Рішення № 19879030, 05.12.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05.12.11 р. Справа № 28/28

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Е.В. Сгара

При секретарі судового засідання О.В. Журило

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Транс Логістік”, м. Київ

До відповідача: Публічного акціонерного товариства „Комерційний Банк „Промекономбанк” м. Донецьк в особі Київської філії, м. Київ

Предмет спору: стягнення 45129,86 грн.

За участю представників:

від позивача: Маринченко В.О. директор;

від відповідача: ОСОБА_1 довір.

СУТЬ СПОРУ:

В судовому засіданні 29.11.2011р. на підставі ст..77 ГПК України оголошено перерву до 05.12.2011р.

Рішенням господарського суду Донецької області від 25.05.2011р. по справі №28/28 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Транс Логістік”, м.Київ до Відкритого акціонерного товариства „Комерційний Банк „Промекономбанк”, м.Донецьк в особі Київської філії, м.Київ про стягнення збитків в сумі 45129,86 грн., пені в сумі 29748,30 грн., частково задоволені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Транс Логістік”, м. Київ.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 05.07.2011р. №28/28 рішення господарського суду Донецької області від 25.05.2011р. залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 21.09.2011р. №28/28 рішення господарського суду Донецької області від 25.05.2011р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 05.07.2011р. скасовано частково, а справу в частині вимог про стягнення 45129,86 грн. збитків передано на новий розгляд до господарського суду Донецької області.

У відповідності до статті 2-1 Господарського процесуального кодексу України, для розгляду даної справи призначено суддю Сгара Е.В.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір банківського рахунку №9327/т від 11.06.2008р., платіжні доручення №149 від 25.06.2010р., №1 від 30.06.2010р., №1 від 25.06.2010р., меморіальний ордер №129_34 від 30.06.2010р., довідки №07/184КФ від 02.07.2010р., №07/196КФ від 08.07.2010р., контракт №Р2-09 від 02.10.2009р., лист №491 від 08.07.2010р., кредитний договір №008/1046-О про надання кредиту на умовах овердрафту від 25.06.2010р., договір застави майнових прав №008/1046-О/З від 25.06.2010р., претензія №36 від 06.07.2010р., заяви на купівлю іноземної валюти або банківських металів №4.1 від 25.06.2010р., №4.2 від 25.06.2010р., №9 від 13.07.2010р., заява про закриття поточного рахунку юридичної особи або поточного рахунку відокремленого підрозділу від 25.06.2010р., банківські виписки, договір банківського рахунку №ПЮ-67/09/В від 22.12.2009р.

В судових засіданнях позивач вимоги підтримав.

Відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог в частині стягнення збитків, вважає відсутнім причинно-наслідковий звязок між поведінкою банку та витратами позивача по сплаті процентів за договором овердрафту, негативною курсовою різницею та витратами по сплаті винагороди банку за здійснення операції з купівлі-продажу іноземної валюти, зазначив про відсутність правової підстави покладення на ПАТ „КБ „Промекономбанк” зазначеної майнової відповідальності, а саме стягнення збитків.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

11.06.2008р. між Відкритим акціонерним товариством комерційний банк з іноземним капіталом “Промекономбанк” в особі Київської філії (банк, правонаступником якого є відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Транс Логістік” (клієнт, позивач) був укладений договір банківського рахунку №9327/т (далі договір банківського рахунку), згідно з яким банк відкриває клієнту поточний рахунок №26003000009327 у гривні, доларах США, євро та російських рублів, та здійснює його обслуговування відповідно до чинного законодавства України, нормативних актів НБУ та внутрішніх правил і документів Банку. До отримання Банком від клієнта повідомлення про відкриття рахунку з відмовою податкового органу про взяття рахунку на облік, операції за цим рахунком здійснюється лише із зарахуванням коштів (пункт 1.1 договору банківського рахунку).

Відповідно до пунктів 2.2.2, 2.2.4 договору банківського рахунку, клієнт має право вимагати від банку своєчасного й повного надання банківських послуг відповідно до п.1.1. договору; подавати до банку на виконання розрахункові документи, отримувати виписки по рахунку наступного робочого дня.

