Рішення № 19887641, 29.11.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 57/38629.11.11

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю " А-Мега Авто "

доТовариства з обмеженою відповідальністю " Автован "

простягнення 10856,10 грн.

Суддя Гулевець О.В.

Представники сторін:

Від позивача:ОСОБА_1. (Дов.)

Від відповідача:не зявився

У судовому засіданні 29.11.2011 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "А-Мега Авто" звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з Відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Автован" 10856,10 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу № 41 від 20.06.2009р., з яких: 7774,97 грн. основний борг, 1981,45 грн. пеня, 738,62 грн. інфляційні втрати, 361,06 грн. 3% річних.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на невиконання відповідачем умов Договору купівлі-продажу № 41 від 20.06.2009р. в частині оплати за поставлений товар.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.10.2011р. порушено провадження у справі № 57/386 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 04.11.2011р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2011р. розгляд справи № 57/386, у звязку з неявкою представника відповідача, відкладено на 29.11.2011р.

Представник позивача в судовому засіданні 29.11.2011р. позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними і такими, що підлягають задоволенню, з підстав викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання 29.11.2011р. не зявився, відзиву на позов та інших витребуваних ухвалою про порушення провадження суду документів не надав. Відповідач належним чином був повідомлений ухвалами суду від 10.10.2011р., 04.11.2011р. про місце і час судового засідання.

Ухвали суду від 10.10.2011р., 04.11.2011р., позовна заява, надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (витяг станом на 15.10.2011р. наявний у матеріалах справи).

Відповідно до ст. 64 ГПК України суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше трьох днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. Ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Аналогічна позиція викладена в листі Вищого господарського суду від 02.06.2006, № 01-8/1228 „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” та листі Вищого господарського суду від 15.03.2007, № 01-8/123 „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році”.

Ухвали суду якими відповідача повідомлено про розгляд справи, повернуті поштовим відділенням з відміткою „вибули”.

Враховуючи, що ухвали від 10.10.2011р., 04.11.2011р. у справі були відправлені відповідачу за адресою вказаною у витязі, то Товариство з обмеженою відповідальністю „Автован” належним чином повідомлено про дату і час судового засідання.

Таким чином, відповідач не реалізував своє процесуальне право на участь в судовому засіданні господарського суду.

Відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно зясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

20.06.2009р. між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) укладено Договор купівлі-продажу № 41, відповідно до п. 1.1. якого зобов'язався передати відповідачу продукцію (акумулятори) для подальшої реалізації третім особам, а відповідач зобов'язався прийняти і оплатити продукцію.

Позивач належним чином виконав свої зобовязання за Договору №41 від 20.06.2009р. передавши відповідачу продукцію на загальну суму 12994.97 грн., що підтверджується видатковими накладними №МК-0218 від 19 березня 2010 p., №МК-0000228 від 9 жовтня 2009 p., №МК-0000247 від 19 жовтня 2009 p., №МК-0000270 від 27 жовтня 2009 p., №МК-0000350 від 23 листопада 2009 p., №МК- 0458 від 28 грудня 2009 p., №МК-0420 від 15 грудня 2009 p., №МК-0000034 від 21 липня 2009 р.

Відповідно до п. 3.3 Договору відповідач зобов'язався сплачувати вартість Товару протягом трьох банківських днів з моменту його реалізації.

Відповідач в порушення умов Договору №41 від 20.06.2009 р. належним чином свої зобовязання не виконав, оплативши частково передану продукцію у розмірі 5220,00 грн., що підтверджується банківськими виписками з особового рахунку позивача, таким чином заборгованість відповідача перед позивачем щодо оплати за передану продукцію становить 7774,97 грн.

Позивач на адресу відповідача направив претензію №45 від 23.08.2011р., з вимогою здійснити оплату за поставлену продукцію.

Відповідач зазначену претензію залишив без відповіді та задоволення.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару

Відповідно до ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідач в судові засідання 04.11.2011р. та 29.11.2011р. не зявився, письмових пояснень чи доказів оплати заборгованості за переданий товар не надав.

Отже, факт порушення відповідачем зобовязання судом встановлено та по суті не оспорений відповідачем.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 7774,97 грн. на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 7774,97 грн. заборгованості за переданий товар, на підставі Договору № 41 від 20.06.2009 р., підлягає задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача 1981,45 грн. пені на підставі п. 5.2. Договору.

Відповідно до п. 5.2. Договору у разі несвоєчасної оплати товару, що поставлявся, відповідач сплачує штрафні санкції (пеню) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від загальної вартості товару за кожен день прострочення.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно розрахунку позивача розмір пені за весь час прострочення складає 1974,45 грн. Розрахунок відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому зазначена вимога підлягає задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача, посилаючись на приписи ст. 625 ЦК України, інфляційні втрати у розмірі 738, 62 грн. та 3% річних у розмірі 361,06 грн.

Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до вірного арифметичного розрахунку, проведеного судом з урахуванням рекомендацій, щодо порядку застосування індексів інфляції, викладених у листі Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997р. „Рекомендації стосовно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ”, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати, нараховані за загальний період з березня 2010р. по жовтень 2011р. у сумі 676,42 грн.

За розрахунком позивача, доданого до позовної заяви, розмір 3% річних за весь час прострочення складає 361,06 грн. Розрахунок відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому зазначена вимога підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, обставини справи позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Витрати за розгляд справи відповідно до ст. 49 ГПК України та витрати за інформаційно технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 44 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Автован" (юридична адреса: 03115, м. Київ, проспект Перемоги, 108/1; код ЄДРПОУ 23721943; р/р 26008123835 в ВАТ "РАЙФФАЗЕН БАНК АВАЛЬ" м. Києва, МФО 380805 або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "А-Мега Авто" (юридична адреса: 04208, м. Київ, пр-кт В. Порика, 17; поштова адреса: 03151, м. Київ, вул. Дніпропетровська, 22, код ЄДРПОУ 36471822; р/р 26004014039189 в філії АТ "Укрексімбанк", МФО 380333) 7774 (сім тисяч сімсот сімдесят чотири) грн. 97 коп. основного боргу, 1981 (одну тисячу девятсот вісімдесят одну) грн. 45 коп. пені, 676 (шістсот сімдесят шість) грн. 42 коп. інфляційних втрат, 361 (триста шістдесят одну) грн. 06 коп. 3% річних, а також судові витрати: 107 (сто сім) грн. 93 коп. державного мита, 234 (двісті тридцять чотири) грн. 64 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3 Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

СуддяО.В. Гулевець

Дата підписання рішення 02.12.2011р.