Рішення № 19878543, 05.12.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05.12.11 р. Справа № 6/267

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді _Подколзіної Л.Д.

При секретарі Котенко Т.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „НВФ Радіан” м.Миколаїв

до відповідача: Приватної комерційної фірми „Русич” с.Ілліча, Донецької області

про стягнення 7 167грн. 30коп.

за участю

представників сторін:

від позивача – не з’явився

відповідача – не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „НВФ Радіан” м.Миколаїв, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Приватної комерційної фірми „Русич” с.Ілліча, Донецької області, основного боргу у розмірі 6 390грн. та неустойки у розмірі 777грн. 30коп. на підставі накладної №46 від 08.10.2010р. (Усього 7 167грн. 30коп.)

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що свої зобов’язання щодо передоплати позивач здійснив у повному обсязі, а саме сплатив суму у розмірі 9 000грн., однак відповідач свої зобов’язання щодо поставки товару частково виконав у сумі 2 610грн., оплачений товар не поставив, у зв’язку із чим за останнім утворилася заборгованість у розмірі 6 390грн.

11 жовтня 2011р. господарським судом Донецької області був здійснений електронний запит до Донецького обласного управління статистики, про надання інформації за якою адресою зареєстрована Приватна комерційна фірма „Русич” м.Костянтинівна, Донецької області.

У відповіді на запит господарського суду, головне управління статистики у Донецької області повідомило, що Приватна комерційна фірма „Русич” знаходиться за адресою: 85143, Донецька область, Костянтинівський р-н, с.Ілліча, вул. Кирпична, буд.2.

Ухвалою від 07.11.2011р. суд відклав слухання справи, у зв’язку з необхідністю направлення ухвали суду за новою адресою відповідача.

Позивач у засідання суду не з’явився, про причини неявки суд не повідомив.

5 грудня 2011р. відповідач у засідання суду вдруге не з’явився, відзив на позовну заяву не надав. Ухвала про порушення справи від 07.10.2011р. була направлена відповідачу 10.10.2011р. рекомендованим листом з повідомленням, ухвала про відкладення слухання справи від 07.11.2011р. була надіслана відповідачу 09.11.2011р. рекомендованим листом. Дані ухвали були направлені відповідачу за адресою вказаною у позові, спеціальному витягу з ЄДР юридичних осіб та фо-підприємців №11356290 від 07.10.2011р., про що свідчать штампи канцелярії господарського суду. Поштовий конверт з повідомленням про вручення рекомендованого листа відповідачу був повернутий з поштового відділення з відміткою про те, що закінчений термін зберігання. Відповідно роз’яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.97р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, тільки якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Так як, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, справа розглядається відповідно до ст.75 ГПК України без явки сторін за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд -

в с т а н о в и в :

Відповідач – Приватна комерційна фірма „Русич” направило на адресу позивача рахунок №У-81 Р від 07.10.2010р. на загальну суму 9 000грн., за оплату товару – круг 10 ст.10895 у кількості 0,200тн. за ціною 37 500грн.

Позивачем була прийнята пропозиція відповідача щодо поставки кругу 10 ст.10895, у зв’язку із чим ним була здійснена попередня оплата товару на суму 9 000грн., що підтверджується платіжним дорученням №1388 від 07.10.2010р.

Відповідач частково поставив позивачу круг 10 ст.10895 на суму 2 610грн., що підтверджується накладною №46 від 08.10.2010р.

У зв’язку із не поставкою товару позивачем було надіслано на адресу відповідача претензію вих.№06-1/04 від 06.04.2011р. з вимогою повернути у десятиденний строк грошові кошти з урахуванням пені у сумі 6 862грн. 16коп. на рахунок позивача.

За розрахунком позивача, у зв'язку із невиконанням відповідачем умов поставки за останнім утворилася заборгованість, яка на момент звернення до суду із позовом складає 6 390грн.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача господарський суд дійшов висновку, що вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю з огляду на наступне.

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначаються Господарським кодексом України. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).

Ст. 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини.

Таким чином, суд вважає, що зобов’язання сторін виникли в порядку статті 11 Цивільного кодексу України з дій юридичних осіб, які в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують зазначені права та обов’язки, оскільки фактично укладений між ними правочин, який за своєю правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. До вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до договору.

За приписами статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Позивач свої зобов’язання щодо попередньої оплати товару виконав у повному обсязі, а саме здійснив передоплату товару на загальну суму 9 000грн., що підтверджується платіжним дорученням №1388 від 07.10.2010р. Відповідачем в свою чергу зобов’язання щодо поставки товару було виконане частково, а саме поставив товар на суму 2 610грн. Тобто передоплата в сумі 6 390грн. на сьогоднішній день залишалася відповідачем не повернута, товар на дану суму поставлений не був.

Відповідно до ч.2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

На час звернення із позовом товар на суму 6 390грн. не поставлений, грошові кошти не повернуті. Будь-яких документів у підтвердження поставки товару або відсутності заборгованості відповідачем надано не було. Потреба в отриманні товару у позивача відпала, у зв’язку із чим позивач звернувся до суду з вимогою повернути йому суму попередньої оплати у розмірі 6 390грн. Відтак господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення суми попередньої оплати в розмірі 6 390грн. є доведеними, обґрунтованими матеріалами справи, а також такими, що підлягають задоволенню.

Суд вважає вимоги позивача щодо стягнення пені у сумі 777грн. 30коп. такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно вимог ст.ст.546, 549 ЦК України неустойка (штраф, пеня) нараховуються в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення виконання, якщо це передбачено договором.

У даному випадку між сторонами склалися фактичні взаємовідносини, у зв’язку з чим договір не укладався.

Відповідно Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.96р. №543/96-ВР платники грошових коштів оплачують на користь отримувачів цих коштів за прострочення оплати пеню у розмірі, який встановлюється за згодою сторін. Такий розмір сторонами не узгоджений.

Згідно ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно: в частині задоволених позовних вимог – на відповідача, в частині зменшення розміру позову – на позивача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.530, 693 ЦК України, ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „НВФ Радіан” м.Миколаїв до Приватної комерційної фірми „Русич” с.Ілліча, Донецької області, про стягнення 7 167грн. 30коп. задовольнити частково.

Стягнути з Приватної комерційної фірми „Русич” (85143 Костянтинівський район, с.Ілліча, Донецької області, вул.Кирпична, 2, п/р26005265728752 в ОФ ПАТ „Укрсоцбанк”, МФО 334011, ЄДРПОУ 13536305) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „НВФ Радіан” (54042 м.Миколаїв, Пров.Південний, 32, а/с 536, п/р2600601290451 в МФ ВАТ „Кредо-банк”, МФО 325625, ЄДРПОУ 34607057) основний борг у розмірі 6 390грн., витрати по сплаті держмита у сумі 90грн. 94коп. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 210грн. 41коп.

В решті частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 05.12.2011р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 12.12.2011р.

Суддя Подколзіна Л.Д.

< Список > < Довідник >

< Список > < Довідник >

< Текст >