Рішення № 19881431, 22.11.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.11.11 Справа № 1/5009/7178/11

Суддя О.І. Немченко

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальності «ЙОТУНГАРД» (01001, м. Київ, вул. Еспланадна, буд. 20, кім. 302)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська гірничо-металургійна компанія-Запоріжжя»(69106, м. Запоріжжя, вул. Фінальна, буд. 1-Г)

про стягнення суми

Суддя Немченко О.І.

Представники сторін:

від позивача ОСОБА_1 довіреність б/н від 22.09.2011 р.;

від відповідача ОСОБА_2 довіреність б/н від 01.08.2011 р.

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальності «ЙОТУНГАРД»звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська гірничо-металургійна компанія-Запоріжжя»300642 грн. 92 коп. заборгованості.

Позовні вимоги заявлені на підставі ст.ст. 526, 625 Цивільного України, ст.ст. 193, 198 Господарського кодексу України та умов договору № 15/010/UGMKZ купівлі-продажу товару від 11.01.2010 р., укладеного між сторонами, і обґрунтовані посиланням на наявність у відповідача простроченої заборгованості перед позивачем за поставлений товар. Позивач у відповідності до вимог чинного законодавства звернувся із даним позовом саме до господарського суду Запорізької області.

03.11.2011 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, судове засідання було призначено на 22.11.2011 р.

22.11.2011 р. від позивача у справі надійшли документи на виконання вимог суду та заява про уточнення позовних вимог, якою позивач фактично зменшив позовні вимоги, у звязку тим, що при поданні позову не було враховано часткове виконання відповідачем зобовязань за договором щодо здійснення оплати за поставлений товар на суму 21644 грн. 24 коп.

В судовому засіданні 22.11.2011 р. представник позивача підтримав зменшені позовні вимоги та просив стягнути з відповідача 278998 грн. 50 коп.

Представник відповідача в судовому засіданні надав відзив на позовну заяву, в якому підтвердив наявність заборгованості перед позивачем в розмірі 278998 грн. 50 коп.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України по закінченні судового засідання було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

За заявою представників сторін, розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

11.01.2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальності «ЙОТУНГАРД»(продавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська гірничо-металургійна компанія-Запоріжжя»(покупцем) був укладений договір № 15/010/UGMKZ купівлі-продажу товару (надалі договір).

Згідно п. 1.1. договору, продавець продає, а покупець купує антикорозійні лакофарбові покриття (надалі - товар) та своєчасно здійснює його оплату на умовах даного договору.

Відповідно до другого розділу договору, товар постачається продавцем окремими партіями на протязі дії даного договору. Обсяг, асортимент та термін продажу товару визначається окремо у рахунку-фактурі. Продаж товару здійснюється на умовах: франко-склад Продавця (м. Київ). Перехід ризиків та права власності на товар відбувається в момент підписання накладної або інших супровідних документів. Приймання товару за кількістю та якістю здійснюється сторонами в порядку, що визначається чинним законодавством. Продавець зобовязується видати покупцеві необхідну супровідну документацію в повному обсязі: накладна, податкова накладна, а також інструкцію по експлуатації.

Ціни на кожну партію товару сторони обговорюють окремо, покупець оплачує переданий продавцем товар за ціною, передбаченою у рахунку-фактурі на кожну партію (п. 4.1 договору).

Згідно п. 5.1 договору, розрахунки за поставку товару здійснюються в безготівковому порядку на умовах: оплата на протязі 10 робочих днів з моменту відвантаження товару.

Пунктом 8.1 договору передбачено, що даний договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2010 р. Даний договір автоматично продовжує свою дію на один календарний рік, якщо одна із сторін не повідомила другу сторону у письмовій формі про припинення дії цього договору не пізніше, ніж за один календарний місяць до визначеної дати закінчення дії даного договору.

На виконання умов договору, позивачем відповідачу було поставлено товар на загальну суму 1883251 грн. 57 коп.

Відповідачем своєчасно та у повному обсязі отриманий від позивача товар, оплачений не був.

14.10.2011 р. позивач направив на адресу відповідача вимогу № 412/11 від 10.10.2011 р. про здіснення оплати вартості товару.

Відповідачем вимога була отримана 21.10.2011 р., однак відповіді на вимогу надано не було, заборгованість не погашено.

Враховуючи не сплату відповідачем позивачу простроченої заборгованості, останній звернувся до суду із цим позовом.

Стягнення з відповідача на користь позивача 278998 грн. 50 коп. основного боргу (згідно заяви про зменшення позовних вимог, прийнятої судом до розгляду) було предметом судового позову у цій справі.

Суд вважає зменшені позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, на підставі наступного:

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. (Аналогічна норма міститься і у ст. 526 Цивільного кодексу України.). До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

Приписами ст. 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом, позивач належним чином виконав свої зобовязання за договором, поставивши відповідачу товар згідно умов договору, а відповідач отримав цей товар, що підтверджується матеріалами справи, зокрема: рахунками-фактурами (а.с. 16-29), видатковими накладними (а.с. 30-48) та довіреностями (а.с 49-62).

Зазначені документи оформлені належним чином, місять підписи та печатки сторін, та оформлені саме на підставі договору, що підтверджено сторонами в судовому засіданні.

Відповідач взяті на себе зобовязання за договором щодо своєчасної та у повному обсязі оплати отриманого товару належним чином не здійснив, що підтверджується банківськими виписками, які містяться в матеріалах справи.

Враховуючи викладене, відповідач перед позивачем має прострочену заборгованість в сумі 278998 грн. 50 коп., яка підтверджується матеріалами справи, актом звірки підписаним з обох сторін та визнається самим відповідачем.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає правомірними вимоги позивача щодо стягнення з відповідача основного боргу за отриманий товар в сумі 278998 грн. 50 коп.

Враховуючи вищевикладені обставини справи та норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення зменшених позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 278998 грн. 50 коп. основного боргу.

На підставі ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи задоволення зменшених позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2795 грн. 98 коп. державного мита та 219 грн. 48 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Зменшені позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська гірничо-металургійна компанія-Запоріжжя»(69106, м. Запоріжжя, вул. Фінальна, буд. 1-Г, р/р 26002245 в філії ВАТ «Банк КІПРА», МФО 313407, код ЄДРПОУ 32860981) на користь Товариства з обмеженою відповідальності «ЙОТУНГАРД» (01001, м. Київ, вул. Еспланадна, буд. 20, кім. 302, р/р № 26001003063400 в АБ «ІНГ Банк Україна»м. Києва, МФО 300539, код ЄДРПОУ 33103618) 278998 (двісті сімдесят вісім тисяч девятсот девяносто вісім) грн. 50 коп. основного боргу; 2795 (дві тисячі сімсот девяносто пять) грн. 98 коп. державного мита та 219 (двісті девятнадцять) грн. 48 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя О.І. Немченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, «24»листопада 2011 року.

24.11.2011