Рішення № 19878383, 23.11.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23.11.11 р. Справа № 29/191

Господарський суд Донецької області у складі судді Риженко Т.М.,

при секретарі Бондар В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю „Інко Плюс”, м.Донецьк

до Відповідача: Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу”, м.Донецьк

про: стягнення інфляційних витрат у сумі 34485,74грн., 3% річних у розмірі 10324,62грн.

за участю:

від позивача: ОСОБА_1 (за довіреністю);

від відповідача: ОСОБА_2 (за довіреністю);

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Інко Плюс”, м.Донецьк (далі Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу”, м.Донецьк (далі Відповідач) про стягнення інфляційних витрат у сумі 34485,74грн., 3% річних у розмірі 10324,62грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобовязань за договором №07-08-708т від 11.11.2010р. щодо оплати за поставлений товар, у звязку з чим Позивачем за період з 16.01.2009р. по 19.10.2009р. нараховані 3% річних та інфляційні витрати.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: претензії, договору №07-08-708т від 11.11.2008р., специфікації до договору, видаткових накладних, рахунків-фактур, довіреностей на отримання матеріальних цінностей, платіжних доручень з доказами здійсненої Відповідачем часткової оплати за поставлений товар, договору про переведення боргу №08-09-240 від 13.05.2009р., договору про переведення боргу №08-09-275 від 12.06.2009р., договору про переведення боргу №11-09-322 від 14.07.2009р., договору про переведення боргу №08-09-431 від 19.10.2009р., правоустановчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю „Інко Плюс”, акту звіряння взаємних розрахунків який підписано та завірено печатками з боку обох сторін без зауважень, відповідно до якого заборгованість станом на 01.08.2010р. відсутня.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 692, 712, 530, 525, 526, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 12, 54 Господарського процесуального кодексу України.

02.11.2011р. Відповідачем через канцелярію суду надано належним чином засвідчені копії правоустановчих документів Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу”.

Представник Позивача у судове засідання 23.11.2011р. зявився, підтримав позовні вимоги.

Представник Відповідача у судове засідання 23.11.2011р. зявився, проти позовних вимог заперечив у повному обсязі.

До початку судового засідання надано до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

11 листопада 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Інко Плюс” (Постачальник) та Комунальним підприємством „Компанія „Вода Донбасу” (Покупець) було укладено договір №07-08-708т, відповідно п.1.1 якого на умовах, висловлених в розділах даного Договору, Продавець зобовязаний передати у власність, а Покупець прийняти і сплатити продукцію (труби сталеві), іменовану надалі Товар, по найменуванню, цінам і в кількості, вказаним в Специфікації, що є невідємною частиною даного Договору.

Згідно пункту 1.4 договору загальна сума Договору, відповідно тендерної пропозиції, складає 1162272,00грн. (один мільйон сто шістдесят дві тисячі двісті сімдесят дві грн. 00 коп.), у тому числі ПДВ 193712,00грн.

У розділі 3 договору Сторони дійшли згоди щодо оплати та ціни Товару:

- оплата здійснюється Покупцем протягом 20 банківських днів із моменту одержання Товару (п.3.1 Договору);

Відповідно п.7.1 Договору даний Договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2008 року, а частині фінансових розрахунків до повного виконання зобовязань.

Між Сторонами було підписано специфікацію, де визначили найменування товару, кількість та суму.

На виконання умов вказаного договору Позивачем було здійснено поставку на загальну суму 1080704,97грн., що підтверджується видатковими накладними №4 від 15.12.2008р. на суму 116833,20грн., №5 від 16.12.2008р. на суму 110420,20грн., №6 від 22.12.2008р. на суму 201241,01грн., №7 від 23.12.2008р. на суму 135728,24грн, №10 від 30.12.2008р. на суму 174682,31грн., №11 від 30.12.2008р. на суму 341800,01грн. Вказані накладні підписані та завірені печатками з боку обох сторін без зауважень. Відповідачем товар отриманий на підставі довіреностей на отримання матеріальних цінностей.

Для оплати Позивачем виставлені рахунки-фактури.

Відповідачем була здійснена лише часткова оплата за поставлений товар у розмірі 545780,00грн., що підтверджується платіжними дорученнями які містяться в матеріалах справи.

13 травня 2009 року між Комунальним підприємством „Компанія „Вода Донбасу” (Первісний боржник) та Комунальним підприємством „Ясинуватське виробниче управління водопровідно каналізаційного господарства” (Новий боржник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Інко Плюс” було укладено договір про переведення боргу №08-09-240, відповідно п.1 якого за даним Договором регулюються відносини, повязані із заміною зобовязаної Сторони у зобовязанні, що виникає із Договору (надалі іменується „Основний Договір”) №07-08-708т від 11.11.2008 року, укладеного між КП „Компанія „Вода Донбасу” та ТОВ „Інко Плюс”.

Згідно пункту 2 договору Первісний кредитор переводить на Нового боржника частину основного боргу (грошового зобовязання) у розмірі 130000,00 (сто тридцять тисяч гривень 00 копійок), що виник на підставі Основного договору та відповідно до рахунку-фактури від 23.12.2008 р. №14.

12 червня 2009 року між Комунальним підприємством „Компанія „Вода Донбасу” (Первісний боржник) та Комунальним підприємством „Ясинуватське виробниче управління водопровідно каналізаційного господарсьва” (Новий боржник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Інко Плюс” було укладено договір про переведення боргу №08-09-275, відповідно п.1 якого за даним Договором регулюються відносини, повязані із заміною зобовязаної Сторони у зобовязанні, що виникає із Договору (надалі іменується „Основний Договір”) №07-08-708т від 11.11.2008 року, укладеного між КП „Компанія „Вода Донбасу” та ТОВ „Інко Плюс”.

Згідно пункту 2 договору Первісний кредитор переводить на Нового боржника частину основного боргу (грошового зобовязання) у розмірі 160000,00 (сто шістдесят тисяч гривень 00 копійок), що виник на підставі Основного договору та відповідно до рахунку-фактури від 30.12.2008 р. №18.

14 липня 2009 року між Комунальним підприємством „Компанія „Вода Донбасу” (Первісний боржник) та Комунальним підприємством „Ясинуватське виробниче управління водопровідно каналізаційного господарсьва” (Новий боржник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Інко Плюс” було укладено договір про переведення боргу №11-09-322, відповідно п.1 якого за даним Договором регулюються відносини, повязані із заміною зобовязаної Сторони у зобовязанні, що виникає із Договору (надалі іменується „Основний Договір”) №07-08-708т від 11.11.2008 року, укладеного між КП „Компанія „Вода Донбасу” та ТОВ „Інко Плюс”.

Згідно пункту 2 договору Первісний кредитор переводить на Нового боржника частину основного боргу (грошового зобовязання) у розмірі 160000,00 (сто шістдесят тисяч гривень 00 копійок), що виник на підставі Основного договору та відповідно до рахунку-фактури від 30.12.2008 р. №17.

19 жовтня 2009 року між Комунальним підприємством „Компанія „Вода Донбасу” (Первісний боржник) та Комунальним підприємством „Ясинуватське виробниче управління водопровідно каналізаційного господарсьва” (Новий боржник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Інко Плюс” було укладено договір про переведення боргу №08-09-431, відповідно п.1 якого за даним Договором регулюються відносини, повязані із заміною зобовязаної Сторони у зобовязанні, що виникає із Договору (надалі іменується „Основний Договір”) №07-08-708т від 11.11.2008 року, укладеного між КП „Компанія „Вода Донбасу” та ТОВ „Інко Плюс”.

