Рішення № 19879119, 07.12.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07.12.11 р. Справа № 24/220

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.

При секретарі судового засідання Смірновій Ю.Б.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом: Державного підприємства «Вугілля України», м. Київ, в особі філії «Донецьквуглезбут», м. Донецьк

до відповідача: Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія», м.Донецьк

про: стягнення 6961,54 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за довір. №15-09/117-Д від 15.09.2011р.

від відповідача: ОСОБА_2 за довір. №9-533 від 20.07.2011р.

СУТЬ СПОРУ:

Державне підприємство «Вугілля України» в особі філії «Донецьквуглезбут» звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» про стягнення 6961,54 грн. збитків у вигляді додаткових витрат, які виникли внаслідок сплати на користь ВАТ «Західенерго» на виконання рішення господарського суду м.Києва від 29.05.2009р. по справі №41/215.

Мотивуючи позовну заяву позивач посилається на порушення відповідачем умов договору поставки №01-08/1-ЕН від 06.12.2007р. та Правил розміщення вантажу у вагонах щодо завантаження вугілля у залізничні напіввагони відповідно до їх вантажопідйомності.

Так, за умовами договору поставки №01-08/1-ЕН від 06.12.2007р. відповідач зобовязався постачати вугілля за реквізитами позивача, вказаних у додатках до договору. При цьому, між позивачем та ЗАТ «Західенерго» був укладений договір №02-ЕН/08 від 20.07.2008р., за яким позивач зобовязався поставляти на Бурштинську ТЕС, що є структурним підрозділом ЗАТ «Західенерго», вугільну продукцію. На виконання цього договору на Бурштинську ТЕС було поставлено 29.08.2008р. за накладною №51166844 в т.ч. вагон №67884916 (вантажовідправник ТОВ «Димитроввантажтранс»), 14.08.2008р. за накладною № 50388535 в т.ч. вагон №68822162 (вантажовідправник ТОВ «Димитроввантажтранс»). У зазначених вагонах отримувачем (ЗАТ «Західенерго») виявлені порушення завантаження вугілля у залізничні вагони відповідно до їх вантажопідйомності, внаслідок чого ЗАТ «Західенерго» понесені збитки на загальну суму 13128,19 грн., які були стягнуті з Державного підприємства «Вугілля України» рішенням господарського суду м.Києва від 29.05.2009р. по справі №41/215 разом з державним митом у розмірі 131,28 грн. та витратами на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн. Позивач стверджує, що на виконання даного рішення, Державне підприємство «Вугілля України» платіжними дорученнями № 18077-18079 від 22.10.2009р. перерахувало вказану суму на рахунок вантажоотримувача (ЗАТ «Західенерго»). Зазначені суми позивач вважає збитками у вигляді додатково понесених витрат внаслідок недотримання Державним підприємством «Донецька вугільна енергетична компанія» зобовязань за договором поставки №01-08/1-ЕН від 06.12.2007р. На думку позивача, Державне підприємство «Донецька вугільна енергетична компанія» повинно компенсувати позивачу в порядку регресу 6961,54грн., які складаються зі збитків по вагону № 67884916 4197,6 грн. з ПДВ; по вагону № 6882262 2634,24 грн. з ПДВ; 68,3 грн. державного мита та 61,4 грн. частина витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в межах справи №41/215 господарського суду м.Києва.

На підтвердження таких обставин позивач надав суду копію договору №01-08/1-ЕН від 06.12.2007р., копії платіжних доручень № 18077-18079 від 22.10.2009р., копію рішення господарського суду м.Києва від 29.05.2009р. по справі №41/215, копії залізничних накладних №№ 51166844, 36369351, 36369364, 50388535, 36369293, копії актів загальної форми № 215 та №195, копію комерційного акту № 827303136, копії накопичувальних карток №№ 25.09.0509, 27080468, копії переліків ТехПД №№ 509 від 26.09.2008, 568 від 28.08.2008р., копію претензії №4140/10 від 25.12.2008р. з доказом відправлення.

Відповідач проти позову заперечив, посилаючись на те, що вантажовідправником у транспортних накладних, наданих позивачем, вантажовідправником зазначено ТОВ «Димитроввантажтранс», у той час як умовами договору №01-08/1-ЕН від 06.12.2007р. не визначена можливість поставки третіми особами. Також відповідач зазначив, що не був залучений до участі у справі №41/215, яка розглядалась господарським судом м.Києва. Відповідач стверджує, що у наданому позивачем комерційному акті не вбачається з вини якого субєкта господарювання (відповідача чи інших осіб) такі порушення були допущені. На думку відповідача, позивачем не доведено розміру збитків та вини відповідача.

