Рішення № 19882177, 21.11.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.11.11 Справа № 8/5009/6016/11

Суддя Попова І.А.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Трием”(69006, м. Запоріжжя, вул. Портова, 9-А, кв. 98)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Руслан-комплект” (72312, Запорізька область, м.Мелітополь, вул. Красіна, 17) про стягнення 60165 грн. вартості переданого на зберігання майна

Суддя Попова І.А.

Представники:

від позивача:ОСОБА_1, дов. від 19.09.2011 р.

ОСОБА_2., довю від 19.09.2011 р.

від відповідача: не з'явився (ОСОБА_3, дов. від 24.10.2011 р. в засіданні 27.10.2011р.)

Заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 60615 грн. вартості переданого на зберігання майна.

В судовому засіданні, відкритому 27.10.2011 р., оголошувалася перерва до 21.11.2011 р., сторонам надавалася можливість врегулювання спору в добровільному порядку.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено в судовому засіданні 21.11.2011 р.

Позивач підтримує вимоги з підстав, викладених у позові, відповідно до ст. 11, 526, 530, 936, 937, 938, 949, 950, 951 ЦК України. В обґрунтування вимог вказує, що 19 вересня 2008 р. відповідачу передано на відповідальне зберігання матеріальні цінності, а саме: квадрат-поковка ст. 5ХНМ у кількості 5800 кг за заставною ціною 16,80 грн. за 1 кг на суму 47040 грн. ; круг ст. ДИ 31д.90 у кількості 500 кг за заставною ціною 26,25 грн. за 1 кг на суму 13125 грн. Передача відбувалася за актом № ПДМ-091901 від 19.09.2008 р. приймання-передачі матеріальних цінностей за довіреністю № 00000190 від 19.09.2008 р. Цінності передані відповідачу виходячи із наміру сторін по справі укласти у майбутньому угоду щодо їх переробки відповідачем, а саме виготовлення штампованої оснастки (шляхом доповнення раніше укладеного сторонами договору № 1102-2007 від 16.11.2007 р. відповідною новою специфікацією), що підтверджується зазначенням у тексті акту № ПДМ-011901 реквізитів вказаного договору. Однак, така угода сторонами укладена не була. Будь-яких вимог від відповідача забрати передані на зберігання матеріальні цінності позивачу не надходило. Позивач звертався до відповідача з вимогами про повернення вказаного давальницького матеріалу, а у разі його втрати сплатити його заставну вартість у розмірі 60165 грн. Також, відповідачу направлено акт контрольної перевірки інвентаризації матеріальних цінностей від 15.08.2011 р. та лист № 29/08-02 з вимогою підписання вказаного акту. Оскільки протягом 10 днів з дня отримання відповідач не повернув підписаний акт, він вважається погодженим. Таким чином, позивач вважає, що ним укладено з відповідачем договір зберігання, на виконання якого останньому передані на зберігання матеріальні цінності загальною заставною вартістю 60165 грн., при цьому строк зберігання у договорі встановлений не був. Оскільки на вимогу позивача відповідач не повернув передану на зберігання продукцію, позивач вважає, що ці матеріальні цінності втрачені відповідачем. Просить стягнути з товариства «Руслан-комплект»вартість переданого на зберігання майна в розмірі 60165 грн.

Відповідач заявлені позовні вимоги не визнав. У відзиві на позов вказує, що акт № ПДМ-091901 від 19.09.2008 р. приймання-передачі матеріальних цінностей на відповідальне зберігання не є належним документом, який би підтверджував передачу спірного майна. Також позивачем не надано доказів, що підтверджують його право власності на спірне майно та наявність у позивача спірного майна на момент його передачі відповідачу. Крім того, позивачем не надано товарно-транспортну накладну та дорожні листи та не підтверджено факт доставки металу у кількості 3300 кілограм на територію відповідача.

Після оголошеної перерви в судове засідання 21.11.2011 р. відповідач свого представника не направив, про причини неявки суд не сповістив. Оскільки, всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду, проте відповідач не скористався своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України, участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обовязком сторони, суд дійшов висновку про можливість розгляду позовної заяви по суті в судовому засіданні 21.11.2011 року за відсутності представника відповідача.

Згідно до ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Заслухавши представників, вивчивши матеріали справи, суд встановив, що 16.11.2007 р. сторонами по справі укладено договір підряду № 1102-2007, за яким ТОВ «Руслан-комплект»(підрядник, відповідач по справі) зобовязався здійснювати за замовленням ТОВ «Трием»(замовник, позивач по справі) виготовлення штампованої оснастки за узгодженими замовленнями із матеріалів замовника. Умови поставки матеріалу та розрахунків узгоджувалися сторонами шляхом підписання Специфікацій, за актами приймання-передачі позивачем передавалися відповідачу матеріальні цінності на переробку.

