Рішення № 19880491, 09.12.2011, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09.12.2011 Справа № 5008/680/2011

3/5008/680/2011 13577/2011

За позовом відкритого акціонерного товариства „Закарпатавтотранс”, м. Ужгород

до фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Хуст

з участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Хустської міської ради, м. Хуст

про зобовязання усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою, що передана ВАТ „Закарпатавтотранс” у постійне користування згідно з державним актом серії ІІ-ЗК № 000184, шляхом звільнення вказаної земельної ділянки від належного відповідачу майна кіоску.

Суддя господарського суду Мокану В.В.

Представники:

Позивача ОСОБА_2, довіреність № 499 від16.06.2011 року

Відповідач ОСОБА_1, підприємець

Третьої особи не зявився

Суть спору: відкритим акціонерним товариством „Закарпатавтотранс” заявлено позов до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про зобовязання усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою, що передана ВАТ „Закарпатавтотранс” у постійне користування згідно з Державним актом серії ІІ-ЗК № 000184, шляхом звільнення вказаної земельної ділянки від належного відповідачу майна кіоску. Ухвалою господарського суду від 30.06.2011 року до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача залучено Хустську міську раду, м. Хуст

Представник позивача позов підтримав повністю, посилаючись на ст.ст. 95, 152 Земельного кодексу України. Стверджує, що відповідач без згоди та без дозволу ВАТ „Закарпатавтотранс” розмістив кіоск на земельній ділянці, що передана позивачу у постійне користування.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву. Зокрема, стверджує про відсутність доказів розташування належного йому кіоску на земельній ділянці, наданій позивачу у користування. Наголошує, що кіоск був встановлений ним на підставі рішення Хустської міської ради від 29.09.1998 року № 281, відповідно до якого укладалися договори оренди земельної ділянки, в тому числі, останній від 16.08.2004 року, по якому сплачується орендна плата; встановлення кіоску відбулось у 1998 році до отримання позивачем державного акту. Заперечує правомірність виданого позивачу державного акту на право постійного користування землею, оскільки рішення Хустської міської ради від 08.09.1999 року № 256, на підставі якого був виданий державний акт від 24.09.1999 року серії ІІ-ЗК № 000184, було скасовано рішенням Хустської міської ради від 21.04.2004 року № 461 за протестом Чопського транспортного прокурора; сам державний акт був виданий з порушенням норм земельного законодавства без розробки проекту відведення, встановлення меж земельної ділянки в натурі, площею, яка на 212 кв. метрів перевищила площу, що знаходилась попередньо у користуванні обласного

продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 09.12.2011 року у справі № 5008/680/2011

управління автобусних станцій. Повідомив про оскарження ним в порядку адміністративного судочинства постанови державного інспектора з контролю за використанням і охороною земель про притягнення його до адміністративної відповідальності.

Представники Хустської міської ради, які брали участь у попередніх судових засіданнях, позов підтримали повністю, долучили до справи матеріали комісійного обстеження території Хустської автостанції, якими встановлено, що мала архітектурна форма загальною площею 9 кв. м, яка належить СПД ОСОБА_1, розташована в межах території Державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-ЗК № 000184 на частині земельної ділянки, яка схемою руху передбачена для безперешкодного заїзду транспортних засобів на Хустську автостанцію.

Для зясування питання, чи знаходиться земельна ділянка, розташована за адресою АДРЕСА_1, б/н під торговим кіоском „ІНФОРМАЦІЯ_1”, належним підприємцю ОСОБА_1, в межах площі земельної ділянки, що перебуває у постійному користуванні ВАТ „Закарпатавтотранс”, судом призначалась у справі судова інженерно технічна експертиза, провадження у справі зупинялось.

В судовому засіданні, призначеному після поновлення провадження у справі, підприємцем ОСОБА_1 подано клопотання про відкладення розгляду справи в звязку з перебуванням його адвоката у відрядженні по інший справі. Доказів на підтвердження цього факту суду не подано.

Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи судом відхилено з огляду на обмеженість нормами ГПК України терміну розгляду справи господарським судом, сплив значного терміну часу перебування справи в провадженні суду, забезпечення судом відповідачу можливості дослідити матеріали по результатах проведеної експертизи (ухвалу про поновлення провадження у справі надіслано сторонам разом з копією висновку судової будівельно технічної експертизи від 22.11.2011 року за № 693) та надати суду свої зауваження у разі наявності таких. Крім того, суд прийняв до уваги позицію позивача, який вбачає у заявленому відповідачем клопотанні намагання затягнути розгляд справи та наголошує на необхідності забезпечення його права на вирішення судового спору протягом розумного терміну у відповідності до Конвенції Ради Європи про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, за якою кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши представників учасників спору, дослідивши матеріали проведеної у справі судової експертизи, суд встановив:

Відповідно до свідоцтва про право власності № 3541 від 23.01.2003 року, виданого виконавчим комітетом Хустської міської ради, ВАТ „Закарпатавтотранс” є власником будівлі автовокзалу, розташованої в м. Хуст по вул. І Франка, 118.

Для обслуговування зазначеного автовокзалу рішенням Хустської міської ради від 08.09.1999 року № 256 ВАТ „Закарпатавтотранс” надано у постійне користування земельну ділянку площею 1,0212 га. Право землекористування ВАТ „Закарпатавтотранс” оформлено Державним актом на право постійного користування землею серії ІІ-ЗК № 000184 від 24.09.1999 року, зареєстрованим в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 387.

На зазначеній території автовокзалу перебуває належний відповідачу кіоск.

продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 09.12.2011 року у справі № 5008/680/2011

Факт знаходження земельної ділянки під кіоском відповідача в межах території автовокзалу, належної на праві постійного користування позивачу, підтверджено актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 04.04.2011 року за № 00026, укладеним державним інспектором сектору Держземінспекції міськрайонного управління Держкомзему у місті Хуст і Хустському районі, актами комісії, створеної на виконання розпорядження Хустського міського голови № 93 від 04.07.2011 року, а також висновком № 693 судової будівельно технічної експертизи від 22.11.2011 року, наданим атестованим судовим інспектором Корчинською Д.В.

Як вбачається з експертного висновку, при проведенні огляду земельної ділянки, яка надана в постійне користування ВАТ „Закарпатавтотранс”, приватним підприємством „Тиса” в присутності експерта було проведено обміри та перенесення в натуру лінійних розмірів, які вказані на плані зовнішніх меж землекористування у державному акті серії ІІ-ЗК № 000184. В результаті обмірів було виготовлено схему земельної ділянки по АДРЕСА_1. Відповідно до даної схеми кіоск „ІНФОРМАЦІЯ_1”, який належить підприємцю ОСОБА_1, знаходиться в межах земельної ділянки, що перебуває у постійному користування ВАТ „Закарпатавтотранс”.

Відповідно до ст.125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Документами, що посвідчують право на земельну ділянку, згідно ст. 126 Земельного кодексу України є державні акти, цивільно правові угоди у відповідних випадках, свідоцтва про право на спадщину, державні акти на право постійного користування земельною ділянкою та договори оренди землі.

Судом встановлено, що право користування земельною ділянкою під розташованим на території автовокзалу кіоском підприємцем ОСОБА_1 належним чином не оформлено. Термін дії договору оренди земельної ділянки № 0182 від 16.08.2004 року, укладеного між Хустською міською радою і ОСОБА_1, продовженого угодою про зміну договору від 22.06.2006 року, закінчився 22.06.2007 року. Припинення договірних відносин по оренді землі відповідно до Закону України „Про оренду землі” має наслідком звільнення земельної ділянки.

Таким чином, землекористування відповідача здійснюється з порушенням вимог земельного законодавства і має наслідком згідно ст. 211 Земельного кодексу України визначену законодавством відповідальність.

Відповідно до ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не повязані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

З огляду на викладене позовні вимоги підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача судом відхиляються. Державний акт на право постійного користування землею серії ІІ-ЗК № 000184 пройшов належну реєстрацію запис в Книзі записів державних актів на право постійного користування, отже, право землекористування позивача є належно оформленим, таким, що підлягає захисту. Факт задоволення Хустською міською радою рішенням № 461 від 21.04.2004 року протесту прокурора щодо скасування рішення Хустської міської ради від 08.09.1999 року № 256 судом до уваги не приймається, оскільки зазначене рішення прийнято радою з перевищенням повноважень, питання його законності мало вирішуватись судом, як такого, що стосується прав субєкта. Рішенням Конституційного суду України у справі № 1-9/2009 від 16.04.2009 року № 7рп/2209 визначено, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити

продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 09.12.2011 року у справі № 5008/680/2011

до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Крім того, доказів скасування або визнання недійсним державного акту № 000184 на право постійного користування землею суду не подано. Оцінка правомірності збільшення площі земельної ділянки, наданої позивачу згідно державного акту № 000184 на право постійного користування землею, у порівнянні з площею, на яку було оформлено право землекористування Закарпатського обласного управління автобусних станцій, не входить до предмету даного судового спору. Долучений відповідачем до матеріалів справи лист Хустського районного відділу Закарпатської регіональної філії державного підприємства „Центр державного земельного кадастру” від 24.03.2010 року № 39/10-вих., надісланий на депутатський запит ОСОБА_1, підтверджує факт реєстрації державного акту серії ІІ-ЗК № 000184 на право постійного користування землею ВАТ „Закарпатавтотранс”.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі по сплаті державного мита в сумі 85 грн., витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн., а також суми 2 800 грн., сплаченої за проведення експертизи, підлягають віднесенню на відповідача.

Керуючись ст. 49, 82 85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобовязати фізичну особу підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою, що передана ВАТ „Закарпатавтотранс” (м. Ужгород, вул. Капушанська, 102, ідентифікаційний код 03113934) у постійне користування згідно з державним актом серії ІІ-ЗК № 000184, шляхом звільнення вказаної земельної ділянки від належного відповідачу майна кіоску.

3. Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ВАТ „Закарпатавтотранс” (м. Ужгород, вул. Капушанська, 102, ідентифікаційний код 03113934) суму 85 (вісімдесят пять) грн. державного мита, суму 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу та суму 2 800 (дві тисячі вісімсот) грн., сплачену за проведення експертизи.

4. Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В.В.Мокану

Повний текст рішення підписано 12.12.2011 року.