Рішення № 19880489, 02.12.2011, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.12.2011 Справа № 16/121

16/5008/121/2004 13599/2011

за позовомпрокурора м. Ужгорода в інтересах держави в особі виконкому Ужгородської міської ради, м. Ужгород, Управління майнової політики міста Ужгородської міської ради, м. Ужгород та комунального підприємства „Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода”, м. Ужгород

до відповідача закритого акціонерного товариства „Житлово-побутове підприємство”, м. Ужгород

про стягнення суми 1249,24 грн.

Суддя О.В. Васьковський

Представники:

від прокуратури не зявився

від позивача ОСОБА_1 юрисконсульт (дов. від 04.01.11 №06)

від відповідача ОСОБА_2 (дов. 25.05.11)

СУТЬ СПОРУ: про стягнення суми 1249,24 грн., у т.ч. 1000,00 грн. основної заборгованості згідно договору на відпуск води з комунального водопроводу і прийом гоподарсько-побутових (і дощових) стічних вод за комунальну каналізацію №60 від 26.04.1993р., 88,12 грн. трьох процентів річних та 161,12 грн. інфляційних втрат.

Прокурор та позивач просить задоволити позов, мотивуючи тим, що відповідач не оплатив послуги згідно договору, внаслідок чого у нього виникла та рахується прострочена заборгованість, а тому відповідач зобовязаний сплатити суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти річних, нараховані відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідач письмові пояснення по суті заявлених вимог не подав, однак у ході розгляду справи сплатив суму заборгованості та подав суду докази сплати. Щодо позовних вимог у частині інфляційних втрат та трьох процентів відповідач заперечень не подав.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Між позивачем (водоканал по договору) та відповідачем (абонент по договору) укладено договір на відпуск води з комунального водопроводу і прийом гоподарсько-побутових (і дощових) стічних вод за комунальну каналізацію №60 від 26.04.1993р. (далі договір), згідно якого позивач взяв на себе постачати відповідачу питну воду до місця підключення останнього в міську систему водопроводу, прийом стоків у міські мережі каналізації, подачу і очистку їх на КОС (п. 1 договору). Відповідач у свою чергу зобовязався оплачувати надані позивачем йому послуги у строки, передбачені у п. 7. договору).

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Станом на 01.06.04 заборгованість відповідача по оплаті послуг становила 1000,00 грн., яку відповідач погасив у ході розгляду справи та у підтвердження подав платіжне доручення №143 від 15.06.04.

Отже, у звязку із добровільним погашенням відповідачем заборгованості у сумі 1000,00 грн., відсутній предмет спору, а тому провадження у справі у цій частині позовних вимог підлягає припиненню, відповідно до п.1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України).

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За прострочення виконання грошового зобовязання по оплаті послуг, позивач за період з листопада 2001 року по травень 2004 року нарахував відповідачу інфляційні втрати, сума яких згідно розрахунку позивача становить 161,12 грн. грн. та за вказаний період - три проценти річних, сума яких згідно розрахунку позивача становить 88,12 грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З огляду на викладене, підлягає задоволенню вимога позивача про стягнення з відповідача суми 249,24 грн., у т.ч. 88,12 грн. трьох процентів річних та 161,12 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги позивачем належним чином обґрунтовані та доведені відповідно з вимогами ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України.

Згідно з ст. 49 ГПК України з відповідача в доход державного бюджету підлягають стягненню судові витрати у сумі 169,00 грн.

Керуючись ст. ст. 1, 15, 29, 32, 33, 34, 43, 49, п.1-1 ст. 80, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

у частині позовних вимог про стягнення суми 1000,00 грн. основної заборгованості припинити провадження у справі.

Позов задоволити частково.

Стягнути з закритого акціонерного товариства „Житлово-побутове підприємство” (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Б. Хмельницького, 21, код 01275466) на користь комунального підприємства „Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода” (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Митна, 1, код 03344326) суму 249,24 грн., у т.ч. 88,12 грн. трьох процентів річних та 161,12 грн. інфляційних втрат.

Стягнути з закритого акціонерного товариства „Житлово-побутове підприємство” (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Б. Хмельницького, 21, код 01275466) в доход державного бюджету суму 169,00 грн. судових витрат.

Видати накази.

Рішення суду набирає законної сили і підлягає обовязковому виконанню на території України в порядку ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Васьковський

Повний текст рішення виготовлено та підписано 13.12.11.