Рішення № 19876235, 07.11.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07.11.11 р. Справа № 9/104

„7” листопада 2011р. справа №__9/104

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді _Подколзіної Л.Д.

При секретарі Котенко Т.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Колективного підприємства «Продтовари» м.Білгород-Дністровський, Одеської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Логістика і сервіс» м.Макіївка, Донецької області

про стягнення 24 055грн. 59коп.

за участю

представників сторін:

від позивача ОСОБА_1- представник по довіреності вих.№293 від 14.02.2011р.;

відповідача не зявився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Колективне підприємство «Продтовари» м.Білгород-Дністровський, Одеської області, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Логістика і сервіс» м.Макіївка, Донецької області основного боргу у розмірі 26 861грн. 77коп., індексу інфляції у розмірі 731 грн. 78коп., 3% річних у розмірі 222грн. 99коп. (Усього 27 816грн. 54коп.)

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору купівлі-продажу №01/02/2010-3 від 01.02.10р. в частині розрахунків за поставлений товар внаслідок чого утворився борг.

Ухвалою від 06.07.2011р. господарський суд Донецької області зупинив провадження по справі №9/104 у звязку з надходженням апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Логістика і сервіс» м.Макіївка, Донецької області на ухвалу господарського суду Донецької області від 04.07.2011р.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 21.07.2011р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Логістика і сервіс» м.Макіївка, Донецької області залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Донецької області від 04.07.2011р. без змін.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 16.08.2011р. касаційну скаргу на вищевказану ухвалу господарського суду Донецької області та постанову Донецького апеляційного господарського суду повернуто скаржнику.

В результаті автоматичного розподілу справи №9/104 за позовом Колективного підприємства «Продтовари» м.Білгород-Дністровський, Одеської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Логістика і сервіс» м.Макіївка, Донецької області про стягнення 27 816грн. 54коп. було призначено головуючою суддю Подколзіну Л.Д.

У процесі слухання справи, позивач звернувся до суду з заявою на підставі ст. 22 ГПК України вих.№456/3 від 05.10.2011р., в якій зменшив розмір позовних вимог та просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Логістика і сервіс» м.Макіївка, Донецької області основний борг у розмірі 22 510грн. 37коп., індекс інфляції у розмірі 1 241 грн. 79коп., 3% річних у розмірі 303грн. 43коп. (Усього 24 055грн. 59коп.) Суд приймає до уваги дану заяву та розглядає справу по суті.

Слухання справи відкладалось, у звязку з неявкою відповідача у засідання суду, а також для представлення сторонами витребуваних та додаткових документів по справі.

7 листопада 2011р. відповідач у засідання суду вдруге не з”явився, відзив на позовну заяву не надав. Ухвала про поновлення провадження по справі від 15.09.2011р. була направлена відповідачу 16.09.2011р. рекомендованим листом з повідомленням, ухвала про відкладення слухання справи від 06.10.2011р. надіслана відповідачу 10.10.2011р. рекомендованим листом. Суд вважає, що відповідач був повідомлений про розгляд справи відповідно діючого законодавства, але вимог суду не виконав, про причину неявки суду не повідомив.

Враховуючи вищевикладене справа розглядається відповідно до ст.75 ГПК України без явки відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, суд

в с т а н о в и в :

1 лютого 2010р. між Колективним підприємством «Продтовари» м.Білгород-Дністровський, Одеської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Логістика і сервіс» м.Макіївка, Донецької області був укладений договір купівлі-продажу №01/02/2010-3, згідно умов якого позивач (далі по тексту-продавець) взяв на себе зобов”язання поставляти покупцю, а відповідач (далі по тексту-покупець) зобов”язався приймати та оплачувати продукцію в асортименті та в кількості, передбаченій накладними, які є невід”ємною частиною даного договору.

Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

Позивач посилається на виконання своїх договірних зобовязань, де він у виконання умов укладеного договору за видатковою накладною №П-00001093 від 27.10.2010р. здійснив поставку товару у адресу відповідача на загальну суму 53 607грн. Частково товар був повернутий відповідачем на суму 25162грн. 25коп. та сплачений у розмірі 2500грн., про що свідчить довідка ПАТ „ОТП Банк” від 27.10.2011р. де у призначені платежу відповідач посилався на укладений договір.

Як пояснив позивач станом на 01.10.2010р., тобто до поставки за накладною на суму 53607грн. у відповідача існувала переплата у розмірі 3168грн. 88коп. Частину товару на суму 265грн. 50коп. було повернуто як бій по накладним №П-00000217 від 29.10.2010р., №1ЛС-09-11-10/3 від 09.11.2010р.

Факт поставки продавцем підтверджується видатковою накладною.

У відповідності з п.п.7.2.3 п 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов”язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Позивачем представлена у матеріали справи податкова накладна №946 від 27.10.2010р., яка складена до вищевказаних вимог.

Пунктом 5.1 договору купівлі-продажу №01/02/2010-3 від 01.02.10р. передбачено, що розрахунки за товар здійснюються покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця на протязі 21 дня з моменту поставки товару або шляхом передоплати суми вартості наступної поставки партії товару.

Позивач у довідці вих.№01/31-11-10 від 31.10.2011р. повідомив, що між Колективним підприємством «Продтовари» м.Білгород-Дністровський, Одеської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Логістика і сервіс» м.Макіївка, Донецької області було укладено договір купівлі-продажу №01/02/2010-3 від 01.02.10р. Зазначений договір є єдиним договором укладеним з відповідачем, будь-яких інших договорів з цим товариством підприємством не укладалося.

На підставі вищевикладеного суд доходить висновку, що поставка товару згідно представленої позивачем видаткової накладної №П-00001093 від 27.10.2010р. відбулася в межах договору купівлі-продажу №01/02/2010-3 від 01.02.10р.

Відповідач у гарантійному листі від 14.12.2010р. підтвердив, що станом на 14.12.2010р. прострочена кредиторська заборгованість перед КП „Продтовари” складає 26861грн. 77коп.

Згідно ст.193 Господарського Кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобовязання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк, одностороння відмова від виконання прийнятих на себе зобовязань згідно до вказівок закону, договору, не допускається (ст.525 ЦК України).

Однак, відповідач всупереч вимогам ст.526 ЦК України свої зобовязання по оплаті поставленого товару своєчасно не виконав.

Будь-яких належних документів у підтвердження відсутності боргу відповідачем надано не було, таким чином вимоги позивача про стягнення боргу у сумі 22 510грн. 37коп., є доведеними, обґрунтованими матеріалами справи, а також такими, що підлягають задоволенню.

За приписами статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок індексу інфляції за період з грудня 2010р.-квітень 2011р. у розмірі 1 241 грн. 79коп., 3% річних за період з 18.11.2010р. по 01.05.2011р. у розмірі 303грн. 43коп., задовольняє дані вимоги позивача в повному обсязі, так як позивачем доведений факт прострочення відповідачем строків оплати та наданий обґрунтований розрахунок суми, який не суперечить діючому законодавству.

Відповідно зі ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Згідно ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно: в частині задоволених позовних вимог на відповідача, в частині зменшення розміру позовних вимог на позивача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 525, 526, 625 ЦК України, ст.193 ГК України, ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Колективного підприємства «Продтовари» м.Білгород-Дністровський, Одеської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Логістика і сервіс» м.Макіївка, Донецької області про стягнення 24 055грн. 59коп. задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Логістика і сервіс» (86123 м.Макіївка, Донецької області, Червоногвардійський район, вул.Тайожна, буд.1к, офіс 315, р/р26003001310066 в АТ „ОТП”, м.Київ, МФО 300528, ЄДРПОУ 34591037) на користь Колективного підприємства «Продтовари» (67701 м.Білгород-Дністровський, Одеської області, вул.Кишинівська, 150, р/р26004301542035 в філії ПАТ ПІБ в м.Одесі, МФО 328135, ЄДРПОУ 00379123) основний борг у розмірі 22 510грн. 37коп., індекс інфляції у розмірі 1 241 грн. 79коп., 3% річних у розмірі 303грн. 43коп., витрати по сплаті держмита у сумі 240грн. 56коп. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 204грн. 09коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 07.11.2011р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 14.11.2011р.

Суддя Подколзіна Л.Д.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >