Рішення № 19882268, 28.11.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.11.11 Справа № 4/5009/6869/11

Суддя Зінченко Н.Г.

За позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, (69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 50)

до відповідача Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2, (АДРЕСА_1)

про стягнення 20 723,33 грн. неустойки

суддя Зінченко Н.Г.

За участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_3, довіренність №01/690 від 14.11.2011р.;

Від відповідача не з'явився.

31.10.2011 р. до господарського суду Запорізької області звернулося Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, м.Запоріжжя з позовною заявою до відповідача Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2, м.Запоріжжя про стягнення 20 723,33 грн. неустойки.

Ухвалою від 31.10.2011р. порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 28.11.2011 р.

В судовому засіданні 28.11.2011 р. справу розглянуто, прийнято та оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну та резолютивну частини рішення.

За клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на ст., ст. 525, 526, 530, 785 ЦК України, ст. 284 ГК України та ст. 27 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” і полягають в тому, що 15.02.2006 р. позивачем та відповідачем був укладений договір оренди державного нерухомого майна № 1841/д, за умовами якого відповідачу було передано в строкове платне користування нерухоме майно, а саме: вбудовані в перший поверх магазину нежитлові приміщення ( приміщення з № 12 по № 15 включно. 17), загальною площею по внутрішньому обміру 95,72 кв.м.. розташоване за адресою: АДРЕСА_2 . Відповідно до п. 10.1 Договору, він був укладений з 15.02.2006р. по 10.02.2007р. Договором про зміни № 1 від 27. 03.2008. дія зазначеною договору оренди державного майна продовжена до 09.02.2008. Як зазначає позивач, строк дії договору відповідно до п., п. 10.1 та 10.6 закінчився 08.02.2009 р. у звязку із закінченням строку, на який його було укладено. Пунктом 10.6 договору передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Аналогічні приписи містить ч. 2 ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”. Листом від 11.02.2009 р. вих. № 13-13-00721 позивач повідомив відповідача про припинення дії договору оренди № 1841/д від 15.02.2006р. та необхідність повернути орендоване майно балансоутримувачу шляхом підписання акту прийому-передачі. Однак, відповідачем орендоване за договором № 1841/д від 15.02.2006р. майно не повернуто не було. Таким чином, позивач вважає, що на теперішній час спірне державне нерухоме майно перебуває у користуванні відповідача без правових підстав. Відповідно до ст. 27 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря, він зобовязаний повернути орендодавцеві обєкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Рішенням господарського суду Запорізької області від 31.03.2010 р. у справі № 22/28/10-8/66/10 до СПД -фізична особа ОСОБА_2 по договору оренди державного майна від 15.02.2006 №1841/д було стягнуто неустойку за період з 09.02.2009р. по 18.12.2009р. та зобов'язано СПД-фізичну особу ОСОБА_2 повернути державне майно, шляхом підписання акту приймання-передачі. Орендарем було звільнено орендоване приміщення 24.10.2011 про що свідчить акт приймання передачі. Згідно зі ст. 785 ЦК України якщо наймач не виконує обовязки щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за весь час прострочення. Аналогічні умови сторони передбачили п. 9.3 договору. У звязку із невиконанням відповідачем обовязку щодо повернення орендованого майна йому за період з 19.12.2009 р. по 24.10.2011 р. нарахована неустойка в розмірі 20723,33 грн. З метою досудового врегулювання спору 26.10.2011 р. позивачем на адресу відповідача була направлена претензія, яка відповідачем залишена без відповіді та задоволення. На підставі викладеного, позивач просить суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 28.11.2011р. не зявився, про визнання позову не заявив, відзив на позовну заяву, витребувані ухвалами суду по справі від 31.10.2011 р. документи і матеріали суду не надав, про поважність причини неявки суд не повідомляв.

Про дату, час та місце розгляду справи № 4/5009/6869 відповідач був повідомлений належним чином ухвалою суду про відкриття провадження у справі, яка отримана особисто Субєктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_2 07.11.2011 р., про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення рекомендованого поштового відправлення.

У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

Таким чином, суд вважає, що ним були вжиті достатні заходи для належного повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи.

За таких обставин, суд визнав за можливе провести судове засідання 28.11.2011 р. за відсутності уповноваженого представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

15.02.2006 р. РВ ФДМУ по Запорізькій області (позивачем у справі) та СПДфізичною особою ОСОБА_2 (відповідач у справі) був укладений Договір оренди державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі локомотивного депо ст. Запоріжжя - 2 структурного підрозділу державного підприємства «Придніпровська залізниця», № 1841/д з відповідними додатками до нього (далі за текстом Договір).

За умовами Договору позивач (орендодавець) передав, а відповідач (орендар) прийняв в строкове платне користування державне нерухоме майно, а саме вбудовані в перший поверх магазину нежитлові приміщення ( приміщення з № 12 по № 15 включно. 17), загальною площею по внутрішньому обміру 95,72 кв.м.. розташоване за адресою: АДРЕСА_2 (далі за текстом майно), що перебуває на балансі локомотивного депо ст. Запоріжжя - 2 структурного підрозділу державного підприємства «Придніпровська залізниця»(балансоутримувач).

Відповідно до п. 2.1 Договору вступ відповідача у користування майном наступає одночасно з підписанням сторонами Договору та акту приймання-передачі орендованого майна.

Факт передачі в оренду державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі локомотивного депо ст. Запоріжжя - 2 структурного підрозділу державного підприємства «Придніпровська залізниця», підтверджується Актом прийому-передачі від 15.02.2006 р., який підписаний і скріплений печатками позивача, відповідача та третьої особи, відповідно до якого майно передавалося в належному стані, без зауважень і претензій.

Статтею 759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно зі ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Норму аналогічного змісту містить ст. 284 ГК України, якою передбачено, що строк договору оренди визначається за погодженням сторін.

Відповідно до п. 10.1 Договору, він був укладений з 15.02.2006р. по 10.02.2007р.

Договором про зміни № 1 від 27. 03.2008. дія зазначеною договору оренди державного майна продовжена до 09.02.2008р.

У відповідності до положень ч. 4 ст. 284 ГК України у разі відсутності зави однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих умовах, які були передбачені договором.

Договір оренди № 1841/д від 15.02.2006 р. укладено на нерухоме майно, що знаходиться в державній власності. Отже, відносини щодо оренди цього майна регулюються, крім того, нормами Закону України “Про оренду державного та комунального майна” № 226-ХІІ від 10.04.1992 р., про що зазначено в ст. 1 цього Закону.

Частинами 1 і 2 ст. 17 зазначеного Закону встановлено, що термін договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або закінчення терміну дії договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих саме умовах, які були передбачені договором.

Пунктом 10.6 Договору сторони передбачили, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення Договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця Договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 31.03.2010 р. у справі №22/28/10-8/66/10 до СПД -фізична особа ОСОБА_2 по договору оренди державного майна від 15.02.2006 №1841/д було стягнуто неустойку за період з 09.02.2009р. по 18.12.2009р. та зобов'язано СПД-фізичну особу ОСОБА_2 повернути державне майно, шляхом підписання акту приймання-передачі.

Орендарем було звільнено орендоване приміщення 24.10.2011р. про що свідчить акт приймання передачі.

Як встановлено судом в ході судового вирішення спору, 11.02.2009 р. листом позивач повідомив відповідача, що після припинення строку дії Договору № 1841/д від 15.02.2006 р. він не буде пролонгований. До вказаного листа були додані акти прийому-передавання, які відповідач повинен був підписати з балансоутримувачем майна та засвідчити повернення обєкта оренди.

Відповідач зазначений лист проігнорував, орендоване за Договором № 1841/д від 15.02.2006 р. майно не повернув.

26.10.2011 р. позивачем на адресу відповідача була направлена претензія про повернення державного нерухомого майна за Договором № 1841/д від 15.02.2006 р., яка відповідачем також була залишена без задоволення.

У звязку із невиконанням відповідачем обовязку щодо повернення орендованого майна, згідно розрахунку позивача, за період з 19.12.2009 р. по 24.10.2011 р. йому нарахована неустойка в розмірі 20723,33 грн.

У відповідності до ст. 27 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря, він зобовязаний повернути орендодавцеві обєкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Згідно з п. 9.3 Договору, за відмову орендаря на вимогу орендодавця повернути орендоване майно в разі припинення дії Договору, орендар відшкодовує орендодавцю неустойку в розмірі подвійної орендної плати за останній повний місяць оренди за весь час, що відраховується від дати припинення або розірвання Договору до підписання акту прийому-передачі, який підтверджує фактичне повернення орендованого майча.

Згідно зі ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобовязаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обовязки щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за весь час прострочення.

За таких обставин, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення 20723,33 грн. неустойки є документально підтвердженими, обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ст., ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на обґрунтування своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати присуджуються до стягнення з відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

На підставі викладеного, керуючись ст. 284 ГК України, ст., ст. 759, 762, 763, 785 ЦК України, Законом України “Про оренду державного та комунального майна”, ст., ст. 22, 33, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2, (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України (одержувач: державний бюджет Шевченківського району, 22080300, код ЄДРПОУ 34676911, банк одержувача: УДК в Запорізькій області, на р/р № 31118094700009, МФО 813015) 20723 (двадцять тисяч сімсот двадцять три) грн. 33 коп. неустойки. Стягувач: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, (69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 20495280). Видати наказ.

3. Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2, (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь державного бюджету України (отримувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району; банк отримувача: Головне управління державного казначейства України у Запорізькій області; МФО 813015; код ЄДРПОУ 34677145; рахунок № 31119095700007; код бюджетної класифікації 22090200; символ звітності банку 095) 207 (двісті сім) грн. 23 коп. державного мита. Видати наказ.

4. Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2, (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь державного бюджету України (отримувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району; банк отримувача: Головне управління державного казначейства України у Запорізькій області; МФО 813015; код ЄДРПОУ 34677145; рахунок № 31218264700007; код бюджетної класифікації 22050003; символ звітності банку 264) 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя Н.Г.Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України “02” грудня 2011 р.

02.12.2011