На підтвердження заперечень надано суду акти №36 та №37 звіряння кількості та якості вугільної продукції поставленої на Бурштинську ТЕС за договором постачання №02-ЕН/08 від 20.07.2007р., посвідчення якості вугілля, залізничну квитанцію про приймання вантажу, акти прийому-передачі вугільної продукції.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.

06.12.2007 між Державним підприємством «Вугілля України» (позивач), як покупцем, та Державним підприємством «Донецька вугільна енергетична компанія» (відповідач), як продавцем, укладено договір поставки № 01-08/1-ЕН, згідно умов якого постачальник зобовязався поставити покупцю вугільну продукцію (вугілля) в асортименті, по реквізитах і з якісними характеристиками, наведеними у цьому договорі, а покупець - прийняти та оплатити її на умовах договору (п.1.1 договору); вугілля постачається партіями залізничним транспортом у відкритих напіввагонах, вантажною швидкістю, на умовах призначення DDР за реквізитами покупця, вказаних у додатках до договору (п.2.1 договору). Постачальник (відповідач) зобовязався завантажувати вугілля однорідним шаром по всій глибині в справні, очищені від залишків попереднього вантажу, сміття, тощо, вагони відповідно до їх вантажопідйомності (п.2.2 договору). Постачальник (відповідач) зобовязаний забезпечити наявність відмітки в залізничних накладних: «у власність ДП Вугілля України договір №__ від ____р. для ВАТ (назва енергогенеруючої компанії) згідно договору з енергогенеруючою компанією №____ від _р.», а також назву і місцезнаходження постачальника (п.2.6 договору). Приймання вугілля по кількості і якості здійснюється у відповідності з вимогами Інструкцій Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР № П-6 та № П-7 з подальшими змінами і доповненнями, ГОСТ 1137 - 64 “Угли бурые, каменные, антрацит, горючие сланцы и брикети. Правила прийоми по качеству”, ДСТУ4083 - 2002 “Вугілля камяне та антрацит для пиловидного спалювання на теплових електростанціях. Технічні умови”, ДСТУ 4096-2002 “Вугілля буре, кам'яне, антрацит, горючі сланці та вугільні брикети. Методи відбору та підготовки проб для лабораторних випробування”, ГТР 34.09.110-2003 «Вхідний контроль палива на ТЕС та організація претензійної роботи» та іншими нормативними документами України (п.4.1 договору).

Пунктом 4.2 договору сторони передбачили, що приймання партії вугілля за кількістю здійснюється покупцем шляхом зважування на тензометричних вагах, які вчасно проходять перевірки Держстандарту України.

Згідно до п.п. 6.1, 6.2, 6.3, 6.5 договору, постачальник гарантує відповідність кількості і якості вугілля до умов, що узгодженні в даному Договорі. Сторони гарантують відповідність порядку приймання-передачі вугілля за кількістю і якістю до вимог чинних нормативних документів Договору. У випадку, які не врегульовані умовами зазначеного Договору, сторони керуються Цивільним кодексом України та діючим законодавством.

Пунктом 6.6 Договору передбачено, що у випадку надходження вагонів з вугіллям, вага якого не відповідає вантажопідйомності вагону, постачальник повністю відшкодовує всі збитки покупця, пов'язані з оплатою залізниці за транспортування недовантаженого вугілля та оплатою залізниці за транспортування недовантаженого вугілля та з оплатою транспортування надлишку вантажу (в т.ч. штрафів) у випадку перевантаження і транспортування такого надлишку в окремому вагоні.

Договір №01-08/1-ЕН від 06.12.2007р. підписаний сторонами без розбіжностей.

Відповідно до договору № 02-ЕН/08 від 20.07.2008р., укладеного між ВАТ «Західенерго» та ДП «Вугілля України», останній зобов'язувався поставляти на Бурштинську ТЕС, що є структурним підрозділом ВАТ «Західенерго», вугільну продукцію.

В рахунок договору №01-08/1-ЕН від 06.12.2007р. ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» у власність ДП «Вугілля України» за договором № 02-ЕН/08 від 20.07.2008р. через ТОВ «Димитроввантажтранс» поставив Бурштинській ТЕС ВАТ «Західенерго» вугілля, зокрема, 29.08.2008р. за накладною № 51166844 в т.ч. спірний вагон № 67884916, 14.08.2008 р. за накладною № 50388535 в т.ч. спірний вагон № 68822162, про що свідчать відповідні накладні (а.с.30,37).

Як вбачаться з матеріалів справи, зазначені вагони було зважено вантажовідправниками з порушенням вимог щодо завантаження вагонів відповідно до їх вантажопідйомності та без додержання Правил розміщення вантажу у вагонах, зокрема:

- вагон № 67884916 завантажений з порушенням вимог пункту 2.2.Договору №01-08/1-ЕН та статті 32 Статуту залізниць України. По документах значиться брутто 91900, тара 22900, нетто 69000, після комісійного переважування встановлено брутто 96450, тара з бруса 22900, нетто 73550, тобто більше проти накладної на 4550 кг., про що на станції Здолбунів Львівської залізниці складено акт загальної форми № 215 від 05.09.2008 року та комерційний акт № 827303/136 від 02.09.2008 року (а.с.33,34);

-вагон № 68822162 завантажений з порушенням підпункту 4.3 пункту 4 глави 1 Додатку 14 до Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення «Правила розміщення вантажів і вагонах і контейнерах» (Далі-Правила). Встановлено перевантаження на один візок 16100 кг., про що на станції Здолбунів Львівської залізниці складено акт загальної форми № 195 від 20.08.2008 року (а.с.40).

Матеріали справи містять рішення господарського суду міста Києва від 29.05.2009р. по справі № 41/215 за позовом ВАТ «Західенерго» до ДП «Вугілля України», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТОВ «Димитроввантажтранс», ВАТ «Стаханівська ЗФ», ВАТ ЦЗФ «Добропільська ДП ГХК Донбасвуглезбагачення», ТОВ «Євроресурси», про стягнення 13128,19 грн. збитків внаслідок порушення правил завантаження вагонів за договором поставки вугілля №02-ЕН/08 від 20.07.2007р. (а.с.24-29), у тому числі по вагону №67884916: плата за користування в сумі 1208,40 грн. з ПДВ, плата за зберігання вантажу в сумі 1678,32 грн., плата за маневрові роботи в сумі 960,48 грн.,плата за телеграми в сумі 116,40 грн., плата за перевантаження в сумі 234 грн.; по вагону №68822162: плата за користування в сумі 517,20 грн. з. ПДВ, плата за зберігання вантажу в сумі 1043.28 грн. з ПДВ, плата за маневрові роботи в сумі 902,16 грн. з ПДВ, плата за телеграми в сумі 109,20 грн. з ПДВ, плата за роботу МЧ - 3 в сумі 62,40 грн. з ПДВ.

Вказаним рішенням встановлено факт поставки на Бурштинську ТЕС вугілля з порушенням правил завантаження вагонів за договором поставки вугілля №02-ЕН/08 від 20.07.2007р., внаслідок чого позовні вимоги ВАТ «Західенерго» до ДП «Вугілля України» задоволені повністю. Рішення набрало законної сили.

Згідно статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. У рішенні Європейського суду з прав людини від 25.07.2002р. у справі „Совтрансавто проти України” зазначено, що одним із основних елементів права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, що набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.

Отже, факти, встановлені господарським судом м.Києва в межах справи № 41/215 мають преюдиціальне значення при розгляді справи № 24/220.

З матеріалів справи вбачається, що суму збитків, а також судові витрати, стягнуті з ДП «Вугілля України» на користь ВАТ «Західенерго» рішенням господарського суду міста Києва від 29.05.2009р. по справі № 41/215 сплачено ДП «Вугілля України» в рамках виконавчого провадження платіжними дорученнями № 18078 від 22.10.2009р. на суму 131,28 грн. оплата держмита; № 18079 від 22.10.2009р. на суму 118 грн. оплата за інформ.-технічне забезпечення суд.процесу; №18077 від 22.10.2009р. на суму 13128,19 грн. відшкодування збитків (а.с.21-23)

