Рішення № 19884505, 07.11.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/39807.11.11 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Тез Тур»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «ЕМ - ЖЕ - Є Груп»

простягнення 21 435, 47 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1. дов. № б/н від 19.08.2011 року;

від відповідача: не зявився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Тез Тур» звернулося до господарського суду міста Києва з позовом доТовариства з обмеженою відповідальністю «ЕМ - ЖЕ - Є Груп» про стягнення 10317,60 грн. основного боргу, 11464,00 грн. штрафу, 1025,26 грн. пені, 701,60 грн. інфляційних втрат та 198,44 грн. 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав в повному обсязі зобовязання щодо оплати наданих послуг за Агентським договором про реалізацію туристичних продуктів № 2892 від 28 травня 2010 року, у звязку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в сумі 10317,60 грн.

Ухвалою від 21.09.2011 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 14.10.2011 року.

В судовому засіданні 14.10.2011 року представник позивача надав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, а також надав усні пояснення по справі, відповідно до яких позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 14.10.2011 року не зявився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

У звязку з неявкою в судове засідання представника відповідача, а також, у звязку з необхідністю витребування додаткових доказів, ухвалою від 14.10.2011 року розгляд справи було відкладено на 07.11.2011 року.

Представник позивача в судовому засіданні 07.11.2011 року подав письмові пояснення по справі, згідно з яким позовні вимоги підтримав повністю.

В судове засідання 07.11.2011 року представник відповідача не зявився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого Господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 07.11.2011 року на підставі ст. 85 ГПК оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, а також заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

28 травня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Тез Тур»(далі туроператор, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕМ - ЖЕ - Е- Груп» (далі турагент, відповідач) був укладений агентський договір про реалізацію туристичних продуктів № 2892 (далі Договір) відповідно до пункту 2.1 якого за цим Договором турагент зобовязується за винагороду надати послуги туроператору з реалізації турпродукту шляхом укладення договорів на туристичне обслуговування від імені, в інтересах та під контролем туроператора, а також здійснювати фактичні дії, визначені договором, із забезпечення надання туроператором турпродукту.

Відповідно до пункту 3.1 Договору на підставі даного Договору турагент від імені та за дорученням туроператора укладає договори на туристичне обслуговування у формі, встановленій туроператором (Додаток № 1 до Договору). При укладенні договору на туристичне обслуговування з юридичною особою турагент погоджує з туроператором форму такого Договору. Турагент укладає зазначені договори, предметом яких є послуги, що містяться в підтвердженні заявки. Датою укладення договору на туристичне обслуговування є дата отримання тур агентом підтвердження заявки.

Згідно пункту 3.3.8 Договору для забезпечення реалізації повноважень турагента туроператор зобовязаний на підставі бронювання послуг, про яке турагенту туроператор повідомляє шляхом надіслання підтвердження заявки, протягом 2-х робочих днів з дня надіслання підтвердження заявки надати турагенту рахунок на оплату вартості турпродукта.

Пунктом 4.1 Договору сторони узгодили, що ціна реалізації турагентом турпродукту для громадян України визначається шляхом множення прайсової вартості турпродукту на комерційний курс долара США або євро до української гривні на дату виставлення рахунку. Комерційний курс встановлюється туроператором і зазначається на його офіційному сайті www.teztour.com.ua. В прайс листах, що надаються турагенту, туроператор вказує ціну турпродукту в доларах США або в євро. Турагент не має права реалізовувати турпродукт за ціною відмінною від ціни, встановленої туроператором. Ціна турпродукту для іноземних громадян може визначатись іншим способом. У разі укладення турагентом договору на туристичне обслуговування з іноземним громадянином, турагент повинен зясувати ціну турпродукту у туроператора.

Відповідно до пункту 4.3 Договору турагент здійснює перерахування туроператору в повному обсязі грошових коштів, наданих туристом турагенту в оплату вартості турпродукту, згідно виставленого туроператором рахунку, протягом трьох банківських днів з моменту отримання турагентом рахунку. Оплата повинна бути підтверджена надходженням грошових коштів на поточний рахунок туроператора. У призначенні платежу турагент вказує реквізити рахунку, відповідно до якого здійснюється оплата. Договором на туристичне обслуговування може передбачатися оплата турпродукту безпосередньо самим туристом. У випадку одержання турагентом рахунку за один, два чи три банківські дні до початку подорожі, строк оплати також становить три банківські дні.

