Рішення № 19873851, 31.10.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

31.10.11 р. Справа № 6/168

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді _Подколзіної Л.Д.

при секретарі Котенко Т.І.

розглянув матеріали справи за позовом: Підприємства „Центр трудової реабілітації інвалідів „Друкарський дім”, яке засноване на власності Донецької обласної організації інвалідів ВОІ СОІУ” м. Краматорськ, Донецької області

до відповідача: Публічного акціонерного товариства „Донецькоблгаз” в особі Краматорського управління по газопостачанню і газафікації м. Краматорськ, Донецької області

про стягнення 17500 00 грн.

за участю

представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 представник по довіреності №26/09 від 26.09.2011р.

від відповідача ОСОБА_2. - представник по довіреності від 09.12.2010 р.

Відповідно до ст.77 ГПК України у судовому

засіданні оголошувалась перерва з 26.10.2011р.

до 31.10.2011р.

Позивач, Підприємство „Центр трудової реабілітації інвалідів „Друкарський дім”, яке засноване на власності Донецької обласної організації інвалідів ВОІ СОІУ” м. Краматорськ, Донецької області, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства „Донецькоблгаз” в особі Краматорського управління по газопостачанню і газафікації м. Краматорськ, Донецької області суми боргу у розмірі 17 500грн. на підставі видаткової накладної №152 від 25.08.09р.

Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав того, що із документів наданих суду позивачем не вбачається, що між сторонами було належним чином оформлено або зафіксовано виконання договору поставки товару. Так дійсно 25.08.09р. за накладною №152 було отримано товар, а саме: договори у кількості 50 000шт., для безоплатного зберігання. У зв”язку з чим відповідачем була направлена на адресу позивача вимога про необхідність визначення з подальшим зберіганням товару та акт звірки находження на безоплатне зберіганні ТМЦ станом на 26.09.11р.

Відповідно до положень статті 69 Господарського процесуального кодексу України термін розгляду справи продовжувався за клопотанням сторонами.

Позивач у запереченнях вих.№25/10 від 25.10.2011р. підтримав позовні вимоги викладені в позовній заяві та заперечив проти доводів відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд -

в с т а н о в и в :

між Підприємством „Центр трудової реабілітації інвалідів „Друкарський дім”, яке засноване на власності Донецької обласної організації інвалідів ВОІ СОІУ” м.Краматорськ, Донецької області та Відкритим акціонерним товариством „Донецькоблгаз” в особі Краматорського управління по газопостачанню і газафікації м. Краматорськ, Донецької області була досягнута усна домовленість, відповідно якої позивачем були поставлені на адресу Відкритого акціонерного товариства „Донецькоблгаз” в особі Краматорського управління по газопостачанню і газафікації м. Краматорськ, Донецької області товар, а відповідач зобовязався прийняти та оплатити його вартість.

Відповідно до вимог та положень Закону України “Про акціонерні товариства“ №514-VI від 17.09.2008р., Відкрите акціонерне товариство „Донецькоблгаз” перейменоване у Публічне акціонерне товариство „Донецькоблгаз”.

У звязку з цим, Публічним акціонерним товариством „Донецькоблгаз” до правоустановчих документів були внесені відповідні зміни.

Таким чином, відповідач по справі є правонаступником покупця за накладної.

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначаються Господарським кодексом України. Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).

Ст. 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обовязків є договори та інші правочини.

Таким чином, суд вважає, що зобовязання сторін виникли в порядку статті 11 Цивільного кодексу України з дій юридичних осіб, які в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують зазначені права та обовязки, оскільки фактично укладений між ними правочин, який за своєю правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. До вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Згідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписами статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

Позивач посилається на виконання своїх зобовязань у повному обсязі, де він по видатковій накладний №152 від 25.08.2009р. здійснив поставку товару, а саме: бланків договорів у кількості 50 000шт. у адресу відповідача на суму 17 500грн., який згідно довіреності №775 на отримання товарно-матеріальних цінностей від 07.08.09р. прийнято уповноваженою особою відповідача.

Факт поставки товару відповідачу підтверджується видатковою накладною.

У відповідності з п.п.7.2.3 п 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов”язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Позивачем представлена у матеріали справи податкова накладна №34 від 25.08.2009р., яка складена до вищевказаних вимог.

Розглянувши представлену у матеріали справи довіреність до видаткової накладної судом встановлено, що у графі „Зразок підпису особи, що одержала довіреність” відсутній підпис ОСОБА_3 Проте, факт одержання товару не заперечується відповідачем.

Натомість станом на 01.11.2010р. відповідач підтвердив наявність вказаного боргу перед позивачем, про що свідчить підписаний та скріплений печатками підприємств акт звірки розрахунків.

За приписами статті 692 ЦК України покупець зобов”язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст.509 ЦК України у силу зобовязання одна особа (боржник) зобовязана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно, виконати роботу, оплатити кошти та інше або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його боргу, зобовязання виникають з договору або інших підстав, які зазначені у статі 11 ЦК України.

Оскільки сторони договір не укладали, то відповідно до ст.530 ЦК України, коли строк виконання зобовязання не встановлений, боржник повинен виконати таке зобовязання у семиденний термін з дня предявлення вимог кредитором. Така вимога про погашення заборгованості вих.№б/н від 25.07.2011р. була надіслана відповідачу 26.07.2011р., в якій позивач запропонував відповідачу протягом семи днів з моменту одержання даної вимоги сплатити борг. Але відповідач на претензію не відповів.

Суд відхиляє ствердження відповідача про те, що товар був переданий йому на безоплатне відповідальне зберігання з посиланням на лист вих.№04-28/1198 від 23.09.2011р., акт звірки ТМЦ, які знаходяться на безбалансовому відповідальному зберіганні станом на 26.09.2011р. з огляду на наступне:

За приписами ч.1 статті 937 ЦК України договір зберігання укладається в письмовій формі у випадках, встановлених ст. 208 ЦК.

Відповідно ст. 208 ЦК угоди між фізичними особами повинні укладатися у письмові формі. Тобто законом прямо встановлено вимогу, що договір зберігання укладений між юридичними особами повинен бути укладений в письмовій формі.

Ухвалою від 28.09.2011р. господарський суд зобов”язував відповідача представити у матеріали справи докази, які підтверджують прийняття товару на безоплатне зберігання. Проте, договір на зберігання або інші належні докази не представлені останнім суду.

Як вбачається з довідки АБ№026797 з ЄДРПОУ основним видом діяльності позивача, є поліграфічна діяльність. На момент передачі відповідачу товару позивач мав в оренді приміщення загальною площею 99кв.м., тобто як пояснив позивач у нього не було необхідності зберігати 50 000 бланків договорів за територією своїх приміщень, а тим більше на території Краматорського УГГ.

Також, ще одним доказом, того що між позивачем та відповідачем був укладений саме договір купівлі-продажу, а не договір зберігання є той факт, що відповідачу разом із накладною № 152 була надана податкова накладна № 34 від 25.08.2009 р., що вказує на зобов'язання відповідача сплатити вказану в накладній суму. При передачі товару на безоплатне зберігання такий документ не надається, тому що договір безоплатного зберігання не підрозуміває якусь оплату і при цьому немає необхідності суму товару відображати у податковому обліку.

Будь-яких належних документів у підтвердження відсутності боргу відповідачем, а також укладення з позивачем договору зберігання або інших документів, які свідчать про прийняття речі на безоплатне зберігання надано не було, таким чином вимоги позивача про стягнення боргу у сумі 17 500грн. є доведеними, обґрунтованими матеріалами справи, а також такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно зі ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Витрати по сплаті держмита та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, оскільки він необґрунтовано довів розгляд справи до суду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 509, 530, 692 ЦК України, ст.ст. 33, 43, 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Підприємства „Центр трудової реабілітації інвалідів „Друкарський дім”, яке засноване на власності Донецької обласної організації інвалідів ВОІ СОІУ” м. Краматорськ, Донецької області до Публічного акціонерного товариства „Донецькоблгаз” в особі Краматорського управління по газопостачанню і газафікації м. Краматорськ, Донецької області про стягнення 17 500грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Донецькоблгаз” в особі Краматорського управління по газопостачанню і газафікації (84313 м. Краматорськ, Донецької області, вул.Южна,1, р/р26038000010702 в Краматорському відділенні №235 ПАТ „Укрсоцбанк”, МФО 3000023, ЄДРПОУ 24805642) на користь Підприємства „Центр трудової реабілітації інвалідів „Друкарський дім”, яке засноване на власності Донецької обласної організації інвалідів ВОІ СОІУ” (84333 м. Краматорськ, Донецької області, вул.Орджонікідзе,1б, р/р26009980102491 в філії ПАТ „Кредитпромбанк” м.Донецьк, МФО 335593, ЄДРПОУ 36081990) борг у розмірі 17 500грн., витрати по сплаті держмита у сумі 175грн., витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 31.10.2011р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 07.11.2011р.

Суддя Подколзіна Л.Д.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >