Рішення № 19876397, 28.11.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28.11.11 р. Справа № 6/236

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді _Подколзіної Л.Д.

при секретарі Котенко Т.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТПК Наша марка» м.Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Профстиль» м.Макіївка, Донецької області

про стягнення 4 647грн. 78коп.

за участю

представників сторін:

від позивача ОСОБА_1. представник по довіреності від 01.10.2011р.

від відповідача ОСОБА_2. на підставі договору №1-1410-11 про надання послуг адвоката від 14.10.2011р.

Відповідно до ст.77 ГПК України у судовому

засіданні оголошувалась перерва з 22.11.2011р.

до 28.11.2011р.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ТПК Наша марка» м.Донецьк, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Профстиль» м.Макіївка, Донецької області заборгованості у розмірі 9076грн. 06коп. та 3% річних у розмірі 54грн. 46коп. на підставі ряду видаткових накладних (Усього 9130грн. 52коп.)

Крім того, просить суд стягнути з відповідача судові витрати, повязані з правовою допомогою, наданою адвокатом ОСОБА_3. у розмірі 1 100грн. відповідно договору №06-06/2011-1 про надання послуг адвоката від 06.06.2011р. та квитанції до прибуткового касового ордера від 06.06.2011р.

Відповідно до положень статті 69 Господарського процесуального кодексу України термін розгляду справи продовжувався за клопотанням сторін.

Відповідач у запереченнях на позовну заяву від 17.10.2011р. з урахуванням доповнень від 07.11.2011р. заперечив проти задоволення позовних вимог посилаючись на те, що поставки товару на які посилається позивач за період з 10.11.2006р. до 17.09.2007р. відповідно до видаткових накладних відбувались на підставі договору №5 від 24.02.2005р. Підтвердження цього є заявки на поставку партій продукції згідно п.2.1 договору, а також здійснення покупцем часткової оплати за поставлений товар, ще у 2006-2007р. саме на підставі договору №5 від 24.02.2005р., що підтверджується банківськими виписками. На підтвердження своєї позиції відповідач надав суду копію вказаного договору, який з обох боків підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств, копії банківських виписок та заявки на поставку продукції. На думку відповідача, строк виконання зобовязання за поставками наступив у 2006р. та 2007р. відповідно до дат поставки, у звязку із чим, до спірних правовідносин просить суд застосувати строки позовної давності та відмовити позивачу у стягненні заборгованості та штрафних санкцій.

Через канцелярію суду від позивача надішли у матеріли справи письмові пояснення від 22.11.2011р., в яких він заперечив проти доводів відповідача та наполягає на тому, що поставка товару між сторонами відбулась саме на підставі спірних видаткових накладних.

У процесі слухання справи, позивач звернувся до суду з заявою про зменшення розміру позовних вимог від 28.11.2011р. в порядку ст.22 ГПК України, оскільки відповідачем була здійснена часткова сплата поставленого товару на суму 4 456грн. Тому, просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 4 620грн. 06коп. та 3% річних у розмірі 27грн. 72коп. (Усього 4 647грн. 78коп.) Суд приймає до уваги дану заяву та розглядає справу по суті.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд

в с т а н о в и в :

Як стверджує позивач, між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТПК Наша марка» м.Донецьк та Товариством з обмеженою відповідальністю «Профстиль» м.Макіївка, Донецької області була досягнута усна домовленість, відповідно якої позивач зобов”язався поставити у адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Профстиль» м.Макіївка, Донецької області товар, а відповідач зобов”язався прийняти та оплатити його вартість.

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначаються Господарським кодексом України. Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).

Ст. 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обовязків є договори та інші правочини.

Таким чином, суд вважає, що зобовязання сторін виникли в порядку статті 11 Цивільного кодексу України з дій юридичних осіб, які в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують зазначені права та обовязки, оскільки фактично укладений між ними правочин, який за своєю правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. До вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Згідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог

Позивач посилається на виконання своїх зобовязань у повному обсязі, де він по видатковим накладним №НМ-0000898 від 10.11.2006р., №НМ-0000969 від 27.11.2006р., №НМ-0000987 від 01.12.2006р., №НМ-0000994 від 04.12.2006р., №НМ-0001020 від 07.12.2006р., №НМ-0001108 від 26.12.2006р., товарним накладним №НМ-0001703 від 03.09.2007р., №НМ-0001844 від 17.09.2007р. здійснив поставку товару у адресу відповідача на суму 9 076грн. 06коп. Але відповідач свої зобов”язання по оплаті поставленого товару виконав частково у сумі 4 456грн, у зв”язку з чим позивач наполягає на стягненні з Товариства з обмеженою відповідальністю «Профстиль» м.Макіївка, Донецької області заборгованості за поставлений товар у розмірі 4 620грн. 06коп.

