Рішення № 19880829, 08.11.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.11.11 Справа № 33/5009/6377/11

Суддя Мірошниченко М.В.

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІМ»(юр. адреса: 49006, м. Дніпропетровськ, пров. Калініна, 4; поштова адреса: 49050, м. Дніпропетровськ, вул. Вінницька, 24)

до відповідача: Відкрите акціонерне товариство Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь»(69008, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 72)

про стягнення 17000,00 грн.

Суддя Мірошниченко М.В.

Секретар судового засідання Хилько Ю.І.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 3 від 01.09.2011р.;

від відповідача: ОСОБА_2 довіреність № 20-532 від 17.12.2010р.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛІМ»звернулося до господарського суду Запорізької області із позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь»суми 17000,00 грн. основного боргу за отриманий за накладною РН 00250 від 04.07.2011р. товар.

В обґрунтування правової підстави заявленого позову позивач посилається на приписи ст.ст. 641, 642, 644 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 181 Господарського кодексу України. При цьому вказує, що за поставлений згідно видаткової накладної товар відповідач протягом 35 банківських днів не розрахувався, в наслідок чого у останнього утворилася заборгованість в розмірі 17000,00 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 26.10.2011р. порушено провадження у справі № 33/5009/6377/11, розгляд справи призначено на 08.11.2011р.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи, викладені у позовній заяві, та надав усні пояснення по заявленій до стягнення сумі; просив позов задовольнити.

Відкрите акціонерне товариство Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», відповідач у справі, у відзиві на позовну заяву посилається на наявність недоліків у первинних документах бухгалтерського обліку, а саме: рахунок № СФ-0284 від 04.07.11р. та податкова накладна № 3 від 04.07.11р. видані на суму 17001,60грн., в той час, як видаткова накладна № РН-0250 від 04.07.11р. видана лише на суму 17000грн. 00 коп. Крім того, виданий позивачем до сплати рахунок є дійсним до 04.07.2011р. Вказані обставини призвели до того, що відповідач по факсу звернувся до позивача з листом № 20/2085-466 від 04.11.11р. із проханням виправити зазначені недоліки в документах. Причина не сплати грошових коштів за продукцію полягає в технічних помилках, допущених самим позивачем.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи, викладені у відзиві; просив у задоволенні позову відмовити.

За клопотанням присутніх у судовому засіданні представників сторін фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.

В судовому засіданні 08.11.2011р. справу розглянуто по суті спірних правовідносин, прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну та резолютивну частини судового рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову.

Як випливає з матеріалів справи, листом - заявкою від 01.07.2011р. вих. № 17/2049927 відповідач звернувся до позивача із замовленням поставити упаковку БИГ БЄГ МКР з розвантажувальним пристроєм (клапан), розмір 92.5Х92,5Х140см, вантажопідйомність 1,5 тн., кількість петель 4, щільність тканини 140г/м.2 у кількості 200шт. за ціню за 1 шт. 85грн., а всього на суму 17000грн. (із ПДВ). Умови поставки - СРТ ВАТ «Запоріжсталь».

При цьому, у вказаній заявці відповідач визначив умови оплати товару оплата за фактом поставки на протязі 35 банківських днів.

Відповідачем зазначено, що даний лист є договірним.

04.07.2011р. за видатковою накладною № РН-0250 (арк. справи 11) позивачем було поставлено відповідачу у справі товар: К-р КМП (біг-бєг) 92.5Х92,5Х140см. на загальну суму 17000,00 грн.

Відповідач прийняте на себе зобовязання по оплаті вартості товару на протязі 35 банківських днів з фактичної дати поставки не виконав, грошові кошти в сумі 17000грн. не сплатив.

Позовна вимога про стягнення з відповідача суми 17000грн. основного боргу за отриманий товар є предметом судового розгляду у даній справі.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини… Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України, згідно з якою господарські зобовязання між субєктами господарювання виникають, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Відповідно до приписів ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

За змістом пунктів 2, 4 зазначеної статті, правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Статтею 205 Цивільного кодексу України визначено:

1. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

2. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

3. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Стаття 207 Цивільного кодексу України закріплює, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно із ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Як випливає з матеріалів справи, на підставі листа від 01.07.2011р. та двосторонньо підписаної видаткової накладної (арк. справи 10, 11) між позивачем та відповідачем склалися господарські відносини, у розумінні ст. 202 ЦК України, що породили взаємні обовязки, а саме: обовязок позивача полягає у поставці товару відповідачеві, та, відповідно, обовязок відповідача - у прийнятті товару та його оплаті на протязі 35 банківських днів.