Предметом спору у цій справі є стягнення з відповідача на користь ДП «Вугілля України» в порядку регресу збитків у розмірі 6961,54 грн., з яких збитки по вагону № 67884916, які складаються з плати за користування в сумі 1 208,40 грн. З ПДВ; плати за зберігання вантажу в сумі 1 678,32 грн.; плати за маневрові роботи в сумі 960,48 грн.; плати за телеграми в сумі 116,40 грн.; плата за перевантаження в сумі 234 грн. Загальна сума 4197,6 гри. з ПДВ та збитки по вагону № 68822162, які складаються з плати за користування в сумі 517,20 грн. з ПДВ; плати за зберігання вантажу в сумі 1043.28 грн. з ПДВ; плата за маневрові роботи в сумі 902,16 грн. з ПДВ; плата за телеграми в сумі 109,20 грн. з ПДВ; плата за роботу МЧ - 3 в сумі 62,40 грн. з ПДВ. Загальна сума: 2634,24 гри. з ПДВ., а також 68,3 грн. - частина державного мита сплаченого за розгляд справи за позовом ВАТ «Західенерго» та 61,4 грн. - частина витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за позовом ВАТ «Західенерго».

Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків.

Статтею 20 Господарського кодексу України встановлено, що кожний субєкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів, зокрема шляхом відшкодування збитків.

Статтями 526, 610, 611, 623 ЦК України встановлено, що зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України. Порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання. У разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків. Боржник, який порушив зобовязання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Згідно статті 22 ЦК України збитками є зокрема витрати, які особа зробила для відновлення свого порушеного права.

Статтями 193, 224, 225 Господарського кодексу України встановлено, що субєкти господарювання повинні виконувати господарські зобовязання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору. Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобовязання, повинен відшкодувати завдані цим збитки субєкту, права або законні інтереси якого порушено. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, додаткові витрати, понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобовязання другою стороною.

Укладений між відповідачем та позивачем договір №01-08/1-ЕН від 06.12.2007р. за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до п.1 ст.712 ЦК України, за договором поставки постачальник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом 2 ст.712 ЦК України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Договір є обовязковим для виконання (ст.629 ЦК України).

Відповідно до умов договору №01-08/1-ЕН від 06.12.2007р., постачальник зобовязався поставити покупцю вугільну продукцію (вугілля) в асортименті, по реквізитах і з якісними характеристиками, наведеними у цьому договорі, а покупець - прийняти та оплатити її на умовах договору (п.1.1 договору); вугілля постачається партіями залізничним транспортом у відкритих напіввагонах, вантажною швидкістю, на умовах призначення DDР за реквізитами покупця, вказаних у додатках до договору (п.2.1 договору). Постачальник (відповідач) зобовязався завантажувати вугілля однорідним шаром по всій глибині в справні, очищені від залишків попереднього вантажу, сміття, тощо, вагони відповідно до їх вантажопідйомності (п.2.2 договору). Постачальник (відповідач) зобовязаний забезпечити наявність відмітки в залізничних накладних: «у власність ДП Вугілля України договір №__ від ____р. для ВАТ (назва енергогенеруючої компанії) згідно договору з енергогенеруючою компанією №____ від _р.», а також назву і місцезнаходження постачальника (п.2.6 договору). Пунктом 6.6 Договору передбачено, що у випадку надходження вагонів з вугіллям, вага якого не відповідає вантажопідйомності вагону, постачальник повністю відшкодовує всі збитки покупця, пов'язані з оплатою залізниці за транспортування недовантаженого вугілля та оплатою залізниці за транспортування недовантаженого вугілля та з оплатою транспортування надлишку вантажу (в т.ч. штрафів) у випадку перевантаження і транспортування такого надлишку в окремому вагоні.

З наявних у матеріалах справи залізничних накладних №№ 51166844, 50388535 (а.с.30, 37) вбачається, що вантажовідправником спірного вугілля є ТОВ „Димитроввантажтранс”, який поставив спірне вугілля Бурштинській ТЕС в рахунок договору №01-08/1-ЕН від 06.12.2007р. ДП „Донецька вугільна енергетична компанія” у власність ДП „Вугілля України” за договором № 02-ЕН/08 від 20.07.2008р., про що свідчать відповідні відмітки на цих накладних.

Відповідно до статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обовязків, у тому числі щодо відшкодування кредиторові або іншій особі збитків (шкоди) - є зобов'язання, які виникають з договорів та інших правочинів або внаслідок завдання шкоди.

Спір між сторонами у даній справі виник стосовно обовязку відповідача відшкодувати позивачу збитки внаслідок поставки вагонів з вугіллям, вага якого не відповідає вантажопідйомності вагону по договору поставки №01-08/1-ЕН від 06.12.2007р. Права і обовязки сторін, відповідальність за порушення договірних зобовязань, у тому числі у звязку з поставкою вагонів з вугіллям, вага якого не відповідає вантажопідйомності вагону, визначені договором. Матеріалами справи підтверджений факт поставки вагонів з вугіллям, вага якого не відповідає вантажопідйомності вагону. Договором передбачений обовязок постачальника компенсувати всі витрати ТЕС вантажоотримувача та покупця, повязані з поставкою неякісного вугілля.

Підставою для притягнення до цивільно-правової відповідальності є склад цивільного правопорушення: протиправна поведінка (дії чи бездіяльність особи); шкода, завдана такою поведінкою; причинний зв'язок між протиправною поведінкою і шкодою; вина особи, яка заподіяла ти коду, у вигляді умислу або необережності.

Склад правопорушення, вчиненого ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» складається з наступного:

-протиправна поведінка ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» полягає у порушенні п.6.6 Договору поставки № 01-08/1-ЕН від 06.12.2007р та Правил, тобто у відправленні вагонів з перевантаженням;

-причинний зв'язок між протиправною поведінкою ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» і отриманими ДП «Вугілля України» збитками полягає в тому, що саме дії ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» у відправленні вагонів вугілля з перевантаженням спричинили збитки ДП «Вугілля України» у вигляді понесених витрат, сплачених ВАТ «Західенерго» по справі 41/215.

-вина ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» полягає в тому, що воно передбачало або свідомо допускало, що відправлення вагонів вугілля з перевантаженням може заподіяти несприятливі наслідки у вигляді нанесення збитків або легковажно поставилося до відповідних наслідків і їх передбачення.

Отже, у звязку з поставкою вагонів з вугіллям, вага якого не відповідає вантажопідйомності вагону, ДП «Вугілля України» зазнало збитків на загальну суму 6831,84 гри. з ПДВ, тому вимоги позивача в цій частині є обгрунтованими.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача в порядку регресу частини судових витрат, які були сплачені ДП «Вугілля України» на користь ВАТ «Західенерго» за виконання рішення господарського суду м.Києва по справі № 41/215 суд зазначає наступне.

Як вбачається, рішенням господарського суду м.Києва по справі № 41/215 стягнуто з ДП „Вугілля України” 131,28 грн. держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. При зверненні до суду з цим позовом позивач просить стягнути з відповідача в порядку регресу частину суми державного мита 68,3 грн. та частину суми інформаційно-технічного забезпечення судового процесу 61,4 грн., проте, обгрунтованого розрахунку таких сум позивач суду не надав. Крім того, господарський суд вважає, що судові витрати не є збитками в розумінні ст. 224 Господарського процесуального кодексу України, тому позовні вимоги ДП «Вугілля України» в цій частині задоволенню не підлягають.

З огляду на матеріали справи та норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позивач довів належними та допустимими доказами спричинення йому відповідачем збитків у вигляді додаткових витрат і у відповідності до ст.228 Господарського кодексу України позивач набув право стягнути додаткові витрати (збитки) з відповідача в порядку регресу частково, а саме, в сумі 6831,84 гри.

Відповідач доводів позивача належними доказами не спростував, тому позовні вимоги Державного підприємства «Вугілля України» підлягають задоволенню частково.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Державного підприємства «Вугілля України», м.Київ, в особі філії «Донецьквуглезбут», м.Донецьк, до Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія», м.Донецьк, про стягнення 6961,54 грн. збитків - задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» (83001, м.Донецьк, вул.Артема, 63, код ЄДРПОУ 33161769, п/р 26002301768811 в ГУ Промінвестбанку в Донецькій області, МФО 334635) на користь Державного підприємства «Вугілля України» в особі філії «Донецьквуглезбут» (83050, м.Донецьк, пр-т Богдана Хмельницького, 69, код ЄДРПОУ 35210979, п/р 260053011420 в філії ДОУ ВАТ «Ощадбанк», МФО 335106) 6831,84 гри. збитків, державне мито в сумі 100,10 грн. та 231,61 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили через десять днів з дня його прийняття (підписання) та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом XII Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний 09.12.2011р.

Суддя Величко Н.В.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >