Рішення № 19884730, 03.10.2011, Господарський суд м. Києва

Дата ухвалення
03.10.2011
Номер справи
24/332
Номер документу
19884730
Форма судочинства
Господарське
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 24/33203.10.11

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю госпрозрахункова фірма

"КАМАЗ - ТРАНС - СЕРВІС"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Караван-транс"

про стягнення 51050, 50 грн.

Суддя Шевченко В.Ю.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 (дов. №2 від 01.06.2011 р.).

Від відповідача: не зявився.

У судовому засіданні 03 жовтня 2011 року, згідно з вимогами статті 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Товариство з обмеженою відповідальністю госпрозрахункова фірма "КАМАЗ - ТРАНС - СЕРВІС" (далі позивач) звернулася до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Караван-транс" (далі відповідач) 51050,00 грн., з яких 48531, 00 грн. основної заборгованості, 2110, 86 грн. пені та 408, 55 грн. - процентів річних.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 31.08.2011р. порушено провадження у справі №24/332 та призначено справу до розгляду на 19.09.2011р.

У судові засідання 19.09.2011р. та 03.10.2011р. зявився представник позивача та підтримав позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві вих. №349 від 17.06.2011р.

Представник відповідача в судові засідання не зявився, відзиву на позов не надав та про причини неявки суд не повідомив.

Згідно ст. 64 ГПК України, суд надсилає сторонам копію ухвали про порушення провадження у справі за адресою, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, в якій вказується час та місце проведення судового засідання. У разі відсутності сторони за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена належним їй чином.

Зазначена в позовній заяві адреса відповідача підтверджується довідкою з ЄДРПОУ станом на 28.09.2011р. наданій позивачем у судовому засіданні 03.10.2011р.

Таким чином, ухвали суду надіслані за вказаною адресою вважаються врученими відповідачеві належним чином, а тому підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

Враховуючи те, що незявлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, господарський суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи, та зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога, господарський суд м. Києва,-

В С Т А Н О В И В:

У відповідності до укладеного договору №20-04/2005 про транспортно-експедиційне обслуговування та перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні від 20.04.2005р. товариством з обмеженою відповідальністю госпрозрахункова фірма "КАМАЗ - ТРАНС - СЕРВІС" та товариством з обмеженою відповідальністю "Караван-Транс" сторони домовились про співпрацю при здійсненні перевезення вантажів.

Згідно отриманої заявки ТОВ "Караван-Транс" на перевезення вантажу від 24.01.2011р. ТОВ госпрозрахункова фірма "КАМАЗ - ТРАНС - СЕРВІС" зобовязалось здійснити перевезення вантажу по маршруту Гент (Бельгія) Дніпропетровськ (Україна). Дата загрузки вантажу 26.01.2011р., дата доставки вантажу 03.02.2011р. На підтвердження отриманого замовлення між сторонами укладено договір-заявки №31/01 від 31.01.2011р.

Позивачем в повному обємі було виконане перевезення вантажу, автотранспортним засобом реєстраційний номер ВК 0950 АН/ВК 2779 ХХ, що підтверджується товарно-транспортною накладною №0019613 (копія в матеріалах справи).

За надані послуги перевезення позивачем виставлено рахунок №69628 від 02.02.2011р. на оплату автопослуи та направлено на адресу відповідача. Документи на оплату отримані відповідачем 14.02.2011р., що підтверджується поштовим повідомлення про вручення №0303089.

Згідно вказаного рахунку відповідач зобовязувався здійснити оплату вартості наданих послуг в сумі 30480,00 грн. Рахунок частково оплачений відповідачем в сумі 10480,00 грн.

А отже, заборгованість по рахунку №69628 від 02.02.2011р. становить 20000,00 грн.

Згідно отриманої заявки ТОВ "Караван-Транс" на перевезення вантажу від 21.02.2011р. ТОВ госпрозрахункова фірма "КАМАЗ - ТРАНС - СЕРВІС" зобовязалось здійснити перевезення вантажу по маршруту Леверкузен (Німеччина) Дніпропетровськ (Україна). Дата загрузки вантажу 24-25.02.2011р., дата доставки вантажу 01-02.03.2011р. На підтвердження отриманого замовлення між сторонами укладено договір-заявки №02/03 від 02.03.2011р.

Позивачем в повному обємі було виконане перевезення вантажу, автотранспортним засобом реєстраційний номер ВК 1572 АА/05572 РА, що підтверджується товарно-транспортною накладною №0019578 (копія в матеріалах справи).

За надані послуги перевезення позивачем виставлено рахунок №70023 від 04.03.2011р. на оплату автопослуг та направлено на адресу відповідача. Документи на оплату отримані відповідачем 21.03.2011р., що підтверджується поштовим повідомлення про вручення №0308780.

Згідно вказаного рахунку відповідач зобовязувався здійснити оплату вартості наданих послуг в сумі 28531, 00 грн.

А отже, заборгованість по рахунку №70023 від 04.03.2011р. становить 28531,00 грн.

Позивач стверджує що на момент звернення з позовом до суду, відповідач свої зобовязання щодо оплати боргу в сумі 48531, 00 грн. не виконав та наполягає на її стягненні.

Дослідивши подані матеріали, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва вважає, що позов має бути задоволений повністю з наступних підстав.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами.

Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі.

Частиною 1 статті 208 цього кодексу визначено, що у письмовій формі належить вчиняти правочини між юридичними особами.

Статтею 306 ГК України встановлено, що перевезенням вантажів визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами.

Статтею 909 ЦК України визначено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Наявними в справі доказами підтверджується, що на підставі заявки від 24.01.2011р. позивач здійснив перевезення вантажу по маршруту Гент (Бельгія) Дніпропетровськ (Україна) та на підставі заявки від 21.02.2011р. позивач здійснив перевезення вантажу по маршруту Леверкузен (Німеччина) Дніпропетровськ (Україна).

Відповідач надані послуги з перевезення прийняв, але свої зобовязання, щодо оплати наданих послуг в повному обсязі не виконав.

Враховуючи вказані обставини господарський суд дійшов висновку, що дії сторін по справі та складені ними документи підтверджують досягнення позивачем та відповідачем домовленості про встановлення відносин перевезення (правочин). Дії сторін правочину були спрямовані на виникнення цивільних прав і обовязків та створення правових наслідків.

За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання, та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобовязання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином в цій частині позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Позивач за невиконання договірних зобовязань також просить суд стягнути з відповідача 2110, 86 грн. пені та 408, 55 грн. відсотків річних.

Відповідно до ст. ст. 525-526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Обов'язок боржника відшкодувати кредитору спричинені інфляцією збитки з нарахуванням процентів річних, встановлений ст. 625 ЦК України. При цьому, застосування положень частини другої названої статті не передбачає наявність вини боржника, оскільки згідно частини першої цієї ж статті боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми, є способами захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Пунктом 13 договору-заявки № 31/03 від 31.01.2011р. та договору-заявки №02/03 від 02.03.2011р. передбачено, що в разі несвоєчасної оплати послуг перевізника експедитор сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від загальної вартості перевезення за кожний день прострочення.

Розрахунок сум пені та річних, наведений позивачем, вимогам діючого законодавства відповідає, в звязку з чим господарський суд м. Києва дійшов висновку що вимога позивача про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Караван-Транс" пені в сумі 2110, 86 грн. та 408, 55 грн. відсотків річних, також є обґрунтованою.

Таким чином, позов підлягає задоволенню повністю, з відповідача на користь позивача має бути стягнуто: заборгованість в сумі 48531, 00 грн., пеня в сумі 2110, 86 грн. та відсотки річні в сумі 408, 55 грн.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України державне мито у сумі 510, 50грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236, 00 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 1, 32, 33, 44, 47, 49, 75, 8285 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Караван-Транс" (02093, м. Київ, вул. Бориспільська, 11-А, оф. 603; ЄДРПОУ 32958807) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь товариства з обмеженою відповідальністю госпрозрахункова фірма "КАМАЗ - ТРАНС - СЕРВІС" (33027, м. Рівне, вул. Київська, буд. 64-А; ЄДРПОУ 03567150) 48 531 (сорок вісім тисяч пятсот тридцять одну) грн. 00 коп. основної заборгованості, 2 110 (дві тисячі сто десять) грн. 86 коп. пені, 408 (чотириста вісім) грн. 55 коп. три відсотка річних, 510 (пятсот десять) грн. 50 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя В.Ю. Шевченко

Дата підписання рішення 14.10.2011 р.

Попередній документ : 19884729
Наступний документ : 19884731