Рішення № 19881136, 10.11.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.11.11 Справа № 18/5009/5927/11

Суддя Носівець В.В.

за позовом: малого приватного підприємства фірма “Ерідон” (поштова адреса: 03191, м.Київ-191, а/с 50; юридична адреса: 08143, Київська область, Києво-Святошинський район, с.Княжичі, вул. Леніна, буд. 46)

до приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

про стягнення 294 195,98 грн.

Суддя Носівець В.В.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність № 18/10-1 від 18.10.2011 р.;

від відповідача: не прибув;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області 03.10.2011 року звернувся позивач мале приватне підприємство фірма “Ерідон” з позовною заявою до відповідача приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення 294 339,34 грн. на підставі договору поставки № 42/08/163 від 11.03.2008 р., ст.ст. 9, 11, 16, 258, 509, 526, 530, 549, 550, 551, 625, 655 ЦК України та ст.ст. 1, 2, 12, 22 ГПК України.

Ухвалою суду від 04.10.2011 року порушено провадження у справі № 18/5009/5927/11, судове засідання призначено на 17.10.2011 р. Розгляд справи відкладався на 10.11.2011 р.

До суду 31.10.2011 р. надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій зазначено, що була допущена помилка при здійснені розрахунку позовних вимог (зазначено основний борг в розмірі 205314,44 грн., натомість потрібно 205214,44 грн.), у звязку із цим позивач просив суд стягнути з відповідача 294195,98 грн.: 205214,44 грн. основного боргу, 18182,56 грн. 3 % річних, 70798,98 грн. втрат від інфляції. Судом вказана заява прийнята до розгляду, судом розглядаються уточнені (зменшені) позовні вимоги.

В судовому засіданні 10.11.2011 р. представник позивача підтримав уточнені (зменшені) позовні вимоги, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судові засідання 17.10.2011 р. та 10.11.2011 р. не зявлявся, про причини неявки суд не повідомляв.

Згідно з п. 3.6 Роз'яснень президії Вищого господарського суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них, справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 64 ГПК України передбачено, що ухвала про порушення провадження у справі надсилається учасникам спору за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Ухвала суду про порушення провадження у справі № 18/5009/5927/11 від 04.10.2011 р. та ухвала від 17.10.2011 р. була направлена відповідачу на адресу вказану у позові та у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 846199 від 14.10.2011 р. Ухвала суду від 04.10.2011 р. повернулася до суду із позначкою: “за закінченням терміну зберігання”. Таким чином, відповідач є повідомленим належним чином, про час і місце розгляду справи судом. Неявка представника відповідача не перешкоджала вирішенню спору.

У судовому засіданні 10.11.2011 р. розгляд справи закінчений, судом оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Справа розглянута в порядку ст. 75 ГПК України, за наявними в ній матеріалами та без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

11.03.2008 р. мале приватне підприємство фірма “Ерідон” (надалі позивач, постачальник) та приватний підприємець ОСОБА_1 (надалі відповідач, покупець) уклали договір поставки № 42/08/163 (надалі договір).

Згідно з п. 1.1. договору, в терміни, визначені договором, постачальник зобовязується передати у власність покупця продукцію виробничо-технічного призначення (надалі товар), а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього грошову суму (вартість, ціну), визначену договором.

Відповідно до п.п. 2.1., 2.2. договору, за даним договором постачається виключно оригінальна продукція, виробництва провідних компаній світу, асортимент, кількість, ціна якої визначаються додатками, накладними та/або рахунками-фактури, що є невідємною частиною цього договору; загальна сума договору визначається додатками, накладними та/або рахунками-фактури, що зазначені в п. 2.1., та які є невідємною частиною цього договору.

Пунктом 11.2. договору встановлено, що договір набуває чинності з дня його підписання представниками обох сторін і діє до повних розрахунків.

Покупець сплачує постачальнику в порядку попередньої оплати 30 % від суми поставки, що складає 65256,00 грн. до 10 квітня 2008 р. Решту суми за таким порядком: 70 % від суми поставки, що складає 152263,44 грн. до 10.10.2008 р. (додаток № 2-Н від 11.03.2008 р. до договору).

Відповідач прийняв товар від позивача на загальну суму 250626,78 грн., що підтверджується належним чином оформленими видатковими накладними № 14338 від 28.03.2008 р., № 14387 від 28.03.2008 р., № 14535 від 10.04.2008 р., № 15247 від 20.05.2008 р., копії яких містяться в матеріалах справи. Факт прийняття відповідачем товару від позивача, підтверджується довіреностями № 382426 від 25.03.2008 р., № 382426 від 25.03.2008 р., № 382427 від 20.05.2008 р., які були видані відповідачу на отримання від позивача товарно-матеріальних цінностей.

Сторонами 23.10.2008 р. складено угоду про залік зустрічних вимог, пунктом 4 якої встановлено, що після зазначеного заліку взаємних вимог заборгованість ПП ОСОБА_1 перед МПП фірмою “Ерідон” за насіння згідно договору № 42/08/163 від 11.03.2008 р. складає 205 214,44 грн.

Таким чином, судом встановлено, що вартість поставленого та неоплаченого товару, з урахуванням проведеного заліку зустрічних однорідних вимог, складає 205 214,44 грн., яка була визнана відповідачем, про що свідчіть двосторонньо підписана угода про залік зустрічних вимог від 23.10.2008 р.

Оцінивши надані докази, господарський суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 205 214,44 грн. основного боргу обґрунтована та підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно ст. 692 ЦК України, покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобовязанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача 3 % річних у сумі 18182,56 грн. за період часу з 10.10.2008 р. по 22.09.2011 р. та 70798,98 грн. втрат від інфляції за період часу з листопада 2008 р. по вересень 2011 р., за порушення виконання грошового зобовязання відповідачем.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні витрати повязані з інфляційними процесами в державі та за своєю природою є компенсацією за понесені збитки, завдані знеціненням грошових коштів, а три відсотки річних є платою за користування коштами, які не були своєчасно сплачені боржником. Вказана правова позиція викладена в інформаційному листі Верховного Суду України № 3.2-2005 від 15.07.2005 року.

Вимогу позивача про стягнення із відповідача 18182,56 грн. 3 % річних за період часу з 10.10.2008 р. по 22.09.2011 р. суд вважає необґрунтованою та такою, що підлягає частковому задоволенню, а саме в сумі: 18178,74 грн., в іншій частині, а саме: у сумі 3,82 грн. суд відмовляє в задоволені позову, у звязку із невірним розрахунком (2008 рік був високосним та підрахунок 3 % річних мав здійснюватися виходячи із того, що в році 366 днів, а не 365). Щодо стягнення із відповідача 70798,98 грн. втрат від інфляції за період часу з листопада 2008 р. по вересень 2011 р., суд вважає дану вимогу обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню (при розрахунку суми втрат від інфляції судом отримана сума навіть більша, ніж заявлена позивачем до стягнення, а саме: 71041,22 грн., тому судом задовольняється сума втрат від інфляції в заявленому позивачем розмірі).

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статті 256 ЦК України, визначено, що позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. У статті 257 ЦК України зазначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Відповідач у справі не заявляв про застосування наслідків спливу строків позовної давності. Пунктом 3 ст. 267 ЦК України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Судові витрати, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються на сторони, пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 64, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в ЗОД “Райффайзенбанк АВАЛЬ”, МФО НОМЕР_3, р/р НОМЕР_4 в Філії ЗАТ “ОТП Банк”, м. Бердянськ, МФО НОМЕР_5) на користь малого приватного підприємства фірма “Ерідон” (поштова адреса: 03191, м.Київ-191, а/с 50; юридична адреса: 08143, Київська область, Києво-Святошинський район, с.Княжичі, вул. Леніна, буд. 46, код ЄДРПОУ 19420704, рахунок № 26009012714230 в філії ВАТ “Укрексімбанк” м. Київ, МФО 380333) 205214,44 грн. (двісті пять тисяч двісті чотирнадцять грн. 44 коп.) основного боргу, 18178,74 грн. (вісімнадцять тисяч сто сімдесят вісім грн. 74 коп.) 3 % річних, 70798,98 грн. (сімдесят тисяч сімсот девяносто вісім грн. 98 коп.) втрат від інфляції, 2941,92 грн. (дві тисячі девятсот сорок одну грн. 92 коп.) державного мита та 235,99 грн. (двісті тридцять пять грн. 99 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3.В іншій частині позову відмовити.

Суддя В.В. Носівець

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису. Рішення оформлено і підписано, згідно з вимогами ст. 84 ГПК України, 21.11.2011 р.

21.11.2011