виникнення вищезазначених обставин.

Згідно з п. 10.1. договору № 286/3/10/42 договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 30.12.2010 р., а в частині проведення розрахунків до повного їх завершення.

Між позивачем та відповідачем 28.12.2010 р. укладено додаткову угоду №1 до договору № 286/3/10/42 від 22.12.2010 р., згідно якої строк постачання товару за специфікацією №1 визначений до 30.12.2010 р., а за специфікацією №2 до 15.03.2011 р.

Відповідач неналежним чином виконав свої зобовязання за договором, а саме недопоставив частину продукції за специфікацією №2, а саме:

-простирадла бавовняні 214х120-126 см., з бязі арт. БВ 146*150 вибіленої у кількості 51000 штук на загальну суму 1416780,00 грн.;

-наволочки верхні (№2) бавовняні 50х60 з бязі арт. БВ 146*150 вибіленої у кількості 35000 штук на загальну суму 311640,00 грн.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як визначено частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

За невиконання зобов'язань за договором нарахована пеня у розмірі 257534,58 грн. та штраф у сумі 120989,40 грн., передбачені п. 7.3.4. договору. Розрахунок пені та штрафу відповідає матеріалам справи, умовам договору та підлягає стягненню з відповідача.

Згідно з частиною 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 2 статті 549 Цивільного кодексу України визначено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Доданий до матеріалів справи експертний висновок №И-2 від 28.02.2011 р., складений Чернігівською регіональною торгово-промисловою палатою, яким відповідач обґрунтовує заперечення на позов, не може вважатися обставиною звільнення відповідача від відповідальності виходячи з наступного.

Частиною 1 статті 1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні»передбачено, що торгово-промислова палата є недержавною неприбутковою самоврядною організацією, яка об'єднує юридичних осіб, які створені і діють відповідно до законодавства України, та громадян України, зареєстрованих як підприємці, та їх об'єднання.

Як визначено пунктом 3 статті 14 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні»(у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) засвідчення обставин форс-мажору віднесено до компетенції Торгово-промислової палати України.

Зі змісту статті 11 цього закону, яка визначає права регіональних торгово-промислових палат, вбачається, що вказані організації, до складу яких входить Чернігівська регіональна торгово-промислова палата, не наділені повноваженнями щодо засвідчення обставин форс-мажору.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частиною 1 статті 617 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Таким чином, відповідачем не доведено, що аварія, яка сталася на виробництві ПП «ТТ-2»в приміщенні, що знаходиться за адресою: м. Чернігів, вул. Нафтовиків, 1, в ніч з 24.02. на 25.02.2011 р. є обставиною непереборної сили.

До матеріалів справи відповідачем не додані належні докази, визначені п. 8.3. договору, які підтверджують виникнення обставин непереборної сили.

Вина відповідача повністю підтверджена дослідженими доказами та матеріалами справи.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача в дохід Державного бюджету України.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Приватного підприємства «ТТ-2»(інд. 03048, м. Київ, вул. Івана Пулюя, 5-а,оф. 138, код ЄДРПОУ 32112527) на користь Міністерства оборони України (інд. 03168, м. Київ, пр.-т Повітрофлотський, 6, код ЄДРПОУ 00034022) 120989 (сто двадцять тисяч девятсот вісімдесят дев'ять) грн. 40 коп. штрафу, 257534 (двісті пятдесят сім тисяч пятсот тридцять чотири) грн. 58 коп. пені. Видати наказ.

3.Стягнути з Приватного підприємства «ТТ-2»(інд. 03048, м. Київ, вул. Івана Пулюя, 5-а,оф. 138, код ЄДРПОУ 32112527) на користь Державного бюджету України 3785 (три тисячі сімсот вісімдесят пять) грн. 24 коп. витрат по сплаті держмита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

4.Накази видати після набрання рішенням законної сили.

5.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяО.В. Мандриченко

Дата складання рішення 29.11.2011 р.

Попередній документ : 19888187
Наступний документ : 19888195