Рішення № 19878381, 15.11.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15.11.11 р. Справа № 29/233

Господарський суд Донецької області у складі судді Риженко Т.М.,

при секретарі Бондар В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Публічного акціонерного товариства „Рутченківський завод „Гормаш”, м.Донецьк

до Відповідача: Державного підприємства „Макіїввугілля”, м.Макіївка, Донецька область

про: стягнення заборгованості у розмірі 11007,00грн., інфляційних витрат у розмірі 4765,24грн., 3% річних у сумі 1321,66грн.

за участю:

від позивача: не зявився;

від відповідача: ОСОБА_1 (за довіреністю)

СУТЬ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство „Рутченківський завод „Гормаш”, м.Донецьк (далі Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Державного підприємства „Макіїввугілля”, м.Макіївка, Донецька область (далі Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 11007,00грн., інфляційних витрат у розмірі 4765,24грн., 3% річних у сумі 1321,66грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобовязань за договором №141 від 19.06.2009р., щодо оплати за поставлений товар.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: відповіді на претензію від 14.05.2010р. №0881/229, претензії від 16.04.2010р. №477, акту звіряння взаємних розрахунків, який підписано та завірено печатками з боку обох сторін без зауважень, відповідно до якого заборгованість станом на 01.01.2010р. складає 75000,60грн., договору №141 від 19.06.2009р., специфікації №1 до договору, накладної, рахунку, довіреності на отримання матеріальних цінностей, заяви про залік однорідних зустрічних вимог від 11.12.2009 року №1260, правоустановчих документів Відкритого акціонерного товариства „Рутченківський завод „Гормаш”.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 11, 16, 509, 526, 527, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 12, 21 Господарського процесуального кодексу України.

14.11.2011р. Позивачем через канцелярію суду надано належним чином засвідчену копію податкової накладної.

15.11.2011р. Відповідачем через канцелярію суду надано відзив на позовну заяву №12/2173 від 14.11.11р. у якому посилаються на відсутність вільних грошових коштів у звязку з чим заборгованість не була оплачена своєчасно. Заборгованість визнають у повному обсязі. Крім того Відповідачем було надано належним чином засвідчені копії правоустановчих документів Державного підприємства „Макіїввугілля”.

Представник Позивача у судове засідання 15.11.2011р. не зявився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Представник Відповідача у судове засідання 15.06.2011р. зявився, позовні вимоги визнав частково в частині стягнення заборгованості про, що виклав свою позицію у відзиві на позовну заяву.

До початку судового засідання надано до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

19 червня 2009 року між Відкритим акціонерним товариством „Рутченківський завод „Гормаш” (Постачальник) та Державним підприємством „Макіїввугілля” (Покупець) було укладено договір №141, відповідно п.1.1 якого Постачальник зобовязується поставити, а Покупець оплатити та прийняти продукцію виробничо-технічного призначення (далі-Продукція) у кількості, за ціною, у строки та на умовах, вказаних у специфікаціях, додаткових угодах, які є невідємними частинами даного договору.

Згідно статуту Публічного акціонерного товариства „Рутченківський завод „Гормаш”, пунктом 1.2 встановлено, що Публічне акціонерне товариство „Рутченківський завод „Гормаш” є новим найменування Відкритого акціонерного товариства „Рутченківський завод „Гормаш”, згідно вимог Закону України „Про акціонерні товариства” та є правонаступником усіх його прав та обовязків.

Згідно пункту 1.2 договору загальна сума договору складає: 86007,60грн. (вісімдесят шість тисяч сім гривень, 60 копійок).

У розділі 1 договору сторони дійшли згоди щодо ціни та порядку розрахунків:

- розрахунки по даному договору здійснюють в національній валюті України, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника протягом 30 календарних днів з моменту поставки (п.1.2 Договору);

У пункті 8.1 договору встановлено, що строк дії договору встановлюється з моменту підписання до 31.12.2009 року.

19 червня 2009 року між Сторонами підписано специфікацію №1 до договору, де встановили, найменування, кількість, суму договору, строк поставки, умови оплати (протягом 30 календарних днів з моменту поставки).

На виконання умов вказаного договору Позивачем була здійснена поставка на загальну суму 86007,60грн., що підтверджується накладною №07-08/2009-с07 від 07.08.2009р., яка підписана та завірена печатками з боку обох сторін без зауважень.

Відповідачем товар отриманий на підставі довіреності на отримання матеріальних цінностей №350 від 07.08.2009р.

Внаслідок цього обовязок передачі Постачальником товару вважається виконаним. Крім того факт поставки також підтверджується податковою накладною.

Відповідачем незважаючи на настання строку оплати не була здійснена оплата за поставлений товар, внаслідок чого виникла заборгованість.

11 грудня 2009 року між сторонами було підписано заяву про залік зустрічних позовних вимог №1260, відповідно до якої згідно із статтею 601 Господарського кодексу України та статтею 203 Господарського кодексу України здійснений залік зустрічних позовних вимог на суму 75000,60грн.

В наслідок підписання заяви про залік зустрічних позовних вимог заборгованість зменшилась, та складає 11007,00грн.

За для досудового врегулювання спору Позивачем на адресу Відповідача було направлено претензію від 16.04.2010 року №477 з вимогою оплатити заборгованість у розмірі 11007,00грн.

Відповідач у відзиві на вказану претензію зазначив, про задоволення вказаної претензії, при наявності фінансових можливостей.

За таких обставин та у звязку із неналежним виконанням грошових зобовязань Відповідачем Позивач звернувся до суду з позовом.

Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст даного договору з якого виникли цивільні права та обовязки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Як встановлено ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у власність у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобовязання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обовязковості договору для виконання сторонами.

Судом встановлено, що відповідно до умов договору №141 від 19.06.2009р. Позивачем було здійснено поставку Відповідачу на загальну суму 86007,60грн., але Відповідачем незважаючи на настання строку оплати не була здійснена оплата за поставлений товар.

Документи, які б свідчили про незгоду Покупця з неналежністю виконання Постачальником своїх зобовязань по Договору суду не надавались, крім того Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що суму боргу визнає у повному обсязі.

11 грудня 2009 року між сторонами було підписано заяву про залік зустрічних позовних вимог №1260, відповідно до якої згідно із статтею 601 Господарського кодексу України та статтею 203 Господарського кодексу України здійснений залік зустрічних позовних вимог на суму 75000,60грн.

Відтак, несплачена сума, наявність якої кваліфікується судом як порушення грошових зобовязань у розумінні ст.610 Цивільного кодексу України, становить 11007,00грн. За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобовязання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач доказів погашення суми боргу у розмірі 11007,00грн. до матеріалів справи не надано, у звязку з чим вимоги про стягнення суми боргу підлягають задоволенню та стягненню з Державного підприємства „Макіїввугілля”.

З огляду на викладене, враховуючи наявні в матеріалах справи докази наявності заборгованості та порушення зобовязань за договором, суд вважає, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі статті 625 ЦК України прострочення виконання грошового зобовязання тягне за собою обовязок відповідача сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком Позивача розмір інфляційних витрат з урахуванням визначеного останнім періоду прострочення становить 4765,24грн., 3% річних від суми загального боргу складає 1321,66грн.

Перевіривши арифметичний розрахунок даних позовних вимог за допомогою програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство” у відповідності до методики листа Верховного суду України №62-97р від 03.04.1997р. „Рекомендації відносно порядку застосування індексу інфляції при розгляді судових справ” та період їх нарахування, суд дійшов висновку про їх часткове задоволення у розмірі 4310,53грн.

Суд, перевіривши арифметичний розрахунок позовних вимог про стягнення 3% річних задовольняє цю вимогу у розмірі зазначеному Позивачем 1321,66грн.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Рутченківський завод „Гормаш”, м.Донецьк до Державного підприємства „Макіїввугілля”, м.Макіївка, Донецька область про стягнення заборгованості у розмірі 11007,00грн., інфляційних витрат у розмірі 4765,24грн., 3% річних у сумі 1321,66грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства „Макіїввугілля” (861157, площа Радянська, будинок, 2, м.Макіївка, ЄДРПОУ 32442295) на користь Публічного акціонерного товариства „Рутченківський завод „Гормаш” (вул.Петровського, 74, м.Донецьк, 83025, ЄДРПОУ 00176383, р/р 26006301748224 у Філії „ГУ ПАТ Промінвестбанк в Донецькій області”, МФО 334635) заборгованість у розмірі 11007,00грн., інфляційні витрати у сумі 4310,53грн., 3% річних у сумі 1321,66грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Державного підприємства „Макіїввугілля” (861157, площа Радянська, будинок, 2, м.Макіївка, ЄДРПОУ 32442295) на користь Публічного акціонерного товариства „Рутченківський завод „Гормаш” (вул.Петровського, 74, м.Донецьк, 83025, ЄДРПОУ 00176383, р/р 26006301748224 у Філії „ГУ ПАТ Промінвестбанк в Донецькій області”, МФО 334635) компенсацію судових витрат: державне мито в розмірі 166,39грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 223,72 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засідання 15.11.11р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя Риженко Т.М.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

Повний текст рішення складено та підписано 21.11.11р.