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними вважаються умови, які є необхідними і достатніми для укладення договору. Перелік істотних умов безпосередньо залежить від виду конкретного договору.

В даному випадку, у листі заявці та видатковій накладній міститься назва продукції, одиниця виміру, кількість, ціна та вартість товару, умови поставки і оплати, тобто всі умови, які необхідні для укладення договору купівлі-продажу.

Таким чином, суд відзначає, що дії сторін в силу загальних засад і змісту цивільного законодавства слід визнати діями, що породжують цивільні права і обовязки, аналогічні зобовязанням за договором купівлі-продажу. Ці дії згідно ст.ст. 11, 655, 692 ЦК України є підставою виникнення у відповідача обовязку сплатити заборгованість за отриманий у позивача товар.

В силу ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Таким чином, виходячи із правової природи договору купівлі-продажу, з моменту отримання товару у покупця одночасно виникає зустрічне зобовязання по оплаті переданого товару.

Отже, з моменту підписання покупцем цієї накладної від 04.07.11р. та отримання вказаного в ній товару у покупця (відповідача) виникло зобовязання по сплаті ціни переданого йому товару протягом 35 банківських днів.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні приписи містить ст. 193 Господарського кодексу України.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач належним чином виконав свої зобовязання та передав відповідачу товар на суму 17000,00 грн. Вартість товару після його прийняття відповідач протягом визначеного строку не оплатив, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість за отриманий від позивача товар, яка станом на 20.10.2011р. (момент подання позову) становить 17000,00 грн.

Враховуючи вимоги ст. 599 ЦК України, згідно якої зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином, суд вважає обгрунтованою та законною позовну вимогу позивача про стягнення 17000,00 грн. основного боргу і задовольняє її в повному обсязі.

Посилання відповідача на наявність розбіжностей у документах первинного бухгалтерського обліку ніяким чином не спростовують законність заявленої позовної вимоги, оскільки позивач заявив позов про стягнення саме суми 17000грн. 00 коп. основного боргу, але не суми 17001,60грн. (зазначеної в податковій накладній № 3 від 04.07.2011р.), на що посилається відповідач у відзиві на позовну заяву. Факт поставки товару відповідачу саме на суму 17000,00грн. підтверджується в розумінні ст. 34 ГПК України належними і допустимими доказами: двосторонньооформленою видатковою накладною № РН 0250 від 04.07.11р., довіреністю ЯЖК № 719171/2519 від 04.07.11р., виданою представнику відповідача на отримання товару та рахунком-фактурою № СФ 0284 від 04.07.2011р. , виданого позивачем на оплату суми 17000,00грн. вартості поставленого товару.

Крім того, обовязок сплатити суму 17000,00грн. протягом 35 банківських днів відповідач самостійно прийняв в листі від 01.07.11р. і схвалив його в подальшому при підписанні видаткової накладної з видачею довіреності на отримання товару, а тому посилання на наявність недоліку складання первинного документа не має істотного значення для вирішення спору.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі (державне мито в сумі 170,00 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 45, 33, 34, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуальногокодексуУкраїни, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь»(69008, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 72, р/рахунок № 26003032840001 в АКБ «Індустріалбанк»м.Запоріжжя, МФО 313849, код 00191230) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІМ»(юр. адреса: 49006, м. Дніпропетровськ, пров. Калініна, 4; поштова адреса: 49050, м. Дніпропетровськ, вул. Вінницька, 24, р/рахунок 26009110743002 в ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 305299, код 24996564) суму 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, суму 170 (сто сімдесят) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення оформлено у повному обсязі та підписано згідно із вимогами ст. 84 ГПК України - 10.11.2011р.

Суддя М.В. Мірошниченко