Рішення № 19887633, 22.11.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 42/328

22.11.11

За позовом Публічного акціонерного товариства “Київенерго”

до Комунального підприємства “Оболоньжитлоексплуатація” м. Києва

про стягнення боргу, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов'язання, ціна позову 14694,37 грн.

Суддя Паламар П.І.

Представники:

від позивача Цурка Н.О.,

від відповідача Височанська Т.М.

СУТЬ СПОРУ:

у листопаді 2011 року Публічне акціонерне товариство “Київенерго” звернулася в суд з указаним позовом.

Позивач зазначав, що всупереч умов укладеного між ним та відповідачем договору № 9793058 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 1 жовтня 2003 р. останній не в повному обсязі оплатив спожиту протягом листопада 2009-вересня 2011 років теплову енергію, заборгувавши станом на 1 жовтня 2011 р. 12825,26 грн.

З цих підстав просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь суму боргу, борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення 1375,34 грн., три проценти річних з простроченої суми 493,77 грн., а також понесені ним по справі господарські витрати.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги.

Відповідач у відзиві на позовну заяву, його представник у судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на його необґрунтованість.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 1 жовтня 2003 р. між позивачем як правонаступником Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” та відповідачем було укладено договір № 9793058 на постачання теплової енергії у гарячій воді, відповідно до умов якого позивач зобов’язався постачати до належного відповідачу будинку по вул. Гамарника 40 у м. Києві теплову енергію у вигляді гарячої води для потреб опалення та гарячого водопостачання в обсязі 111,54 Гкал/рік, а останній –забезпечувати не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, сплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА, до 25 числа поточного місяця оплачувати вартість теплової енергії, спожитої орендарями.

Облік споживання відповідачем теплової енергії за договором передбачено проводити розрахунковим способом.

Строк дії договору відповідно до умов розділу 4 договору встановлений з дня його підписання до 31 грудня 2003 р. та вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до його закінчення про припинення договору не буде письмово заявлено однією із сторін. Доказів припинення договору в установленому порядку суду не надано.

Поясненнями позивача, поданим ним розрахунком, проведеним відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору на підставі даних облікових карток (табуляграм) споживання теплової енергії за листопад 2009-квітень 2011 років, стверджується факт постачання позивачем відповідачу теплової енергії за договором протягом указаного періоду вартістю 25813,30 грн., а також оплати останнім спожитої теплової енергії у розмірі 12988,04 грн.

Доказів належної оплати за договором суду не надано.

За таких обставин, враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов’язання по оплаті за договором, з нього на користь позивача відповідно до вимог ст.ст. 622, 625 ЦК України підлягає стягненню 12825,26 грн. боргу (25813,30-12988,04), 493,77 грн. три проценти річних з простроченої суми.

Вимоги про стягнення збитків внаслідок інфляції за час прострочення підлягають частковому задоволенню у розмірі 1005,70 грн. виходячи з вимог ст. 625 ЦК України, що передбачають право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а не лише за ті періоди, коли індекс інфляції становив більше 100%. У поданому розрахунку позивач безпідставно не врахував індекси інфляції за період квітня-липня 2010 та липня-серпня 2011 років.

Посилання відповідача на те, що тарифи на надання ним житлово-комунальних послуг опалення не відшкодовують витрати на придбання у позивача теплової енергії за встановленими на неї тарифами не заперечують його обов’язку оплачувати придбану теплову енергію у повному обсязі. У разі невідповідності встановлених тарифів на його послуги економічно обґрунтованому рівню витрат на їх надання відповідач не позбавлений можливості звернутися в установленому порядку до органу, який затвердив такі тарифи, з вимогою про відшкодування різниці між такими тарифами. Такі відносини не стосуються прав і обов’язків позивача у справі.

Рішення органу місцевого самоврядування, у т.ч. про встановлення тарифів на теплову енергію, не підлягали державній реєстрації в органах юстиції, тому доводи з приводу набрання чинності відповідних рішень Київської міської державної адміністрації як виконавчого органу Київської міської ради, прийнятих на підставі ст. 28 Закону України “Про місцеве самоврядування”, є безпідставними.

Оскільки позов задоволено частково, понесені по справі господарські витрати стосовно до вимог ст. 49 ГПК України слід покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

позов Публічного акціонерного товариства “Київенерго” задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства “Оболоньжитлоексплуатація” (04075, м. Київ, вул. Червонофлотська, 16, код 32454080) на користь Публічного акціонерного товариства “Київенерго” (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код 00131305) 12825,26 грн. боргу, 1005,70 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 493,77 грн. три проценти річних з простроченої суми, 143,25 грн. витрат по оплаті державного мита, 230,06 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У позові в іншій частині відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Суддя господарського суду міста Києва П.І.Паламар