Рішення № 19879118, 07.12.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07.12.11 р. Справа № 24/238

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.

При секретарі Смірновій Ю.Б.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом: Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО УКРАЇНА», м.Київ

до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО», м.Донецьк

про: відшкодування в порядку регресу матеріальної шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 456,00 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: не зявились

від відповідача: не зявились

СУТЬ СПОРУ:

Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО УКРАЇНА» звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» про відшкодування в порядку регресу матеріальної шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди солідарно в розмірі 456,00 грн.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує статтями 993, 1166, 1188, 1191 Цивільного кодексу України, ст. 27 Закону України «Про страхування».

На підтвердження позовних вимог суду надано довідку підприємства №732 від 18.10.2011р., копію довідки ДАІ №8573274, копію висновку експертного автотоварознавчого дослідження №2977/10 від 22.02.2010р., копію постанови Бориславського міського суду Львівської області від 16.03.2010р. №3-202/2010р., копію полісу №640592456, копію полісу №ВС/8818426, копію посвідчення водія ОСОБА_2. та копію посвідчення водія ОСОБА_1, копію повідомлення про страхову подію від 15.02.2010р., копію заяви про виплату страхового відшкодування, копію рахунку-фактури №Д-000001593 від 19.02.2010р., копію розпорядження про виплату за страховим випадком №2920 від 25.03.2010р., копію страхового акту №2920 від 25.03.2010р., копію платіжного доручення №2654 від 13.04.2010р., копію вимоги на суму 7599 грн. з доказами направлення відповідачу, копію договору на надання юридичних послуг №2/10 від 01.08.2010р.

Також позивач просив розглянути справу без його участі.

Відповідач в судове засідання не зявився, письмового відзиву по суті спору не надав, про дату, часта місце розгляду справи повідомлений належним чином. До канцелярії суду надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи через неможливість зявитися до суду у звязку з участю в іншому судовому процесі.

Згідно ст. 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Таким чином, керівник відповідача з урахуванням того, що про дату судового засідання було попереджено заздалегідь, не був обмежений у праві взяти участь у судовому засіданні особисто або надати довіреність іншим особам з урахуванням відомостей про те, що певні обставини можуть перешкодити конкретному представнику взяти участь у судовому засіданні.

У зв'язку з наведеним господарський суд вважає, що у відповідача було достатньо часу для того, щоб належним чином підготуватися до судового засідання та визначитись щодо особи, яка представлятиме його інтереси у судовому засіданні, а тому підстав для відкладення розгляду справи не вбачає.

Отже, справа розглядається у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 13.02.2010р. в м.Трускавець, сталася дорожньо-транспортна пригода (далі-ДТП) за участю автомобіля "ВАЗ 21093", д.н. НОМЕР_1, під управлінням ОСОБА_3 та автомобіля "Тойота", д.н. НОМЕР_2, під управлінням ОСОБА_1.

Відповідно до постанови Бориславського міського суду Львівської області від 16.03.2010р. по справі №3-202/2010р., ОСОБА_3 порушив вимоги п.10.10 ПДР України та своїми діями скоїв правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП України, в зв'язку з чим його було визнано винним у вчиненні вищезазначеної ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності (а.с.27).

07.10.2009р. між ПрАТ АСК «ІНГО Україна» (страховик) та ОСОБА_2 (страхувальник) було укладено договір добровільного страхування транспортного засобу - поліс №640592456, за умовами якого страховиком було застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу марки "Тойота", д.н. НОМЕР_2 (а.с.28). Строк дії полісу з 00:00год 07.10.2009р. до 24:00год. 06.10.2010р.

На підставі заяви на виплату страхового відшкодування ОСОБА_2, повідомлення про страхову подію, висновку експертного автотоварознавчого дослідження №2977/10, страхового акту від 25.03.2010р. №2920, розпорядження на виплату по страховому випадку від 25.03.2010р. №2920, позивач платіжним дорученням №2654 від 13.04.2010р. виплатив страхувальнику страхове відшкодування у розмірі 7599,96 грн. (а.с.13-26,35-41)

Статтею 993 ЦК України та статтею 27 Закону України «Про страхування» встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Таким чином, до позивача перейшло у межах фактично здійсненої страхової виплати право вимоги, яке страхувальник (ОСОБА_2) має до особи, відповідальної за завдані збитки, тобто ОСОБА_3 зобов'язаний відшкодувати шкоду позивачу в порядку регресу у розмірі 7599,96 грн.

Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями майну особи відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 1188 ЦК України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки відшкодовується винною особою.

Згідно ч.2 ст.1187 ЦК України, шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Разом з тим, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 перед третіми особами за заподіяну шкоду застрахована відповідачем відповідно до полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВС/8818426.

Відповідно до ст.22 Закону України "Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Таким чином, відповідач зобовязаний відшкодувати завдану страхувальником майнову шкоду у межах встановленого полісом страхового ліміту, оскільки на момент настання дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність особи, винної у заподіянні збитків, була застрахована відповідачем.

Договором (полісом) обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВС/8818426 встановлено ліміт відповідальності відповідача за шкоду, завдану майну третіх осіб застрахованою особою у сумі 25500 грн. Франшиза 510 грн.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивач набув право вимоги сплати відповідачем в порядку регресу здійсненого страхового відшкодування в сумі 7599,96 грн. за вирахуванням франшизи 510 грн., що передбачена полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВС/8818426, а саме 7089,96грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до відповідача з вимогою №90 від 06.04.2011р. на суму 7599 грн. (а.с.42-44).

Згідно довідки позивача №732 від 18.10.2011р. (а.с.10) відповідач перерахував позивачу грошові кошти в сумі 6613,75 грн. Станом на 18.10.2011р. непогашеною залишається сума у розмірі 456 грн.

На час прийняття рішення у цій справі матеріали справи не містять доказів відшкодування в порядку регресу матеріальної шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 456,00 грн. з боку відповідача, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 22, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО УКРАЇНА», м. Київ, до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО», м.Донецьк, про відшкодування в порядку регресу матеріальної шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 456,00 грн., задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» (83001, м.Донецьк, вул.Постишева, 19, код ЄДРПОУ 31650052) на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО УКРАЇНА» (01054, м.Київ, вул.Воровського, 33, код ЄДРПОУ 16285602) 456,00 грн. матеріальної шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди (в порядку регресу), 102 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили через десять днів з моменту проголошення (підписання) і може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано 09.12.2011р.

Суддя Величко Н.В.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >