Рішення № 19888061, 21.11.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/43821.11.11 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Медком Маркетинг і Продаж Україна"

ДоПриватного підприємства "Юнілек"

Простягнення 1 252, 56 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1. дов. № 07/МП/С від 04.01.2011 року;

від відповідача: не зявився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Медком Маркетинг і Продаж Україна" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "Юнілек" про стягнення 1 252, 56 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі укладеного між сторонами договору № 215 від 21.02.2011 року позивач поставив відповідачу товар, однак останній, всупереч умов даного договору за поставлений товар своєчасно та в повному обсязі не розрахувався, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворився борг на суму 1200, 00 грн.

Ухвалою від 10.10.2011 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 04.11.2011 року.

В судовому засіданні 04.11.2011 року представник позивача надав документи на виконання вимог ухвали про порушення провадження по справі, а також надав усні пояснення по справі, відповідно до яких позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 04.11.2011 року не зявився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

У звязку з неявкою в судове засідання представника відповідача, а також, у звязку з необхідністю витребування додаткових доказів, ухвалою суду від 04.11.2011 року розгляд справи відкладено на 21.11.2011 року.

В судовому засіданні 21.11.2011 року представник позивача надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання 21.11.2011 року вдруге не зявився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого Господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в матеріалах справи доказами.

В судовому засіданні 21.11.2011р. на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши подані документи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

21 лютого 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Медком Маркетинг і Продаж Україна»(далі - постачальник, позивач) та Приватним підприємством «Юнілек»(далі покупець, відповідач) укладено договір поставки товару № 215 (далі-Договір).

В силу положень п.п. 1.1, 1.2, 1.3 Договору, постачальник зобовязувався передати покупцю, а покупець зобовязувався прийняти й оплачувати товар в строки, визначені даним Договором. Асортимент, одиниця виміру та вартість товару, що поставляється по даному договору, визначається видатковими накладними (далі накладна), які є невідємною частиною даного Договору. Право власності на товар переходить до покупця в момент отримання товару покупцем. Ціна товару складається із сум всіх видаткових накладних за яким буде продано товар на час дії даного Договору.

Порядок розрахунків сторони обумовили 2.3 Договору, відповідно до якого покупець здійснює оплату поставленого товару протягом 30 календарних днів з дня поставки товару в гривнях в формі готівкового розрахунку на розрахунковий рахунок постачальника. Щоквартально в строк до 15 числа наступного за кварталом місяця сторони складають акт звірки взаєморозрахунків, який підписують уповноважені особи та завіряється круглими печатками підприємства. Акт звірки є документом, що підтверджує стан взаємних фінансових зобовязань між сторонами на дату зазначену в акті. Сторони повинні забезпечити підписання актів уповноваженими особами.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання умов Договору за період з 20.04.2011 року по 24.05.2011 року поставив відповідачу товар на загальну суму 1797, 84 грн., що підтверджується видатковими накладними, скріплених печаткам та підписами обох сторін (належним чином завірені копії містяться в матеріалах справи). Проте, відповідач свої зобовязання щодо оплати вартості поставленого товару виконав частково, у звязку з чим у останнього перед позивачем утворився борг на суму 1200, 00 грн., що підтверджується банківськими виписками та актом звірки взаєморозрахунків (які містяться в справі).

11.07.2011 року позивач звернувся до відповідача з претензією про погашення заборгованості, яка отримана відповідачем 16.07.2011 року (належним чином засвідчені копії фіскального чеку, опису вкладення в цінний лист та поштове повідомлення про вручення поштової кореспонденції містяться в матеріалах справи), проте зазначене претензія залишена відповідачем без задоволення та належного реагування.

Станом на день розгляду справи в суді суму боргу відповідач не сплатив, жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем не надав, а тому загальна заборгованість відповідача перед позивачем становить 1200, 00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи вищевказаний договір за своє правовою природою є договором поставки.

Згідно до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позов в частині стягнення основного боргу в розмірі 1200, 00 грн. нормативно та документально доведений.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобовязань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобовязань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 3.4 Договору встановлено, що у разі прострочення оплати товару постачальник в односторонньому порядку нараховує на суму заборгованості пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення оплати товару, поставленого за даним Договором.

Позивач за прострочення строків сплати коштів за поставлений товар, керуючись п. 3.4. Договору, нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 52, 56 грн.

Здійснивши перерахунок пені, в межах періодів визначених позивачем, з урахуванням обмеження її розміру подвійною обліковою ставкою НБУ, з відповідача, на думку господарського суду підлягає до стягнення пеня в розмірі 52, 56 грн., розмір якої визначений за обґрунтованим розрахунком позивача.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 32, 33, 82-85 ГПК України господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Юнілек»(04114, м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 79, кв. 42, код ЄДРПОУ 36080866) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Медком Маркетинг і Продаж Україна» (місцезнаходження: 03127, м. Київ, пр.-т. 40 річчя Жовтня, 120, корп. 1, фактична адреса: 02121, м. Київ, Харківське шосе, буд. 201-203 (літера 2-А) код ЄДРПОУ 35432061)) 1200 (одна тисяча двісті) грн. 00 коп. основного боргу, 52 (пятдесят дві) грн. 56 коп. пені, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом (стаття 85 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя О.М. Спичак

Дата підписання рішення:

01.12.2011 року.