Рішення № 19884535, 21.11.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22/37521.11.11 За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія»

до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія

«Оранта»

про стягнення грошових коштів в порядку регресу

Суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача: не зявились;

від відповідача: не зявились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхове товариство «Гарантія»(надалі ПАТ «СТ «Гарантія», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(надалі ВАТ НАСК «Оранта», відповідач) 10562, 89 грн. страхового відшкодування, 820, 87 грн. пені, 165, 82 грн. 3% річних, 580, 96 грн. інфляційних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ПАТ «СТ «Гарантія»на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту № 5-1070/09.006 від 08.05.2009р., внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля марки Mazda 3, державний номер НОМЕР_1, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля ВАЗ 2106, державний номер НОМЕР_2, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП була застрахована ВАТ НАСК «Оранта»позивачем було направлено останньому претензію на виплату страхового відшкодування в порядку регресу. Враховуючи, що відповідачем не відшкодовано заявлену суму збитку, позивач просить стягнути з відповідача суму страхового відшкодування, нарахованої пені, 3% річних та інфляційних збитків в судовому порядку.

В судове засідання призначене згідно ухвали суду від 27.10.2011р. представник позивача не зявився, однак враховуючи виконання вимог суду, докази, наявні в матеріалах справи є достатніми для прийняття рішення у справі. Згідно заяви отриманої судом 15.11.2011р. через неможливість забезпечити явку свого представника у судове засідання розгляд справи позивач просив провести без його участі та вирішити спір на підставі наявних доказів в матеріалах справи при повному підтриманні позовних вимог.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (довідка станом на 06.10.2011р. наявна у матеріалах справи).

У відповідності з положеннями ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленою сторонами господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Ухвалу суду про порушення провадження у справі відповідачем отримано 01.11.2011р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення рекомендованого відправлення.

Провадження у справі порушено ухвалою від 27.10.2011р., що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

За договором добровільного страхування наземного транспорту № 5-1070/09.006 від 08.05.2009р. у ВАТ «СТ «Гарантія», правонаступником якого є позивач, застраховано автомобіль Mazda 3, державний номер НОМЕР_1, страхувальником по договору є ОСОБА_1, вигодонабувачем ЗАТ КБ «Львів».

Під час розгляду Жовківським районним судом Львівської області матеріалів про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 встановлено, що 26.04.2010р. мала місце дорожньо-транспортна пригода зіткнення за участю автомобілів ВАЗ 2106, державний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_2 та Mazda 3, державний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1.

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_2 Правил дорожнього руху України якого визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення постановою Жовківського районного суду Львівської області від 11.06.2010р., справа 3-1099/10р..

Загальний розмір матеріальної шкоди, завданого власнику транспортного засобу Mazda 3, державний номер НОМЕР_1 в результаті його пошкодження при ДТП, відповідно до висновку № 27 експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості відновлювального ремонту, що складений 08.05.2010р. суб'єктом оціночної діяльності спеціалістом-автотоварознавцем ОСОБА_3 (свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів НОМЕР_3 від 28.07.2009р.), складає 11533, 03 грн..

За страховим випадком ДТП що сталась 26.04.2010р. за участю застрахованого автомобіля, згідно складеного страхового акту № 488 від 14.06.2010р. по договору страхування № 5-1070/09.006 від 08.05.2009р. до виплати визначено суму страхового відшкодування в розмірі 11072, 89 грн., виплата якого за договором страхування підтверджується платіжним дорученням № 287 від 16.06.2010р..

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Під час розгляду справи встановлено, що транспортний засіб - автомобіль ВАЗ 2106, державний номер НОМЕР_2, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача автомобілю Mazda 3, державний номер НОМЕР_1, взято на страхування ВАТ НАСК «Оранта»про що укладено договір (поліс) обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ВС/6507321.

Частинами другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Вина водія який керував автомобілем ВАЗ 2106, державний номер НОМЕР_2 підтверджується постановою Жовківського районного суду Львівської області від 11.06.2010р..

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 в частині заподіяння шкоди майну внаслідок експлуатації автомобіля ВАЗ 2106, державний номер НОМЕР_2 була застрахована у ВАТ НАСК «Оранта»на підставі укладеного договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс ВС/6507321).

Пунктом 37.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів»(в редакції закону на час врегулювання страхового випадку) передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

В редакції закону, яка є чинною з 19.09.2011р. та відповідно застосовується до врегулювання страхових випадків, які стались після вказаної дати, у п. 36.4 закону, також передбачено, що виплата страхового відшкодування здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування, лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля Mazda 3, державний номер НОМЕР_1 відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів»в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс ВС/6507321), а до ПАТ «СТ «Гарантія»як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором № 5-1070/09.006 від 08.05.2009р., перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до ВАТ НАСК «Оранта»як особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25 листопада 2008 року (справа 11/406-07).

За чинним законодавством України окрім особи, винної у завданні шкоди, потерпілий у ДТП має також право одержати майнове відшкодування або за рахунок страхової організації, якою застраховане його майно, за правилами і в порядку, встановленому Цивільним кодексом України та Законом України «Про страхування», або за рахунок страховика, яким застраховано відповідальність особи, що володіє транспортним засобом, водія якого визнано винним у ДТП, за правилами та у порядку, встановленому ЦК України та Законом України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Право потерпілого обрати той чи інший спосіб захисту чинним законодавством не обмежене.

В даному випадку потерпілий звернувся за відшкодуванням майнової шкоди до позивача, який застрахував його майно - автомобіль Mazda 3, державний номер НОМЕР_1.

Правовідносини сторін у такому випадку регулюються нормами ЦК України та ЗУ «Про страхування».

Так, відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 993 ЦК України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

В даному випадку сума заявлена до стягнення з відповідача є частиною суми страхового відшкодування виплаченого позивачем на умовах договору страхування, що укладений між позивачем та страхувальником у відношенні транспортного засобу, який було пошкоджено в ДТП, натомість право регресу до страховика винної особи переходить саме по розміру збитків завданих пошкодженому автомобілю в межах фактичних витрат страховика.

Фактичні витрати страхової компанії по виплаті страхового відшкодування не перевищують розміру збитку, завданого транспортному засобу автомобілю Mazda 3, державний номер НОМЕР_1 у ДТП 26.04.2010р., що визначений звітом суб'єкта оціночної діяльності від 08.05.2010р..

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

За договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс ВС/6507321) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 25 500 грн., франшиза 510 грн., що відповідно свідчить про належність до виплати страховиком згідно полісу 10562, 89 грн. страхового відшкодування.

Відповідальність страховика винної особи регламентована положеннями Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»та обмежується укладеним договором страхування, в свою чергу зазначеним законом випадки, коли шкода не відшкодовується страховиком (або МТСБУ) визначені у ст. 32 (в редакції закону на час врегулювання страхового випадку) і доказів наявності таких суду не представлено.

Згідно з положеннями Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів»(п. 37.1) виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Таким чином, підстави вважати порушеними права позивача відповідачем при невиплаті суми страхового відшкодування на користь позивача є саме неотримання коштів від відповідача протягом місяця від дня отримання страховою компанією регресної вимоги. Невиконання вказаних вимог є підставою для звернення до суду та стягнення зазначеної суми коштів згідно судового рішення.

Претензія на виплату страхового відшкодування міститься в матеріалах справи, та отримана відповідачем 29.11.2010р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення рекомендованого відправлення.

Враховуючи відсутність здійснення виплати на користь позивача згідно вказаної вимоги, позов в частині стягнення з відповідача суми страхового відшкодування в розмірі 10562, 89 грн. суд визнає обґрунтованим.

До стягнення з відповідача позивачем також заявлено суму пені 820, 87 грн. нарахування якої передбачено п. 37.2 Закону «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у звязку з наявним простроченням виплати суми за претензією, яка отримана відповідачем 29.11.2010р. (поштове повідомлення про вручення залучене до справи).

Стягненню з відповідача підлягає сума пені згідно розрахунку позивача, що проведений у відношенні суми заборгованості по виплаті страхового відшкодування за обліковою ставкою встановленою Постановою НБУ № 377 від 09.08.2010р. (7, 75%) - в межах строку встановленого законом (не більше ніж за 6 місяців) та складає 820, 87 грн..

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Про застосування норм ст. 625 ЦК щодо відповідальності за порушення грошового зобов'язання у спорах, що виникають з договорів страхування зазначено зокрема у Листі Верховного Суду України від 19.07.2011р. «Судова практика розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування».

З огляду на вищевикладене та наявність станом на час вирішення спору прострочення відповідача перед позивачем щодо виплати страхового відшкодування у розмірі 10562, 89 грн., суд погоджується з розрахунком суми інфляційних збитків у розмірі 580, 96 грн., та з розрахунком 3% річних у розмірі 165, 82 грн. наданими позивачем і вважає такі обгрунтованими.

Судові витрати позивача про сплату державного мита у сумі 122 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Сума понесених витрат в розмірі 2214, 58 грн., що повязані з оплатою послуг адвоката не підлягає стягненню з відповідача виходячи з наступного.

В абзаці третьому пункту 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.12.2007 № 01-8/973 «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права»зазначено, що при визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Зазначених доказів та обґрунтувань позивачем до матеріалів справи не представлено, спір що розглядався судом не є складним (виходячи з категорії спору), належних обґрунтувань по необхідності у затратах часу на підготовку матеріалів, виходячи з представлених суду доказів та інше не надано.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(01032, м. Київ, вул. Жилянська 75, ідент. код 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія»(01601, м. Київ, Печерський узвіз 3, ідент. код 14229456) 10562, 89 грн. (десять тисячі пятсот шістдесят дві гривні 89 копійок) страхової виплати в порядку регресу, 820, 87 грн. (вісімсот двадцять гривень 87 копійок) пені, 580, 96 грн. (пятсот вісімдесят гривень 96 копійок) інфляційних втрат, 165, 82 грн. (сто шістдесят пять гривень 82 копійки) 3% річних, 122 грн. (сто двадцять дві гривні) витрат по сплаті державного мита та 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Р.І. Самсін

дата підписання рішення 24.11.2011