Рішення № 19887970, 01.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 4/47301.12.11 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ІСТЕЙТ ІНВЕСТ» До Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОГТ МЕДІКАЛ ЛОГІСТИК»

Простягнення 25 667,44 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача ОСОБА_1. дов.

Від відповідача ОСОБА_2. дов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОГТ МЕДІКАЛ ЛОГІСТИК»на свою користь заборгованість за спожиті комунальні послуги в розмірі 24156, 46 грн., згідно Договору суборенди № 123/5-1КВ від 16.06.2010р., 3% річних в сумі 245, 02 грн., пеню в розмірі 1265, 96 грн., а всього 25667, 44 грн.

В судовому засіданні від 01.11.2011р. представником Відповідача наданий відзив на позовну заяву, в якому проти позову Відповідач заперечує повністю.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

15 червня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІСТЕЙТ ІНВЕСТ»та Публічним акціонерним товариством «Універмаг «Дитячий світ»був укладений Договір найму (оренди) нежитлового приміщення №123/5.

16 червня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІСТЕЙТ ІНВЕСТ»(Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФОГТ МЕДІКАЛ ЛОГІСТИК»(Відповідач) був укладений Договір суборенди №123/5-1КВ (далі Договір).

Згідно п. 1. Договору, Орендар зобовязується передати за плату Суборендарю у строкове користування, а Суборендар зобовязується прийняти у строкове користування нежитлове приміщення, яке складається з складського приміщення (далі обєкт суборенди) загальною площею 1255 кв. м. за адресою: м. Київ, вул. Довбуша, 22.

Відповідно до п.5.1. Договору, Договір було укладено строком по 31 грудня 2012 року.

31 січня 2011р. Позивач та Відповідач уклали Додаткову угоду про розірвання Договору суборенди нерухомого майна №123/5-1 КВ, згідно якої Договір було достроково розірвано з 31.01.2011р.

В акті приймання-передачі (повернення) обєкту суборенди, який був підписаний Позивачем та Відповідачем 31 січня 2011р., зафіксовані наступні показники лічильників: електроенергії 043247 кВт, водопостачання 00447 м. куб., теплопостачання згідно з роздруківкою даних лічильників тепла від ЗАТ «Дитячий світ».

Згідно з п. 6.5. Договору, Відповідач взяв на себе зобовязання компенсувати Позивачу витрати за спожиті комунальні послуги (за спожиту електроенергію, теплову енергію, використання води та водовідведення, обслуговування електромереж та за користування телефонною мережею, тощо), що розраховується

на підставі даних приладів обліку, згідно рахунків-фактур, які надає Орендар.

Проте Відповідач не виконує свої обов'язки, передбачені Договором та у період з 01 грудня 2010р. по 31 січня 2011р. не здійснив в повному обсязі оплату витрат за спожиті комунальні послуги згідно умов Договору.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Договір є договором суборенди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України, Глави 30 Господарського кодексу України.

Статтею 774 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору піднайму (суборенди) застосовуються положення про договір найму (оренди).

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Матеріалами справи підтверджується факт передачі приміщення в суборенду, користування ним відповідачем, а також існування у відповідача заборгованості по сплаті платежів за користування наданими комунальними послугами за період з 01 грудня 2010 р. по 31 січня 2011 р. у розмірі 24156, 46 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно з п. 6.5. Договору, Відповідач взяв на себе зобовязання компенсувати Позивачу витрати за спожиті комунальні послуги (за спожиту електроенергію, теплову енергію, використання води та водовідведення, обслуговування електромереж та за користування телефонною мережею, тощо), що розраховується

на підставі даних приладів обліку, згідно рахунків-фактур, які надає Орендар.

Судом встановлено, що за даними приладу обліку до 10 грудня 2010 року Відповідачем було спожито 15.719 ГКАЛ теплової енергії, 11 грудня 2010 року показники приладу обліку було анульовано в зв'язку з виходом з ладу по незалежним від Позивача обставинам.

Згідно з умовами Договору на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води № 460179 від 01 вересня 2008 року, укладеним Власником обєкту суборенди з підприємством-постачальником ЗАТ «Енергогенеруюча компанія «ДАРтеплоцентраль», у разі виходу з ладу приладу обліку, підприємство-постачальник нараховує плату за спожиту теплову енергію за власними показниками «на виході»за третьою категорією постачання.