За приписами статті 692 ЦК України покупець зобов”язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст.509 ЦК України у силу зобовязання одна особа (боржник) зобовязана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно, виконати роботу, оплатити кошти та інше або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його боргу, зобовязання виникають з договору або інших підстав, які зазначені у статі 11 ЦК України.

Оскільки сторони договір не укладали, то відповідно до ст.530 ЦК України, коли строк виконання зобовязання не встановлений, боржник повинен виконати таке зобовязання у семиденний термін з дня предявлення вимог кредитором. Така вимога про погашення заборгованості від 08.06.2011р. була надіслана відповідачу 09.06.2011р., в якій позивач запропонував відповідачу протягом семи банківських днів з моменту одержання даної вимоги сплатити борг. Але відповідач на претензію не відповів.

Будь-яких належних документів у підтвердження відсутності боргу відповідачем надано не було, таким чином вимоги позивача про стягнення боргу у сумі 4 620грн. 06коп. є доведеними, обґрунтованими матеріалами справи, а також такими, що підлягають задоволенню.

За приписами статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши надані позивачем розрахунок 3% річних у сумі 27грн. 72коп., задовольняє дані вимоги позивача в повному обсязі, так як позивачем доведений факт прострочення відповідачем строків оплати та наданий обґрунтований розрахунок сум, який не суперечить діючому законодавству.

Суд відхиляє заперечення відповідача викладені у відзиві на позовну заяву, оскільки як вбачається з видаткових накладних вони не містять посилання на договір №5 від 24.02.2005р. Розглянувши банківські виписки Донецької філії КБ „Приватбанк” судом встановлено, що відповідач здійснював часткову оплату боргу без посиланням на укладений договір.

Відповідно до п.3.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні, яку затверджено постановою Національного банку України №22 від 21.01.04р., зареєстровано в Міністерстві юстиції України за №377/8976 29.03.04р., реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками.

До матеріалів справи позивачем доданий договір №06-06/2011-1 про надання послуг адвоката від 06.06.2011р. укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТПК Наша марка» (надалі за текстом-клієнт) та адвокатом ОСОБА_3., який діє згідно свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №2698, виданого 07.11.2007р.

Згідно пункту 1 договору клієнт доручає адвокату, а адвокат бере на себе зобов”язання надати клієнту послуги адвоката, пов”язані з представництвом інтересів клієнта як у досудовому вирішенні спірних взаємовідносин з ТОВ „Профстиль” так і у господарському суді Донецької області, як позивача по справі про стягнення заборгованості у сумі 9076грн. 06коп.

Розмір гонорару за даним договором дорівнює 1100грн. та підлягає сплаті протягом трьох банківських днів з дати укладання даного договору.

Згідно квитанції до прибуткового касового ордера від 06.06.2011р. адвокатом ОСОБА_3. прийнято від позивача 1 100грн.

Вказана особа, ОСОБА_3., що підтвердила право на заняття адвокатською діяльністю Свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю №2698 від 07.11.2007р., приймав участь в судовому засіданні лише двічі. Суд вважає необхідним обмежити розмір сум, які підлягають стягненню з відповідача, з огляду на розумну необхідність відповідних судових витрат для даної справи, а також у зв”язку з недоліками при поданні позовної заяви. На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що дані вимоги підлягають частковому задоволенню у сумі 200грн.

Згідно ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно: в частині задоволених позовних вимог на відповідача, в частині зменшення розміру позову на позивача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 509, 530, 692 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ТПК Наша марка» м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю «Профстиль» м.Макіївка, Донецької області про стягнення 4 647грн. 78коп. задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Профстиль» (86115 м.Макіївка, Донецької області, вул.Мініна, буд.10, кв.12, ЄДРПОУ 32442274) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТПК Наша марка» (83052 м.Донецьк, вул.Краснофлотська, буд.80, кв.49, р/р260081648 в Донецькій філії ВАТ АБ „Укргазбанк”, МФО 335894, ЄДРПОУ 33320197) заборгованість у розмірі 4 620грн. 06коп., 3% річних у розмірі 27грн. 72коп., витрати по сплаті держмита у сумі 51грн. 92коп., витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 120грн. 13коп., витрати пов”язані з наданням адвокатських послуг у сумі 200грн.

Товариству з обмеженою відповідальністю «ТПК Наша марка» м.Донецьк у адвокатських послугах у сумі 1 000грн. відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 28.11.2011р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 05.12.2011р.

Суддя Подколзіна Л.Д.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >