Рішення № 19887836, 05.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 20/24205.12.11 За позовом Відкритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Іпобанк» До Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРФІНІНВЕСТ»

Про стягнення 50000 000,00грн.

Суддя Палій В.В.

Представники сторін:

від позивача ОСОБА_1- предст. (дов. від 18.11.2011р.)

від відповідачів не зявився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 50000 000,00грн., яка виникла у звязку з неналежним виконанням відповідачем умов договору врахування векселя з реверсом №ВВ-001 від 29.12.2009р., а також витрат по сплаті державного мита 25500,00грн., витрат по оплаті послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 236,00грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 31.10.2011р. суддею Палієм В.В. порушено провадження у справі №20/242, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 14.11.2011р.

Представники сторін у судове засідання не зявились, витребуваних судом документів не надали.

У звязку з неявкою у судове засідання представників сторін та з метою витребування неподаних суду документів, розгляд справи 14.11.2011р. відкладено.

Представник позивача в усних поясненнях, наданих у судовому засіданні 05.12.2011р. підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі. На виконання вимог ухвали суду представник позивача надав витребувані судом документи.

Відповідно до витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, місцезнаходженням відповідача є: м. Київ, пр-т. Героїв Сталінграду, 8, корп. 8, секція 1, відповідно, ухвали суду були направлені за вказаною адресою, кореспонденція на адресу суду не поверталась.

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, який підтримав свої позовні вимоги, оглянувши оригінали документів, суд, -

в с т а н о в и в :

29.12.2009р. між позивачем та відповідачем укладено договір врахування векселя з реверсом №ВВ-001 (далі договір), відповідно до умов якого предметом цього договору є порядок і умови придбання банком (позивачем) у предявника (відповідача) векселя, шляхом оплати даного векселя до настання строку платежу за ним та наступного викупу цього ж векселя предявником зі сплатою вартості, обумовленої цим договором.

Відповідно до п. 1.2 договору у відповідності до цього договору відповідач передає позивачеві вексель згідно реєстру №1 від 29.12.2009р. предявленого до врахування векселя по акту приймання-передачі векселя, а позивач приймає та оплачує його на умовах, що передбачені цим договором.

Згідно з п. 1.3 договору відповідач засвідчує, що вексель, переданий позивачеві, належить відповідачеві на праві власності, має законне походження, нікому не переданий, не заставлений, під арештом та/або забороною відчуження не знаходиться, іншими зобовязаннями не обтяжений.

Пунктом 2.1 договору встановлено, що загальна номінальна вартість прийнятого до врахування векселя складає 50000000,00грн.

Вартість врахування векселя складає 41000000,00грн. (п. 2.2 договору).

Вартість викупу векселя складає 50000000,00грн. (п. 2.3 договору).

Згідно з п. 2.4 договору після підписання цього договору предявник зобовязується надати банку вексель для оплати. При цьому, необхідними та достатніми умовами для приймання банком цього векселя до оплати є:

-відповідність цього векселя чинному законодавству України;

-відповідність цього векселя вимогам, наведеним у п. 1.3 цього договору;

-відмітка предявника на векселі про його передачу банку, а саме, проставляння іменного індосаменту без будь-яких застережень.

На виконання умов договору позивачем було прийнято а відповідачем передано для врахування простий вексель серії АА №0290042 векселедавця ВАТ «Техноресурс»вартістю 50000000,00грн. із датою платежу -29.12.2010р., що підтверджується актом приймання-передачі векселя від 29.12.2009р. до договору врахування векселя з реверсом №ВВ-001 від 29.12.2009р., який підписаний уповноваженими представниками позивача та відповідача та скріплений печатками сторін, належним чином завірена копія якого знаходиться в матеріалах справи.

Також, на векселі міститься індосамент, який проставлений директором відповідача - платити наказу ВТ КБ «Іпобанк».

Позивач здійснив оплату векселя у сумі 41000000,00грн., що підтверджується меморіальним ордером № 352708 від 29.12.2009р.

Згідно з п. 2.6 договору відповідач зобовязався не пізніше 28.12.2010р. викупити цей вексель за вартістю зазначеною в п. 2.3 цього договору.

Як передбачено п. 3.2.3 договору, протягом одного банківського дня з дати повної оплати предявником вартості викупу векселя в розмірі, передбаченому п. 2.3 цього договору, банк зобовязаний здійснити (проставити) іменний індосамент на векселі та передати його предявнику за Актом приймання-передачі векселя.

Проте, відповідач у встановлений договором строк, викуп векселя у розмірі 50000 000,00грн. не здійснив.

Відповідач неодноразово звертався до відповідача з вимогою сплатити заборгованість у сумі 50000000,00грн., проте відповідач відповіді на претензії не надав, заборгованість у сумі 50000000,00грн. не сплатив.

У звязку з наведеним, позивач просить суд стягнути з відповідача 50000 000,00грн. основного боргу.

Відповідно до статті 21 Закону України "Про цінні папери і фондову біржу", вексель є цінним папером, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю). Положеннями цієї ж статті встановлено обов'язкові реквізити простого та переказного векселя. Зокрема, для простого векселя такими реквізитами є:

а) найменування "вексель";

б) проста і нічим не обумовлена обіцянка сплатити визначену суму;

в) зазначення строку платежу;

г) зазначення місця, в якому повинен здійснитись платіж;

д) найменування того, кому або за наказом кого платіж повинен бути здійснений;

е) дата і місце складання векселя;

є) підпис того, хто видає документ (векселедавця).

Документ, у якому відсутній будь-який з вказаних реквізитів, не має сили простого векселя, за винятком випадків, зазначених у частині 5 статті 1 цього Закону.

Судом не встановлено дефекту форми векселів, а тому підстав, які б позбавляли його вексельної сили суд не вбачає.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про обіг векселів в Україні" законодавство України про обіг векселів складається із Женевської конвенції 1930 p., якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі (надалі - Уніфікований закон), з урахуванням застережень, обумовлених додатком II до цієї Конвенції, та із Женевської конвенції 1930 р. про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі, Женевської конвенції 1930 р. про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів, Закону України "Про цінні папери і фондову біржу", Закону України "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 p., якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі", Закону України "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 р. про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі", Закону України "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 р. про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів", цього Закону та інших прийнятих згідно з ними актів законодавства України.

Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок»у його статті 14 дає чітке визначення поняття «вексель»- це цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).

Відповідно до статті 77 Уніфікованого закону до простого векселя застосовуються, оскільки вони не є несумісними з природою цього документа, постанови, які стосуються переказного векселя і які стосуються, зокрема, індосаменту; терміну платежу; платежу; позову у разі неакцепту або неплатежу; платежу у порядку посередництва; копій; змін; давності; неробочих днів, обрахування строків і заборони пільгових строків.

Згідно ст. 11 Уніфікованого закону будь-який переказний вексель, навіть виданий без прямого застереження про наказ, може бути переданий шляхом індосаменту.

Відповідно до ст. 13 вказаного закону індосамент повинен бути написаний на переказному векселі або на приєднаному до нього аркуші (алонжі). Він повинен бути підписаний індосантом.

Відповідно до ст. 14 Закону індосамент переносить всі права, що випливають з переказного векселя.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п.1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРФІНІНВЕСТ»(м. Київ, пр-т. Героїв Сталінграду, 8, корпус 8, секція 1, код ЄДРПОУ 34299732) на користь Відкритого акціонерного товариства Комерційний Банк «Іпобанк»(м. Київ, вул. М. Василенка, 15; м. Київ, вул. Ярославська, 6, код ЄДРПОУ 34540768) 50000 000,00грн заборгованості, 25500,00грн. державного мита, 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня оголошення.

Суддя В.В.Палій