Рішення № 19885912, 22.11.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 33/29922.11.11 Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс»

до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ України»

про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 8564,25 грн.

Представники:

від позивача ОСОБА_1 представник за довіреністю № 11/2011 від 20.04.2011 року;

від відповідача ОСОБА_2 представник по довіреності № 0312 від 16.05.2011 року.

встановив :

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс»до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ України»про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 8564,25 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 23.02.2011 року між приватним акціонерним товариством «Європейський Страховий Альянс»в особі Київської дирекції, як страховиком та представництвом «Вьорваг Фарма ГмбХ і Ко. КГ», як страхувальником, укладено договір № 3-004530 страхування транспортного засобу «Volkswagen Passat»д/н НОМЕР_1.

14.06.2011 року приблизно о 11:15 год. гр. ОСОБА_3, керуючи автомобілем «Hyundai», державний номер НОМЕР_2, рухаючись в м. Києві по вул. Дегтярівська, порушив правила дорожнього руху, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «Volkswagen Passat»д/н НОМЕР_1. Внаслідок ДТП автомобілю «Volkswagen Passat»д/н НОМЕР_1 завдані механічні пошкодження.

Згідно постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 14.06.2011 року по справі № 3-6922/11 р. ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні ДТП.

Станом на дату ДТП відповідальність водія ОСОБА_3 перед третіми особами була забезпечена полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/8249220, який укладений з приватним акціонерним товариством «ПЗУ Україна».

Сума шкоди, завданої власнику автомобіля «Volkswagen Passat»д/н НОМЕР_1, відповідно до страхового акту № 261/11/03/ТР25/00/3 від 26.08.2011 року, розрахунку страхового відшкодування, рахунку-фактури № 38 від 22.06.2011 року складає 8564,25 грн.

На виконання своїх зобов'язань, позивач сплатив страхувальнику страхове відшкодування у розмірі 8564,25 грн. що підтверджується платіжними дорученнями № 121 від 31.08.2011 року та № 303 від 14.07.2011 року.

З метою отримання коштів в порядку регресу позивач направив відповідачу претензію за вих. № 5/2-476 від 19.09.2011 року. Проте зазначена претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Таким чином, відповідно до вищевикладеного приватне акціонерне товариство «Європейський страховий альянс»звернулось до суду з вимогою про стягнення з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ України»страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 8564,25 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 01.11.2011 року порушено провадження у справі № 33/299, розгляд справи призначено на 22.11.2011 року.

В судове засідання 22.11.2011 року зявився представники сторін та надали пояснення по суті справи. Представник позивача в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача суму страхового відшкодування в розмірі 8564,25 грн. в порядку регресу, а також витрати по сплаті державного мита в розмірі 102,00 грн. та 236 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Представник відповідача надав пояснення, відповідно до яких заперечує проти заявлених позовних вимог з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Згідно постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 07.07.2011 року встановлено, що 14.06.2011 року о 11 год. 15 хв. гр. ОСОБА_3 керуючи автомобілем «Hyundai Elantra», державний номер НОМЕР_2, по вул.. Дегтярівсьій в м. Києві, порушив правила початку руху та зміни його напрямку, рухаючись заднім ходом не переконався, що це буде безпечно для інших учасників дорожнього руху, скоїв зіткнення з автомобілем «Volkswagen Passat»д/н НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Вищевказаною постановою ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП і застосоване до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 340,00 грн.

Відповідно до договору страхування автотранспортних засобів № 3-004530 від 23.02.2010 року, укладеного між закритим акціонерним товариством «Європейський страховий альянс»та представництвом «Вьорваг Фарма ГмбХ і Ко. КГ», застраховано майнові інтереси страхувальника, повязані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортного засобу «Volkswagen Passat»д/н НОМЕР_1.

У відповідності до положень п. 2 статуту приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс»(нова редакція), затвердженого загальними зборами акціонерів закритого акціонерного товариства «Європейський страховий альянс»(протокол № 1 від 27.01.2011 року), приватне акціонерне товариство «Європейський страховий альянс»є правонаступником всіх майнових та немайнових прав і обовязків закритого акціонерного товариства «Європейський страховий альянс».

Згідно страхового акту № 261/11/03/ТР25/00/3 від 26.08.2011 року та розрахунку суми страхового відшкодування до нього, виходячи із рахунку-фактури № 38 від 22.06.2011 року розрахункова сума страхового відшкодування склала 8564,25 грн.

На підставі заяви страхувальнику виплачено страхове відшкодування в розмірі 8564,25 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 303 від 14.07.2011 року та № 121 від 31.08.2011 року.

Згідно з ч.1 статті 16 Закону України “Про страхування”, договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно статті 20 Закону України “Про страхування”, страховик зобовязаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Статтею 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч.1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Цивільна відповідальність ОСОБА_3 винного у вчиненні ДТП, застрахована приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ПЗУ України»згідно Полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/8249220 третього типу з терміном дії з 30.11.2010 року по 29.11.2011 року.

У зв'язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику, позивач набув право регресу до винної у ДТП особи, оскільки відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування»№ 86/96-ВР від 07.03.1996 року, до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Оскільки, цивільно-правова відповідальність власника транспортного «Hyundai Elantra», державний номер НОМЕР_2, застрахована приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ПЗУ України»за Полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/8249220, то відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»обовязок щодо відшкодування збитку, завданого внаслідок ДТП вищевказаним водієм власнику автотранспортного засобу покладається на відповідача.

19.08.2011 року позивач звернувся до відповідача з претензією про відшкодування шкоди в порядку регресу № 5/2-476. Проте зазначена претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Статтею 3 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Статтею 5 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»встановлено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Згідно ст. 22 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до статті 37 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відповідач повинен був здійснити страхову виплату протягом місяця з дня отримання відповідних документів. Означений обовязок відповідач не виконав.

Відповідно до п. 12.1. ст. 12 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідно Полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/8249220 розмір франшизи дорівнює 1 000,00 грн.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», дія полісу поширюється лише на шкоду спричинену майну потерпілого.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування підлягають задоволенню за винятком франшизи в розмірі 7564,25 грн. (8564,25 грн. 1 000,00 грн.).

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до положень статті 49 ГПК України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч. 5 ст. 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна»(04053, м. Київ, вул. Артема, 40, ідентифікаційний код 20782312) на користь приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс»(04050, м. Київ, вул. Глибочинська, 33-37, ідентифікаційний код 19411125) страхове відшкодування в порядку регресу в сумі 7 564 (сім тисяч пятсот шістдесят чотири) грн. 25 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 90 (девяносто) грн. 09 коп. та 208 (двісті вісім) грн. 44 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.М.Мудрий

Дата підписання рішення: 28.11.2011 року.