Рішення № 19886230, 17.11.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 30/34417.11.11 За позовом Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування нежитлового фонду»Дарницького району м. Києва До Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

Про стягнення 2204,25 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін:

Від позивача ОСОБА_2. представник за довіреністю № 14 від 10.01.11.

Від відповідача не зявився

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування нежитлового фонду»Дарницького району м. Києва до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором № 233 оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Дарницького району м. Києва від 01.03.08. в розмірі 2204,25 грн. (1676,85 грн. основний борг, 0,28 грн. - збитки від інфляції, 14,43 грн. 3 % річних, 74,51 грн. пеня, 100,18 грн. відшкодування витрат по сплаті земельного податку).

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав свої зобовязання перед позивачем по сплаті орендної плати за користування нежилим приміщенням, внаслідок чого у Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 виникла заборгованість перед позивачем.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.10.11. порушено провадження у справі № 30/344, розгляд справи призначено на 17.11.11. о 14-30.

В судовому засіданні 17.11.11. представником позивача подано письмові пояснення по справі, відповідно до яких позивач просить суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання 17.11.11. не зявився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 25.10.11. про порушення провадження у справі № 30/344 не виконав, але через канцелярію Господарського суду міста Києва відповідачем подано клопотання про відкладення розгляду справи, в звязку із зайнятістю представника.

Розглянувши в судовому засіданні 17.11.11. зазначене клопотання відповідача про відкладення розгляду справи № 30/344, суд дійшов до висновку про відмову в його задоволенні з огляду на його безпідставність та необґрунтованість.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення по справі № 30/344.

Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.03.08. між Комунальним підприємством «Дирекція з управління та обслуговування нежитлового фонду»Дарницького району м. Києва (Орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Орендар) укладено Договір № 233 оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Дарницького району м. Києва (далі Договір), відповідно до умов якого (п. 1.1) Орендодавець на підставі розпорядження Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації від 17.03.08. № 274 передає, а Орендар приймає в оренду нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення), що належать до комунальної власності територіальної громади Дарницького у місті Києві району, за адресою: вул. Здолбунівська, 7.

Згідно п. 2.1 Договору визначено, що обєктом оренди є нежиле приміщення загальною площею 6,6 кв. м.

Пунктом 3.1 Договору, сторонами погоджено, що за користування обєктом оренди Орендар сплачує Орендодавцю орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади Дарницького району м. Києва, затвердженої рішенням Дарницької райради від 19.12.07. № 13, та на дату підписання Договору становить 31,59 грн. за 1 кв. м орендованої площі, що в цілому складає 208,50 грн.

Відповідно до п. 3.2 Договору передбачено, що розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць.

Згідно п. 3.5 Договору встановлено, що орендна плата сплачується Орендарем, починаючи з дати підписання актів приймання-передачі.

У відповідності до п. 3.6 Договору, сторонами погоджено, що орендна плата сплачується Орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності Орендаря щомісячно, не пізніше 15 числа поточного місяця на рахунок Орендодавця.

01.03.08. на виконання умов Договору, між сторонами було підписано акт прийому-передачі орендованого приміщення.

Пунктом 9.1 Договору, сторонами погоджено термін дії Договору з 01.03.08. по 01.02.09.

Угодою від 01.02.09. про внесення змін до Договору оренди, сторонами продовжено строк дії Договору до 01.02.11.

Позивач посилаючись на норми ст. 764 Цивільного кодексу України, вказує на те, що оскільки сторонами не надсилались заяви про припинення дії Договору, його дію було автоматично пролонговано до 01.02.13.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідач в порушення умов Договору належним чином не виконує свої зобов'язання в частині сплати орендної плати за період з квітня 2011 р. по вересень 2011 р., внаслідок чого, у останнього утворилась заборгованість в розмірі 1676,85 грн.

З матеріалів справи вбачається, що листом № 770 від 14.10.11. позивач направив відповідачу рахунки - фактури, акти здачі-прийняття робіт, акти звірки взаєморозрахунків, але відповідачем відповіді не надано, зазначені вище акти не підписані та позивачу не повернуті.

Також позивач звертався до відповідача з листом-претензію № 606 від 25.11.10. щодо сплати боргу в розмірі 831, 29 грн., але матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем заборгованості за Договором оренди.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено абз. 1 ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як визначено ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

За таких обставин, оскільки однією із кваліфікуючих ознак договору найму є його оплатний характер, за користування найманим майном з наймача обов'язково стягується орендна плата.

Згідно ч. 1 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Умовами Договору передбачено, що орендна плата сплачується Орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності Орендаря щомісячно не пізніше 15 числа поточного місяця на рахунок Орендодавця (п. 3.6).

Судом встановлено, що відповідач в порушення покладеного на нього законом та Договором, обовязку по сплаті орендної плати за користування спірним нежитловим приміщенням за період з квітня по вересень 2011 р. не виконав, внаслідок чого заборгованість відповідача перед позивачем з орендної плати за користування спірним приміщенням становить 1676,85 грн.

Згідно п. 3.6 Договору, сторонами також було погоджено, що крім орендної плати, Орендар відшкодовує Орендодавцю плату за землю, яка припадає пропорційно на частку орендованої площі (Додаткова угода від 01.04.08. до Договору оренди).

Судом встановлено, що заборгованість відповідача перед позивачем з відшкодування плати за землю становить 100,18 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів повної оплати заборгованості, про яку заявлено в позовній заяві, відповідачем до матеріалів справи не надано.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування нежитлового фонду»Дарницького району м. Києва в частині стягнення заборгованості по орендній платі в розмірі 1676,85 грн. та заборгованості з відшкодування витрат по сплаті земельного податку в розмірі 100,18 грн. слід визнати обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В звязку з тим, що відповідач припустився прострочення по платежах, позивач на підставі п. 6.2 Договору просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 74,51 грн.

Відповідно до п. 6.2 Договору передбачено, що за несвоєчасну сплату орендних платежів, Орендар сплачує на користь Орендодавця пеню в розмірі 0,5 % від розміру несплачених орендних платежів за кожний день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в розмірі 74,51 грн., що відповідає обґрунтованому розрахунку позивача.

Крім того, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача на свою користь 14,43 грн. 3 % річних та 0,28 грн. збитків від інфляції.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 14,43 грн. 3 % річних та 0,28 грн. збитків від інфляції.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1. Позов Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування нежитлового фонду»Дарницького району м. Києва задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) на користь Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування нежитлового фонду»Дарницького району м. Києва (02121, м. Київ, вул. Вербицького, 32, код ЄДРПОУ 35660296) 1 676 (одна тисяча шістсот сімдесят шість) грн. 85 коп. заборгованості з орендної плати, 100 (сто) грн. 18 коп. заборгованості з відшкодування витрат по сплаті земельного податку, 74 (сімдесят чотири) грн. 51 коп. пені, 14 (чотирнадцять) грн. 43 коп. 3 % річних, 0 (нуль) грн. 28 коп. збитків від інфляції, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Т.М. Ващенко

Повне рішення

складено 24.11.11.