Згідно пункту 2 договору Первісний кредитор переводить на Нового боржника частину основного боргу (грошового зобовязання) у розмірі 160000,00 (сто шістдесят тисяч гривень 00 копійок), що виник на підставі Основного договору та відповідно до рахунку-фактури від 30.12.2008р. №18 у сумі 84924,97грн., рахунку-фактури від 13.04.2009 року №8 у сумі 2704,26грн., рахунку-фактури від 16.04.2009р. №9 у сумі 40968,08грн., рахунку-фактури від 10.06.2009р., №18 у сумі 19802,74грн., рахунку-фактури від 19.06.2009р. №19 у сумі 11599,95грн.

За таких обставин, у звязку з укладанням вищевикладеного договору про переведення боргу, заборгованість Відповідача перед Позивачем зменшилась на 534924,97грн.

У звязку з викладеним заборгованість станом на 19.10.2009р. Відповідача перед Позивачем не існувала, проте Позивачем у звязку з простроченням оплати за період з 16.01.2009 року по 19.10.2009р. були нараховані 3% річних та інфляційні витрати.

За для досудового врегулювання спору Позивачем на адресу Відповідача було направлено претензію на суму 44810,36грн.

Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст даного договору з якого виникли цивільні права та обовязки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Як встановлено ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у власність у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобовязання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обовязковості договору для виконання сторонами.

Судом встановлено, що відповідно до умов договору №07-08-708т. Позивачем була здійснена поставка Відповідачу на загальну суму 1080704,97грн., проте у звязку з частковою оплатою та укладанням договорів про переведення боргу заборгованість станом на 19.10.2009р. не існувала.

З огляду на викладене, враховуючи наявні в матеріалах справи докази суд дійшов висновку про наявність заборгованості за період з 16.01.2009р. по 19.10.2009р. та порушення зобовязань.

На підставі статті 625 ЦК України прострочення виконання грошового зобовязання тягне за собою обовязок відповідача сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком Позивача розмір інфляційних витрат з урахуванням визначеного останнім періоду прострочення становить 34485,74рн., 3% річних від суми загального боргу складає 10324,62грн.

Перевіривши арифметичний розрахунок даних позовних вимог за допомогою програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство” у відповідності до методики листа Верховного суду України №62-97р від 03.04.1997р. „Рекомендації відносно порядку застосування індексу інфляції при розгляді судових справ” та період їх нарахування, суд дійшов висновку про їх задоволення у розмірі заявленому Позивачем, а саме 34485,74грн.

Суд, перевіривши арифметичний розрахунок позовних вимог про стягнення 3% річних дійшов висновку про часткове задоволення вказаних позовних вимог у розмірі 10289,63грн.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Інко Плюс”, м.Донецьк до Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу”, м.Донецьк про стягнення інфляційних витрат у сумі 34485,74грн., 3% річних у розмірі 10324,62грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” (83001, м.Донецьк, вул.Артема, 85, ЄДРПОУ 00191678, р/р26000301796023 у філії ГУ ПІБ України в Донецькій області, МФО 334635) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Інко Плюс” (83017, м.Донецьк, вул.Марії Ульянової 63-а, ЄДРПОУ 35951359, р/р 2600997981 у ВАТ „Райффайзен Банк Аваль”, МФО 380805) інфляційні витрати у сумі 34485,74грн., 3% річних у сумі 10289,63грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” (83001, м.Донецьк, вул.Артема, 85, ЄДРПОУ 00191678, р/р26000301796023 у філії ГУ ПІБ України в Донецькій області, МФО 334635) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Інко Плюс” (83017, м.Донецьк, вул.Марії Ульянової 63-а, ЄДРПОУ 35951359, р/р 2600997981 у ВАТ „Райффайзен Банк Аваль”, МФО 380805) компенсацію судових витрат: державне мито в розмірі 447,75грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 235,82грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засідання 23.11.11р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя Риженко Т.М.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

Повний текст рішення складено та підписано 28.11.11р.