Пунктом 12.3 Договору сторони узгодили вважати прирівняними до оригіналу документи, що передаються між ними факсимільними чи електронними засобами звязку.

13.12.2010 року відповідач зробив замовлення туристичних послуг № 10444961, що засвідчується електронною заявою (копія в матеріалах справи).

В свою чергу, позивач 13.12.2010 року у відповідності до умов укладеного між сторонами Договору здійснив бронювання туристичних послуг та виставив відповідачу на оплату рахунок № 160956, який був надісланий останньому за допомогою електронного засобу звязку, на доказ чого надано відповідні роздруківки в яких зазначена аналогічна адреса електронної почти турагента, що вказана в агентському договорі.

З наданих матеріалів справи, також, вбачається, що туроператор всі зобовязання зі свого боку щодо оформлення туристичного продукту виконав повністю.

Однак, відповідач виставлений позивачем рахунок не оплатив, належних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем не надав, а тому загальна заборгованість відповідача перед позивачем становить 10317,60 грн.

Згідно зі статтею 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 10317,60 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобовязань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобовязань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частин 2 статті 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з пунктом 7.2.2 Договору при не перерахуванні коштів, наданих туристом турагенту в оплату вартості турпродукту в повному обсязі та в строки, зазначені в пункті 4.3 Договору, турагент зобовязаний сплатити туроператору штраф у розмірі 100% від вартості турпродукту. При простроченні оплати вартості турпродукту безпосередньо самим туристом з турагента штраф не стягується.

Відповідно до пункту 7.2.3 Договору у випадку прострочення зобовязання по оплаті турпродукта, турагент зобовязаний перерахувати туроператору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період прострочки, за кожен день прострочки. Пеня обчислюється від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання. Сплата турагентом штрафу відповідно до п. 7.2.2 Договору не звільняє турагента від обовязку сплатити пеню за дні прострочки платежу, які пройшли до дати ануляції туроператором туру. Нарахування пені не припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано, а продовжується до повного перерахування турагентом вартості турпродукту.

Пунктом 5.1 Договору сторони узгодили, що за виконання зобовязань за договором в тому числі з гарантування виконання туристом зобовязань за договором на туристичне обслуговування турагент одержує агентську винагороду в розмірі 10% від прайсової вартості реалізованого турпродукту.

Позивач за прострочення строків сплати коштів за надані послуги, керуючись пунктами 7.2.2 та 7.2.3 Договору нарахував та просить стягнути з відповідача штраф у сумі 11464,00 грн. та пеню в сумі 1025,26 грн.

Здійснивши перерахунок штрафу та пені з урахуванням умов Договору, прострочення по сплаті грошового зобовязання, дати направлення рахунку та порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю, відповідно до обґрунтованого розрахунку позивача.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 198,44 грн. 3 % річних та 701,60 грн. інфляційних втрат.

Здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат, з урахуванням умов Договору, прострочення відповідачем сплати грошового зобовязання, дати направлення рахунку та порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3% річних підлягають задоволенню повністю в сумі 198,44 грн., а позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат підлягають частково в сумі 608,74 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕМ - ЖЕ - Є Груп»(місцезнаходження: 01054, м. Київ, Шевченківський р н, вул. Тургенєвська, буд. 48, офіс 32; фактична адреса: 01033, м. Київ, вул. Паньківська, 18, офіс 11, код ЄДРПОУ 35947761) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тез Тур»(місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 63, офіс 2, код ЄДРПОУ 32348756) 10 317 (десять тисяч триста сімнадцять) грн. 60 коп. основного боргу, 11464 (одинадцять тисяч чотириста шістдесят чотири) грн. 00 коп. штрафу, 1025 (одну тисячу двадцять пять) грн. 26 коп. пені, 608 (шістсот вісім) грн. 74 коп. інфляційних втрат, 198 (сто девяносто вісім) грн. 44 коп. 3% річних, 236 (двісті тридцять шість) грн. 14 коп. - державного мита та 235 (двісті тридцять пять) грн. 08 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Спичак О.М.

Дата підписання рішення

14.11.2011 року