Рішення № 19882670, 29.11.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.11.11 Справа № 17/5009/7045/11

Суддя Корсун В.Л.

за позовною заявою: товариства з обмеженою відповідальністю “Ексел-Трейд”, 69002, м. Запоріжжя, вул. Грязнова, буд. 4, кв. 29

до відповідача: фермерського господарства “Наталі”, 70650, Запорізька область, Пологівський район, с. Кінські Роздори, вул. Ватутіна, буд. 1

про стягнення 750000,00 грн.

суддя Корсун В.Л.

У засіданні приймали участь представники:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 11.11.11 № 17

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність від 03.11.11 б/н

СУТЬ СПОРУ:

31.10.11 до господарського суду Запорізької області звернулось товариство з обмеженою відповідальністю “Ексел-Трейд” (надалі ТОВ “Ексел-Трейд”) з позовною заявою про стягнення з фермерського господарства “Наталі” (далі ФГ “Наталі”) за договором поставки від 05.10.07 № 173/07 заборгованості у розмірі 750 000 грн.

У відповідності до ст. 21 ГПК України, 01.11.11 автоматизованою системою документообігу господарського суду здійснено розподіл справ між суддями та визначено позовну заяву ТОВ “Ексел-Трейд” до розгляду судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 01.11.11 судом порушено провадження у справі № 17/5009/7045/11, судове засідання призначено на 28.11.11. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та обєктивного розгляду і вирішення справи.

В судовому засіданні 28.11.11 судом оголошувалась перерва до 29.11.11.

Заявою від 29.11.11 про уточнення позовних вимог, проти якої заперечив відповідач, та яка прийнята судом до розгляду, позивач просить суд стягнути з відповідача залишок суми основного боргу в розмірі 258410,50 грн., суми інфляційних витрат за період з 22.08.08 по 31.10.11 в розмірі 157630,41 грн., суму пені за період з 19.02.11 по 31.10.11 в розмірі 131218,24 грн., штраф в сумі 46903,35 грн., суму збитків (упущену вигоду) в розмірі 140566,50 грн. та 3% річних за період з 10.11.09 по 30.10.11 в сумі 15271 грн.

У засіданні суду 29.11.11, на підставі ст. ст. 82-1, 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Представникам сторін розяснено про час написання рішення у повному обсязі.

Оскільки позивач в тексті своєї позовної заяви в цій справі та в ході розгляду справи не заявляв суду клопотань про необхідність залучення до участі в справі в якості третьої особи ТОВ “Іріда” (код ЄДРПОУ № 31036901), а також не обґрунтовував суду яким чином рішення у цій справі може вплинути на права їх права або обовязки щодо однієї із сторін, судом не розглядалось питання щодо залучення вказаної особи до участі в цій справі в якості третьої особи.

При цьому, судом було розяснено про можливість бути присутнім в судових засіданнях в якості слухача в ході розгляду цієї справи представнику ТОВ “Іріда” повноваження якого не перевірялись.

Позивач заявлені вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, в обґрунтуваннях позовних вимог від 25.11.11 № 009, в додатковому обґрунтуванні позовних вимог, з урахуванням заяви від 29.11.11 про уточнення позовних вимог. Зазначив наступне. 05.10.07 між сторонами у справі укладено договір поставки № 173/07, на виконання умов якого позивач здійснив передоплату за пшеницю озиму в сумі 469033,50 грн. Свої зобовязання щодо поставки товару відповідач не виконав, передоплату повернув частково в сумі 210623,00 грн. У зв`язку з чим, станом на час розгляду справи в суді, сума основної заборгованості відповідача перед позивачем складає 258410,50 грн. За порушення строків виконання основного зобовязання відповідачу нараховано 15271,00 грн. - 3% річних, 157630,41 грн. - інфляційних витрат, штраф в розмірі 46903,35 грн. та пені в сумі 131218,24 грн. Також, позивач вказує, що у зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань по договору поставки, позивач не мав можливості поставити товар ТОВ “Ірода” та додатково отримав збитки - упущену вигоду в сумі 140566,50 грн. На підставі викладеного, позивач просить суд позов задовольнити.

Відповідач у відзивах від 28.11.11 та від 29.11.11 на позовну заяву проти позовних вимог заперечив повністю, вказавши, що посилання позивача на умови договору поставки від 05.10.07 № 173/07 є безпідставними оскільки вказаний договір припинив свою дію 07.10.08. Будь-яких умов пролонгації дії договору умовами спірного договору не передбачено. Також, реалізувавши своє право на повернення суми попередньої оплати, позивач фактично відмовився від подальшої поставки товару, і відповідно відмовився від договору поставки. У зв`язку з чим, нарахування пені та компенсації збитків за не поставку за договором товару є необґрунтованим та безпідставним. Нарахування пені, на думку відповідача, є неправомірним оскільки при нарахуванні пені позивач посилається на п. 7 договору, умови якого передбачають нарахування пені за порушення строку поставки товару. Крім того, невиконання позивачем своїх зобов`язань перед ТОВ “Іріда” щодо поставки поліетиленових пакетів за договором поставки від 01.08.08 № 201551/08 жодним чином не пов`язано із поставкою пшениці та зобов`язаннями відповідача повернути попередню оплату за неї. Відповідач наполягає на застосуванні судом строку позовної давності, у зв`язку з чим, просить суд у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

05.10.07 між товариством з обмеженою відповідальністю “Ексел-Трейд” (Покупець) та фермерським господарством “Наталі” (Постачальник) укладено договір поставки № 173/07, за умовами якого (п. 1.1. договору) Постачальник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязався передати в обумовлені строки пшеницю озиму, в подальшому товар, у власність Покупця для використання його в підприємницькій діяльності або для іншої мети, не пов`язаної з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а Покупець зобов`язався прийняти товар та сплатити за нього певну суму коштів.

Найменування, загальна кількість товару, його номенклатура, асортимент та вартість визначаються в Специфікації № 173/07-Р01 від 05.10.07, яка є невід`ємною частиною цього договору (п. 2.1. договору).

Згідно з п.п. 3.1., 3.2. договору, товар, визначений в п. 1.1. цього договору, постачається Покупцю партіями. Для кожної партії товару Постачальник оформлює та передає Покупцю наступні документи: товарну накладну, податкову накладну.

Цей договір вступає в дію з дня його укладення та діє до 07.10.08 включно (п. 10.1. договору).

Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку. Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до положень ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, частинами 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що субєкти господарювання та ін. учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1). ... Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається крім випадків, передбачених законом (ч. 7).

Згідно із ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з матеріалів справи № 17/5009/7045/11, між сторонами узгоджено Специфікацію № 173/07-Р01 на поставку товару - пшениці озимої врожаю 2008 р. у кількості 335 тон загальною вартістю 469033,50 грн.

Умовами розділу 4 спірного договору передбачено, що вартість на товар визначається виходячи із звичайних цін, які склались за аналогічний товар в момент укладення цього договору. Для кожної партії товару ціна на товар уточнюється в заявці Покупця на поставку товару (п. 4.1. договору). Сума цього договору складає 469033,50 грн. (п. 4.2. договору). Оплата за товар здійснюється Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника на підставі виставлених Постачальником рахунків на протязі 3-х банківських днів з дня їх виставлення згідно графіку платежів № 173/07-Р02 від 05.10.07, який є невідємною частиною цього договору (п. 4.3. договору). Умови оплати товару: 100 % передоплата поставки товару (п. 4.4. договору).

Матеріали справи свідчать, що ФГ “Наталі” виставлено позивачу рахунки від 08.10.07 № 49 та від 26.10.07 № 50 на оплату товару в сумі 469033,50 грн.

Належним чином засвідчені копії банківських виписок на загальну суму 469033,50 грн., які містяться в матеріалах справи, підтверджують факт оплати позивачем виставлених відповідачем рахунків.

Відповідно до п. 3.3. договору поставка партії товару здійснюється Постачальником на протязі 10-ти календарних днів з дня отримання заявки Покупця на поставку товару в письмовій формі. Днем отримання заявки вважається дата акцепту заявки Постачальником, яка визначена в заявці. Днем поставки вважається дата передачі товару, яка визначена в товарній накладній.

11.08.08 ФГ “Наталі” прийнято заявку ТОВ “Ексел-Трейд” на поставку товару - пшениці озимої (врожаю 2008 року) на загальну суму 469033,50 грн., про що свідчить підпис уповноваженої особи відповідача у заявці № 173/07-L01, який скріплений печаткою ФГ “Наталі”.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Однак, як слідує з матеріалів справи, відповідач взятих на себе договірних зобовязань належним чином не виконав, товар, у визначений договором строк не поставив, чим порушив умови договору.

Натомість, як встановлено судом, відповідач частково повернув отриману передоплату за товар за договором від 05.10.07 в сумі 210623,00 грн., про що свідчать копії банківських виписок, які містяться в матеріалах справи.

Частиною 2 ст. 693 ЦК України унормовано, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Позивачем заявлено до стягнення залишок суми неповернутої відповідачем попередньої оплати в розмірі 258410,50 грн.

Факт наявності основної заборгованості у розмірі 258410,50 грн. підтверджується матеріалами справи.

Відповідачем заявлено про застосування позовної давності.

Згідно із ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Як встановлено матеріалами справи, обов`язок відповідача щодо поставки товару настав - 22.08.08, тобто після спливу 10-ти календарних днів з дня отримання заявки Покупця на поставку товару в письмовій формі.

Відповідач вважає, що строк позовної давності за позовними вимогами в цій частині минув у серпні 2011 року.

Однак, суд не вбачає пропуску строку позовної давності з огляду на наступне.

Згідно із ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Статтею 264 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку (ч. 1). Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув, до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується (ч. 3).

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем у період часу з 02.03.09 по 10.11.09 були здійснені проплати з повернення суми попередньої оплати товару. Загальна сума повернутих відповідачем коштів становить 210623,00 грн. Отже, такі дії відповідача підтверджують визнання ФГ “Наталі” свого боргу перед ТОВ “Ексел-Трейд” за договором поставки від 05.10.07 № 173/07. У зв`язку з чим, суд дійшов висновку, що перебіг строку позовної давності з повернення суми попередньої оплати в розмірі 258410,50 грн. був перерваний внаслідок вчинення відповідачем дій з часткового повернення суми попередньої оплати та строк позовної давності, встановленої для захисту спірних правовідносин в частині суми основного боргу не сплинув.

Оскільки відповідач в ході розгляду цієї справи не надав суду доказів поставки товару на суму 258410,50 грн., а також доказів повернення позивачу перерахованої передоплати в розмірі 258410,50 грн., суд вважає, що позовна вимога в частині стягнення 258410,50 грн. основного боргу на підставі договору поставки від 05.10.07 № 173/07 доведена, обґрунтована, підтверджена доданими документами та підлягає задоволенню судом.

Згідно з ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір відсотків.

Позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних за період з 10.11.09 по 30.10.11 в розмірі 15271,00 грн. та інфляційні витрати за період з 22.08.08 по 31.10.11 в сумі 157630,41 грн.

Розрахунок 3 % річних в розмірі 15271,00 грн. за період з 10.11.09 по 30.10.11 позивачем здійснений вірно, а отже, вимоги в цій частині є доведеними та задовольняються судом.

Розглянувши розрахунок інфляційних витрат, суд дійшов висновку, що здійснений розрахунок позивача не відповідає приписам Рекомендацій, викладених в листі Верховного Суду України від 03.04.97 № 62-97р. відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ. Так, із змісту зазначеного листу Верховного Суду України від 03.04.97 № 62-97р. вбачається, що при застосуванні індексу інфляції необхідно мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць. З урахуванням наведених вище рекомендацій, за розрахунком суду розмір інфляційні витрат складає 93283,19 грн., що нараховується судом за період з вересня 2008 року по жовтень 2011 року на суму 258 410,50 грн. В іншій частині вимоги про стягнення інфляційних витрат відхиляються через необґрунтованість.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, одним з наслідків порушення зобовязання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобовязаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобовязання, зокрема у випадку прострочення виконання.

Відповідно до п. 7.1., 7.4. договору, за порушення строків поставки товару Постачальник сплачує Покупцю пеню в розмірі 0,2% від суми невиконаного зобов`язання з поставки за кожен день про строчки згідно п. 3.3. цього договору. За невиконання або неналежне виконання зобов`язання, визначеного в п. 11.3. цього договору, Постачальник сплачує Покупцю неустойку в розмірі 10% від суми, визначеної в п. 4.2. договору, а також відшкодовує понад неустойку спричинені збитки в повному обсязі.

Позивачем заявлено до стягнення пеню в сумі 131218,24 грн. за період з 19.02.11 по 30.10.11 та штраф за невиконання п. 11.3. договору поставки в сумі 46903,35 грн.

Факт прострочення відповідачем основного зобов`язання матеріалами справи доведено. Докази виконання п. 11.3. договору поставки в матеріалах справи відсутні.

Згідно ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Частиною 1 ст. 259 ЦК України передбачено можливість зміни строку позовної давності за домовленістю сторін.

Судом встановлено, що умовами договору поставки від 05.10.07 № 173/07 сторонами не було передбачено продовження строку позовної давності, в т.ч. зі стягнення штрафних санкцій.

Згідно з положеннями частин 3, 4 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Враховуючи викладене, суд, врахувавши заяву відповідача про застосування строків позовної давності, дійшов висновку, що у позивача сплинув строк позовної давності щодо вимог про стягнення з відповідача пені, нарахованої за період з 19.02.11 по 30.10.11 та штрафу в розмірі 46903,35 грн. за невиконання п. 11.3. договору поставки.

Також, позивачем заявлено до стягнення 140566,50 грн. збитків на підставі п. 7.4. договору.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є, зокрема, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частиною 2 ст. 224 ГК України встановлено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; не одержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Частиною 4 ст. 623 ЦК України встановлено, що при визначенні не одержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Отже, для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; збитків; причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; вини та встановлення заходів, вжитих стороною для одержання такої вигоди.

Пред'явлення вимоги про відшкодування не одержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі належного виконання боржником своїх обов'язків. При визначенні реальності не одержаних доходів мають враховуватися заходи, вжиті кредитором для їх одержання. У вигляді упущеної вигоди відшкодовуються ті збитки, які могли б бути реально отримані при належному виконанні зобов'язання.

Обґрунтовуючи заявлену суму збитків позивач вказує, що у зв`язку з невиконанням ФГ “Наталі” своїх зобов`язань по договору поставки від 05.10.07, ТОВ “Ексел-Трейд” не мав можливості поставити товар ТОВ “Іріда” за договором від 01.08.08 № 201551/08 на суму 609600,00 грн. та одержати дохід в сумі 140566,50 грн. Як доказ існування господарських правовідносин між ТОВ “Ексел-Трейд” та ТОВ “Іріда” за договором поставки від 01.08.08 № 201551/08 позивачем до матеріалів справи додано Специфікацію на товар, що підлягає поставці (додаток № 1 від 01.08.08 до договору від 01.08.08), договір від 02.08.08 про внесення змін до договору поставки від 01.08.08 № 201551/08, претензії ТОВ “Іріда” від 30.09.08 № 055/08 та від 30.09.11 № 024/11, лист ТОВ “Іріда” від 30.09.11 № 025/11 про розірвання договору поставки від 01.08.08 № 201551/08, акт зарахування грошових вимог від 02.08.08.

За змістом акту зарахування грошових вимог від 02.08.08, ТОВ “Іріда” та ТОВ “Ексел-Трейд” погодили зарахування заборгованості позивача перед ТОВ “Іріда” за договорами від 05.10.06 № 701253/06, від 15.12.06 № 252/06, від 01.06.07 № 101260/07, від 01.08.07 № 101261/07, від 05.10.07 № 701254/07, від 11.04.08 № 701255/08, від 11.04.08 № 701256/08 в розмірі 387410,00 грн. в якості часткової передплати ТОВ “Іріда” за договором поставки від 01.08.08. Також, ТОВ “Ексел-Трейд” до матеріалів справи додано банківські виписки, згідно з якими між сторонами здійснювались розрахункові операції на виконання вказаних договорів.

Отже, наявні в матеріалах справи докази підтверджують те, що ТОВ “Ексел-Трейд” були вжитті всі необхідні заходи для одержання доходів за договором від 01.08.08 № 201551/08, а не виконання своїх зобовязань ФГ “Наталі” за договором від 05.10.07 № 173/07 спричинило позивачу збитки у вигляді упущеної вигоди в розмірі 140566,50 грн., які могли б бути реально отримані позивачем при належному виконанні ФГ “Наталі” свого зобов'язання з поставки товару за договором від 05.10.07 № 173/07.

Відповідач вказував, що договір поставки від 01.08.08 був підписаний з боку ТОВ “Іріда” керівником - ОСОБА_3 При цьому, як свідчить статут ТОВ “Ексел-Трейд” від 2009 року, ОСОБА_3 є одним із учасників ТОВ “Ексел-Трейд”, частка у статутному капіталі якої становить 93 %.

Проте, наявність вказаного факту не спростовує існування між ТОВ “Іріда” та ТОВ “Ексел-Трейд” господарського зобов`язання за договором від 01.08.08 № 201551/08, за яким би позивач мав отримати дохід в сумі 140566,50 грн.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем доведено наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки з боку відповідача; збитків у вигляді упущеної вигоди в розмірі 140566,50 грн.; причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; вини та встановлення заходів, вжитих стороною для одержання такої вигоди. У звязку з чим, судом задовольняється позовна вимога про стягнення з відповідача 140566,50 грн. упущеної вигоди.

На підставі ст. 49 ГПК України, відповідач просить суд у разі відмови у задоволенні позову судові витрати з оплати послуг адвоката в розмірі 15000 грн. покласти на позивача.

Частиною 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суми, які підлягають сплаті за послуги адвоката пов'язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, вирішуючи питання про розмір суми, яка підлягає відшкодуванню стороні за послуги адвоката, господарський суд має враховувати як ціну позову, так і критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката.

За умовами п. 2.3. договору про надання правової допомоги від 23.11.11 ФГ “Наталі” та адвокат ОСОБА_2 встановили, що здача-приймання здійснених послуг оформлюється актом, який підписується обома сторонами цього договору.

Між тим, відповідачем не надано суду акту виконаних адвокатом ОСОБА_2 послуг, що унеможливлює визначити обґрунтованість розміру витрат, що підлягають сплаті за послуги адвоката. У звязку з чим, суд не вбачає підстав для покладення судових витрат з оплати послуг адвоката в розмірі 15000 грн. на позивача.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі - 5075,31 грн. державного мита та 159,70 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 21, 42, 43, 45, 22, 33, 34, 44, 49, 69, 82, 821, 84, 85 Господарського процесуальногокодексуУкраїни, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з фермерського господарства “Наталі” (70650, Запорізька область, Пологівський район, с. Кінські Роздори, вул. Ватутіна, 1, код ЄДРПОУ 32701317, п/р № 2600130431 в філії “Пологівське відділення № 3006” ВАТ “Ощадбанк” м. Пологи, МФО 373146) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Ексел-Трейд” (69002, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Грязнова, 4/29, код ЄДРПОУ 23880759, п/р № 26009043201 в АТ “Мета банк” м. Запоріжжя, МФО 313582) - 258 410 (двісті пятдесят вісім тисяч чотириста десять) грн. 50 коп. основного боргу, 93 283 (девяносто три тисячі двісті вісімдесят три) грн. 19 коп. інфляційних витрат, 15 271 (п'ятнадцять тисяч двісті сімдесят одну) грн. 00 коп. 3 % річних, 140566 (сто сорок тисяч п`ятсот шістдесят шість) грн. 50 коп. збитків, 5075 (п`ять тисяч сімдесят п`ять) грн. 31 коп. державного мита та 159 (сто п'ятдесят дев`ять) грн. 70 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя В.Л. Корсун

Повне рішення складено 05.12.2011.

Згідно з оригіналом:

Помічник судді А.В. Козлова

05.12.2011