Відповідно до рахунку-фактури №916 від 28.12.2010р. наданого підприємством-постачальником, згідно з вище вказаним Договором, за спожиту теплову енергію в грудні 2010 року до сплати нарахована сума 23279, 76 грн., у тому числі ПДВ, в січні 2011 року до сплати нарахована сума 23299, 16 грн., у тому числі ПДВ.

Вказані витрати були компенсовані Позивачем на виконання обовязків згідно з

Договором найму (оренди) нежитлового приміщення № 123/5 від 15.06.2010р., укладеним з власником майна ПАТ «Універмаг «Дитячий світ».

Враховуючи те, що Позивач не є постачальником теплової енергії та не має відношення до встановлення тарифів за споживання теплової енергії, сума компенсації витрат за споживання теплової енергії в грудні 2010 року нарахована Відповідачу Позивачем відповідно до рахунку наданого підприємством-постачальником та на підставі п. 6.5. Договору суборенди.

Так, 12 січня 2011 року Відповідач отримав від Позивача рахунок-фактуру за компенсацію затрат на комунальні послуги за грудень 2010р. на суму 23823, 29 грн.

08 лютого 2010 року Відповідач отримав від Позивача рахунок-фактуру за компенсацію затрат на комунальні послуги за січень 2010р. на суму 23299, 16 грн.

Проте, Відповідач свій обовязок по сплаті належним чином за спожиті комунальні послуги, передбачені та надані відповідно до умов Договору виконав частково, а саме: 02.02.2011р. Відповідачем була сплачена на користь Позивача сума в розмірі 12518, 35 грн. за комунальні послуги; 24.02.1011р. Відповідач сплатив суму в розмірі 11628, 11 грн. на користь Позивача.

Таким чином, з врахуванням проведеної часткової оплати заборгованість Відповідача по оплаті витрат за спожиті комунальні послуги складає суму в розмірі 24156, 46 грн.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується наявність у Відповідача грошового зобовязання по сплаті на користь позивача грошових коштів у розмірі 24156, 46 грн. на підставі Договору. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано, і тому ця сума має бути стягнута з відповідача.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до 10.3 договору, Суборендар несе наступну відповідальність за цим договором: - у випадку прострочення по сплаті платежів належних з Суборендаря - пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Отже, порушення відповідачем строків оплати за надані послуги передбачених Договором суборенди № 123/5-1 КВ від 16 червня 2010р., є порушенням зобов'язання, що відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України тягне за собою правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплату неустойки.

Тому, Позивачем також правомірно заявлена вимога про стягнення з відповідача пені за неналежне виконання зобов'язання, відповідно до договору.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення.

Таким чином, за прострочення терміну платежу з відповідача належить стягнути пеню у сумі 1 265, 96 грн., відповідно до розрахунку Позивача з яким суд погоджується та вважає обґрунтованим.

З огляду на наявність прострочення грошового зобовязання, Позивач також правомірно нарахував відповідачу суму боргу з урахуванням 3% річних від простроченої суми за весь час прострочення, відповідно до ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Згідно здійсненого позивачем розрахунку з відповідача підлягає стягненню 245,02 грн. 3% річних відповідно до ст. 625 ЦК України, з яким суд також погоджується та вважає обґрунтованим.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОГТ МЕДІКАЛ ЛОГІСТИК»(юридична адреса: вул. Радунська, 36, кв. 200, м. Київ, 02232; фактична адреса: вул. Купянська, 38, м. Київ, 03069; ідентифікаційний код: 31988139) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСТЕЙТ ІНВЕСТ»(провулок Віце-адмірала Жукова, 21/23, м. Одеса, 65026; ідентифікаційний код: 35504720) 24156 (двадцять чотири тисячі сто пятдесят шість) грн. 46 коп. заборгованості за спожиті комунальні послуги згідно Договору суборенди № 123/5-1КВ від 16.06.2010р., 3% річних в сумі 245 (двісті сорок п'ять) грн.02 коп., пеню у сумі 1265 (одна тисяча двісті шістдесят п'ять) грн. 96 коп., 256 (двісті п'ятдесят шість) грн. 67 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.І.Борисенко

Повне рішення складено: 05.12.2011Р.