Рішення № 19885890, 22.11.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 25/17522.11.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Інтер кепітал груп»

до Публічного акціонерного товариства «ДОК-3»

про стягнення 1135005, 75 грн.

Суддя Морозов С.М.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 25.08.2011р.);

від відповідача: не зявились

В судовому засіданні 22 листопада 2011 року у справі було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Інтер кепітал груп»(надалі - позивач) звернулося до суду з позовною заявою про стягнення з Публічного акціонерного товариства «ДОК-3»(надалі - відповідач) заборгованості в розмірі 1135005, 75 грн., з них 1000000,00 грн. основного боргу, 106849,32 грн. заборгованості по процентах, 22243,83 грн. збитки від інфляції, 4912,60 грн. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач свої зобовязання за Договором не виконав, надані йому грошові кошти в сумі 1000000,00 грн. в передбачений Договором строк не повернув та суму відсотків за користування позикою не сплатив, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість перед позивачем.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, явку уповноваженого представника в судові засідання забезпечив частково, в судових засіданнях позовні вимоги визнав повністю та не заперечував проти задоволення позову.

Ухвалою від 07.10.2011р. прийнята до розгляду позовна заява та порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 25.10.2011р. В судовому засіданні 25.10.2011р. було оголошено перерву до 15.11.2011р. У звязку з витребуванням додаткових доказів по справі в судовому засіданні 15.11.2011р. розгляд справи було відкладено до 22.11.2011р., в яке представники відповідача не зявились.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України N 02-5/289 від 18.09.1997 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” (з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та обєктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

19 серпня 2009 року між Позивачем (Позикодавець за Договором) та Відповідачем (Позичальник за Договором) було укладено Договір позики №19-08-09 (далі Договір), за умовами якого Позикодавець передає Позичальнику грошові кошти в позику в сумі 1000000,00 грн. (п. 2.1. Договору), а Позичальник зобовязується повернути позику та сплатити відсотки за користування позикою у визначений Договором строк (п. 1.1. Договору).

Згідно з п. 4.1. Договору строк позики розпочинається з дня зарахування грошових коштів на рахунок Позичальника і діє до 25 жовтня 2009 року.

Судом встановлено, що під час дії Договору сторони уклали три додаткові угоди, якими були внесені зміни до п. 4.1. Договору щодо строку користування позикою.

Додатковою угодою № 1 від 23 жовтня 2009 року до Договору позики № 19-08-09 від 19.08.2009р строк користування позикою було продовжено до 31 березня 2010 року. Додатковою угодою № 2 від 31 березня 2010 року до 04 жовтня 2010 року. Додатковою угодою № 3 від 04 жовтня 2010 року до Договору позики № 19-08-09 від 19.08.2009р.- до 08 квітня 2011 року.

Сторони дійшли згоди, що у визначений п. 4.1. Договору термін Позичальник зобовязується повернути Позикодавцеві позику в повному обсязі з відсотками за її користування (п. 5.1. Договору).

Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З матеріалів справи вбачається, що Позивач на виконання п. 3.1 Договору платіжним дорученням №036о від 20 серпня 2009р. перерахував на рахунок Відповідача грошові кошти в сумі 1000000,00 грн.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно зі ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти.

Відповідно до п. 2.2. Договору відсоток за користування позикою становить 6% річних від загальної суми позики.

Як стверджує Позивач, що не заперечується Відповідачем, своїх зобовязань за Договором щодо повернення суми позики та сплати процентів за її користування останній не виконав.

У відповідності до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідач свої зобовязання за Договором не виконав, в строк визначений договором суму позики не повернув, процентів за її користування не сплатив. Заборгованість Відповідача перед Позивачем складає 1000000,00 грн. (сума неповернутої позики) та 106849,32 грн. (сума несплачених процентів).

З матеріалів справи вбачається, що Позивач звернувся до Відповідача з листом №25 від 12.04.2011 року, яким поставив вимогу Відповідачу про сплату суми боргу. Вказаний лист Позивача залишився без відповіді та задоволення Відповідача.

За таких обставин, перевіривши правильність нарахування 6% річних за користування позикою, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення суми неповернутої позики в розмірі 1000000,00 грн. та суми несплачених процентів в розмірі 106849,32 грн. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідачем заявлено до стягнення 23243,83 грн. збитків від інфляції та 4912,60 грн. 3% річних.

З наданих до суду розрахунків суми боргу з урахуванням індексу інфляції та розрахунку 3% річних вбачається, що Позивач розраховує вказані суми з 07.04.2011 по 31.05.2011 (інфляційні нарахування) та з 08.04.2011 по 31.05.2011 (3% річних).

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Додатковою угодою № 3 від 04 жовтня 2010 року до Договору позики № 19-08-09 від 19.08.2009р. строк користування позикою діє до 08.04.2011 року.

Таким чином, виходячи з вище наведеного суд приходить до висновку, що датою початку нарахування збитків від інфляції та 3% річних слід вважати 09.04.2011р.

Крім того, судом встановлено, що Позивач нараховує збитки від інфляції та 3% річних виходячи з суми боргу в розмірі 1106849,32 грн.(сума неповернутої позики + сума несплачених процентів), що суперечить ст. 625, 1050 ЦК України.

Три проценти річних та збитки від інфляції нараховуються на суму позики (основного боргу) без врахування процентів за користування основним боргом (сумою позики, основним капіталом), якщо в договорі не встановлено інше. Три проценти річних від суми простроченої позики та збитки від інфляції нараховуються від дня, коли сума позики мала бути повернена, до дня її фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, передбачених договором позики.

Таким чином, за порушення Відповідачем строків щодо повернення суми позики та сплати процентів за її користування, стягненню з Відповідача на користь Позивача підлягає сума боргу з урахуванням індексу інфляції за період з 09.04.2011 року по 31.05.2011 року у розмірі 17533,33 грн. та 3% річних в сумі 4356,16 грн. (за розрахунками суду, виходячи з суми основного боргу в розмірі 1000000,00 грн.).

Враховуючи все вище викладене, у звязку з відсутністю контррозрахунку Відповідача щодо заявлених вимог та визнання ним позову, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати Позивача (11287,40 грн. державного мита та 234,70 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на Відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ДОК-3»(код ЄДРПОУ 04012106, адреса: 04080, м. Київ, вул. Межигірська, 78, п/р № 26000318048300 в АТ «УкрСиббанк», м. Харків, МФО 351005) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Інтер кепітал груп»(код ЄДРПОУ 34696299, адреса: 01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 16-22, п/р № 26500302086105 в ПАТ «Банк Форум», МФО 322948) 1000000,00 грн. (один мільйон гривень 00 коп.) основного боргу, 106849,32 грн. (сто шість тисяч вісімсот сорок девять гривень 32 коп.) заборгованості по процентах, 17533,33 грн. (сімнадцять тисяч пятсот тридцять три гривні 33 коп.) збитків від інфляції, 4356,16 грн. (чотири тисячі триста пятдесят шість гривень 16 коп.) 3% річних, 11287,40 грн. (одинадцять тисяч двісті вісімдесят сім гривень 40 коп.) державного мита, 234,70 грн. (двісті тридцять чотири гривні 70 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

В іншій частині в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене в порядку та в строки, встановлені ст.ст. 91, 93 ГПК України.

Суддя С.М. Морозов

Дата підписання повного тексту рішення 28.11.2011р.