Рішення № 19880088, 29.11.2011, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.11.2011 Справа № 5008/1529/2011

17/5008/1529/2011 13138/2011

Господарський суд Закарпатської області у складі головуючого судді Ушак І.Г. у відкритому судовому засіданні розглянув справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Нектар-Плюс”, м. Ковель Волинської області до приватного підприємства „Дипломат-У І КО”, м. Ужгород (далі- ПП „Дипломат-У І КО”)

за участю представників:

позивача – не з”явився;

відповідача –не з”явився

СУТЬ СПОРУ: про стягнення заборгованості на суму 10335,66 грн.

Позивач звернувся до суду з вказаними вимогами, оскільки відповідач не сплатив у повному обсязі вартість поставлених йому товарів, у результаті чого виникла заборгованість на суму, що становить предмет позовних вимог. Позивач надіслав суду клопотання про розгляд справи без його участі та наполягає на задоволенні позовних вимог, посилаючись на їх обґрунтування долученими до матеріалів справи документами.

Відповідач, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи (докази чого знаходяться у матеріалах справи), участі уповноваженого представника у судовому розгляді справи не забезпечив та не надав суду письмового відзиву на позов.

За таких обставин спір вирішується без участі відповідача за наявними у матеріалах справи документами у порядку передбаченому ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Вивчивши матеріали справи, керуючись законом, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

При цьому суд виходив з наступного.

Матеріалами справи встановлено, що позивач здійснив відповідачеві поставку товару (продукти харчування в асортименті) за накладною № Н-00361 від 03.11.09 на загальну суму 22581,41 грн.

22.09.11 позивач, посилаючись на часткову оплату відповідачем зазначеної поставки товарів, звернувся до останнього з вимогою про сплату заборгованості на суму 10335,66 грн.

Відповідач не сплатив зазначену суму заборгованості та не надав будь-якої відповіді на вимогу позивача, що послугувало підставою звернення його з даним позовом до суду.

Наведені обставини підтверджені долученими до матеріалів справи накладною № Н-00361 від 03.11.09, вимогою від 22.09.11, доказами її надіслання відповідачеві, та не спростовані відповідачем у ході судового розгляду справи.

За таких обставин вимоги позивача щодо стягнення суми боргу правомірні, підлягають задоволенню судом на підставі ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України (ГКУ), оскільки суб’єкти господарювання, якими є сторони спірних відносин, повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Так, відповідно до ст. 173 ГКУ господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦКУ) з урахуванням особливостей, передбачених ГКУ.

Зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку (ст. 509 ЦКУ). За приписами ст. 599 ЦКУ зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як вбачається з матеріалів справи, зобов’язання відповідача перед позивачем по оплаті поставлених товарів виникло на підставі взаємних домовленостей (договору, форма укладення якого –усна чи письмова –в даному випадку не має значення), накладної № Н-00361 від 03.11.09 та вимоги про оплату. Матеріали справи не містять відомостей про оплату відповідачем вартості отриманих товарів.

Доказами у справі, відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України (ГПКУ) є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст. 33 ГПКУ).

Відповідач не надав суду документів, які б свідчили про виконання ним зобов’язань за спірними відносинами, не спростував доведену позивачем належними та допустимими доказами заборгованість на суму 10335,66 грн., яку за таких обставин та відповідно до вищенаведеного законодавства належить стягнути з відповідача на користь позивача.

За змістом ст.ст. 44-49 ГПКУ судові витрати сплачені позивачем при поданні позову належить відшкодувати за рахунок відповідача.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 599, 626, Цивільного кодексу України, ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-3, 32, 33, 43, 44-49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України,

суд вирішив:

1. Позов задоволити повністю.

Стягнути з приватного підприємства „Дипломат-У І КО” (м. Ужгород Закрпатської області , вул. Минайська, 32/23, код ЄДРПОУ 33165868) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Нектар-Плюс” (45000 м. Ковель Волинської області, вул. Незалежності, 44, код ЄДРПОУ 30739470) заборгованість на суму 10335,66 грн. (десять тисяч триста тридцять п”ять грн. 66 коп.) та у відшкодування судових витрат –400 грн. (чотириста грн. 00 коп.).

Дане рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

2.12.11

Суддя Ушак І.Г.