Згідно з приписами пункту 2.3.2. договору банківського рахунку, банк зобовязався своєчасно здійснювати розрахункові операції відповідно до нормативних актів НБУ щодо ведення безготівкових розрахунків у господарському обороті України.

При здійсненні розрахунків використовуються платіжні інструменти визначені Інструкцією НБУ „Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті” (пункт 4.1 договору банківського рахунку).

Розрахункові документи, що надійшли до банку протягом операційного дня, виконуються в день надходження їх. Розрахункові документи, що надійшли після операційного часу, банк виконує наступного робочого дня (п. 3.5. договору банківського рахунку).

Розрахункові документи клієнта банк приймає протягом операційного часу, а супровідні документи та оформлені клієнтом розрахункові документи, у разі їх невиконання, повертаються клієнтові наступного робочого дня із зазначенням причин (п.п.4.4, 4.5 договору банківського рахунку).

Згідно п. 8.1 ст. 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні", банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження, а у разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

Згідно приписів ст. 1066 Цивільного кодексу України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Пункт 3 статті 1068 Цивільного кодексу України встановлює, що банк зобовязаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі (п.30.1 ст.30 Закону України „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”).

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобовязаний виконати свій обовязок та зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

На виконання умов договору позивачем був ініційований грошовий переказ коштів за платіжним дорученням №149 від 25.06.2010р. на суму 1749900,00 грн. з поточного рахунку №26003000009327 позивача, відкритий в установі відповідача на свій поточний рахунок №26005001040667, відкритий в іншій банківській установі ПАТ КБ „УФС”.

Банк прийняв для виконання зазначене платіжне доручення 25.06.2010р., про що свідчить штамп банку на платіжному документі. Таким чином, відповідач зобовязаний був здійснити переказ коштів за платіжним дорученням №149 від 25.06.2010р. - 25.06.2010р.

Того ж дня, позивачем була надана заява про закриття поточного рахунку №26003000009327 в КФ ВАТ КБ „Промекономбанк”, залишок коштів перерахувати на рахунок №26005001040667, відкритий в ПАТ КБ „УФС”. В заяві про закриття поточного рахунку банком зазначено, що заява отримана банком 25.06.2010р. о 14:00 год., залишок коштів на рахунку відсутній. При цьому, з матеріалів справи, в тому числі з банківської виписки ПАТ „КБ „УФС” вбачається, що кошти, зазначені позивачем в заявці та платіжному дорученні №149 від 25.06.2010р., надійшли на рахунок позивача, відкритий у ПАТ „КБ „УФС” лише 12.07.2010р., тобто фактично закінчення грошового переказу за платіжним дорученням позивача №149 від 25.06.2010р. було здійснено лише 12.07.2010р.

На підставі наведеного, посилаючись на невиконання відповідачем умов договору банківського рахунку в частині переказу коштів та закриття рахунку саме 25.06.2011р., здійснення внаслідок цього додаткових витрат в сумі 45129, 86 грн. саме з вини відповідача, позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідача збитки в сумі 45129, 86 грн.

При розгляді вимог про стягнення суми збитків, господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків (п.п.4) п.1 ст.611 Цивільного кодексу України).

Частинами 1 та 2 ст.623 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Разом з цим, розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Збитки, у свою чергу, це витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного пава, має право на їх відшкодування. При цьому, збитки визначаються, як втрата, якої особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Пунктом 1 ст. 224 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Згідно ст. 225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається, в тому числі, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Розглядаючи позовні вимоги щодо стягнення збитків, суд виходить з того, що складовою збитків є наявність збитків, протиправна поведінка боржника, причинний звязок між протиправною поведінкою та збитками.

Таким чином, для настання деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення, а саме наявність збитків, протиправна поведінка заподіювача збитків, причинний звязок між збитками та протиправною поведінкою заподіювача, вина.

Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення, за загальним правилом, виключає настання відповідальності, передбаченої ст. 623 Цивільного кодексу України.

Таким чином, для розгляду спору по суті, господарському суду необхідно встановити факт наявності чи відсутності здійснення споживачем вказаних вище витрат, наявності чи відсутності вини відповідача, причинно-наслідковий звязок між такими витратами та діями/бездіяльністю відповідача (його виною).

Факт порушення відповідачем Договірного зобовязання підтверджено матеріалами справи зокрема, як вказано вище, відповідач не виконав свого зобовязання по перерахуванню коштів позивача на вказаний ним рахунок у встановлені в договорі банківського рахунку строки. Кошти, за платіжним дорученням №149 від 25.06.2010р. зараховані на рахунок позивача в ПАТ „КБ „УФС” лише 12.07.2010р.

Таким чином, вина (протиправна поведінка) відповідача в порушенні прав позивача фактично є доведеною матеріалами справи.

Факт понесення зазначеної суми збитків 45129, 86 грн. позивачем підтверджено матеріалами справи, зокрема 02.10.2009р. між ТОВ „Транс Логістік” (покупець, позивач) та ТОВ „Джон Крейн-Іскра” (продавець) був укладений контракт №Р2-09 (контракт), відповідно до умов якого продавець продає, а покупець купує на умовах FCA м. Санкт-Петербург (ІНКОТЕРМС-2000) устаткування, зазначене в додатку №1 до дійсного контракту, що є його невід'ємною частиною (пункт 1.1 контракту).

Загальна вартість товару за дійсним контрактом складає 13520000,00 рублів РФ (пункт 2.2 контракту).

Оплата за дійсним контрактом здійснюється коштами прямим банківським переведенням на поточний розрахунковий рахунок продавця, протягом 20 календарних днів з дати постачання товару покупцеві в повному обсязі (пункт 7.1).

Відповідно до специфікації (додаток №1 до контракту) загальна сума специфікації складає 13520000,00 рублів РФ. Порядок розрахунків 100% оплата протягом 20 календарних днів з дати поставки товару покупцю.

Суду надана копія митної декларації, в якій зазначено, що на територію України товар був поставлений 07.12.2009р., тобто строк оплати за контрактом настав ще в грудні 2009р.

22.12.2009р. між ПАТ “Комерційний банк „Український фінансовий світ” в особі відділення „Київська обласна дирекція ПАТ „КБ „УФС” (банк) та ТОВ „Транс Логістік” (клієнт, позивач) був укладений договір банківського рахунку №ПЮ-67/09/В (договір 2), згідно з яким банк відповідно до чинного законодавства України та нормативних актів НБУ відкриває клієнту поточний рахунок №26005001040667 в іноземній валюті та направляє відомості про це в електронному вигляді засобами електронної пошти НБУ на адресу відповідного податкового органу з використанням засобів захисту інформації НБУ протягом трьох днів з дня відкриття рахунку (включаючи день відкриття)(п. 1 договору 2).

Банк бере на себе зобов'язання: належним чином виконувати умови цього договору (пункт 2.1.1), своєчасно та правильно здійснювати розрахункові валютні операції по валютному рахунку клієнта відповідно до вимог чинного законодавства України, міжнародних правил та цього договору згідно встановленого в банку часу розрахунків за видами валют: RUR з 9.00 до 14.00, EUR з 9.00 до 14.00, USD з 9.00 до 15.30 (пункт 2.1.2), забезпечувати своєчасне зарахування коштів на валютний рахунок клієнта (п. 2.1.3 договору 2).

25.06.2010р. між ПАТ “Комерційний банк „Український фінансовий світ” в особі відділення „Київська обласна дирекція ПАТ „КБ „УФС” (банк) та ТОВ „Транс Логістік” (клієнт, позивач) був укладений кредитний договір №008/1046-О про надання кредиту на умовах овердрафту (кредитний договір), згідно з яким банк надає позичальнику грошові кошти у тимчасове користування шляхом сплати з поточного рахунку позичальника, відкритого в банку, розрахункових документів на суму, що перевищує залишок на цьому рахунку, але в межах визначеного цим договором ліміту овердрафту. Кредит на умовах овердрафту надається позичальнику за поточним рахунком позичальника № 26005001040667.980 в ПАТ „КБ „УФС”, код банку 377777 (пункт 1.1 кредитного договору).

Максимальна заборгованість позичальника за кредитом на умовах овердрафту, не може перевищувати 1720000,00 гривень 00 коп. (пункт 1.2 кредитного договору).

Моментом повернення кредиту, наданого банком на умовах овердрафту, вважається день зарахування на поточний рахунок позичальника грошових коштів до досягнення на ньому кредитового залишку або повного погашення кредитної заборгованості (пункт 2.3 кредитного договору).

Погашення овердрафту здійснюється відповідно до умов цього договору. Кінцевий термін погашення кредиту на умовах овердрафту, до якого має бути повністю погашений кредит по цьому договору 30 червня 2010 року (пункт 2.4 кредитного договору).

В матеріалах справи наявна банківська виписка з особового рахунку ТОВ „Транс Логістік”, м.Київ, що свідчить про видачу кредиту.

25.06.2010р. між ПАТ “Комерційний банк „Український фінансовий світ” в особі відділення „Київська обласна дирекція ПАТ „КБ „УФС” (заставодержатель) та ТОВ „Транс Логістік” (заставодавець, позивач) був укладений договір застави майнових прав №008/1046-О/З (договір застави), згідно з яким цей договір забезпечує вимоги заставодержателя, що випливають з кредитного договору №008/1046-О про подання кредиту на умовах овердрафту від 25 червня 2010р., далі кредитний договір, укладеного між заставодержателем та заставодавцем ТОВ „Транс Логістік” (пункт 1.1 договору застави).

Заставодавець надає в заставу заставодержателю право вимоги грошових коштів в сумі 6760000,00 російських рублів, що розміщені на поточному рахунку № 26 005001040667.643 у ПАТ „КБ „УФС” у відповідності з умовами договору №667 банківського рахунку від 22 грудня 2009р. Боржником заставодавця по договору банківського рахунку є ПАТ „КБ „УФС” (пункт 2.2 договору застави).

Таким чином, вбачається, що з метою виконання своїх зобовязань по контракту №Р2-09 від 02.10.2009 року та додаткових угод, а також уникнення збитків і заощадження часу, оскільки операції з валютою здійснюються лише до 14:00 години, позивач оформив договір кредитування для оплати покупки валюти, договір овердрафту № 008/1046-О від „25” червня 2010р. В забезпеченні зобовязань по кредитному договору (овердрафт) була саме куплена валюта згідно договору застави майнових прав №008/1046-0/3 від 25.06.2010 року.

Тобто, у разі виконання відповідачем своїх зобовязань по перерахуванню коштів, договір овердрафту був би закритий у день його відкриття, а валюта була б перерахована ТОВ „Джон Крей-Іскра” на виконання Контрактних зобовязань та в подальшому позивач ніяких збитків би не поніс. Фактично, за умов належного виконання відповідачем своїх договірних зобовязань, позивач не зазнав би додаткових витрат.

Проте, кошти за платіжним дорученням №149 від 25.06.2010р. були переказані лише 12 липня 2010р., які в подальшому були негайно перераховані на купівлю іноземної валюти (виписка/особистий рахунок за 13.07.2010р. вид. ПАТ „КБ „УФС”).

Витрати на купівлю валюти згідно з заявами №№4.1 та 4.2 від 25.06.2010р. склали 1736082, 43 гривні, що підтверджується платіжним дорученням №1 від 25.06.2010р. поданим до ПАТ „КБ „УФС”.

Позивачем були сплачені відсотки по договору овердрафту в сумі 6101, 00 гривня, які позивач вважає збитками.

Оскільки термін договору овердрафту спливав 30.06.2010р., грошові кошти у валюті, які були в забезпеченні кредиту, банком було переведено у національну валюту (гривню) та погашено кредит, що підтверджується меморіальним ордером №129_34 від 30.06.2010р. В результаті наведеного збитки курсової різниці та банківських комісій становлять 35969,47 гривень (1736082,43 1700112,96).

Також, за твердженням позивача через невиконання відповідачем своїх обовязків позивачем були понесені збитки, що становлять різницю між коливанням курсу валюти (рос.руб.) з моменту ініціювання платежу та до моменту фактичного виконання відповідачем своїх зобовязань (по перерахуванню коштів), а саме: 1739141,82 1736082,43 = 3059, 39 гривень збитки понесені позивачем внаслідок коливання курсу валют.

Відповідно до статті 36 Закону України "Про Національний банк України", офіційний курс гривні до іноземних валют встановлюється Національним банком України.

Валютні курси, як зазначено у частині першій статті 8 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання та валютного контролю" від 19.02.1993р. №15-93 (зі змінами та доповненнями) встановлюються Національним банком України за погодженням з Кабінетом Міністрів України.

Поряд з цим, згідно Положення про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного Банку України від 12 листопада 2003 року N 496, офіційний курс гривні до іноземних валют, зокрема до долара США, установлюється щоденно. Для розрахунку курсу гривні до іноземних валют використовується інформація про котирування іноземних валют за станом на останню дату.

Отже, незмінність курсу гривні до іноземних валют законодавчо не закріплена, тобто позивач зазнав витрат внаслідок коливання курсу валюти не з власної волі та ініціативи.

Тобто, збитки у сумі 45129, 86 грн. підтверджені матеріалами справи та складаються з наступних сум:

- 6101, 00 грн. - відсотки по договору овердрафту, які б позивач не сплачував у разі своєчасного отримання своїх коштів на вказаний рахунок в платіжному дорученні №149 від 25.06.2010р.;

- 35969, 47 грн. - курсова різниця та банківські комісії, які б позивач також не сплачував у разі своєчасного отримання своїх коштів на вказаний рахунок в платіжному дорученні №149 від 25.06.2010р.;

- 3059, 39 грн. - різниця між коливанням курсу валюти (рос.руб.) з моменту ініціювання платежу до моменту фактичного виконання відповідачем своїх зобовязань (по перерахуванню коштів.

Додатково господарський суд звертає увагу сторін на той факт, що відповідач не тільки своїми діями порушив права позивача, внаслідок чого останній зазнав певних матеріальних втрат, але й увів ТОВ «Транс логістік» в оману, вказавши в заяві про закриття поточного рахунку від 25.06.2010р. про те, що саме станом на 25.06.2010р. залишок коштів на рахунку позивача в банку відповідача складає 00, 00 грн.

Тобто, укладаючи договір банківського рахунку, позивач розраховував на належне виконання відповідачем своїх договірних зобовязань, в тому числі в частині здійснення операції по переказу коштів на інші рахунки в інші банківські установи, а підписуючи вищевказану заяву про закриття поточного рахунку небезпідставно розраховував на отримання своїх коштів на рахунку в іншій банківській установі саме 25.06.2010р.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що за відсутності факту порушення прав позивача та за умови своєчасного отримання власних коштів на вказаний в платіжному дорученні №149 від 25.06.2010р. рахунок, позивач не зазнав би вищевказаних витрат, що в свою чергу підтверджує факт наявності причинно-наслідкового звязку між протиправною поведінкою відповідача (нездійснення перерахування коштів у визначений законом строк) та понесеними позивачем витратами збитками.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, як зазначається в частині 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахуванням вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Шляхом дослідження всіх матеріалів справи, господарський суд дійшов висновку, що позивач довів належними та допустимими доказами свої вимоги про стягнення збитків, у звязку з чим позовні вимоги про стягнення 45129, 86 грн. збитків підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.

На підставі ст.ст. 22, 526, 527, 610, 611, 623, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 67, 193, 224, 225 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Транс Логістік”, м. Київ до Публічного акціонерного товариства „Комерційний Банк „Промекономбанк” м. Донецьк в особі Київської філії, м. Київ про стягнення 45129,86 грн. збитків задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Комерційний Банк „Промекономбанк”, (83062, м.Донецьк, просп. Ленінський, 4, ЄДРПОУ 20058668, МФО 334992) в особі Київської філії (01033, м.Київ, вул. Тарасівська, 19, ЄДРПОУ 26333822, МФО 380032) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Транс Логістік” (юр. адр.: 03062, м. Київ, пр. Перемоги, 67, 08322, факт. адр: Київська область, пгт. Проліски, вул. Промисловська, 3, п/р №26005001040667 в ПАТ „КБ”УФС”, МФО 37777, ЄДРПОУ 35909747) збитки в сумі 45129,86 грн., державне мито в сумі 451, 30 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 142, 24 грн.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписаний 12.12.2011р.

Суддя Сгара Е.В.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >