Рішення № 19878076, 07.12.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07.12.11 р. Справа № 28/191пд

Господарський суд Донецької області у складі судді: Курило Г.Є.

при секретарі судового засідання Дороховій Т.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи

за позовом: Приватного підприємства „АРТ”, м.Донецьк

до відповідача: Публічного акціонерного товариство „Райффайзен Банк Аваль” в особі Донецької обласної дирекції Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль”, м.Донецьк.

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_3, м. Авдіївка

про припинення правовідносин за договором поруки №014/10-2/243/1 від 21.11.2007р. та розірвання вищевказаного договору

Представники сторін:

Від позивача: Болоцька О.В.

Від відповідача: Степашов М.І.

Від третьої особи: не прибув

СУТЬ СПРАВИ:

Приватне підприємство „АРТ”, м.Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Відкритого акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” в особі Донецької обласної дирекції Відкритого акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль”, м.Донецьк, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_3, м. Авдіївка, про припинення правовідносин за договором поруки №014/10-2/243/1 від 21.11.2007р. та розірвання вищевказаного договору.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що без згоди та повідомлення відповідач змінив умови основного зобовязання та умови договору поруки, що спричинило до збільшення відповідальності позивача, а саме 22.07.2008р. відповідач направив позичальнику лист, відповідно до якого з 12.08.2008р. розмір відсотків за користування кредитними коштами за кредитним договором №014/10-2/243 від 21.11.2007р. було збільшено з 14,5 % річних до 17% річних.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 04.10.2011р. було порушено провадження по справі № 28/191пд та залучено до участі у справі третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_3, м. Авдіївка. Третя особа в засідання суду не зявилась, пояснень по суті спору не надала.

Відповідно до відзиву на позовну заяву №120-1-2/12044 від 25.10.2011р. відповідач проти позовних вимог заперечує, з підстав викладених у даному відзиві.

Суд ухвалою від 02.11.2011р. змінив назву відповідача на Публічне акціонерне товариство „Райффайзен Банк Аваль”, м.Київ, в особі Донецької обласної дирекції Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль”, м.Донецьк.

Розгляд справи продовжувався на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України. Розгляд справи відкладався на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обовязками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарським судом встановлено наступне:

21.11.2007р. між Відкритим акціонерним товариством „Райффайзен Банк Аваль” в особі Донецької обласної дирекції Відкритого акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” (правонаступником якого є відповідач, банк) та ОСОБА_3 (позичальником, третя особа) був укладений кредитний договір №014/10-2/243 (договір або кредитний договір), відповідно до умов якого банк видав позичальникові кредит на наступних умовах:

- розмір кредиту 10940000,00 гривень;

- розмір траншів, кількість траншів 1-ий транш 10940000,00 грн.;

- дата остаточного повернення кредиту 21.11.2017 року;

- процентна ставка 14,5 % річних.

Відповідно до п.1.4.1.7 кредитного договору сторони визначили, що у випадку зміни середньозваженої вартості залучення строкових коштів банками України згідно офіційних даних НБУ, зміни облікової ставки НБУ, введення оподаткування банківських операцій з залучення строкових коштів, збільшення норм відрахувань для оформлення обов'язкових резервів за строковими вкладами, збільшення норм відрахувань до «Фонду гарантування вкладів», збільшення рівня інфляції, зміни процентних ставок на кредитному ринку України, в тому числі внаслідок прийняття компетентними державними органами України рішень, що мають безпосередній вплив на вартість кредитних ресурсів Банку, та у разі настання інших подій, незалежних від волі сторін Договору, які мають безпосередній вплив на вартість кредитних ресурсів Банку, Сторони договору дійшли згоди вважати настання таких обставин істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при визначенні розміру процентної ставки при укладенні цього договору. У цьому випадку сторони досягли взаємної згоди без укладення будь-якої додаткової угоди до цього договору встановити наступний порядок змін умов цього договору з відповідною зміною зобов'язань позичальника та прав Банку за цим договором щодо розміру процентної ставки або строку виконання позичальником зобов'язань за цим договором.

В п.1.4.1.7.1 кредитного договору зазначено, що про зміну процентної ставки банк, повідомляє позичальника шляхом направлення листа з повідомленням про вручення за 20 календарних днів до вступу в дію зміненої процентної ставки. Таке повідомлення є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно п.1.4.1.7.2 кредитного договору, зміни до договору набувають чинності, а нова процентна ставка починає діяти з 21 дня після відправлення Банком повідомлення відповідно п. 1.4.1.7.1 цього договору. Сторони досягли згоди, що датою з якої починається відлік зазначеного вище двадцятиденного строку, вважається дата зазначена на квитанції, яка надається банку відділенням зв'язку при відправленні листа з повідомленням про вручення.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами, включаючи всі додатки до нього і діє до виконання сторонами взятих на себе зобовязань по цьому договору в повному обсязі (п. 8.3. договору).

В якості забезпечення виконання зобовязання за кредитом між Відкритим акціонерним товариством „Райффайзен Банк Аваль” в особі Донецької обласної дирекції Відкритого акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” (правонаступником якого є відповідач, кредитор) та Приватним підприємством „АРТ” (поручитель, позивач) був укладений договір поруки №014/10-2/243/1 від 21.11.2007р. (договір поруки), відповідно до умов якого сторони визначають, що це зобов'язання підписано сторонами у відповідності до чинного законодавства України, та відповідає положенням ст.ст. 553-559 Цивільного кодексу України (п. 1.1. договору).

Сторони договору встановлюють, що Поручитель на добровільних засадах бере на себе зобов'язання перед Кредитором відповідати по зобов'язанням Боржника - ОСОБА_3, які виникають з умов кредитного договору №014/10-2/243 від «21» листопада 2007року та всіх додаткових угод, що були укладені до нього, в повному обсязі цих зобов'язань (надалі основне зобов'язання) (п. 1.2. договору).

Сторони договору встановлюють, що зобов'язання Поручителя перед Кредитором є безумовними і ніяких інших умов, крім передбачених цим договором та вказаним в п 1.2. кредитним договором - не потребують (п. 1.3. договору).

Сторони договору визначають, що у випадку невиконання Боржником взятих на себе зобов'язань по кредитному договору, Поручитель несе солідарну відповідальність перед Кредитором у тому ж обсязі, що і Боржник, включаючи сплату основного боргу за кредитним договором, комісійної винагороди, нарахованих відсотків за користування кредитом та неустойки (п. 2.1. договору).

Сторони договору встановлюють, що цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та втрачає свою дію з моменту закінчення забезпеченого ним зобовязання (п.4.1. договору).

Як вбачається з матеріалів справи третя особа отримала кредитні кошти.

22.07.2008 року банк направив позичальнику лист вих. №07-175/96-3027 від 22.07.2008р. «Щодо зміни процентної ставки за кредитним договором №014/10-2/243 від 21.11.2007 року», в якому повідомив позичальника про підвищення процентної ставки до 17% річних відповідно до умов кредитного договору. Відправлення вищевказаного листа позичальника підтверджує квитанція, яка була надана банку відділенням зв'язку № 0719 від 22.07.2008 року та повідомлення про вручення листа, згідно якого відповідач ОСОБА_3 отримав лист 24.07.2008 року.

Рішенням Авдіївського міського суду Донецької області від 11.05.2011р. по справі №2-127/2011 визнано дійсними зміни до кредитного договору №014/10-2/243 від 21.11.2007р., укладеним між ОСОБА_3 та ПАТ „Райффайзен Банк Аваль”, що викладені в листі ПАТ „Райффайзен Банк Аваль” вих. №07-175/96-3027 від 22.07.2008р. „Щодо зміни процентної ставки за кредитним договором №014/10-2/243 від 21.11.2007 року”.

Позивач звернувся з позовом про припинення правовідносин за договором поруки №014/10-2/243/1 від 21.11.2007р. та розірвання договору поруки №014/10-2/243/1 від 21.11.2007р., оскільки без його згоди та повідомлення відповідач змінив умови основного зобовязання та умови договору поруки, що спричинило до збільшення відповідальності позивача. Відповідач заперечує факт припинення правовідносин за договором поруки.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача до відповідача такими, що підлягають задоволенню частково, враховуючи наступне:

Способи волевиявлення та форми правочину врегульовані в ст.205 Цивільного кодексу України, за якою правочин може вчинятися усно або в письмовій формі.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості ( ст. 627 Цивільного кодексу України).

За своєю правовою природою договір є правочином. Водночас, договір є й основною підставою виникнення цивільних прав та обов'язків ( ст.ст. 11, 202 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами. Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

За приписами ст. 345 Господарського кодексу України, кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачається мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі і погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Сторонами кредитного договору № 014/10-2/243 від 21.11.2007р., у встановленому законом порядку і формі, було досягнуто згоди відносно всіх його істотних умов, текст був підписаний обома сторонами без заперечень та скріплений печатками підприємств.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, порукою. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (ст., ст. 546, 547 Цивільного кодексу України) .

Позивач зазначає, що відповідач в односторонньому порядку, самостійно без згоди, повідомлення та укладання змін в такій самій формі, що й договір змінив умови Договору поруки, чим порушив договірні зобовязання зі скаржником.

В матеріалах справи відсутні будь які докази направлення банком на адресу позивача повідомлення про внесення змін до Договору поруки.

Суд зазначає, що обставини, за яких припиняється порука, чітко визначені у статті 559 ЦК України. Відповідно до статті 554 ЦК України, в разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, відсотків, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Із приписів статті 554 ЦК України випливає, що хоча поручитель і пов'язаний із боржником певними зобов'язальними відносинами, він є самостійним суб'єктом у відносинах із кредитором. Це підтверджується його правом висувати заперечення проти кредитора і в тому разі, коли боржник від них відмовився або визнав свій борг (частина 2 статті 555 ЦК).

Відповідно до ч.1 статті 559 порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Таким чином суд дійшов до висновку, що у зобов'язаннях, в яких беруть участь поручителі, збільшення кредитної відсоткової ставки навіть за згодою банку та боржника, але без згоди поручителя, не дає підстав покладення на останнього відповідальності за невиконання або неналежне виконання позичальником своїх зобов'язань перед банком (частина 1 статті 559 ЦК України). Така правова позиція викладена в розясненнях Верховного Суду України в „Узагальненнях судової практики розгляду цивільних справ, які виникають з кредитних правовідносин від 07 жовтня 2010р.”, в постановах Вищого господарського суду України від 21.01.2010р. по справі №15/251/09 та від 30.03.2011р. по справі №21/218-10.

Тобто, з моменту внесення змін до основного договору кредитування в частині збільшення кредитної відсоткової ставки, укладеного між банком та боржником, без згоди поручителя, договір поруки в силу прямої норми закону передбаченої у п.1 ст.559 ЦК України є припиненим. Відтак, позов ПП „АРТ” в частині вимог щодо припинення правовідносин між Приватним підприємством “АРТ” та ПАТ “Райффайзен Банк Аваль” за договором поруки №014/10-2/243/1 від 21.11.2007року підлягає задоволенню.

Стосовно вимог щодо розірвання договору поруки №014/10-2/243/1 від 21.11.2007року, суд зазначає наступне:

Виходячи з характеру правовідносин сторін, які регулюються параграфом 2 глави 71 ЦК України (Кредит), змісту норм статей 598 - 599 та статті 653 ЦК України, суд звертає увагу на те, що законодавець розрізняє поняття "розірвання договору", з одного боку, і "припинення зобов'язання/договору". Зазначені поняття не є тотожними через відмінні підстави їх виникнення та юридичні наслідки, які породжені цими правовими явищами. Розірвання договору треба розглядати як один з видів припинення договору.

Таким чином, в силу зазначених правових норм, за загальним правилом, розірвання договору припиняє його дію на майбутнє і не скасовує сам факт укладення і дії договору включно до моменту його розірвання, а також зберігає в дії окремі його умови щодо зобов'язань сторін, спеціально передбачені для застосування на випадок порушення зобов'язань і після розірвання договору, виходячи з характеру цього договору, за яким кредитор повністю виконав умови договору до його розірвання.

Згідно ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Стаття 652 Цивільного кодексу України регулює порядок зміни та розірвання договору у звязку з істотною зміною обставин.

Відповідно до положень ст. 188 Господарського кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Суд вважає, що жодних підстав для розірвання спірного договору передбачених ст.ст.651, 652 Цивільного кодексу України у позові не приведено і доказово не доведено, а також ним не дотримано встановленого ст.188 Господарського кодексу України порядку його розірвання. Крім того, що світлі ч.2 ст.653 ЦК України, розірвання договору як форма припинення зобовязання може мати місце лише у разі наявності правовідносин за договором як таким. Відтак, позов ПП “АРТ” в частині вимог щодо розірванні договору поруки задоволенню не підлягає.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 43, 20, 22, 27, 33, 34, 47, 49, 69, 77, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного підприємства „АРТ”, м. Донецьк до відповідача Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль”, м.Київ, в особі Донецької обласної дирекції Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль”, м.Донецьк, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_3, м. Авдіївка, про припинення правовідносин за договором поруки №014/10-2/243/1 від 21.11.2007р. та розірвання вищевказаного договору, задовольнити частково.

Припинити правовідносини за договором поруки №014/10-2/243/1 від 21.11.2007р., що укладений між Відкритим акціонерним товариством „Райффайзен Банк Аваль” в особі Донецької обласної дирекції Відкритого акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” та Приватним підприємством „АРТ”.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” (01011, м Київ, вул.Лєскова, 9, ЄДРПОУ 14305909) в особі Донецької обласної Дирекції Публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” (83086, м. Донецьк, вул. Ф.Зайцева, 46 „в”, ЄДРПОУ 23346741, МФО 335076) на користь Приватного підприємства „АРТ” (83050, м. Донецьк, вул. Щорса, 38, ЄДРПОУ 32880045, р/р 26000080330000) судові витрати по сплаті державного мита в сумі 42 грн. 50 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 07.12.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення, повний текст рішення буде підписаний 09.12.2011р.

Суддя Курило Г.Є.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

Повний текст рішення підписано 09.12.2011р.