Рішення № 19879028, 07.12.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07.12.11 р. Справа № 7/355

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Е.В. Сгара

При секретарі судового засідання О.В.Журило

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом: Публічного акціонерного товариства „Донецькобленерго” м.Горлівка

До відповідача: Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” м.Донецьк

Предмет спору: стягнення заборгованості за активну електроенергію в сумі 3337338, 39 грн., 3% річних в сумі 3182, 37 грн., пені в сумі 16442, 27 грн.

За участю представників:

До перерви:

Від позивача: ОСОБА_1 довір.

Від відповідача: ОСОБА_2 довір.

Після перерви:

Від позивача: ОСОБА_3 довір.

Від відповідача: ОСОБА_2 довір.

СУТЬ СПОРУ:

В судовому засіданні 07.12.2011р. з 10:30 год. на підставі ст.77 ГПКУкраїни було оголошено перерву до 15:30 год.

Публічне акціонерне товариство „Донецькобленерго” м.Горлівка звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” м.Донецьк про стягнення заборгованості за активну електроенергію 3567338, 39 грн., 3% річних 3940, 08 грн., пені 20357, 09 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір про постачання електричної енергії №9998 від 01.06.2011р. з додатками; рахунки за активну електроенергію за серпень вересень 2011р.; претензії-вимоги №7123 від 04.10.2011р., №5948 від 05.09.2011р.; поштові квитанції №3628 від 04.10.2011р., №1897 від 05.09.2011р.; повідомлення про вручення поштового відправлення.

Заявою №51юр-40051/11 від 02.12.2011р., поданою в порядку ст.22 ГПК України, позивач зменшив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 3337338, 39 грн., 3% річних в сумі 3182, 37 грн., пені в сумі 16442, 27 грн. Заява розглянута та прийнята судом. Позов розглянуто по суті з урахуванням даної заяви позивача.

У відзиві та у судових засіданнях відповідач підтвердив кількість фактично спожитої електроенергії, суму основного боргу визнав частково, вважає, що вартість електроенергії повинна бути йому нарахована по першому класу напруги; у звязку з цим, вважає, що і розрахунок інфляційних та пені здійснено позивачем не вірно; просить зменшити стягувану пеню на 30%. Позивач проти зменшення пені категорично заперечив.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд ВСТАНОВИВ:

Згідно ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” та п.1.3 Правил користування електричною енергією (далі по тексту Правила), споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Пунктом 2 ст.275 Господарського кодексу України передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Між позивачем та відповідачем, укладено договір про постачання електричної енергії №9998 від 01.06.2011р. (далі по тексту Договір). Договір укладено з додатками.

Відповідно до п.9.5 Договору, строк дії договору встановлений до 01.12.2011р. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

З пояснень представників сторін та матеріалів справи вбачається, що на момент виникнення спірного боргу сторони перебували у договірних відносинах.

Відповідно до р.1 Договору, постачальник (позивач) продає електричну енергію споживачу (відповідачу) для забезпечення потреб електроустановок споживача із загальною (за всіма обєктами) приєднаною потужністю 454856,3 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Порядок обліку електричної енергії та порядок розрахунків за електричну енергію узгоджений сторонами в розділі 7 Договору та в Додатку №5 „Порядок розрахунків за електроенергію” до Договору.

При цьому, пунктом 9.1 та пунктом 9.2.14 Договору передбачено, що з моменту набрання ним чинності, втрачає дію, в тому числі, договір про постачання електроенергії №177 від 23.05.2006р., крім додатків до Договору №177 від 23.05.2006р., які продовжують свою дію. Додаток №5 „Порядок розрахунків за електроенергію” до договору №177 від 23.05.2006р. є невідємною частиною Договору №9998 від 01.06.2011р. (в частині здійснення розрахунків).

Згідно пункту 10 Додатку №5 „Порядок розрахунків за електроенергію” до Договору №177 від 23.05.2006р., розрахунки за активну електроенергію здійснюються споживачем грошовими коштами на рахунки постачальника електричної енергії у терміни, що не перевищують 10 операційних днів від дня отримання рахунку.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобовязаний виконати свій обовязок та зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Позивач свої зобовязання за договором у серпні вересні 2011р. виконав належним чином, поставив відповідачу активну електроенергію та виставив відповідні рахунки на оплату, що підтверджено матеріалами справи, у тому числі двосторонніми актами прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за вказаний період, а також відповідачем. Відповідач свої зобовязання стосовно оплати спожитої ним електричної енергії в повному обсязі не виконав, чим порушив умови договору.

При цьому, суд звертає увагу сторін на той факт, що при здійсненні розрахунку заборгованості обома сторонами враховано всі часткові проплати вартості спожитої електроенергії відповідача. Розбіжності в сумі заборгованості між сторонами виникли внаслідок того, що відповідач вважає, що йому повинна бути розрахована вартість спожитої електроенергії по точці приєднання насосна станція „Сєвєрная” по першому класу напруги. В частині кількості спожитої електроенергії в спірний період, у сторін по справі розбіжностей не виникало.

Згідно двостороннього додатку №2 до Договору, який є невідємною частиною Договору, сторонами визначено саме другий клас напруги для точки приєднання насосна станція „Сєвєрная”, у звязку з чим заперечення відповідача в цій частині судом до уваги не приймаються.

Таким чином, шляхом оцінки всіх матеріалів справи, господарський суд дійшов висновку, що розрахунок суми боргу за спожиту в серпні-вересні 2011р. електроенергію здійснено позивачем із застосуванням вірного (другого) класу напруги по вказаній вище підстанції, тобто сума боргу - 3337338, 39 грн. є доведеною та підлягає стягненню з відповідача в повному обсязі.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п.4.2.1 Договору, за внесення платежів передбачених пунктами 2.3.4 -2.3.5 договору, з порушенням термінів, визначених додатком №5 „Порядок розрахунків” до цього договору, споживач оплачує постачальнику електричної енергії 3% річних з простроченої суми.

На підставі вищевказаного, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 3182, 37 грн. за період з 2.09.2011р. по 12.10.2011р.

Розрахунок зазначеної суми перевірено господарським судом, здійснено позивачем арифметично вірно, з урахуванням всіх часткових проплат відповідача та згідно приписів діючого законодавства.

Таким чином, вимоги про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 3182, 37 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.ст.216218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п.п.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до п.4.2.1 Договору, за внесення платежів передбачених пунктами 2.3.4 -2.3.5 договору, з порушенням термінів, визначених додатком №5 „Порядок розрахунків” до цього договору, споживач оплачує постачальнику електричної енергії пеню у розмірі обумовленому додатком №5 „Порядок розрахунків за електроенергію” до цього Договору за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

В п.8 додатку №5 „Порядок розрахунків за електроенергію” до Договору №9998 від 01.06.2011р. (доданого позивачем до клопотання №51юр-б/н від 07.12.2011р.), сторони узгодили пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Згідно ст.3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

На підставі вищезазначеного, позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 16422, 27 грн.

Розрахунок зазначеної суми перевірено господарським судом, здійснено позивачем арифметично вірно, з урахуванням всіх часткових проплат відповідача та згідно приписів діючого законодавства.

В судовому засіданні розглянуто клопотання відповідача стосовно зменшення суми пені на 30%. В обґрунтування свого клопотання відповідач посилається на скрутне фінансове становище підприємства, той факт, що КП „Компанія „Вода Донбасу” є постачальником технічної води для промислових підприємств Донецької області, та забезпечуючим населення Донецької області питною водою, той факт, що єдиним джерелом грошових коштів для оплати спожитої електроенергії являються надходження оплат від водокористувачів за послуги водопостачання. Також відповідач посилається на те, що підприємство є збитковим, надав суду список розподілення погашення заборгованості за спожиту електроенергію в 2011р., звіт про фінансові результати за 1 півріччя 2011р., баланс станом на 30.06.2011р.

Позивач заперечує проти зменшення розміру стягуваної пені, посилаючись на той факт, що позивач по справі є субєктом господарювання державного сектора економіки та входить до переліку підприємств, які мають стратегічне значне для економіки та безпеки держави, а також на тяжке фінансове становище свого підприємства, в обґрунтування чого надав суду договір укладений з ДП „Енергоринок”, постанови Вищого господарського суду України №15/94 від 05.11.2009р., №37/134-09 від 23.02.2010р, акт звірки розрахунків з ДП „Енергоринок” від 01.09.2009р., претензії від ДП „Енергоринок” до ВАТ „Донецькобленерго”, постанову про арешт коштів боржника від 03.06.2008р..

У відповідності до вимог ст. 83 ГПК України, господарський суд має право у виняткових випадках зменшити розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню із сторони, що порушила зобовязання.

Згідно ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, за наявності обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст.233 ГК України суд має право зменшити розмір санкцій, прийнявши до уваги: ступінь виконання зобовязання боржником, майновий стан сторін, які приймають участь в зобовязанні, не тільки майнові, але й інші інтереси сторін, які заслуговують на увагу.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи той факт, що відповідач є комунальним підприємством, яке знаходиться в управлінні Донецької обласної ради, згідно балансу та звіту про фінансові результати є збитковим підприємством, а також враховуючи матеріальні інтереси обох сторін, суд дійшов висновку, що клопотання відповідача щодо зменшення суми пені підлягає задоволенню частково. Суд вважає можливим зменшити розмір стягуваної пені на 20%.

Таким чином, сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача складає 13137, 82 грн.

Вимоги щодо стягнення пені в залишковій частині задоволенню не підлягають, у звязку зі зменшенням стягуваної суми пені судом.

Враховуючи наведене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.

На підставі ст.129 Конституції України, ст.ст. 11, 509, 526, 527, 549, 598, 599, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 67, 193, 216-218, 275 Господарського кодексу України, Закону України „Про електроенергетику” №575/97-ВР від 16.10.1997р., Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. N28,Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 38, 43, 49, 69, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Донецькобленерго” м.Горлівка до Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” м.Донецьк про стягнення заборгованості за активну електроенергію в сумі 3337338, 39 грн., 3% річних в сумі 3182, 37 грн., пені в сумі 16442, 27 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” (83001, м.Донецьк, вул.Артема, 85, ЄДРПОУ 00191678) на користь Публічного акціонерного товариства “Донецькобленерго”, 84601, Донецька область, м.Горлівка, пр. Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131268; на р/р зі спеціальним режимом використання відокр.підрозділу Макіївський обєднаний район електричних мереж №260363011372 ОПЕРВ філії ОУ АТ „Ощадний банк”, МФО 335106, ЄДРПОУ 35151993) заборгованість за спожиту активну електроенергію у сумі 3337338, 39 грн.

Стягнути з Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” (83001, м.Донецьк, вул.Артема, 85, ЄДРПОУ 00191678) на користь Публічного акціонерного товариства “Донецькобленерго”, 84601, Донецька область, м.Горлівка, пр. Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131268, на р/р відокр.підрозділу Макіївський обєднаний район електричних мереж 26003301815398 в „Макіївське без балансове відділення філії „ГУ ПАТ ПІБ в Дон.обл.” МФО 334635, ЄДРПОУ 35151993) 3% річних в сумі 3182, 37 грн., пені в сумі 13137, 82 грн.

Стягнути з Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” (83001, м.Донецьк, вул.Артема, 85, ЄДРПОУ 00191678) на користь Публічного акціонерного товариства “Донецькобленерго”, 84601, Донецька область, м.Горлівка, пр. Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131268, на р/р 26001307550283 у філії ЦМВ ПІБ м.Горлівка, МФО 334464) державне мито в сумі 23857, 45 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 220, 80 грн.

У задоволені вимог в залишковій частині відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписаний 09.12.2011р.

Суддя Сгара Е.В.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >