Рішення № 19885378, 16.09.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 24/28816.09.11 За позовомПриватного акціонерного товариства Страхова компнія "Брокбізнес" ДоВідкритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Нова"

Простягнення 9 475,79 грн.

Суддя Шевченко В.Ю.

Представники: Від позивачаОСОБА_1 (дов.№ 574 від 29.08.11 р.); Від відповідачаОСОБА_2 (дов. № 314/1 від 09.08.11 р.); У судовому засіданні 16 вересня 2011 року, згідно з вимогами статті 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія "Брокбізнес" (далі - позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відкритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Нова" (далі відповідач) 9 475,79 грн. відшкодування майнової шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 29.07.2011р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 16.09.2011р.

У судовому засіданні 16.09.2011р. представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві за вх. №19301 від 12.07.2011р.

Представник відповідача у судовому засіданні надав відзив на позов, яким частково заперечував проти задоволення позовних вимог.

Розглянувши подані сторонами документи, та зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога, господарський суд м. Києва,-

В С Т А Н О В И В:

20.10.2009р. закритим акціонерним товариством "Брокбізнес", правонаступником якого є позивач по справі (далі - страховик) та представництвом «МТЦ Мінерал Трейдинг Компані Гмбх»(далі - страхувальник) був укладений договір добровільного страхування транспортних засобів у формі полісу №006-31395/016НТ (далі - договір страхування), відповідно до якого страховик зобов'язувався відшкодувати збитки, що могли настати у зв'язку з пошкодженням, знищенням чи втратою автомобіля марки s», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (далі - застрахований автомобіль).

11.05.2010р. у м. Києві на вул. Кіквідзе сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю застрахованого транспортного засобу та автомобіля Forester», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3.

Постановою Печерського районного суду м. Києва від 04.06.2010р. ОСОБА_3 (страхувальника відповідача) визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України та скоєні ДТП.

Матеріальний збиток, завданий власнику в зв'язку з пошкодженням застрахованого автомобіля в результаті ДТП, склав 9494,29 грн., що підтверджується висновком спеціаліста з визначення матеріального збитку №2997 від 30.03.202010р. ТОВ «Експертно-асистуюча компанія «Довіра», а вартість відновлювального ремонту у зв'язку з пошкодженням застрахованого автомобіля у результаті вказаної ДТП, склала 9 475,79 грн., що підтверджується рахунком №К310000362/00408 від 12.06.2010р., виданим ТОВ «Дункан»(копія в матеріалах справи, оригінал досліджено в судовому засіданні).

На виконання договору страхування позивач, на підставі заяви страхувальника та страхового акту №16425/1 від 03.06.2010р., сплатив страхувальнику страхове відшкодування в сумі 9475,79, що підтверджується платіжним дорученням №5848 від 15.06.2010р.

Дослідивши подані матеріали, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва вважає, що позов має бути задоволений частково з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Статтею 993 Цивільного кодексу України та статтею 27 Закону України "Про страхування" №85/96-ВР від 07.03.1996р. визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяні збитки.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення. Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Вина ОСОБА_3 в скоєнні ДТП встановлена постановою Печерського районного суду м. Києва від 04.06.2010р. і додаткового доведення не потребує.

Цивільна відповідальність ОСОБА_3 на момент настання страхової події була застрахована відповідачем за договором обов'язкового страхування (у формі полісу) цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВС/8880772.

Поліс №ВС/8880772 діяв на час коли відбулася ДТП за участю автомобіля Forester», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням гр. ОСОБА_3 Вказаним полісом передбачено що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну (на одного потерпілого) становить 25500, 00 грн., франшиза 0 грн.

Відповідно до полісу №ВС/8880772 страхувальником - особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована полісом, є гр. ОСОБА_3, забезпеченим транспортним засобом - автомобіль «Subaru Forester», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, а тому відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації гр. ОСОБА_3 автомобіля Forester», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, була застрахована відповідачем.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" №1961-IV від 01.07.2004р. при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Згідно з пунктом 37.1 статті 37 вказаного Закону виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів.

Позивач, листом №428-01/01 від 07.05.2011р., до якого додані документи, передбачені ст. 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", звернувся до відповідача з вимогою відшкодувати в порядку регресу шкоду, заподіяну в результаті ДТП у сумі 9475,79 грн.

Відповідно до ст. ст. 4-3, 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна підтвердити ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, поданими доказами.

Відповідач у відзиві, наданому у судовому засіданні 16.09.2011р., обґрунтованість заявленого позову фактично не спростовував, а лише просив відмовити позивачу у стягненні 54,71 грн. сплачених позивачем за мийку автомобілю, 150,00 грн. за підбір фарби, 16,67 грн. за технологічну мийку автомобіля та 133,33 грн. - за полірування кришки багажника.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що при настанні страхового випадку страховик, відповідно до лімітів відповідальності страховика, відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоровю, майну третьої особи.

Таким чином, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, перейшло право регресу в межах суми шкоди, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоровю, майну третьої особи.

Сплата позивачем 54,71 грн. за мийку автомобілю до зазначеної шкоди не відноситься і не є збитками позивача які має відшкодовувати відповідач.

Отже, суд вважає що вимога позивача про стягнення з відповідача вказаної суми як збитків є необґрунтованою.

Інші заперечення відповідача з приводу визначення заявленої до стягнення суми страхового відшкодування судом відхиляються, оскільки оплата вартості підбору фарби (150,00 грн.), технологічної мийки автомобіля (16,67 грн.) та полірування кришки багажника (133,33 грн.), є витратами направленими на відновлення стану пошкодженого автомобіля.

Отже, вказані витрати понесені позивачем у звязку із шкодою, заподіяною потерпілому страхувальником відповідача в результаті ДТП, оплачені позивачем в якості страхового відшкодування правомірно і є збитками, що підлягають відшкодуванню відповідачем.

Враховуючи підтверджену позивачем вартість відновлюваного ремонту транспортного засобу та вартість автотоварознавчої експертизи, з урахуванням виключення суми франшизи, відповідач зобовязаний відшкодувати позивачу витрати в сумі 9421,08 грн., а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

За таких обставин, господарський суд дійшов висновку про задоволення позову в частині стягнення 9421,08 грн. виплаченого страхового відшкодування. В решті позову слід відмовити.

Відповідно до статей 44, 49 ГПК України з відповідача на користь позивача стягуються понесені ним витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова»(02660, м. Київ, вул. М. Раскової, 11; код ЄДРПОУ 31241449) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес»(04050, м. Київ, вул. Білоруська, 3; код ЄДРПОУ 20344871) 9 421 (девять тисяч чотириста двадцять одна) грн. 08 коп. страхового відшкодування, 101 (сто одна) грн. 41 коп. державного мита та 234 (двісті тридцять чотири) грн. 60 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя В.Ю. Шевченко

Дата підписання рішення 14.10.2011 р.