Рішення № 19888086, 28.11.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 1/28228.11.11

За позовом Приватного акціонерного товариства «Просто - Страхування»

До Приватного акціонерного товариства «Українська інноваційна Страхова компанія «Інвестсервіс»;

Товариства з обмеженою відповідальністю «Коровай»

Простягнення 34700,00 грн.

Суддя Мельник В.І.

Представники:

від позивачане зявився

від відповідача 1не зявився

від відповідача 2не зявився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Просто - Страхування»(далі позивач) подала на розгляд Господарського суду міста Києва позов до Приватного акціонерного товариства «Українська інноваційна Страхова компанія «Інвестсервіс»(далі відповідач 1 ); Товариства з обмеженою відповідальністю «Коровай»(далі відповідач 2) про стягнення 34700,00 грн..

Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що позивачем, як страховиком, відповідно до договору страхування наземного транспорту № АТЛ 003881 від 27.11.2009, було виплачено страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 34700,00 грн., внаслідок чого, до позивача в порядку ст. 27 Закону України “Про страхування” та статті 228 Господарського кодексу України перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат до відповідача, як до особи, яка відповідальна за відшкодування шкоди, оскільки саме з вини особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована у відповідача, сталася ДТП, наслідки якої визнано позивачем страховим випадком та здійснено виплату страхової суми страхувальнику.

Ухвалою суду від 18.10.2011р. порушено провадження у справі № 1/282 та призначено розгляд на 11.11.2011 р.

09.11.2011 відповідач подав до канцелярії суду клопотання про відкладення розгляду справи.

11.11.2011р. представник позивача у судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі, надав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі та пояснення по суті спору.

Представники відповідачів у судове засідання не зявився, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, відповідач 2 про причини своєї відсутності суд не повідомив.

Суд задовольнив клопотання відповідача 1 та відклав розгляд справи на 28.11.2011.

28.11.2011 представник позивача у судове засідання не зявився, про причини своєї відсутності суд не повідомив.

Представники відповідачів у судове засідання не зявились, про причини своєї відсутності суд не повідомили, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконали, представник відповідача 2 ознайомлювався з матеріалами справи, про що в матеріалах справи наявні докази.

Суд дійшов висновку про розгляд справи по суті спору за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки позивачем надано всі необхідні документи для вирішення спору по суті.

Згідно ст.87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

27.11.2009 між ПрАТ «Просто-страхування»(далі позивач) як страховиком, та ОСОБА_1. було укладено договір страхування №АТЛ 003881, згідно умов якого об'єктом страхування є транспортний засіб марки «Hyundai Matrix», державний номерний знак НОМЕР_4.

Згідно полісу обовязкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВС/5415852 від 01.07.2009р., страховиком ПрАТ «УІСК «Інвестсервіс» було забезпечено транспортний засіб автомобіль марки «ГАЗ 33021», державний номерний знак НОМЕР_1.

07.03.2010р. у м.Миколаєві на мосту річки Південний Буг, сталася ДТП за участю транспортного засобу «Hyundai Matrix», державний номерний знак НОМЕР_4, що належить ОСОБА_1., під її керуванням, транспортного засобу «ГАЗ 33021», державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2., що належав ТОВ «Коровай», автомобіль «ВАЗ 2105»д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_3., автомобіль «ВАЗ 2102»д.н.з. НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_4.

Відповідно до постанови Заводського районного суду м. Миколаєва від 02.04.2008 у справі № 15-530/2010, гр. ОСОБА_2., визнано винним у правопорушенні, передбаченому ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до звіту про оцінку вартості матеріального збитку № 157/03/10 від 11.03.2010р. вартість матеріального збитку пошкодження транспортного засобу марки «Hyundai Matrix», державний номерний знак НОМЕР_4, внаслідок ДТП, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати в якості страхового відшкодування 37400,00 грн., які були виплачені згідно платіжного доручення № 5106 від 29.04.2010 року., а іншу частину у розмірі 1881,90 грн. відповідно до розпорядження № 002658 від 28.04.2010 зарахувало у сплату недооплаченої частини страхової премії шляхом взаємозаліку із Миколаївською філією АТ «Просто-страхування».

У звязку з тим, що коштів у розмірі 24990,00 грн. не достатньо для повного відшкодування завданої шкоди, тому різницю між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою , позивач просив стягнути 9710,00 грн. з ТОВ «Коровай», оскільки ОСОБА_2. на час ДТП був працівником вказаного підприємства.

Позивач у своєму позові просив суд стягнути з відповідача 1 24990,00 грн. боргу з вирахуванням франшизи 510,00 грн., з відповідача 2 - 9710,00 грн. страхового відшкодування та судові витрати.

Стаття 22 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно статті 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Вимогами статті 993 Цивільного кодексу України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

В статті 1187 ЦК України наведено визначення: „Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб”.

Згідно із п.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Статтею 4 Закону України "Про страхування" визначено, що майнові інтереси, які пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об'єктів страхування.

Абзацом 1 статті 9 Закону України „Про страхування” визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

Абзацом 16 ст.9 Закону України „Про страхування” визначено, що страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Згідно із статтею 27 Закону України „Про страхування” страховик має право вимоги в межах його фактичних затрат.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27 березня 1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" суди, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, а між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Згідно статті 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Пунктом 37.2 Закону України „Про страхування” визначено, що за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, яка діє у період , за який нараховується пеня.

Згідно статті 228 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України визначено, що рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про те, що позивач на підставі ст.ст. 22, 1191, Цивільного кодексу України, ст. 228 Господарського кодексу України набув право регресу до відповідача щодо відшкодування останнім понесених позивачем витрат у вигляді суми виплаченого страхового відшкодування.

Таким чином, суд дійшов висновку, про задоволення позовних вимог позивача у повному обсязі.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідачів пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс»(код ЄДРПОУ 23498273, адреса: 04053, м. Київ, Кудрявськіий узвіз 5Б, офіс 208) на користь Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування»(код ЄДРПОУ 24745673, адреса: 04050, м. Київ, вул. Герцена 10) суму заборгованості в розмірі 24 990 (двадцять чотири тисячі девятсот девяносто) грн., 249 (двісті сорок девять) грн. 90 коп. - витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Коровай»(код ЄДРПОУ 30243665, адреса: 54055, м. Миколаїв, вул. Садова 46) на користь Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування»(код ЄДРПОУ 24745673, адреса: 04050, м. Київ, вул. Герцена 10) суму заборгованості в розмірі 9710 (девять тисяч сімсот десять) грн., 97 (девяносто сім) грн. 10 коп. - витрат по сплаті державного мита.

4. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

5.Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Мельник В.І.

(Дата складання повного тексту рішення: 05.12.2011)