Рішення № 19879284, 01.12.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

_____________

_______________

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "01" грудня 2011 р.Справа № 14/5007/85/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Костриця О.О.

за участю представників сторін

від позивача: ОСОБА_1. - довіреність №02-06/219 від 12.10.2011р.

від відповідача: ОСОБА_2. - довіреність №02-10/404 від 14.01.2011р.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Бердичівської районної ради (м. Бердичів, Житомирська область)

до Бердичівської районної державної адміністрації (м.Бердичів, Житомирська область)

про визнання права власності на нерухоме майно <Поле для тексту >

Позивачем пред'явлено позов про визнання права власності на нерухоме майно - будівлі гаражів (літера А-1, площею 65,0 кв.м, літера Б-1, площею 58,5 кв.м), що знаходяться за адресою: м.Бердичів, вул. Шевченка, 9 за територіальними громадами сіл, селищ Бердичівського району.

30.11.2011р. на запит суду від Бердичівської МБТІ надішли матеріали інвентаризаційної справи №11582 на гаражі по вул. Шевченка, 9 в м.Бедичев, які були оглянуті в судовому засіданні та долучені в копіях до матеріалів справи.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та надав додаткові пояснення по справі (а.с. 44-46), в яких більш детальніше обгрунтовує позовні вимоги.

Представник відповідача в засіданні суду позовні вимоги визнав в повному обсязі, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву (а.с. 38).

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Згідно матеріалів інвентаризаційної справи № 11582 (а.с. 62-65), копії якої були долучені до матеріалів судової справи, за адресою м. Бердичів, вул. Шевченка,9 обліковуються два автогаражі (літера літера А-1, площею 65,0 кв.м, літера Б-1, площею 58,5 кв.м).

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" система місцевого самоврядування включає: територіальну громаду; сільську, селищну, міську раду; сільського, селищного, міського голову; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради; районні та обласні ради; органи самоорганізації населення.

Згідно ст. 1 вищезазначеного закону, районні та обласні ради - органи місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст.

За приписами статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом; право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Слід зазначити, що як Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", так і законодавством, яке було чинним на час виникнення правових конструкцій права комунальної власності в Україні, суб'єктів та об'єктів цього права, передбачалися правові підстави набуття права комунальної власності відповідними суб'єктами.

Статтею 7 Закону Української РСР "Про місцеві ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування" від 07.12.1990р. (втратив чинність у 1997 році) було передбачено поняття комунальної власності адміністративно-територіальних одиниць та визначено підстави її набуття - до комунальної власності належить майно, яке передається безоплатно державою, іншими суб'єктами права власності, майно, яке створюється і купується органами місцевого самоврядування за рахунок належних їм коштів, а також майно, перелік якого встановлено Законом про власність.

Статтею 35 Закону України "Про власність" (втратив чинність у 2007 році у звязку із прийняттям Цивільного кодексу України) було визначено перелік об'єктів, які відносяться до об'єктів права комунальної власності: об'єкти житлово-комунального господарства; майно закладів народної освіти, культури, охорони здоров'я, торгівлі, побутового обслуговування; майно підприємств; місцеві енергетичні системи, транспорт, системи зв'язку та інформації.

Водночас, статтею 32 вказаного Закону визначено, що суб'єктами права комунальної власності є адміністративно-територіальні одиниці в особі обласних, районних, міських, селищних, сільських Рад народних депутатів.

Нормами вищезазначеного Закону Української РСР "Про місцеві ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування" також було передбачено, що ради народних депутатів є правомочними розглядяти і вирішувати будь - які питання, віднесені законодавством Української РСР до відання місцевого самоврядування, а також утворюваних ними органів.

Як вбачається з матеріалів справи, розпорядженням Представника Президента України від 24 травня 1992р. № 28 "Про утворення Бердичівської районної державної адміністрації та припинення діяльності виконавчого комітету Бердичівської районної Ради народних депутатів" (а.с. 50) на базі виконавчого комітету Бердичівської районної Ради народних депутатів, його відділів, управління та інших структурних підрозділів була утворена районна державна адміністрація, яка прийняла майно виконкому, а також майно, що належить до комунальної власності у своє розпорядження (п.3 розпорядження).

Перелік майна комунальної власності районної Ради народних депутатів, до якого увійшло і майно районної державної адміністрації, був затверджений розпорядженням Представника Президента України від 03 липня 1992р. №101 "Про формування комунальної власності адміністративно-територіальних одиниць району" (додаток №2) (а.с. 51-54).

В подальшому рішенням районної Ради народних депутатів від 08.07.1992р. "Про формування комунальної власності адміністративно-територіальних одиниць району та передачу в управління районній державній адміністрації майна районної Ради" (а.с. 55) було передано в управління районній державній адміністрації майно комунальної власності районної Ради народних депутатів визначене додатком №2 до розпорядження Представника Президента України від 3 липня 1992р. №101, та встановлено, що районна державна адміністрація, здійснюючи управління майном комунальної власності районної Ради народних депутатів виконує всі функції надані власнику майна діючим законодавством, крім функцій, пов'язаних із зміною форми власності.

Рішенням районної Ради народних депутатів від 08.07.1992р. (а.с. 56) була припинена діяльність виконкому районної Ради.

Рішеннями районної Ради народних депутатів від 18.07.1994р. був утворений виконавчий комітет та припинена діяльність районної державної адміністрації та секретаріату районної Ради з передачею їх повноважень голові та виконавчому комітету районної Ради (а.с. 57).

З 28 серпня 1995 рок згідно рішення районної Ради народних депутатів "Про зміни в системі дерржавного управління, місцевого та регіонального самоврядування" (а.с.60) виконавчий комітет районної Ради народних депутатів знову був ліквідований, а його повноваження передані районній державній адміністрації, як правонаступнику.

Розпорядженням голови районної державної адміністрації від 28.08.1995р. №1 "Про заходи, пов'язані з ліквідацією райвиконкому і затвердженням районної державної адміністрації" (а.с. 59) здійснювались заходи, пов'язані з ліквідацією виконавчого комітету, його структурних підрозділів та передачею майна районній державній адміністрації.

Таким чином на стадіях утворення районної державної адміністрації, виконкому районної Ради, його ліквідації, перехід права на управілння (використання) комунального майна здійснювався без переходу права власності.

Бердичівська районна державна адміністрація здійснювала управління комунальним майном у тих межах, які визначались рішеннями районної Ради, що фактично було виконанням делегованих повноважень з управління майном, зокрема і будівлями гаражів, що належало територіальним громадам сіл, селища Бердичівського району.

За таких обставин, два автогаражі, що розташовані за адресою м. Бердичів, вул. Шевченка,9 залишилась у віданні Бердичівської районної ради та є обєктами спільної власності сіл і селищ Бердичівського району.

Крім того, розпорядженням голови Бердичівської районної державної адміністрації №54 від 08.04.1998р. (а.с. 13) в зв'зку з утворенням виконавчого апарату районної ради два автогаражі, що розташовані за адресою м. Бердичів, вул. Шевченка,9 були передані з балансу районної державної адміністрації на баланс районної ради.

Підтвердженням фактичного перебування вищезазначених гаражів у віданні районної ради, є також факт виділення з районного бюджету коштів для проведення ремонту гаражів (а.с. 34-37).

Слід також зазначити, що на лист Бердичівської районної ради за № 02-06/206 від 22.09.2011р. (а.с. 21) до Бердичівської районної державної адміністрації щодо надання первинних технічних документів, а також документів що підтверджують право власності на автогаражі за райдержадміністрацією, остання у своєму листі - відповіді за № 02-10/4540 від 23.09.2011р. (а.с. 20) повідомила про відсутність жодних документів зазначених в запиті районної ради.

Згідно ст.143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції. Органам місцевого самоврядування можуть надаватися законом окремі повноваження органів виконавчої влади. Органи місцевого самоврядування з питань здійснення ними повноважень органів виконавчої влади підконтрольні відповідним органам виконавчої влади.

Зі змісту даної статті вбачається, що серед найважливіших питань місцевого значення, які реалізуються територіальними громадами та утворені ними органи місцевого самоврядування, Конституція визначає управління майном, що перебуває у комунальній власності. Відповідно до чинного законодавства зазначені суб'єкти мають право вчиняти щодо цього майна будь-які дії, що не суперечать закону.

Статею 1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що територіальна громада - це жителі, об'єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об'єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр. Право комунальної власності - це право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

У комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування. (ст. 327 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 1,2 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб'єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

Відповідно п. 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" майно, передане до комунальної власності областей і районів, а також набуте на інших законних підставах, є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст, управління яким здійснюють районні та обласні ради або уповноважені ними органи.

Частиною 4. ст.3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено, що права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом.

За таких обставин, право позивача на автогаражі визнається дійсним, незважаючи на те, що воно не було зареєстровано, оскільки на момент виникнення у позивача прав на нерухоме майно діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації даних прав.

Пунктом 4 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що районні та обласні ради від імені територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюють управління об'єктами їхньої спільної власності, що задовольняють спільні потреби територіальних громад.

За змістом пункту 5 ст.60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Таким чином, Бердичівська районна рада уповноважена виконувати певні функції держави у конкретних правовідносинах, а саме - щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами спільної власності територіальних громад району, в тому числі гаражами.

Відповідач у своєму відзиві на позовну заяву (а.с. 38) вимоги позивача визнав у повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача обгрунтованими та такими що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.49,82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати за територіальними громадами сіл, селищ Бердичівського району право власності на нерухоме майно - будівлі гаражів (літера А-1, площею 65,0 кв.м, літера Б-1, площею 58,5 кв.м), що знаходяться за адресою: м.Бердичів, вул.Шевченка,9.

3. Стягнути з Бердичівської районної державної адміністрації Житомирської області, 13300, Житомирська область, м.Бердичів, площа Соборна, буд. 23, ідентифікаційний код 04053619 на користь Бердичівської районної ради, 13300, Житомирська область, м.Бердичів, площа Соборна, буд. 23, ідентифікаційний код 13577014 - 532,55 грн. витрат по сплаті державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі поданняапеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

СуддяКостриця О.О. Повне рішення складено: "06" грудня 2011 р.

<Текст >