Як свідчать вивчені матеріали, з посиланням на договір № 1102-2007 від 16.11.2007 р. за актом № ПДМ -091901 від 19.09.2008 р. позивач передав, а відповідач прийняв на відповідальне зберігання матеріальні цінності на загальну суму 60165 грн., а саме: поковка ст. 5ХНМ у кількості 5800 кг за заставною ціною 16,80 грн. за 1 кг на суму 47040 грн.; круг ст. ДИ 31д.90 у кількості 500 кг за заставною ціною 26,25 грн. за 1 кг на суму 13125 грн. Вказаний акт підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками підприємств. Повноваження представника товариства «Руслан-комплект»підтверджено довіреністю № 0000190 від 19.09.2008 р. (наявна в матеріалах справи). Як пояснив представник позивача, передача матеріальних цінностей на зберігання відбулася внаслідок того, що сторонами не було узгоджено умови специфікації до договору № 1102-2007 р. на замовлення про виготовлення продукції із матеріалів замовника, тому матеріальні цінності передано на відповідальне зберігання до узгодження умов специфікації. За свідченням представників сторін вподальшому Специфікацію до договору підряду № 1102-2007 не було узгоджено.

Статтею 936 ЦК України передбачено, що за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобовязується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності. Відповідно до ст. 937 ЦК України договір зберігання укладається у письмовій формі у випадках, встановлених статтею 208 цього Кодексу. Письмова форма договору вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем.

Таким чином, суд вважає акт №ПДМ-091901 від 19.09.2008 р. належним доказом передання матеріальних цінностей відповідачу на зберігання.

У відповідності до статті 938 ЦК України якщо строк зберігання у договорі не встановлений і не може бути визначений, виходячи з його умов, зберігач зобов'язаний зберігати річ до предявлення поклажодавцем вимоги про її повернення.

Судом встановлено, що позивач листом № 05/08-01 від 05.08.2011 р. звертався до відповідача з вимогою повернути передані на зберігання матеріальні цінності на суму 60165 грн. Внаслідок неповернення відповідачем вказаних матеріальних цінностей листом № 29/08-01 позивач вимагав сплатити заставну вартість переданої продукції в розмірі 60165 грн.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Відповідач не надав суду доказів передання отриманого на зберігання товару або сплати його вартості позивачу.

Згідно статей 950 - 951 ЦК України за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах та у разі втрати (нестачі) речі відшкодовує поклажодавцеві збитки у розмірі її вартості.

Оскільки відповідач не надав суду доказів повернення позивачу з відповідального зберігання матеріальних цінностей, переданих за актом № ПДМ -091901 від 19.09.2008 р, суд вважає, що вимоги щодо стягнення вартості майна в розмірі 60165 грн. обґрунтовані, підтверджені доданими матеріалами та підлягають задоволенню.

Заява відповідача про застосування наслідків спливу строків позовної давності відхиляється судом, оскільки судом встановлено, що зобов'язання повернути матеріальні цінності позивачу виникло у відповідача після отримання вимоги про повернення, тобто з 08.08.2011 р., про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення. Таким чином, позивач звернувся до суду про захист свого цивільного права у встановлений строк.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обовязки сторін у справі та складаються з фактів, - підстав позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

При цьому, відповідно до ст.34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказів в обґрунтування заперечень щодо отримання представником ТОВ «Руслан-комплект»матеріальних цінностей на зберігання за актом № ПДМ -091901 від 19.09.2008 р. відповідачем не надано. Посилання відповідача на відсутність вказаних матеріальних цінностей на балансі підприємства суд вважає безпідставними, оскільки за ведення бухгалтерського обліку несе відповідальність субєкт господарювання.

Заперечення відповідача спростовуються вищевикладеним.

Позовні вимоги задовольняються з зазначених підстав.

Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, ст. 936, 937, 938, 950, 951 ЦК України, керуючись ст. ст. 49, 75, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Руслан-Комплект»(71312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Красніна, 17, ЄДРПОУ 34421440) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Трием»(69006, м. Запоріжжя, вул. Портова, 9-А, кв. 98, ЄДРПОУ 34317599) 60165 грн. вартості переданого на зберігання майна, 837 грн. 65 коп. судових витрат. Видати наказ.

Суддя І.А. Попова

Рішення підписано 02 грудня 2011 року.

02.12.2011