Рішення № 19879888, 17.11.2011, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.11.2011 Справа № 5008/1316/2011

16/5008/1316/2011 12995/2011

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „КСК УКРАЇНА”, с. Велика Добронь, Ужгородський район

до відповідача 1товариства з обмеженою відповідальністю „АГРОВЕТ ТРЕЙД УКРАЇНА”, м. Київ

до відповідача 2товариства з обмеженою відповідальністю іноземного підприємства „БІО-ВЕТ-ФАРМА”, с. Велика Добронь, Ужгородський район

про стягнення солідарно суми 120372,98 грн.

Суддя О.В. Васьковський

Представники:

від позивача Радь І.І. (дов. від 29.09.11)

від відповідача 1 не зявився

від відповідача 2 не зявився

СУТЬ СПОРУ: про стягнення солідарно заборгованості у сумі 120372,98 грн., згідно договору поставки №06/10 від 06.10.10 та договору поруки від 06.10.10.

Позивач просить задоволити позов, мотивуючи тим, що відповідач 1 у встановлений строк та у повному обсязі не розрахувався за отриманий товар, внаслідок чого у нього виникла та рахується прострочена заборгованість, яку слід стягнути солідарно з відповідача 1 та відповідач 2, який виступив поручителем виконання відповідачем 1 зобовязань за договором поставки, згідно договору поруки.

Відповідач 1 12.10.11 подав суду відзив на позовну заяву, у якому заперечує позовні вимоги з наступних підстав. Договором не встановлено термін оплати товару, але чітко визначено право покупця на відстрочку товару (розстрочку) щодо оплати товару на строк до повного розрахунку за відповідний товар з боку клієнтів. ТОВ „Агровет Трейд Україна” не отримало в повному обсязі плати від свого клієнта фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на загальну суму 74182,50 грн., а тому ця сума не може фігурувати у позовних вимогах, оскільки строк її оплати не настав. Також, зазначає, що позивач порушив норми процесуального права не надає розрахунку визначеної до стягнення суми, позивачем не дотримані вимоги щодо подання доказів в оригіналі або засвідченій копії, позивач фактично просить відкрити провадження у справі за позовом до ТОВ „Біо-Вет-Фарма” на підставі припиненого договору поруки, що не відповідає положенням ст.ст.54, 63 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України).

Відповідач 2 належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, письмових пояснень по суті заявлених вимог не подав та участь уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, тому справа розглянута у відповідності до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Між позивачем (постачальник по договору) та відповідачем 1 (покупець по договору) укладено договір поставки №06/10 від 06.10.10 (далі договір поставки), згідно якого позивач доручив, а відповідач 1 взяв на себе зобовязання по розповсюдженню і продажу префіксів і концентратів для тваринництва і птахівництва (п. 1.1. договору поставки).

Сторони у договорі погодили, що поставка продукції проводиться за попередніми заявками покупця, у яких вказано кількість і асортимент продукції, а передача продукції здійснюється по накладних (п. п. 1.2.-1.4. договору поставки).

Позивач на виконання умов договору на підставі специфікацій, які є додатком до договору поставки, а саме №1 від 11.10.10, №2 від 13.10.10, №3 від 14.10.10, №4 від 09.11.10, №5 від 12.11.10, №6 від 26.11.10, №7 від 29.11.10, №8 від 03.02.11, №9 від 22.02.11, №10 від 28.03.11, №11 від 24.05.11 та наступних видаткових накладних: №1 від 11.10.10, №2 від 13.10.10, №3 від 14.10.10, №4 від 09.11.10, №5а від 09.11.10, №10 від 26.11.10, №11 від 28.11.10, №4 від 02.02.11, 314 від 22.02.11, №20 від 28.03.11№36 від 25.05.11 поставив відповідачу 1, а відповідач 1 прийняв продукцію на загальну 832038,10 грн.

Відповідно до п. 4.4. договору поставки розрахунки за поставлений товар проводяться покупцем на умовах 100% оплати шляхом перерахунку грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника або іншим передбаченим законом способом за домовленістю сторін. Покупець по договору має можливість оплати за товар із відстрочкою платежу до 40 днів або до повного розрахунку із своїми клієнтами.

Відповідач 1 оплатив товар частково на суму 711665,12 грн.

Таким чином, відповідач 1 у повному обсязі та у встановлені терміни не виконав свій обовязок по оплаті за отриманий товар, внаслідок чого у нього виникла та рахується прострочена заборгованість у сумі 120372,98 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 712 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Доводи відповідача 1 про відсутність обовязку щодо оплати товару, з посиланням на п.4.4 договору, де передбачено, що покупець по цьому договору має можливість оплати за товар з відстрочкою платежу на строк 40 днів або до повного розрахунку зі своїми клієнтами, суд відхиляє.

Частина 1 ст. 692 ЦК України встановлює, що покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 2 ст. 692 ЦК України покупець зобовязаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Умова „до повного розрахунку зі своїми клієнтами” не є доказом визначення строку відповідно до вимог цивільного законодавства. Так, згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

У ч.1 ст.530 ЦК України визначено, що зобовязання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Вислів „до повного розрахунку зі своїми клієнтами” свідчить, що сторона договору свій обовязок щодо оплати ставить у залежність від дії інших зобовязаних осіб, з якими вона перебуває у договірних правовідносинах. Вказаний вислів не можна розглядати як вказівку на подію, оскільки для події характерним є її настання поза волею особи, що не можна сказати про дії інших зобовязаних осіб у інших договірних правовідносинах.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У частині вимог до відповідача 2 слід вказати наступне. Виконання зобовязань відповідача 1 за договором забезпечено договором поруки від 06.10.10 (далі договір поруки), який укладений між позивачем (кредитор по договору) та відповідачем 2 (поручитель по договору), згідно п. 1.1. якого відповідач 2 зобовязався солідарно відповідати перед позивачем за виконання всіх зобовязань, що виникнуть із основного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Частини 1, 2 ст. 554 ЦК України передбачає, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

У ч. 1 ст. 543 ЦК України визначено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Як визначено в ч. 4 ст. 559 ЦК України, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. Оскільки п.6.1 договору поруки визначено, що даний договір діє до 31 грудня 2010 року, то у вимозі позивача до відповідача 2, слід відмовити.

Таким чином, оскільки відповідач 1 не виконав зобовязання за договором по оплаті продукції у повному обємі, то належна до сплати сума 120372,98 грн., яка ним прострочена підлягає до стягнення з відповідача 1.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З огляду на викладене, вимога позивача про солідарне стягнення з відповідача 1 та відповідача 2 суми 120372,98 грн. підлягає задоволенню частково, у частині вимог до відповідача 1.

Позовні вимоги у цій частині позивачем належним чином обґрунтовані та доведені відповідно з вимогами ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України.

Згідно з ст.49 ГПК України з відповідача 1 на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у сумі 1204,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. ст. 1, 15, 32, 33, 34, 43, 49, 69, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

позов задоволити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „АГРОВЕТ ТРЕЙД УКРАЇНА” (м. Київ, б-р Івана Лепсе, 30/51, код 35931877) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „КСК УКРАЇНА” (Закарпатська область, Ужгородський район, с. Велика Добронь, вул. Меліораторів, 3, код 37161448):

- суму 120372,98 грн. заборгованості;

- суму 1204,00 грн. у відшкодування витрат по сплаті державного мита та суму 236,00 грн. у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

У решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили і підлягає обовязковому виконанню на території України в порядку ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Васьковський

Повний текст рішення виготовлено та підписано 29.11.11.