Рішення № 19885909, 22.11.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 33/30422.11.11

Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ України»

до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон»

про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 15992,69 грн.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1представник за довіреністю № 390 від 07.10.2011 р.;

від відповідача: ОСОБА_2 - представник за довіреністю № 80-2011 від 01.01.2011 р.

встановив :

На розгляд господарського суду м. Києва передані вимоги приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ України»до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 15992,69 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 27.05.2010 року між ОСОБА_3 та приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "ПЗУ Україна" укладено договір страхування транспортних засобів серії Kit № 018016, предметом якого є страхування автомобіля "Nissan Місга", державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

19.08.2010 року в м. Києві на вул. Садова, 1 трапилась дорожньо-транспортна пригода, за участю застрахованого автомобіля "Nissan Місга" д/н НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля "ГАЗ 3302", д/н НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4, що належить Корпорації "Араней Інжиніринг".

Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 17.11.2010 року, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу.

19.08.2010 року до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" звернувся страхувальник із заявою про пошкодження транспортного засобу в зв'язку з дорожньо-транспортною подією, яка є страховим випадком відповідно до умов Договору страхування серії Kit № 018016.

Позивач, на підставі страхового акту № UА2010081900010/L1/02 від 08.10.2010 року та розрахунку суми страхового відшкодування до нього, виходячи із калькуляції СТО № 1019827 від 20.08.2010 року, враховуючи звіт № 901/10 про оцінку КТЗ від 26.08.2010 року, здійснив виплату страхового відшкодування на користь страхувальника, в розмірі 5 309,80 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 15011 від 14.10.2010 року.

29.10.2010 року позивач на підставі Страхового акту № UА2010081900010/L1/03 від 25.10.2010 року та розрахунку суми страхового відшкодування до нього, виходячи із калькуляції СТО № 1019827 від 20.08.2010 року, враховуючи Звіт № 901/10 про оцінку КТЗ від 26.08.2010 року, здійснив виплату страхового відшкодування на користь Страхувальника, в розмірі 10 389,55 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 12519 від 29.10.2010 року.

Таким чином, загальний розмір страхового відшкодування виплаченого на користь страхувальника складає 15 699,35 грн.

На момент ДТП цивільна відповідальність ОСОБА_4, який керував автомобілем "ГАЗ 3302" д/н НОМЕР_2, була застрахована приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Еталон" за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (поліс) № ВС/9335530, за яким відповідач взяв на себе обов'язок здійснити відшкодування шкоди заподіяної третім особам під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільна відповідальність особи, відповідальність якої застрахована

Позивач, керуючись чинним законодавством України, звернувся до відповідача із заявою на виплату страхового відшкодування (в порядку регресу) № 107567 від 01.06.2011 року. Проте зазначена претензія залишена без відповіді та задоволення.

Таким чином, відповідно до вищевикладеного приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ України»звернулось до суду з вимогою про стягнення з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон»суми страхового відшкодування в розмірі 15699,35 грн. в порядку регресу та пені в розмірі 293,34 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 01.11.2011 року порушено провадження у справі № 33/304, розгляд справи призначено на 22.11.2011 року.

В судове засідання 22.11.2011 року зявились представники сторін та надали пояснення по суті справи. Представник позивача в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача суму страхового відшкодування в розмірі 15699,35 грн. в порядку регресу та пені в розмірі 293,34 грн., а також витрати по сплаті державного мита в розмірі 164,06 грн. та 236 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Представник відповідача надав пояснення, відповідно до яких заперечує проти заявлених позовних вимог з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Згідно постанови Святошинського районного суду м. Києва № 3-6312 від 17.11.2010 року встановлено, що 19.08.2010 року о 12 год. 10 хв. гр. ОСОБА_4, керуючи автомобілем «ГАЗ 3302» державний номер НОМЕР_2 по вул. Садовій в м. Києві, під час руху транспортного засобу заднім ходом, не звернувся за допомогою до сторонніх осіб, внаслідок чого здійснив наїзд на автомобіль Місга»державний номер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_3, що призвело до пошкодження транспортних засобів.

Вищевказаною постановою ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП і застосоване до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 425,00 грн.

Відповідно до договору добровільного страхування наземних транспортних засобів серії Kit № 018016 від 27.05.2010 року, укладеного між приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "ПЗУ Україна" та ОСОБА_3, застраховано майнові інтереси страхувальника, повязані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортного засобу Місга»державний номер НОМЕР_1.

Відповідно до Звіту № 901/40 від 26.08.2010.2011 року про оцінку колісного транспортного засобу, вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу Місга»державний номер НОМЕР_1 становить 22209,14 грн.

Згідно страхових актів № UА2010081900010/L1/02 від 08.10.2010 року, № UА2010081900010/L1/03 та розрахунків суми страхового відшкодування до них, виходячи із калькуляції СТО № 1019827 від 20.08.2010 року та враховуючи звіт № 901/10 про оцінку КТЗ від 26.08.2010 року, позивач здійснив виплату страхового відшкодування на користь страхувальника в розмірі 15699,35 грн.

Згідно з ч.1 статті 16 Закону України “Про страхування”, договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно статті 20 Закону України “Про страхування”, страховик зобовязаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Статтею 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

На підставі ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч.1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до наявного в матеріалах справи подорожнього листа № 148 вантажного автомобіля від 19.08.2010 року, ОСОБА_4 станом на день вчинення ДТП перебував в трудових відносинах з корпорацією «Араней Інжиніринг».

Відповідно до статті 1172 Цивільного кодексу України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Цивільна відповідальність власника транспортного засобу «ГАЗ 3302» державний номер НОМЕР_2 , застрахована приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Еталон» згідно Полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/9335530 першого типу з терміном дії з 30.12.2009 року по 29.12.2010 року та нульовою франшизою.

У зв'язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику, позивач набув право регресу до винної у ДТП особи, оскільки відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування»№ 86/96-ВР від 07.03.1996 року, до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Оскільки, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «ГАЗ 3302» державний номер НОМЕР_2, застрахована приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Еталон»за Полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/9335530, то відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обовязок щодо відшкодування збитку, завданого внаслідок ДТП вищевказаним водієм власнику автотранспортного засобу покладається на відповідача.

Статтею 3 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Статтею 5 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»встановлено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Згідно ст. 22 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до статті 37 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відповідач повинен був здійснити страхову виплату протягом місяця з дня отримання відповідних документів. Означений обовязок відповідач не виконав.

З метою досудового врегулювання зазначеного спору, позивач, звернувся до відповідача із заявою на виплату страхового відшкодування в порядку регресу № 107567-11 від 01.06.2011 року, яка була отримана відповідачем 14.06.2011 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 04205 1237678 8. В передбачені законом строки, відповідач не задовольнив законні вимоги позивача та не надав письмової відповіді щодо причин порушення грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 12.1. ст. 12 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідно Полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/9335530 розмір франшизи дорівнює нулю.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування в розмірі 15992,69 грн. в порядку регресу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 293,34 грн. за несвоєчасне відшкодування шкоди в порядку регресу.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом ( п. 1 ст. 612 ЦК України).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання. (ст. 230 ГК України).

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

В обґрунтування вимог щодо стягнення пені позивач посилається на положення пункту 37.2 ст. 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", відповідно до яких, за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня.

Дії відповідача є порушенням норм чинного законодавства, тому є підстави для застосування відповідальності за умовами ч. 2 ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

З огляду на вищевикладене та прострочення виконання грошового зобовязання відповідачем у розмірі 15699,35 грн., суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача 524,00 грн. пені обґрунтованими та таким, що підлягають задоволенню за розрахунком позивача.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч. 5 ст. 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон»(03057, м. Київ, вул. Дегтярівська, 33-Б, 2 підїзд, ідентифікаційний код 20080515) на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна»(04053, м. Київ, вул. Артема, 40, ідентифікаційний код 20782312) страхове відшкодування в порядку регресу в сумі 15699 (пятнадцять тисяч шістсот девяносто девять) грн. 35 коп., пеню в розмірі 293 (двісті девяносто три) грн. 34 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 159 (сто пятдесят девять) грн. 93 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.М.Мудрий

Дата підписання рішення: 28.11.2011 року