Рішення № 19885315, 14.11.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/47614.11.11 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче обєднання МОНФОР-НАФТОСЕРВІС»

ДоПриватного підприємства «БРІК-КОМПЛЕКТ»

Простягнення 102 819, 00 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 дов. № 26/09/11 від 26.09.2011 року;

від відповідача: не зявився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче обєднання МОНФОР-НАФТОСЕРВІС»звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства «БРІК-КОМПЛЕКТ»про стягнення 102 819,00 грн.

Ухвалою від 03.10.2011 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 21.10.2011 року.

В судовому засіданні 21.10.2011 року представник позивача надав усні пояснення по справі, відповідно до яких позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 21.10.2011 року не зявився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

У звязку з неявкою в судове засідання представника відповідача, а також, у звязку з необхідністю витребування додаткових доказів, ухвалою від 21.10.2011 року розгляд справи було відкладено на 14.11.2011 року.

Представник позивача в судовому засіданні 14.11.2011 року подав додаткові документи по справі та надав усні пояснення, згідно яких позовні вимоги підтримав повністю.

В судове засідання 14.11.2011 року представник відповідача не зявився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого Господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

На підставі положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 14.11.2011 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з наявних матеріалів справи, позивач помилково перерахував на розрахунковий рахунок відповідача грошові кошти в сумі 102819,00 грн. в якості передплати за цеглу, що засвідчується платіжним дорученням № 643 від 01 жовтня 2008 року.

07 листопада 2011 року позивач направив на адресу відповідача вимогу, відповідно до якої просив останнього повернути помилково сплачені на його рахунок кошти, що підтверджується фіскальним чеком № 2385 від 07.02.2011 року та описом вкладення у цінний лист, однак відповідач кошти не сплатив.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобовязана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї статті застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком подій. Положення цієї статті застосовуються також до вимог, зокрема повернення виконаного однією із сторін у зобовязанні.

Оскільки, зобовязань у сторін в частині сплачених коштів не виникло, кошти в сумі 102819,00 грн. перебувають у відповідача без належних на те правових підстав та повинні бути повернуті в силу статті 1212 ЦК України.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконану роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обовязку.

Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

Статтею 207 Цивільного кодексу України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою(ч.2 ст. 207).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зважаючи на встановленні факти та вимоги вищезазначених правових норм, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення коштів, які знаходяться у відповідача без достатньої правової підстави підлягають задоволенню повністю в сумі 102819,00 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,

В И Р І Ш И В:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Стягнути з Приватного підприємства «БРІК-КОМПЛЕКТ» (місцезнаходження: 03038, м. Київ, Голосіївський р н, вул. Ямська, буд. 32, код ЄДРПОУ 33146321) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче обєднання МОНФОР-НАФТОСЕРВІС»(місцезнаходження: 02022, м. Київ, Дніпровський р н, вул. Челябінська, буд. 2; фактична адреса: м. Київ, вул. Маяковського, 18, кв. 268, код ЄДРПОУ 31608702) 102 819 (сто дві тисячі вісімсот девятнадцять) грн. 00 коп. коштів, 1028 (одну тисячу двадцять вісім) грн. 19 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Спичак О.М.

Дата підписання рішення

21.11.2011р.